Ухвала

від 07.12.2020 по справі 320/12773/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 грудня 2020 року м. Київ № 320/12773/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Сайд Груп до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Сайд Груп до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на таке.

В силу вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями), у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, із прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру, дві з яких є взаємопов`язаними .

Отже, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 6306,00 грн. судового збору за три вимоги немайнового характеру відповідно до пунктів 2-6 прохальної частини позову.

На підтвердження сплати судового збору позивачем додано квитанцію № 0.0.1927849973.1 від 02.12.2020 на суму 4204, 00 грн., що підтверджує сплату збору лише за дві вимоги немайнового характеру із п`яти заявлених.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, позивач просить суд, зокрема перед усім іншим, скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 40393/26-15-04-13-21 від 27.05.2020, однак до суду позивач звернувся 03.12.2020, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.

Про день, коли позивач дізнався про порушення своїх прав вказаним рішенням зазначено, що позивачу стало відомо про таке рішення з інформації оприлюдненої в електронному кабінеті платника податків. Проте, жодних документально підтверджуючих доказів на обґрунтування цих обставин позивач суду не надає.

Натомість, суд не приймає до уваги та відхиляє повідомлені позивачем обставини та надані на їх підтвердження докази отримання копії спірного рішення за адвокатським запитом представника від 02.10.2020 № 02/10-1 та від 01.10.2020 № 02/10-2, оскільки фактичним днем коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваним рішенням був день входу позивача чи уповноваженого на те представника до електронного кабінету платника податків. Отже, з наступного дня у позивача розпочався шестимісячний строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Надіслання представником адвокатських запитів від 02.10.2020 № 02/10-1 та від 01.10.2020 № 02/10-2 з метою отримання спірного рішення від 27.05.2020 є штучним створення умов для поновлення строку звернення до суду, оскільки позивачу фактично стало відомо про порушення його прав з моменту входу до електронного кабінету платника податків. Крім того, матеріали позову не місять доказів того, що позивач у період з 27.05.2020 по 02.10.2020 не здійснював фінансові операції як платник ПДВ з підстав анулювання реєстрації платника ПДВ.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про доплату 2102,00 грн. судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів щодо обставин, зокрема, але не виключно:

а) обізнаності про спірне рішення із оприлюдненої інформації в електронному кабінеті платника податків, у тому числі з відомостями про вхід в особистий кабінет із зазначенням дати, часу та відповідальної особи, а також історії таких входів у період з 27.05.2020 по 02.10.2020 включно;

б) доказів того, що позивач у період з 27.05.2020 по 02.10.2020 не здійснював фінансові операції як платник ПДВ з підстав анулювання реєстрації платника ПДВ;

в) оборотно-сальдову відомість позивача за період з 27.05.2020 по 02.10.2020 включно, або інших регістрів бухгалтерського обліку із зазначенням в ньому періоду з 27.05.2020 по 02.10.2020 включно.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи Креуз проти Польщі , що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ( Kreuz v. Poland № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Сайд Груп до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова