Рішення

від 02.12.2020 по справі 380/9474/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9474/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня , в якій просить стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в розмірі 7175,33 грн.

Підставою позову є несплата відповідачем узгоджених грошових зобов`язань зі сплати податку на прибуток підприємств комунальної власності та земельного податку з юридичних осіб.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія ухвали судді від 02.11.2020 вручена відповідачу 10.11.2020.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

Комунальне підприємство Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 09.02.2001 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 02467452.

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 03.08.2020 № 6374/9/10.1-12 про суму податкового боргу платника податків, за КП Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня обліковується податковий борг у сумі 7175,33 грн, а саме: з податку на прибуток підприємств комунальної власності у розмірі 658,37 грн, в тому числі: податкові зобов`язання - 305,97 грн, штрафні санкції - 322,62 грн, пеня - 29,78 грн, та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 6516,96 (податкові зобов`язання).

Вказаний борг виник на підставі наступного:

1) по податку на прибуток підприємств - нарахування основного платежу, пені та штрафних санкцій у сумі 658,37 грн:

- 305,97 грн - несплачений залишок грошового зобов`язання, обчисленого відповідачем у декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік № 9299533471 від 01.03.2018;

- 197,62 грн - штраф, накладений податковим повідомленням-рішенням форми Ш від 17.05.2018 № 0114881275;

- 125,00 грн - штраф, накладений податковим повідомленням-рішенням форми Ш від 19.11.2018 № 0012125312;

- 29,78 грн - пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, визначеного у податковій декларації № 9299533471 від 01.03.2018

2) по земельному податку з юридичних осіб - нарахування основного платежу у сумі 6516, 96 грн:

- 19,66 грн - несплачений залишок грошового зобов`язання, обчисленого відповідачем у декларації з плати за землю за 2019 рік № 5727683 від 16.01.2019;

- 6497,30 грн - грошове зобов`язання, обчислене відповідачем у декларації з плати за землю за 2020 рік № 7741471 від 27.01.2020.

Головним управління ДПС у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 28.04.2017 № 77-23, згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача станом на 27.04.2017 становила 1076,98 грн.

Зазначена вимога вручена відповідачу 28.04.2020, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаній вимозі.

Звернення до суду з даним адміністративним позовом обумовлене несплатою відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та земельному податку з юридичних осіб.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно із пп.пп. 14.1.39, 14.1.162, 14.1.175, 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України - не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно зі ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПК України).

Як встановлено з матеріалів справи, платником податків подано податкові декларації з плати за землю:

- № 5727683 від 16.01.2019 за 2019 рік на суму 6516,96 грн, з яких несплачено19,66 грн;

- № 7741471 від 27.01.2020 за 2020 рік на суму 6497,30 грн.

Згідно з декларацією з податку на прибуток підприємств № 9299533471 від 01.03.2018 за 2017 рік відповідачем обчислено суму грошового зобов`язання у розмірі 3222 грн.

Згідно з інтегрованою карткою платника несплачений залишок становить 305,97 грн.

За несвоєчасну сплату по податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік № 9299533471 від 01.03.2018 нараховано пеню у розмірі 29,78 грн;

Нарахування пені у вказаних вище розмірах підтверджується даними інтегрованої картки відповідача.

При цьому, будь-яких доказів щодо неправомірності нарахування пені, як і доказів сплати такої станом на момент розгляду справи відповідач суду не надав.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Львівській області від 17.05.2018 № 0114881275, винесеним на підстав акта перевірки № 1065/13-01-12-75/02467452 від 14.05.2018, за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 988,1 грн відповідача зобов`язано сплатити штраф у сумі 197,62 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 17.05.2018, що підтверджується підписом ОСОБА_1 .

Податковим повідомленням рішенням ГУ ДФС у Львівській області від 19.11.2018 № 0012125312, винесеним на підставі акта перевірки № 314/13-01-53-12/02467452 від 19.11.2018, за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 625 грн відповідача зобов`язано сплатити штраф у сумі 125,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 19.11.2018, що підтверджується підписом ОСОБА_1 .

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку відповідачем не надано.

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов`язання у декларації з податку на прибуток підприємств та деклараціях з плати за землю, а також грошове зобов`язання, визначене в податкових повідомленнях-рішеннях, та нарахована пеня, які не було оскаржено в установленому законом порядку, вважаються узгодженими.

Таким чином, заборгованість відповідача відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління ДПС у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 28.04.2017 № 77-23 на суму 1076,98 грн. Вказана вимога вручена відповідачу 28.04.2020, що підтверджується підписом ОСОБА_1 .

Після направлення такої відповідачу сума податкового боргу Комунального підприємства Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня збільшилася, але оскільки податковий борг не був погашений в повному обсязі, у силу п. 59.5 ст. 59 ПК України повторна податкова вимога позивачем не надсилалася.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України.

Зокрема, згідно з п. 95.1-95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги вручення контролюючим органом відповідачу податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Позивач повідомив суд про наявність у відповідача відкритих рахунків в національній валюті, відомості про які підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, а також у постанові 25.06.2018 у справі №808/5439/13-а.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення , пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі 7175 (сім тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 33 коп.

Судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039).

Відповідач - Комунальне підприємство Сокальської районної ради Львівської області Сокальська районна друкарня (80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Шашкевича, буд. 43; код ЄДРПОУ 02467452).

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020.

Суддя Сидор Н.Т.