Рішення

від 07.12.2020 по справі 360/3650/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3650/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» на свою користь суму капіталізованих платежів у розмірі 485978,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як страхувальник у Станично-Луганському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області. На обліку у Станично-Луганському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області перебуває ОСОБА_1 , з яким під час роботи на підприємстві відповідача стався нещасний випадок. Підприємство відповідача на теперішній час знаходиться в процесі ліквідації. За розрахунком позивача, з урахуванням розрахунку капіталізації за даними Державної служби статистики України, та наявної заборгованості по страховим виплатам, сума платежів, яка підлягає капіталізації, складає 485978,95 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 21 вересня 2020 року № 3449/10-1 про визнання грошових вимог кредитора, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю працівнику, шляхом капіталізації відповідних платежів на суму 485978,95 грн. Проте, 25 вересня 2020 року вищезазначена заява повернута без відповіді.

З посиланням на положення статей 110, 112, 1205 Цивільного кодексу України, статей 4, 11, 15, 17 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , пунктів 3, 4, 7, 8 Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 986, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 07 жовтня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 22-23).

Поштове відправлення із ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі, направлене на адресу Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» , повернуто у зв`язку з неврученням адресату (арк. спр. 36, 37). Відомості щодо засобів зв`язку та адреси електронної пошти Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» суду не відомі.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Відкрите акціонерне товариство «Агрокорм» (ідентифікаційний код 21771204) є юридичною особою, зареєстрованою 12 січня 2007 року, місцезнаходженням якої є 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, вул. Октябрська, буд. 42), перебуває на обліку в Станично-Луганському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області як платник страхових внесків та перебуває в стані припинення в результаті ліквідації, що підтверджується довідкою Станично-Луганського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 23 жовтня 2020 року за № 1847/01 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07 жовтня 2020 року (арк. спр. 17-19, 33).

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (ідентифікаційний код 41313100) є юридичною особою, зареєстрованою 03 травня 2017 року, місцезнаходженням якої є Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, буд. 16, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2006 року у справі № 9/866пн за позовом Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоайдарського відділення до Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» про припинення юридичної особи припинено юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство «Агрокорм» , с. Новоайдар, вул. Октябрська, буд. 42, ідентифікаційний код 21771204 (арк. спр. 20-21).

З мотивувальної частини рішення Господарського суду Луганської області від 22 грудня 2006 року у справі № 9/866пн судом встановлено, що припинення юридичної особи - відповідача здійснено у зв`язку з тим, що Відкрите акціонерне товариство «Агрокорм» протягом року не подає органам державної податкової служби податкових декларацій, фінансової звітності.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07 жовтня 2020 року щодо Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» міститься запис від 12 січня 2007 року за № 13711310000000215 про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством (арк. спр. 17-19).

21 вересня 2020 року позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено заяву від 21 вересня 2020 року за № 3449/10-1 про визнання грошових вимог кредитора, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю працівникам, шляхом капіталізації відповідних платежів на суму 485978,95 грн з розрахунком потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві (арк. спр. 11-12, 13, 13 зв.).

Вирішуючи адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до преамбули Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV) зазначений Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно з підпунктом 10 частини першої статті 3 Закону № 1105-XIV принципом соціального страхування є відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

За змістом частин першої та другої статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до пунктів 1, 5, 8 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.

Пунктами 1, 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець передбачає необхідність проведення страхувальником капіталізації страхових виплат із застосуванням порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 986 «Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників» (далі - Порядок № 986).

Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України визначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу (частини восьма, дев`ята).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи та в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 986 відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

У цьому Порядку термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Терміни «застрахована особа» та «страхувальники» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (пункт 2 Порядку № 986).

Відповідно до пунктів 3, 10 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» : застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 Порядку № 986 визначено, що капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:

1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку (пункт 8 Порядку № 986).

Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону № 1105-XIV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

З огляду на приписи вищенаведених правових норм, заборгованість з капіталізованих платежів, що мають надійти до Фонду у випадках ліквідації страхувальників, є одним з видів заборгованості перед Фондом, а отже, позовна давність у даних правовідносинах не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12 та Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 812/862/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 812/970/17.

На обліку у Станично-Луганському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області знаходиться потерпілий, з якими стався нещасний випадок під час роботи у Відкритому акціонерному товаристві Агрокорм - ОСОБА_1 . Факт нещасного випадку зафіксований в акті від 16 червня 1998 року № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, в якому Відкрите акціонерне товариство Агрокорм визначено як роботодавець, про що свідчать відомості з бази даних Реєстр потерпілих ЦІАСФ (арк. спр. 7, 8).

Відповідно до відомостей з бази даних Реєстр потерпілих ЦІАСФ згідно з довідкою МСЕК серії 2-20 СУ № 043774 від 16 березня 2010 року, потерпілому ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 50 відсотків безстроково; встановлено 3 групу інвалідності (арк. спр. 9).

Згідно з відомостями з бази даних Реєстр потерпілих ЦІАСФ щодо призначення щомісячних виплат ОСОБА_1 взято на облік з 01 вересня 2005 року та призначено страхові виплати (арк. спр. 10).

По потерпілому ОСОБА_1 зроблений розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат протягом його життя (арк. спр. 5, 6). Загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 485978,95 грн, яка складається з:

- заборгованості по страховим виплатам перед потерпілим на виробництві станом на 01 серпня 2020 року за період з березня 2014 року по липень 2020 року в сумі 95384,39 грн;

- страхових виплат: сума щомісячної страхової виплати (2279,38 грн) х середню очікувану тривалість життя (14,28) х 12 місяців = 390594,56 грн.

Враховуючи наведене вище, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 485978,95 грн правомірними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (ідентифікаційний код 41313100, місцезнаходження: 93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, буд. 16) до Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» (ідентифікаційний код 21771204, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, вул. Октябрська, буд. 42) про стягнення капіталізованих платежів задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агрокорм» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області капіталізовані платежі в загальній сумі 485978,95 грн (чотириста вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн 95 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська