Постанова

від 01.12.2020 по справі 387/113/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2020 року м. Кропивницький

справа № 387/113/20

провадження № 22-ц/4809/1541/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Деменко О.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Згода ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Згода на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2020 року у складі судді Майстера І.П.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, в якому зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,34 га, кадастровий номер 3521786300:02:000:0308, яка розташована на території Троянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Посилалася на те, що вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ Згода на підставі договору оренди землі від 11.07.2007, який зареєстровано у Добровеличківському РВ КРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2009 за № 040936900040. Строк дії договору становив 10 років. Відповідно до п.п. 9, 11 договору за оренду належної позивачеві земельної ділянки відповідач зобов`язався щорічно сплачувати орендну плату в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, у строки 01 січня по 31 грудня. Додатковою угодою від 17.01.2017 до договору оренди землі від 11.07.2007 передбачено, що сторони домовились про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки до 07.05.2020, за користування об`єктом оренди встановлена орендна плата у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки.

Проте відповідач в період з 2014 по 2019 роки ухиляється від виплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору та додаткової угоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2020 року позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди землі від 11.07.2007, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Згода , земельна ділянка з кадастровим № 3521786300:02:000:0308, який зареєстровано у Добровеличківському РВ КРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2009 за № 040936900040 та додаткову угоду від 17.01.2017 до договору оренди землі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд дійшов висновку, що з вини орендаря ТОВ Згода орендодавцю ОСОБА_1 не було сплачено орендну плату за оспорюваним договором оренди землі за 2014-2018 роки у розмірі 25886 гривень. Також, не надано доказів щодо сплати орендної плати за 2019 рік. Відтак, підставою для розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до нього, суд зазначив систематичну несплату орендної плати.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ТОВ Згода вважає, що при ухваленні рішення районним судом були неправильно застосовані норми матеріального права, також рішення є необґрунтованим, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Зокрема, зазначає, що суд безпідставно не звернув уваги на те, що позивач припинила громадянство України і є громадянкою іншої держави - РФ, а тому за чинним законодавством зобов`язана відчужити земельну ділянку.

Також, суд оминув стороною заперечення, що орендар не мав змоги сплатити орендну плату, оскільки, в порушення п.7.2 додаткової угоди, орендодавець не повідомив ТОВ Згода реквізити для перерахування орендної плати, що згідно п.9.2 цієї угоди звільняє його від відповідальності.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини:

ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 005756 від 27.03.2002 є власником земельної ділянки площею 5,34 гектара, яка розташована на території Троянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

11.07.2007 ОСОБА_1 (орендодавець ) та ТОВ Згода (орендар) уклали договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування належну позивачеві земельну ділянку площею 5,34 га. Строк дії договору 10 років. Вказаний правочин зареєстровано у Добровеличківському РВ КРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2009 за №040936900040.

Відповідно до п.п. 9-14 зазначеного договору, відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті становить 888 гривень, 1,5 т. зернових, 1 ц соняшника, 25 кг цукру, 1 прицеп соломи, оранка культивація городу. Орендна плата вноситься з 01 січня по 31 грудня. Пунктом 13 договору передбачений порядок та умови перегляду орендної плати.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 11 липня 2017 року, зареєстрованого у КРФ ЦДЗК 07.05.2009 від 17.01.2017, відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату у розмірі 4,5% від грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті становить 6415,7 гривень. Орендна плата вноситься не пізніше 30 грудня поточного року. Згідно з п. 8.3 додаткової угоди, його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню. Пунктом 9.3 додаткової угоди передбачена відповідальність орендаря за несвоєчасну виплату орендної плати. Пунктом 9.4 додаткової угоди, орендар звільняється від відповідальності за прострочення здійснення розрахунків по орендній платі у випадку якщо Орендодавець не надав Орендарю реквізити для перерахування орендної плати.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 28.05.2011, виданого відділом РАЦС адміністрації Олександрівського району Володимирської області Російської Федерації, ОСОБА_1 28.05.2011 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у зв`язку із чим змінила прізвище на ОСОБА_1 .

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № витягу НВ-3507225572019 від 19.03.2019, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3521786300:02:000:0308 розташована на території Троянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,3428 га, відділ який зареєстрував земельну ділянку Відділ Держгеокадастру у Добровеличківському районі Кіровоградської області, дата реєстрації 27.03.2002. З відомостей про право власності/право постійного користування власник є ОСОБА_1 , орендар ТОВ Згода площа земельної ділянки 5,3428 га, орган, що здійснив державну реєстрацію виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради, дата державної реєстрації речового права 15.06.2017, строк дії речового права 07.05.2029.

Згідно з рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2019, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Згода , стягнуто з ТОВ Згода на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за період 2014-2018 років в сумі 25886 гривень 24 копійки та пеню в сумі 10496 гривень 85 копійок, а всього, на загальну суму 36383 гривні 09 копійок.

Згідно з постановою Кропивницького апеляційного суду від 31.10.2019 рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2019 року залишено без змін.

Згідно з довіреністю ЗЗ АА 1490866 від 14.02.2018 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Росії, зареєстрована Володимирська область м. Александров.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Сторони, які були належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, установивши, що ТОВ Згода не виплачувало за 2014-2018 роки та за 2019 рік орендну плату за користування земельної ділянки, на підставі укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Згода договорів про оренду землі від 03 вересня 2020 року та від 17.01.2017, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання цих договорів оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов.

Факт невиконання ТОВ Згода зобов`язань по несплаті орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 в розмірі 25886,24 грн за період 2014 - 2018 роки, без поважних на те причин, встановлено рішенням Доброволичківського районного суду від 27.08.2019 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Згода про стягнення з ТОВ Згода на користь ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за період 2014-2018 років, яке набрало законної сили.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди.

При цьому, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи була виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Згода , що позивачем не виконано умови пункту 7.2 договору оренди землі щодо повідомлення ТОВ Згода реквізитів для перерахування орендної плати, що згідно п.9.2 цієї угоди звільняє відповідача від відповідальності не заслуговують на увагу, оскільки згідно додаткової угоди зазначені умови почали діяти тільки з 2017 року.

Крім того факт невиплати орендної плати за період з 2014 по 2018 роки саме з вини ТОВ Згода встановлено рішенням суду, яка набрало законної сили, а тому обставини, встановлені рішенням суду не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Посилання апеляційної скарги про те, що позивач з 2017 зобов`язана була відчужити земельну ділянку, оскільки стала громадянкою Російської Федерації не спростовує висновків суду першої інстанції, зважаючи, що факт втрати позивачем громадянства України не доведений.

Також, це не надає орендарю права не виконувати умови договору оренди земельної ділянки та не сплачувати орендну плату.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Згода залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку до Верховного Суду у випадку передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко