Постанова

від 02.12.2020 по справі 487/9341/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/9341/19

Провадження №1-кс/487/6502/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , заявника - ОСОБА_4 , представника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019150030004742 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням про часткове скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.02.2020 року вилученого в ході обшуку, проведеного 28.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 82092 грн..

В обгрунтування клопотання ОСОБА_4 зазначила, що є власницею грошових коштів в сумі 82092,0 грн. Грошові кошти отримані від здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи підприємця. Арешт на майно накладено необґрунтовано. Станом на час розгляду клопотання, доказів, що грошові кошти набуті злочинним шляхом в результаті вчинення кримінального правопорушення, органом досудового слідства не здобуто. Вона не є підозрюваною або обвинуваченою у кримінальному провадженні. Посилаючись на те, що на теперішній час потреба у накладенні арешту відпала, жодних обґрунтованих підстав для подальшого утримання грошей не має, просила про задоволення клопотання.

ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні клопотання підтримали, наполягали на його задоволенні.

Слідчий у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши ОСОБА_4 , представника, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що слідчою групою ОВС СУ ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12019150030004742 від 24.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 КК України.

За твердженнями органу досудового слідства, невстановлені особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення від реалізації незаконно виготовленої алкогольної продукції, в порушення вимог ст.226 Податкового Кодексу України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010, не маючи дозвільних документів на здійснення діяльності із підакцизними товарами, упродовж тривалого періоду, під час незаконного виготовлення алкогольних напоїв, використовують підроблені марки акцизного збору на алкогольні вироби, після чого, здійснюють їх реалізацію в торгових точках м. Миколаєва та Миколаївської області.

На підставі ухвали слідчого судді, органом досудового розслідування 28.12.2019 року проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем здійснення своєї діяльності ОСОБА_6 , алкогольна продукція вказана у протоколі обшуку від 28.12.2019 року, документи та грошові кошти.

03.02.2020 року ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва було накладено арешт на вилучене в ході обшуку майно, зокрема на грошові кошти в сумі 82092 грн.

Вилучені грошові кошти були отримані ОСОБА_4 від здійснення підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця, що підтверджується копією книги обліку доходів ФОП ОСОБА_4 , первинними бухгалтерськими документами, довідкою ГУ ДПС в Миколаївській області, податковими деклараціями платника єдиного податку.

Відповідно до п. 2 ч. 3.ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідноіз ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадку та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу відсвавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

На час вирішення клопотання про часткове скасування арешту на майно, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на грошові кошти , триває, однак з вилученими грошовими коштами, органом досудового розслідування були проведені необхідні слідчі дії, зокрема проведено ряд експертиз, з метою встановлення причетності винних осіб, до можливо скоєного кримінального правопорушення. ОСОБА_4 на даний час не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт ( в частині арешту на грошові кошти) відпала потреба і з метою недопущення порушення прав власника майна, заявлене клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019150030004742 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України задовольнити.

Частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.02.2020 року на майно вилучене в ході обшуку, проведеного 28.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 82092 грн., та повернути їх власнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1