Рішення

від 02.12.2020 по справі 460/4472/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2020 року м. Рівне №460/4472/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, Конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в особі голови комісії Жукевича Петра Ярославовича про визнання дій протиправними, визнання недійсними та скасування результатів конкурсу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (з урахуванням збільшення позовних вимог) до відповідачів в якому просить:

визнати протиправними дії Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (далі - Відповідач 1) та Конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради (далі - Відповідач 2) відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько-політичній газеті Радивилівського району Рівненської області наш Прапор Перемоги № 26 (43-8090) від 15.11.2019, у тому числі щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради;

визнати недійсними та скасувати усі результати конкурсу, проведеного конкурсною комісією на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (розпорядження Бугаївського сільського голови від 11.10.2019 № 85) відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько-політичній газеті Радивилівського району Рівненської області наш Прапор Перемоги № 26 (43-8090) від 15.11.2019, у тому числі результати конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради;

стягнути із Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.

Згідно позовної заяви і пояснень представника позивача Бугаївською сільською радою 15.11.2019 був оголошений конкурс на заміщення вакантних посад в органі місцевого самоврядування. Позивач стверджує, що такий конкурс був проведений з численними порушеннями вимог Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169. Зазначає, що основними серед них були: неповідомлення позивача про прийняття його документів на участь у конкурсі, про допуск до наступного етапу конкурсу, про час та місце проведення іспиту, неподання переможцем конкурсу разом із заявою на участь у конкурсі декларації про доходи, а також не оприлюднення розпорядження № 118 від 13.11.2019 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад . Вважає, що конкурс проводився без забезпечення конституційного права рівного доступу до державної служби громадянам України, з використанням не затверджених у встановленому порядку екзаменаційних білетів, форма яких не відповідає за зразком формі, наведеної у додатку № 2 до Загального порядку. Склад конкурсної комісії не відповідає вимогам п. 3 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, оскільки Порядком не передбачено у її складі посади заступника голови комісії. Також до складу комісії включено особи, які не перебувають на посадах апарату сільської ради. Позивач зазначає, що внаслідок вчинення протиправних дій відповідачами, йому завдано моральної шкоди, що полягає в душевних стражданнях, пов`язаних з порушенням його прав, закріплених у Конституції України.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24500 грн та витрати пов`язані з прибуттям до суду для участі у судових засіданнях у сумі 5179,45 грн, а також встановити судовий контроль за виконанням рішення у цій справі.

Відповідачем 1 поданий відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти позову та зазначає, що конкурс на заміщення вакантних посад був проведений у відповідності до вимог чинного законодавства. Посилання та доводи позивача у позові є надуманими та безпідставними та пов`язані з тим, що позивач не з`явився на письмовий іспит. Вказує, що скарг на роботу конкурсної комісії від ОСОБА_1 не надходило, а тому його покликання на порушення процедури проведення конкурсу є неспроможними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 відзиву на позов не подав.

Позивач подав додаткові пояснення в яких більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у заяві про збільшення позовних вимог, а також, на спростування тверджень відзиву відповідача 1, наводить свої аргументи.

Інші заяви по суті спору від сторін не надходили. Відповідач 1 заперечень щодо стягнення з нього витрат пов`язаних з розглядом справи або клопотання про зменшення їх розміру не подав.

Позовна заява надійшла до суду 26.12.2019.

Одночасно із позовною заявою позивачем 26.12.2019 подано заяву про забезпечення позову.

27.12.2019 ухвалою суду відмовлено у забезпеченні позову.

02.01.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.02.2020. Також вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національного агентства з питань запобігання корупції.

04.02.2020 у судовому засіданні було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотань про виклик свідків і постановлення окремої ухвали у зв`язку з їх необґрунтованістю і передчасністю

27.02.2020 ухвалою суду підготовче засідання закрито та призначений судовий розгляд по суті.

29.10.2020 ухвалою суду вирішено проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи заяви по суті, докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

11.10.2019 розпорядженням сільського голови Бугаївської сільської ради, Радивилівського району, Рівненської області № 85 створено конкурсну комісію на заміщення вакантних посад апарату сільської ради згідно додатку 1 до цього розпорядження (а. с. 45-46 т.1).

Вказаним розпорядженням Комісію з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради зобов`язано: підготувати вимоги до кандидатів на посади працівників апарату Бугаївської сільської ради; підготувати перелік документів, які необхідно подати для участі у конкурсі на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради; підготувати Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради; підготувати Порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради.

13.11.2019 сільським головою Бугаївської сільської ради, Радивилівського району, Рівненської області прийнято розпорядженням № 118 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад (а. с. 47-65 т.1).

Наведеним розпорядженням вирішено: 1. Провести конкурс на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 1, призначивши заступника Бугаївського сільського голови Жукевича П.Я. відповідальним за оголошення про проведення конкурсу; 2. Затвердити вимоги до кандидатів на посади працівників апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 2; 3. Затвердити перелік документів, які необхідно подати для участі у конкурсі на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 3; 4. Затвердити Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради згідно додатку 4; 5. Затвердити Порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування Бугаївської сільської ради згідно додатку 5.

15.11.2019 в громадсько-політичній газеті Радивилівського району Рівненської області наш Прапор Перемоги № 26 (43-8090), відповідачем розміщено оголошення про конкурс на зайняття вакантних посад (а. с. 5 т.1).

Згідно оголошення, конкурс на заміщення вакантних посад апарату сільської ради оголошений у фінансово-економічний відділ на посади:

- начальника відділу - головний бухгалтер;

- начальника відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту;

- спеціаліста І категорії відділу з питань культури і туризму;

- спеціаліста І категорії з питань молоді і спорту;

у відділ земельних відносин, екології, благоустрою будівництва та інфраструктури населених пунктів на посади:

- спеціаліста І категорії з питань земельних відносин, у екології та благоустрою;

- спеціаліста І категорії з питань будівництва та Інфраструктури населених пунктів;

у відділ соціального захисту, захисту прав дитини і сім`ї на посаду спеціаліста І категорії з прав дітей і сім`ї;

у відділ загально-організаційного забезпечення на посади:

- начальника відділу державний реєстратор;

- спеціаліста І категорії з кадрової та архівної роботи;

- спеціаліста І категорії з питань інформаційних технологій.

13.12.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради до якої додав усі необхідні документи (а.с. 227 т.1).

На письмовий іспит, який проводився 18.12.2019 року ОСОБА_1 не прибув, що не заперечується сторонами.

Позивач вважає, що проведений конкурс проведено з порушеннями, а тому звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно з ст.38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування встановлено, що проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради здійснюється на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби врегульований у главі 2 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, яка визначає сам конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (стаття 22), оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу (стаття 23), скорочення вакантних посад, на які не оголошено конкурс (стаття 24), документи для участі у конкурсі (стаття 25), порядок визначення відповідності кандидатів умовам конкурсу (стаття 26), конкурсну комісію (стаття 27), оформлення та оприлюднення результатів конкурсу (стаття 28), відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби (стаття 29), повторний конкурс (стаття 30).

У силу приписів з ч. 1 ст.22 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон України № 889-VIII) з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України № 889-VIII в оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: 1) найменування і місцезнаходження державного органу; 2) назва посади; 3) посадові обов`язки; 4) умови оплати праці; 5) вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; 6) інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; 7) вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; 8) дата і місце проведення конкурсу; 9) прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.

Строк подання документів для участі в конкурсі не може становити менше 15 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу. Результати конкурсу оприлюднюються не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу (ч. 2 ст. 22 Закону України № 889-VIII).

Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затверджений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби від 25.03.2016 № 246.

Відповідно до пункту 2 вказаної постанови визначено, що Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 року № 169, застосовується під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування .

Відтак, під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування підлягає застосуванню Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців від 15.02.2002 № 169 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок № 169).

Нормами пунктів 1, 2 Порядку № 169 визначено, що відповідно до цього Порядку проводиться конкурсний відбір на заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій (далі - конкурс), крім випадків, коли законами України встановлено інший порядок заміщення таких посад.

Конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця повинен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України.

Пунктом 3 Порядку № 169 визначено, що для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців наказом (розпорядженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює призначення на посаду державного службовця, утворюється конкурсна комісія у складі голови, секретаря і членів комісії. Очолює конкурсну комісію заступник керівника державного органу. До складу конкурсної комісії входять представники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 169 умови проведення конкурсу в окремому державному органі відповідно до цього Порядку визначаються його керівником, який призначає на посади та звільняє з посад державних службовців. Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 169 до участі у конкурсі не допускаються особи, які: визнані в установленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного службовця; у разі прийняття на службу будуть прямо підпорядковані або підлеглі близьким особам; позбавлені права займати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений термін; в інших випадках, установлених законами.

В силу положень пункту 8 Порядку № 169 особи, які подали необхідні документи до державного органу для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття вакантної посади державного службовця (далі - кандидати).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 169 конкурс проводиться поетапно: 1) публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації; 2) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади; 3) проведення іспиту та відбір кандидатів.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 169 державний орган, у якому проводиться конкурс, зобов`язаний опублікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу та довести його до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс.

В оголошенні про проведення конкурсу повинні міститися такі відомості: 1) найменування державного органу із зазначенням його місцезнаходження, адреси та номерів телефонів; 2) назви вакантних посад із зазначенням, що додаткова інформація щодо основних функціональних обов`язків, розміру та умов оплати праці надається кадровою службою; 3) основні вимоги до кандидатів, визначені державним органом згідно з типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад державних службовців; 4) термін прийняття документів (протягом 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу).

В оголошенні може міститися додаткова інформація, що не суперечить законодавству про державну службу.

За правилами, передбаченими п. 13 Порядку № 169, особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії державного органу, в якому проводиться конкурс, такі документи: заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4 х 6 см; копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня; декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України Про засади запобігання і протидії корупції ; копію документа, який посвідчує особу; копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов`язаних); довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності). Особи, які працюють у державному органі, де оголошено конкурс, і бажають взяти у ньому участь, зазначених документів до заяви не додають.

Забороняється вимагати відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством (пункт 15 Порядку № 169).

Відповідно до пункту 20-1 Порядку № 169 про результати розгляду інформації, поданої кандидатами для участі у конкурсі, спеціальний структурний підрозділ НАДС або служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, повідомляє кандидатам у порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 17 цього Порядку, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня надходження такої інформації.

Так, зазначене повідомлення може здійснюватися одним із доступних способів, обраним кандидатом, зокрема засобами телекомунікаційного зв`язку.

Кандидат після усунення недоліків може подати інформацію для участі у конкурсі повторно у передбаченому порядку в межах встановленого строку її подання.

Приписами пунктів 3, 19, 29 - 32 Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169, передбачено, що для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців наказом (розпорядженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює призначення на посаду державного службовця, утворюється конкурсна комісія у складі голови, секретаря і членів комісії.

Очолює конкурсну комісію заступник керівника державного органу. До складу конкурсної комісії входять представники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу.

Іспит проводиться конкурсною комісією державного органу, в якому оголошено конкурс, з метою об`єктивної оцінки знань і здібностей кандидатів на посаду державних службовців.

Пунктами 1.3, 1.5, 1.6, 1.8 -1.12 3.4, 4.1 - 4.3 Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Наказом Головного управління державної служби України 08.07.2011 № 164 передбачено, що іспит проводиться конкурсною комісією державного органу, в якому оголошено конкурс (далі - конкурсна комісія).Об`єктивність проведення іспиту забезпечується рівними умовами (тривалість іспиту, зміст та кількість питань, підрахунок результатів) та відкритістю інформації про них, єдиними критеріями оцінки.

Іспит складається письмово за екзаменаційними білетами, які пропонуються кандидату на його вибір і відкриваються у присутності кандидатів на заміщення вакантних посад під час складання іспиту.

Проведення іспиту для кандидатів на заміщення вакантних посад передбачає перевірку та оцінку їх знань Конституції України, Законів України Про державну службу та ;Про запобігання корупції , а також законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та структурного підрозділу.

Перелік питань на перевірку знання Конституції України, Законів України Про державну службу та Про запобігання корупції (далі - Перелік) наведений у додатку 1 до цього Загального порядку.

Переліки питань можуть публікуватися у відповідних друкованих засобах масової інформації, розміщуватися на сайті державного органу, в якому оголошено конкурс, та надаватися для ознайомлення всім учасникам конкурсу при поданні документів для участі в конкурсі.

Екзаменаційні білети формуються за зразком форми, наведеної у додатку 2 до цього Загального порядку, та затверджуються головою конкурсної комісії. До кожного білета включають 5 питань - по одному питанню на перевірку знання Конституції України, Законів України Про державну службу , Про запобігання корупції та два питання на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу.

Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що на законодавчому рівні встановлено алгоритм дій для оголошення та проведення конкурсів на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування, в тому числі формування екзаменаційних білетів з відповідним переліком питань, а об`єктивність проведення іспиту забезпечується рівними умовами, відкритістю інформації про них та єдиними критеріями оцінки.

Щодо доводів позивача про нелегітимність конкурсної комісії то вони є непереконливими з огляду на наступне.

Судом з`ясовано та підтверджується матеріалами справи, що 11.10.2019 розпорядженням Бугаївської сільської Ради № 85 створено комісію з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради згідно додатку 1.

Згідно додатку № 1 до наведеного розпорядження, до складу конкурсної комісії входять: Голова комісії Жуковський Петро Ярославович (заступник сільського голови); Заступник голови комісії - Ковальчук Петро Васильович (директор СКП БСР Будремсервіс , депутат районної ради); Секретар комісії - ОСОБА_9 (секретар Бугаївської сільської ради);Члени комісії: Кропаньов Станіслав Юрійович (спеціаліст І категорії, землевпорядник); Гарнець Людмила Олександрівна (спеціаліст, фахівець по соціальній роботі з населенням, депутат сільської ради).

І з наведеного вище вбачається, що в складі конкурсної комісії є заступник голови комісії, а також до її складу входять не лише працівники апарату сільської ради, а й депутат районної ради Ковальчук П.В. та депутат сільської ради Гарнець Л.О .. При цьому, заступник голови комісії у складі такої комісії дійсно не передбачений положеннями Порядку № 169, разом з тим положення цього Порядку не встановлюють заборони на можливість призначення в складі комісії заступника голови.

Водночас суд вважає, що призначення відповідачем заступника голови комісії у складі конкурсної комісії не порушує права позивача на участь у конкурсі на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради. Доказів зворотного суду не надано, а тому посилання позивача на дану обставину, як на підставу нелегітимності конкурсної комісії, є безпідставними.

Відповідно до статті 3 Закону № 2943, посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відтак, до посад в органах місцевого самоврядування відносяться, зокрема, і депутати районних та сільських рад, оскільки ці посади є виборними, тому останні мають право бути включеними до складу конкурсної комісії.

З наведеного суд дійшов висновку, що конкурсну комісію створено відповідно до норм Порядку № 169.

Щодо доводів позивача про неподання членами конкурсної комісії, головою комісії Жукевич П.Я. , секретарем комісії ОСОБА_9. та переможця конкурсу ОСОБА_6 декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та декларації кандидата на посаду відповідно до вимог Закону України Про запобігання корупції суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про запобігання корупції національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України Про запобігання корупції до повноважень Національного агентства належать зокрема здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

Так ст. 45 цього Закону регулює питання, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з цим ст. 48 Закону України Про запобігання корупції встановлено, що Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Отже, контроль щодо своєчасності подання декларацій належить Національному агентству, що у свою чергу вказує на неможливість давати оцінку щодо подачі чи не подачі декларацій членів конкурсної комісії, головою комісії Жукевич П.Я. та секретарем комісії ОСОБА_9 .

Стосовно неподання переможцем конкурсу ОСОБА_6 декларації про доходи разом із заявою про участь в конкурсі, то суд констатує, що такий факт не знайшов свого підтвердження доказами наявними у матеріалах справи. Поміж тим, позивачем не ставиться питання щодо протиправності допущення такого учасника до проведення іспиту у межах конкурсної процедури.

Також суд відхиляє аргументи позивача про невідповідність екзаменаційних білетів встановленому Порядком № 164 зразку, з огляду та те, що перелік питань не містив специфіки функціональних повноважень, у тому числі спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради є безпідставними. З огляду на те, що зразок білета затверджений відповідачем в установленому законом порядку та відповідає вимогам наведеного Порядку № 164.

Щодо переліку питань в екзаменаційних білетах на знання законодавства, то суд підкреслює, що такий перелік є загальним, а специфіку функціональних повноважень сільської ради чи його структурного підрозділу визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні та Закон України Про службу в органах місцевого самоврядування .

Водночас суд встановив, що відповідачами було допущено ряд порушень при оголошені та проведені конкурсу на заміщення вакантних посад, що вплинуло на доступ позивача до безпосередньої участі у ньому.

Так, судом з`ясовано, що розпорядженням № 118 від 13.11.2019 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад не було оприлюднено відповідачем у передбачений законом спосіб. Тому, позивач не мав змогу з ним ознайомитися, оскільки в оголошені про конкурс не було посилань на інформаційний вісник Бугаївської сільської ради, як на джерело інформації про проведення конкурсу, у якому був розміщений такий документ.

Разом з тим, необхідно зазначити, що при дослідженні інформації на офіційному веб сайті Бугаївської сільської ради (https://bugaivska-gromada.gov.ua/), чи було вказане розпорядження оприлюднене, судом на запит отримано відповідь: Не знайдено жодного документа, що відповідають критеріям пошуку .

Крім цього відповідачами не надано жодних доказів, коли та ким розпорядження № 118 від 13.11.2019 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад було оприлюднене.

Факт не оприлюднення зазначеного розпорядження також встановлений постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №460/4473/19, а тому в силу положень частини 5 статті 78 КАС України не потребує доказування.

Стосовно доводів позивача, що він не був належним чином повідомлений про допуск до відбіркового іспиту та про дату, час і місце його проведення суд зауважує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, до Бугаївської сільської ради 13.12.2019, надійшла заява з додатками позивача від тієї ж дати про допуск його до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту відповідача 1.

Поряд з цим в матеріалах справи відсутні належні докази про повідомлення ОСОБА_1 про допуск його до участі у конкурсі та повідомлення останнього про дату, місце та час проведення такого.

Так, як на доказ належного повідомлення позивача про проведення конкурсу відповідач покликається на витяг з мобільного телефону секретаря конкурсної комісії ОСОБА_9. , на якому відображено здійснення 17.12.2019 виклику на номер абонента НОМЕР_1 , який тривав 1 хвилину 26 секунд. Вказаним номером телефону користується позивач, оскільки це зазначено у реквізитах його позовної заяви і ним не заперечується.

Проте, на переконання суду, такий доказ, як фото мобільного телефона зі списком здійснених викликів не дозволяє ідентифікувати чий цей телефон, хто по ньому телефонував та зміст телефонної розмови.

У свою чергу позивач вказує, що не прибув на відбірковий іспит, оскільки його протиправно належним чином не повідомлено про дату, час і місце його проведення, що унеможливило його доступ до участі у такому етапі конкурсу.

10.07.2020 відповідач 1 подав до суду пояснення секретаря конкурсної комісії ОСОБА_9. , в яких зазначено про те, що вона добросовісно повідомила позивача про дату, час та місце проведення конкурсу. Проте, суд критично оцінює такий документ, виходячи з наступного.

По перше, така заява ОСОБА_9. за своїм змістом є показаннями свідка, а не письмовим доказом. Однак при відібранні пояснень у ОСОБА_9. відповідачем 1 вона не попереджалась про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, а тому такий документ не є джерелом доказів у розумінні КАС України.

По друге, відомості, що містяться в означених поясненнях без підтвердження у сукупності іншими доказами не можуть слугувати єдиним і беззаперечним свідченням належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення іспиту на заміщення вказаної вище вакантної посади.

Підсумовуючи викладене, відповідачами не доведений факт повідомлення позивача про допуск його до конкурсу, про дату та час його проведення, а також оприлюднення розпорядження № 118 від 13.11.2019 Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад . Тому, означена процедура конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської щодо заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді здійснена з порушеннями встановленого законом порядку його проведення.

Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що позивач взагалі не надав будь-якого пояснення, яке саме порушене суб`єктивне право він намагається відновити шляхом визнання протиправними дій відповідача та визнання протиправними і скасування результатів конкурсу на заміщення вакантних посад апарату сільської ради, в яких позивач не мав наміру брати участі та не брав такої участі, крім посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді Бугаївської сільської ради, та в чому саме полягає його порушене право чи законний інтерес.

Таким чином, суд вважає, що проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради, зокрема на посади: начальника відділу - головний бухгалтер; спеціаліста І категорії відділу з питань культури і туризму; начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту; спеціаліста І категорії з питань земельних відносин, у екології та благоустрою; спеціаліста І категорії з питань будівництва та Інфраструктури населених пунктів; спеціаліста І категорії з прав дітей і сім`ї; начальника відділу державний реєстратор; спеціаліста І категорії з кадрової та архівної роботи; спеціаліста І категорії з питань інформаційних технологій, жодним чином не порушує прав свобод та інтересів позивача.

Отже, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у такій редакції:

визнати протиправними дії Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області та Конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (розпорядження Бугаївського сільського голови від 11 жовтня 2019 року № 85) відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько-політичній газеті Радивилівського району Рівненської області наш Прапор Перемоги № 26 (43-8090) від 15 листопада 2019 року в частині проведення конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (розпорядження Бугаївського сільського голови № 118 від 13 листопада 2019 року);

визнати недійсними та скасувати результат конкурсу, проведеного конкурсною комісією на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (розпорядження Бугаївського сільського голови від 11 жовтня 2019 року № 85) відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько-політичній газеті Радивилівського району Рівненської області наш Прапор Перемоги № 26 (43-8090) від 15 листопада 2019 року, в частині результату конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області.

Щодо відшкодування моральної шкоди то суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 5 від 25.05.2001 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У п. 9 постанови Пленум Верховного Суду України також рекомендував судам при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), інші обставини, як стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Факт спричинення відповідачами моральної шкоди позивачу він обґрунтовує Консультативним висновком з інституту раку, якість копії з якого не дає змоги суду ознайомитись з його змістом, а також довідкою до акту огляду МСЕК від 01.03.2020 №519131, згідно з якою позивач проходив повторний медичний огляд у зв`язку з встановленням йому групи інвалідності спричиненим онкологічним захворюванням.

При цьому такі документи жодним чином не доводять, як факт заподіяння такої шкоди так і наявність причинного зв`язку між зазначеними вище діями відповідачів, які визнані судом протиправними та онкологічним захворюванням на яке страждає позивач.

З викладеного суд вважає, що підстав для стягнення моральної шкоди немає, оскільки позивачем не наведено доказів, на підтвердження її понесення.

Таким чином, за результатом розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позовні вимоги частково обґрунтовані та відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, що дає суду підстави для часткового задоволення позову.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Твердження позивача про необхідність встановлення строку для подання звіту про виконання рішення суду є передчасними з огляду на таке.

Згідно з ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу змісту вказаної норми права судом встановлено, що застосування даного виду судового контролю є правом суду, яким він може скористатися після ухвалення судового рішення, та яке має застосовуватися у виключних випадках.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування даного заходу судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі. Поміж тим, з досліджених судом доказів, немає підстав стверджувати про те, що відповідачем залишаться поза увагою висновки наведені у рішенні суду і воно не буде виконано.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 24500 грн.

Частиною третьою статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд враховує, що відповідно до частин третьої п`ятої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат представник позивача подав до суду копії:

договору № 03-05/20-01 від 03 січня 2020 року про надання правової допомоги адвокатським бюро Бернацький і Партнери ;

додатку до договору №1 від 03.01.2020 у якому міститься вартість послуг, які надавались клієнту таким адвокатським бюро.

Також на підтвердження зазначених вище витрат до суду наданий оригінал акту прийому-передачі послуг від 23.06.2020. Згідно з яким позивачу було надано такі послуги загальною вартістю 24500 грн:

1) Попереднє опрацювання, надання клієнтом матеріалів, усні консультації, роз`яснення, узгодження правової позиції у справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом вартістю 600 грн (2 год.);

2) Пошук та вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ вартістю 400,00 грн (1 год.);

3) Складання запитів, заяв, пояснень, клопотань в процесі підготовки та ведення прави у суді (13 документів по 500 грн кожен) вартістю 8500 грн;

4) Підготовка і подання доказів по справі вартістю 500 грн (1 год.);

5) Підготовка та складання позовної заяви вартістю 4500 грн (2,5 год.);

6) Підготовка та складання заяви про уточнення позовних вимог від 03.02.2020 вартістю 4500,00 грн (2,5 год.);

7) Підготовка та складання пояснення по справі вартістю 500 грн (1.5 год.);

8) Участь у судових засіданнях вартістю 3000 грн (3 год.).

Проте, жодних доказів (платіжних документів на підтвердження фактичного понесення витрат), які засвідчують реальність понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи не долучено. Водночас, долучені до матеріалів справи документи договір та акт прийому-передачі не є безумовними підтвердними документами реальності понесення витрат.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), який згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України суд враховує у даній справі.

Оскільки позивачем не надано суду відповідних платіжних документів на підтвердження фактичної оплати послуг на надання правничої допомоги за договором, то суд прийшов до висновку, що сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підстави для її відшкодування - відсутні.

Крім того, представник позивача подав клопотання про стягнення з відповідачів компенсації за втрачений заробіток (902,54 грн.) та витрати, що пов`язані на переїзд до іншого населеного пункту (всього у сумі 1889,2 грн.) та із прибуттям до суду на власному автомобілі на судові засідання, які відбулись: 04.02.2020 у розмірі 651,58 грн., 17.03.2020 у розмірі 648,38 грн., 23.06.2020 у розмірі 539,82 грн., 07.07.2020 у розмірі 547,93 грн. Загальна сума витрат заявлених позивачем склала 5179,45 грн.

Проте, суд вважає таке клопотання необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволенню з огляду на таке.

По-перше, судове засідання призначене на 17.03.2020, як зазначено судом вище не проводилося, що унеможливило участь у ньому представника позивача. Відтак, заявлені у клопотанні витрати за цю дату ним не понесені, а тому не підлягають відшкодуванню з відповідача 1.

По-друге, з системного аналізу положень статті 135 КАС України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду є збірним поняттям і вже включають в себе, як витрати на переїзд до іншого населеного пункту, так і компенсацію за втрачений заробіток, а не окремим видом витрат, як помилково вказує позивач у своєму клопотанні.

По-третє, фактичні витрати на переїзд з одного населеного пункту в інший, на переконання суду, повинні бути документально підтверджені на дату вирішення питання про їх стягнення. У цьому випадку представник позивача зауважує, що використовував для прибуття в суд автомобіль марки MITSUBISHI модель OUT LANDER 2.0, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу його власником є ОСОБА_7 (а.с. 214 т.1), а не ОСОБА_8 . Доказів на яких підставах такий автомобіль використовувався представником позивача суду не представлено. При цьому слід підкреслити, що визначальним доказам, який засвідчує понесення витрат на прибуття до суду, користуючись автомобільним транспортом є документальне підтвердження придбання позивачем або його представником паливо-мастильних матеріалів для подолання відстані між населеним пунктом, де він проживає (м. Радивилів, Рівненська обл.) і містом Рівне, де розташований суд, який розглядає справу. Проте, жодних доказів (платіжних документів на купівлю бензину), які засвідчують вказані вище обставини до матеріалів справи не долучено. Водночас акт прийому-передачі таких витрат між позивачем і його представником не є підтвердним документом реальності їх понесення.

Підсумовуючи викладене вище суд відмовляє у стягненні означених витрат у зв`язку з недоведеністю факту їх здійснення стороною позивача.

Крім того суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору та його не сплачував, відтак, підстав для стягнення судового збору з відповідачів немає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (вул. Шевченка, 36, с. Бугаївка, Радивилівський р-н., Рівненська обл, ЄДРПОУ 04387817), Конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в особі голови комісії Жукевича Петра Ярославовича області (вул. Шевченка, 36, с. Бугаївка, Радивилівський р-н., Рівненська обл, ЄДРПОУ 04387817) про визнання дій протиправними, визнання недійсними та скасування результатів конкурсу задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області та Конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (розпорядження Бугаївського сільського голови від 11 жовтня 2019 року № 85) відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько-політичній газеті Радивилівського району Рівненської області наш Прапор Перемоги № 26 (43-8090) від 15 листопада 2019 року в частині проведення конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (розпорядження Бугаївського сільського голови № 118 від 13 листопада 2019 року).

Визнати недійсними та скасувати результат конкурсу, проведеного конкурсною комісією на заміщення вакантних посад апарату Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (розпорядження Бугаївського сільського голови від 11 жовтня 2019 року № 85) відповідно до оголошення, опублікованого у громадсько-політичній газеті Радивилівського району Рівненської області наш Прапор Перемоги № 26 (43-8090) від 15 листопада 2019 року, в частині результату конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста 1-ї категорії з питань молоді та спорту відділу освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області.

У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150000 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 грудня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков