Ухвала

від 07.12.2020 по справі 200/11150/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

07 грудня 2020 р. Справа №200/11150/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1, позовну заяву ОСОБА_1 до Новгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новгородської міської ради, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Код 315576612657) від 28.09.2020 року, прийнятого державним реєстратором Новгородської міської ради Федоровою І.Ю.;

- зобов`язати Новгородську міську раду в особі державного реєстратора відділу державної реєстрації провести реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» стосовно внесення відомостей про ОСОБА_1 , як учасника Колективного підприємства «Колос» (код 24324345) з урахуванням рішення Селидівського міського суду № 2-3178-2007 від 24.12.2007 року.

Досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд дійшов до наступних висновків.

Правильне визначення юрисдикції є першочерговим при реалізації права на доступ до суду.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, вимагає визначення юрисдикції судового органу, який вправі здійснювати такий розгляд.

При цьому суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції. Зокрема, у п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 р. у справі Сокуренко і Стригун проти України суд вказав, що словосполучення встановленого законом поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором у розумінні КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Отже, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Предметом спору у даній справі є правомірність реєстраційних дій державного реєстратора щодо відмови у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що регулюється нормами Закону України № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Виходячи зі змісту аргументів позивача та суті спірних правовідносин, звернення ОСОБА_1 до суду насамперед було обумовлено необхідністю захисту її прав у сфері корпоративних відносин й у наслідках дій відповідача, які оскаржуються у цій справі, позивач вбачає порушення саме цих прав.

При цьому, у будь-якому випадку, надання оцінки діям державного реєстратора, що оскаржуються, вимагає правової оцінки можливості проведення зборів учасників КП «Колос» . Втім це виходить за межі компетенції адміністративного суду й не сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства. Участь органу влади, до якого відноситься державний реєстратор, в якості відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вже зазначалося, позивач оскаржує до адміністративного суду рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Новгородської міської ради Федорової І.Ю., що пов`язане з відмовою у проведенні реєстраційної дії стосовно внесення відомостей про неї як учасника Колективного підприємства «Колос» (код ЄДРПОУ 24324345) з урахуванням рішення Селидівського міського суду №2-3178-2007 від 24.12.2007 року.

З урахуванням наведених вище доводів суд в порядку ч. 6 ст. 170 КАС України роз`яснює позивачеві, що дана справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах (щодо вступу (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника у товариство) викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року по справі №826/8647/16 (адміністративне провадження №К/9901/44538/18).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір в разі відмови у відкритті провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Оскільки за подання цієї заяви ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1681,60 грн., а у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення цієї суми.

Зважаючи на наведене, керуючись статтями 5, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Новгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а також, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.