Рішення

від 07.12.2020 по справі 340/2662/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2662/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365632; адреса: вул. Миру, 7, с. Братолюбівка, Долинського району, Кіровоградська область, 28512)

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати дії Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (далі - відповідач) про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2.0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області протиправними;

- зобов`язати Братолюбівську сільську раду Долинського району Кіровоградської області прийняти згідно поданої заяви від 17.02.2020 року рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Ухвалою судді від 20 липня 2020 року відкрите провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати у поряду спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує, що маючи намір отримати земельну ділянку у власність, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, долучивши до заяви передбачені законом документи. Натомість листом від 24.06.2020 року відповідач повідомив позивача, що депутати Братолюбівської сільської ради, розглядаючи дане питання на сесії, відмовили йому у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою, аргументуючи своє рішення тим, що попередньо було вирішено першочергово надати земельні ділянки громадянам, які зареєстровані та проживають на території Братолюбівської сільської ради та не мають у користуванні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що було оформлено протоколом чергової сесії сьомою окликання Братолюбівської сільської ради від 17.06.2020 року. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав, посилався на те, що клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, відповідно до норм діючого законодавства розглянуто на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, пам`яток історичного середовища та благоустрою, включено до порядку денного пленарного засідання сесії та винесено на розгляд сесії Братолюбівської сільської ради. 17.06.2020 депутати, розглядаючи дане питання на сесії, відмовили позивачу у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою, оскільки вирішено попередньо надавати земельні ділянки громадянам, які зареєстровані та проживають на території Братолюбівської сільської ради та не мають у користуванні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Враховуючи зазначене, на переконання відповідача, згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України Братолюбівська сільська рада розглянула клопотання у повному обсязі та правомірно відмовила у наданні дозволу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17 лютого 2020 року звернувся до Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області із заявою, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га угідь, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

До даного клопотання позивачем долучені копія паспорта та картки платника податків, графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки.

Листом від 24 червня 2020 року №213 відповідач повідомив позивача про те, що 17 червня 2020 року депутати Братолюбівської сільської ради, розглядаючи дане питання на сесії, відмовили у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою, оскільки попередньо було вирішено першочергово надати земельні ділянки громадянам, які зареєстровані та проживають на території Братолюбівської сільської ради та не мають у користуванні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Згідно протоколу чергової п`ятої сесії сьомого скликання Братолюбівської сільської ради до порядку денного було включено питання про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. В даному протоколі зазначено, що депутати сільської ради проголосували проти прийняття проекту рішення комісії про надання дозволу.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Статтею 14 Конституції України та статтею 373 Цивільного кодексу України земля визнається основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами першою, другою, пунктом "а" частини третьої статті 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, зокрема, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Так, зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більш 2,0 гектара (пункт б частини першої статті 121 ЗК України).

При цьому законом чітко та постадійно визначена процедура надання зацікавленим громадянам земельних ділянок у власність, зокрема, алгоритм дій уповноваженого на це органу.

Так, відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим. Вказана норма містить застереження, за яким органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Суд зауважує, що у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативних варіанти правомірної поведінки органу у разі надходження клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: прийняття рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу (за наявності для цього законодавчо передбачених підстав).

Пунктами а , б частини першої статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В силу вищевказаних положень, у спірних правовідносинах розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які перебувають у комунальній власності, на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України, належить саме до повноважень відповідача.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною першою статті 47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі частини четвертої 47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до частин прешої-третьої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Аналізуючи вказані норми у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень, визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на вимоги Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , таке рішення приймається на пленарних засіданнях.

Судом встановлено, що Братолюбівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області не прийнято жодного рішення за результатами розгляду клопотання позивача, Так, згідно з протоколом п`ятої сесії сьомого скликання Братолюбівської сільської ради від 17 червня 2020 року проект рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 не набрав необхідної кількості голосів депутатів - проти прийняття такого проекту за основу і в цілому проголосували 11 із 12 присутніх на сесії депутатів. Водночас, проект рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою з мотивами відмови на засідання ради не виносився, не обговорювався і рішення з цього питання не приймалося.

За таких умов суд дійшов висновку, що відповідачем не здійснено належного розгляду заяви позивача та не прийнято з цього питання жодного рішення у розумінні статті 118 Земельного кодексу України, а отже - допущено протиправну бездіяльність при розгляді заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Розгляд заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою повинен відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Братолюбівської сільської ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законом.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 29 серпня 2019 року у справі №420/5288/19 (провадження №К/9901/15392/19).

При цьому, суд зазначає, що мотиви відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, наведені у листі відповідача, зокрема що першочергово надаються земельні ділянки громадянам, які зареєстровані та проживають на території Братолюбівської сільської ради та не мають у користуванні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, не відповідають вимогам статті 118 Земельного Кодексу України, оскільки Земельний Кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Посилання відповідача на відсутність на території сільської ради вільних земельних ділянок не підлягають правовій оцінці, оскільки не були зазначені у листі від 24.06.2020.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти згідно поданої заяви від 17.02.2020 року рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, суд зазначає таке.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб`єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спірних правовідносинах повноваження відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні чітко регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні - орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

В контексті обставин спору, застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Натомість підставою для задоволення даного позову є бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 . Відтак, суд не повноважний досліджувати, чи дотримано позивачем усіх умов для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Натомість суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.

При цьому, суд наголошує, що при розгляді заяви ОСОБА_1 відповідач повинен вирішити порушене у ньому питання з урахуванням встановлених судом обставин, а також правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Дотримуючись порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, установленого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, відповідач, за умови відсутності підстав для відмови у наданні такого дозволу (якими є невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку), повинен за заявою позивача прийняти рішення про надання такого дозволу.

При цьому, керуючись частиною шостою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 840,80 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши позивачеві 420,40 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) з бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (28512, Кіровоградська область, Долинський район, с.Братолюбівка, вул.Миру, 7, ЄДРПОУ 04365632) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га угідь, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області

Зобов`язати Братолюбівську сільську раду Долинського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили розглянути заяву ОСОБА_1 17 лютого 2020 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень, сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365632).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук