Рішення

від 07.12.2020 по справі 640/10274/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 грудня 2020 року справа №640/10274/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомІнформаційного агентства (далі по тексту - позивач) доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправним та скасування рішення від 22 квітня 2019 року №0007384208, яким за несвоєчасну сплату єдиного податку до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню в сумі 81 709,42 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки Центральний друкований орган Міністерства оборони України журнал Військо України сплатив суми єдиного внеску в повному обсязі та в строк, встановлений законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/10274/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року замінено первинного позивача - Центральний друкований орган Міністерства оборони України журнал Військо України його правонаступником - Інформаційним агентством.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що єдиний внесок за спірний період року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв`язку з чим ГУ ДФС правомірно винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій.

Позивач у відповіді на відзив наголосив на безпідставності застосування штрафних санкцій.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно з рішенням ГУ ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22 квітня 2019 року №0007384208 на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до Центрального друкованого органу Міністерства оборони України журнал Військо України штраф у розмірі 74 181,79 грн. (20% з 01 січня 2015 року), за період з 21 листопада 2015 року до 22 лютого 2017 року та нарахувати пеню у розмірі 7 527,63 грн. (0,1% від суми недоїмки).

Зазначене рішення прийняте на підставі акта від 05 квітня 2019 року №129/1-26-15-14-03/14303678 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центрального друкованого органу Міністерства оборони України журнал Військо України (код 14303678) податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2019 року, валютного - за період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по 29 березня 2019 року (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено, зокрема порушення позивачем частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме несвоєчасність сплати (несвоєчасність перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в листопаді - грудні 2015, січні-грудні 2016, січні-лютому 2017.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина восьма статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування установлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Як встановлює частина одинадцята статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина одинадцята).

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , відповідно до частини десятої якої на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 Інструкції передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 5 Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, а несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Пунктом 1 частини десятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Як зазначено в акті перевірки, згідно інтегрованих карток платника податку по єдиному внеску в травні-листопаді 2014, січні-квітні 2015 року, листопаді-грудня 2015 року, січні-грудні 2016 року, січні-лютому 2017 року встановлена несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, суд звертає увагу, що відповідач не зазначив в акті перевірки конкретні випадки порушення Центральним друкованим органом Міністерства оборони України журнал Військо України строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за які періоди та які суми єдиного соціального внеску сплачені позивачем несвоєчасно. Зокрема в акті перевірки відсутні посилання на відповідні платіжні доручення, якими здійснено сплату єдиного внеску поза межами встановлених строків.

У свою чергу позивач зазначає, що єдиний соціальний внесок сплачено ним своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень. Проте, позивач звертає увагу, що при формуванні платіжних доручень на сплату єдиного соціального внеску Центральним друкованим органом Міністерства оборони України журнал Військо України помилково зазначено рахунок Державного казначейства України №37199201012659 замість рахунку № НОМЕР_1 .

Суд встановив, що дійсно в платіжних дорученнях, копії яких містяться у справі, зазначено рахунок Державного казначейства України №37199201012659, призначений для сплати єдиного внеску, нарахованого на суми зарплати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності. Водночас, єдиний внесок необхідно було сплатити на рахунок № НОМЕР_1 , призначений для сплати єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно усталеної правової позиції Верховного Суду у побідних справах (постанови від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16), від 20 лютого 2018 року у справі №816/591/16, від 21 лютого 2018 року у справі №813/1008/16, від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18) здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

При цьому суд вважає, що перерахування позивачем єдиного соціального внеску на інший рахунок органу доходів і зборів має кваліфікуватися як дія. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті єдиного соціального внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів та пені, передбачених статтею 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Крім того, на переконання суду, для підтвердження факту несплати єдиного соціального внеску необхідно встановити, що у строк, передбачений частиною восьмою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платник не вчиняв дії, спрямовані на перерахування єдиного соціального внеску до державного бюджету.

Оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то перерахування позивачем єдиного соціального внеску на інший рахунок органу доходів і зборів під час сплати суми зобов`язання не є правовою підставою для висновку про несплату/несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску у визначений Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування строк, та, відповідно, для застосування на його підставі штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним, що є підставою для скасування рішення ГУ ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22 квітня 2019 року №0007384208.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Інформаційного агентства підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Інформаційного агентства задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22 квітня 2019 року №0007384208.

3. Стягнути на користь Інформаційного агентства понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформаційне агентство (04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81; ідентифікаційний код 14303678);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко