Рішення

від 30.11.2020 по справі 480/3620/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року Справа № 480/3620/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Івах Я.А.,

представника позивача - Ювченко Н.В.,

представника відповідачів - Грицика Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3620/20 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал-М", Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал-М" (далі-відповідач1, ТОВ "Суми Капітал-М"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал" (далі-відповідач2, ТОВ "Суми Капітал") та просить:

1. Стягнути субсидіарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал-М" (м. Суми, вул. Шевченка, буд. 18, 40030, код ЄДРПОУ 43050290) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал" (м. Суми, вул. Шевченка, буд. 18, 40030, код ЄДРПОУ 43050369) як правонаступників Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми бізнес інвест" (код ЄДРПОУ 14353647, м. Суми, вул. Шевченка, буд. 18, 40030) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 9 908,68 грн. на користь державного бюджету України на р/р UА088999980000031411513018002, одержувач Сумська міська отг18010400, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- військового збору в сумі 3 748,41 грн. на користь державного бюджету України на р/р UА088999980000031411513018002, одержувач Сумська міська отг11011000, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 44 980,88 грн. на користь державного бюджету України на р/р UА068999980000033110340018002, одержувач Сумська міська отг11010100, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах субсидіарно Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал-М" (м. Суми, вул. Шевченка, буд. 18, 40030; код ЄДРПОУ 43050290) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал" (м. Суми, вул. Шевченка, буд. 18, 40030; код ЄДРПОУ 43050369) як правонаступників Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми бізнес інвест" (код ЄДРПОУ 14353647, м. Суми, вул. Шевченка, буд. 18, 40030) на суму податкового боргу 58637,97 грн., на наступні банківські рахунки:

- р/р НОМЕР_1 в Казначействі України (МФО банку 899998);

- р/р НОМЕР_2 в Казначействі України (МФО банку 899998).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за ТОВ "Суми бізнес інвест" обліковується заборгованість з податку: на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 9 908,68 грн; військового збору в сумі 3 748,41 грн; на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 44 980,88 грн. 07.06.2019 відбулась державна реєстрація припинення юридичної особи ТОВ "Суми бізнес інвест" у зв`язку з реорганізацією, в наслідок якої правонаступниками останнього стали Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал-М" та ТОВ "Суми Капітал". Усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, які виникли до такої реорганізації. Зазначені зобов`язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом. Оскільки ТОВ "Суми бізнес інвест" не сплачено вказану заборгованість, тому позивач просить її стягнути субсидіарно з правонаступників, з наклалденням арешту на їх кошти та цінності.

Ухвалою суду від 19.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.06.2020 вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання.

02.09.2020 та 07.09.2020 представником відповідачів подано до суду відзиви на позовну заяву в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що згідно статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до Цивільного законодавства України призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. (ч.3, ч. 6 ст. 105 ЦК України). Позивачем не надано доказів заявлення своїх вимог до юридичної особи, яка була припинена шляхом поділу, строк на звернення з вказаними вимогами позивачем пропущено (а.с. 47-49, 54-55).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідачів у судовому засідання проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 01.04.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення засновників (учасників) або уповноваженого ним органу внесено відомості про припиненя ТОВ "Суми бізнес інвест" (а.с. 78).

На підставі наказів ГУ ДФС у Сумській області від 24.05.2019 №1004 та від 31.05.2019 №1028 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Суми бізнес інвест" з 28.05.2019 по 05.06.2019 (а.с. 123, 124).

07.06.2020 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Суми бізнес інвест" в результаті її реорганізації (а.с. 78, 170).

За результатами перевірки складено акт документальної виїзної перервірки від 12.06.2019 №652/18-28-1-04-20/14353647/64, яким встановлено порушення припиненим ТОВ "Суми Бізнес Інвест" вимог Податкового кодексу України (а.с. 97-105, 115).

На підставі акта перевірки №652/18-28-1-04-20/14353647/64 від 12.06.2019 контролюючим органом сформовано:

податкове повідомлення-рішення від 01.07.2019 №0003001404, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в сумі 680 грн (а.с. 116);

податкове повідомлення-рішення від 01.07.2019 №0003011404, яким нараховано суму грошового зобов`язання з податоку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, основного платежу в сумі 5 982,18 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 495,54 грн (а.с. 117);

податкове повідомлення-рішення від 01.07.2019 року №0003041404, яким нараховано суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору в сумі 2998,72 грн та штрафні (фінансові) санкції в сумі 749,69 грн (а.с. 118);

податкове повідомлення-рішення від 01.07.2019 року №0003031404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 35984,7 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 8996,18 грн (а.с. 119);

податкове повідомлення-рішення від 01.07.2019 №0003021404, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 184261,00 грн (а.с. 120).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачем на адресу, за якою знаходилося ТОВ "Суми Бізнес Інвест" листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищевказане поштове відправлення було повернуто до контролюючого органу, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 121, 122).

Також контролюючим органом, на адресу, за якою знаходилося ТОВ "Суми Бізнес Інвест" листом з рекомендованим повідомленням про вручення була направлена податкова вимога від 27.08.2019 №10467-17 (а.с. 20), яка була повернута до контролюючого органу (а.с. 21, 22).

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) на платників податків покладається обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий орган, звертаючись до суду з вимогами про стягнення податкового боргу з ТОВ "Суми Капітал" та ТОВ "Суми Капітал-М" вказує, що зазначені товариства є правонаступниками ТОВ "Суми Бізнес Інвест" за яким обліковується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 9908,68 грн, військового збору в сумі 3748,41 грн та податку на доходи фізичних осіб в сумі 44980,88 грн.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачі дійсно є правонаступниками ТОВ "Суми Бізнес Інвест", яке було припинено шляхом поділу (а.с. 72-88).

Проте суд не погоджується з доводами позивача про наявність у ТОВ "Суми Капітал" та ТОВ "Суми Капітал-М" обов`язку зі сплати сум податків, визначених податковим органом за наслідками перевірки ТОВ "Суми Бізнес Інвест", враховуючи наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно із ч. 1, 3, 5, 6 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

У відповідності до ч.ч. 2-4 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Як передбачено п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, здійснюється документальна позапланова перевірка.

Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначено розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі - Порядок).

Згідно із п. 11.1 розд. ХІ Порядку платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 11.5 розд. ХІ Порядку у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені розд. ХІ Порядку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей), зокрема, відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи чи відомостей з ЄДР чи Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками ТОВ "Суми Бізнес Інвест" 01.04.2019 було прийнято рішення про припинення діяльності (в результаті реорганізації), про що оприлюднено відповідне повідомлення. При цьому було встановлено строк заявлення вимог кредиторами до 03.06.2020 (а.с. 165).

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що податковим органом було отримано від державного реєстратора у порядку інформаційної взаємодії інформацію з приводу того, що ТОВ "Суми Бізнес Інвест" розпочало процедуру реорганізації юридичної особи.

У зв`язку з цим на виконання вимог п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України податковим органом було розпочато документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Суми Бізнес Інвест" за наслідками якої складено акт від 12.06.2019, на підставі якого сформовано податкові повідомлення-рішення від 01.07.2019 №0003001404, №0003011404, №0003041404, №0003031404, №0003021404.

Суд зазначає, що за приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

На підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (абзац другий п.п. 56.17.5 п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі визначення контролюючим органом податкового зобов`язання за результатами проведеної податкової перевірки, платник податків зобов`язаний сплатити суму такого зобов`язання протягом десяти днів з дати отримання ним відповідного податкового повідомлення-рішення, крім випадків застосування процедури оскарження.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК).

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Водночас при проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. ХІ Порядку).

Інформація про отримання контролюючим органом документів (відомостей), визначених цим розділом, а також інформація про строк заявлення вимог кредиторів вноситься контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків до Єдиного банку даних юридичних осіб та в електронному вигляді доводиться до відома структурних підрозділів контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку юридичної особи та її відокремлених підрозділів (пункт 11.7 розділу 11 Порядку №1588).

За результатами проведення відповідних заходів у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (пункт 11.8 розділу 11 Порядку №1588).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, акт про проведення перевірки, яким встановлено порушення ТОВ "Суми Бізнес Інвест" податкового законодавства, позивачем було складено 12.06.2019, а податкові повідомлення-рішення відносно ТОВ "Суми Бізнес Інвест" - 01.07.2019.

Водночас, ТОВ "Суми Бізнес Інвест" було припинено 07.06.2019, про що було внесено відомості до Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, податкові повідомлення-рішення, якими було визначено податкові зобов`язання ТОВ "Суми Бізнес Інвест" всупереч вимогам п. 11.6 розд. ХІ Порядку було винесено податковим органом вже після припинення юридичної особи.

Суд зазначає, що недотримання податковим органом строків формування та вручення вимог щодо сплати платежів ТОВ "Суми Бізнес Інвест" призвело до порушення процедури узгоження податкового зобов`язання.

Позивачем не надано належних доказів того, що податкові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями рішеннями від 01.07.2019, є належним чином, у порядку визначеному ПК України, узгодженими.

Варто зазначити, що у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків або цілісний майновий комплекс державного чи комунального підприємства передається в оренду чи концесію, грошові зобов`язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку: якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, які виникли до такої реорганізації. Зазначені зобов`язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом (п.п. 98.2.3. п. 98.2. ст. 98 ПК України).

У позовній заяві позивач вказує, що відповідачі мають податкову заборгованість. При цьому, податкові зобов`язання щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюює позивач, не були у порядку, визначеному ПК України узгоджені з особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, у зв`язку з чим обов`язку щодо їх погашення не виникло у правонаступників платника податків після його реорганізації.

Суд зазначає, що звернення податкового органу з позовом про стягнення податкового боргу має відбуватися лише за умови дотримання ним, як суб`єктом владних повноважень, принципу належного урядування, з наданням належних доказів на підтвердження наявності податкового боргу.

Доводи представника позивача про те, що від державного реєстратора податковому органу не надходила інформація про строки, визначені ТОВ "Суми Бізнес Інвест" для заявлення кредиторами своїх вимог, а тому податковий орган вважав, що такий строк становить 6 місяців, на думку суду, є необгрунтованими, оскільки інформація про строк заявлення вимог кредиторами є в загальному доступі та розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі щодо оприлюднення інформації (а.с. 165, 170).

Суд вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На виконання ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено наявність податкового боргу у ТОВ "Суми Капітал" та ТОВ "Суми Капітал-М", який би підлягав стягненню з відповідачів. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Сумській області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал-М", Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Капітал" про стягнення податкового боргу та накладення арешту - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.12.2020.

Суддя А.Б. Діска