Рішення

від 01.12.2020 по справі 641/4993/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1642/2020 Справа № 641/4993/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дрокіної С.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/4993/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ ІТ.СЕРВІС , треті особи : Компанія ГАЙЄЗА АССЕТС ЛІМІТЕД , ОСОБА_2 , Департамент державної реєстрації Харківської міської ради про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дію,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ ІТ.СЕРВІС , треті особи : Компанія ГАЙЄЗА АССЕТС ЛІМІТЕД , ОСОБА_2 , Департамент державної реєстрації Харківської міської ради про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дію , а саме щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора, та виключити з реєстру як керівника та підписанта підприємства.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ІТ.СЕРВІС" № 19/02-13 від 19 лютого 2013 року позивача , було призначено на посаду директора. Згідно наказу він приступив на посаду директора товариства з 20.02.2013 року. 12 серпня 2019 року позивачем на ім`я учасників , а саме : ОСОБА_2 та Компанії "ГАЙЄЗА АССЕТ СЛІМІТЕД" було надіслано заяву про звільнення за власним бажанням у порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України. Жодної відповіді про результати розгляду його заяви на адресу позивача не надійшло. Повідомлення було надіслане більш ніж за два місяці до скликання загальних зборів, тобто учасникам товариства була надана можливість ознайомитись із документами з питань, винесених на порядок денний. Повідомлення і заява були відіслані на юридичну адресу учасників товариства, що підтверджується поштовими чеками та копіями вкладення. Заплановані на 26 грудня 2019 р. позачергові загальні збори учасників відповідача визнано такими, що не відбулися, через відсутність кворуму для прийняття рішень. У зв`язку з тим що загальними зборами учасників не було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора, а також враховуючи, що трудові права позивача є порушеними, він був змушений звернутись за їх захистом у судовому порядку.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року провадження по вказаній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання призначене на 01.12.2020 року з`явилася, але у зв`язку з неявкою відповідача , третіх осіб та їх представників , просила провести розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився , про день та час розгляду справи повідомлявся у встановлений законом спосіб , причини своєї неявки суду не повідомив , відзив не надав.

Третя особа , та представники третіх осіб в судове засідання не з`явились , про день та час розгляду справи повідомлялись у встановлений законом спосіб , причини своєї неявки суду не повідомили , письмові пояснення не надали.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволеня позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що сторони перебувають у трудових відносинах. Згідно з протоколом № 19/02-13 від 19.02.2013 року позивача призначено на посаду директора ТОВ "ІТ.СЕРВІС" з 20.02.2013 року (а.с.8).

Наказом б/н від 20.02.2013 року позивач вступив на посаду директора ТОВ "ІТ.СЕРВІС" ( а.с.9).

Відповідно до п. 3 ст.11 Статуту відповідача, звільнення директора належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства , згідно з ст. 12 Статуту виконавчим органом товариства є директор , директор підзвітний зборам учасників і організує виконання його рішень (а.с.21-22).

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , підтверджується той факт , що ОСОБА_1 є директором ТОВ "ІТ.СЕРВІС" (а.с.25-26).

Як вбачається з повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ТОВ "ІТ.СЕРВІС" від 04.10.2019 року , позивач повідомив учасників товариства про їх скликання на 26.12.2019 року , з питань порядку денного - припинення повноважень директора ТОВ "ІТ.СЕРВІС" ОСОБА_1 (а.с.27-28).

З матеріалів справи вбачається , що позивач 04.10.2019 року , направляв на адресу учасників товариства повторну заяву про звільнення (а.с.29).

26.12.2019 року директор ТОВ "ІТ.СЕРВІС" ОСОБА_1 було складено акт про відсутність учасників на загальних зборах товариства , у зв`язку з чим загальні збори товариства не відбулись (а.с.30).

Копіями поштових описів вкладення підтверджується направлення на адресу учасників товариства заяви про звільнення ОСОБА_1 , повідомлення про проведення позачергових зборів товариства ТОВ "ІТ.СЕРВІС" (а.с.31-36).

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24. 10. 2008 р. - При вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Також правова позиція стосовно звільнення керівника юридичної особи у випадку бездіяльності Учасників такої юридичної особи була висловлена Верховним судом у Постанові від 03.07.2019 р. у справі № 520/11 437/16-ц .

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов;язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачені статтями 38 і 39 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Таким чином, суд дійшов висновку , що право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч.1 ст. 38 КзПП, також право щодо вільного вибору праці було порушеним , суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього , позивач в своїй позовній заяві просить , зобов`язати Департамент державної реєстрації Харківської міської ради , внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ.СЕРВІС .

З цього питання суд зазначає наступне , рішення суду про визнання припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю ІТ.СЕРВІС та директором ОСОБА_1 є самостійною підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , а тому в даному випадку вирішення цього питання взагалі не потребує судового втручання.

Суд роз`яснює позивачу , що він може самостійно звернутись до Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради , для внесення змін , а у разі письмової відмови в проведенні відповідних дій , позивач має право звернутись за захистом своїх прав до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ ІТ.СЕРВІС , треті особи : Компанія ГАЙЄЗА АССЕТС ЛІМІТЕД , ОСОБА_2 , Департамент державної реєстрації Харківської міської ради про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дію - задовільнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю ІТ.СЕРВІС та директором ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 26.12.2019 року з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - ТОВ ІТ.СЕРВІС , адреса знаходження : м. Харків , пр-т Московський 257 , кімната 1009-/1 , код ЄДРПОУ- 34332355.

Третя особа - Компанія ГАЙЄЗА АССЕТС ЛІМІТЕД , адреса знаходження : м. Едінбург , вулиця Дюк стріт, буд. 39, Сполучене Королівство , реєстраційний номер - SC 503901.

Третя особа - ОСОБА_2 , адреса : АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Третя особа - Департамент державної реєстрації Харківської міської ради , адреса знаходження : м. Харків , пл. Конституції 7, код ЄДРПОУ- невідомий.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2020 року.

Суддя: І. В. Чайка