Рішення

від 25.11.2020 по справі 420/7932/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7932/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представника відповідача - Жукової Т.О. (на підставі витягу з ЄДРПОУ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2020 року №0000720402 та №0000710402, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 19 серпня 2020 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.05.2020 року №0000720402 та №0000710402.

Позиція позивача обґрунтована наступним

Позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та зазначає, що директор ТОВ ПОЛІНКС повідомляв контролюючий орган 13.02.2020 року та 07.04.2020 року про втрату первинної документації, однак ГУ ДПС в Одеській області в порушення п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у період з 07.04.2020 року по 13.04.2020 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства за відсутності первинної документації.

У позові зазначено, що 08.07.2019 року за результатами перевірки складено акт за №396/15-32-12- 02/42871314 про результати камеральної перевірки ТОВ ПОЛІНКС з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за травень 2019 року (від 19.06.2019 року №9130950575), яким встановлено, що ТОВ ПОЛІНКС не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за травень 2019 року. За результатами акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2019 року №0000561202. Зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року по справі №420/4193/19. Рішення набуло чинності 29.10.2019 року.

Позивач вказує, що 01.08.2019 року за результатами перевірки складено акт за №450/15-32-12-02/42871314 про результати камеральної перевірки ТОВ ПОЛІНКС з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за червень 2019 року (від 19.07.2019 року №9157453464), яким встановлено, що ТОВ ПОЛІНКС не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2019 року. За результатами акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 05.08.2019 року №0000641202. Зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року по справі №420/4193/19. Рішення набуло чинності 29.10.2019 року.

Також, позивач посилається на те, що 03.10.2019 року за результатами перевірки складено акт за №76/15-32-04- 02/42871314 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПОЛІНКС з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за липень 2019 року, яким встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що призвело до від`ємного значення з ПДВ за липень 2019 року, що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування. За результатами акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 15.10.2019 року №000009402 та від 22.10.2019 року №000019402. Зазначені податкові повідомлення-рішення скасовані рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року по справі №420/5748/19. Рішення набуло чинності 14.02.2020 року.

Позивач наголошує, що порушення викладені в актах перевірок №396/15-32-12-02/42871314, №450/15- 32-12-02/42871314, №76/15-32-04-02/42871314 є ідентичними із Актом перевірки, висновки якого є предметом даного позову та на підставі яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Вказане, на думку позивача, свідчить про подвійне застосування відповідальності до ТОВ ПОЛІНКС за одне й те саме порушення.

Крім того, на переконання позивача, враховуючи той факт, що станом на березень 2020 року (до проведення перевірки) заявлена сума бюджетного відшкодування повернута на рахунок у банку ТОВ ПОЛІНКС то висновки акту перевірки спростовуються у тому числі зазначеним фактом.

Щодо фактичного здійснення господарської операції ТОВ ПОЛІНКС із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН позивач зазначає, що під час перевірки відповідачем використовувались дані інформаційно-аналітичних систем державної фіскальної служби: ITC Податковий блок ; Єдиний реєстр податкових накладних; Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, податкова інформація №6/24-13-05-02/42599575 від 21.02.2020 року щодо ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (ЄДРПОУ 42599575).

Позивач звертає увагу, що висновки Акту перевірки ґрунтуються лише на узагальнюючій податковій інформації №361/7/24-13-05-02-10 від 21.02.2020 року щодо ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН , на підставі якої, контролюючим органом в Акті перевірки зроблено висновки про нереальність господарської операції ТОВ ПОЛІНКС по взаємовідносинам із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН .

З даного приводу, позивач наголошує, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, позивач зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Також, позивач вказує на те, що на виконання положень договору поставки №0204/2019 від 02.04.2019 року, ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН було відвантажено на адресу ТОВ ПОЛІНКС товар на суму 538 848 486,30 грн. (ПДВ 89 808 081,05) у квітні-липні 2019 року, що підтверджується видатковими накладними, які на виконання п.201.1 ст.201 ПК України, ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН в квітні-липні 2019 склало та направило в електронній формі на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Всі податкові накладні зареєстровано в Реєстрі. ПДВ сплачено у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, на переконання позивача, є необґрунтованими висновки контролюючого органу щодо відсутності інформації із транспортування, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, на думку позивача, доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій ТОВ ПОЛІНКС із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН є припущенням, що не узгоджується з приписами статті 62 Конституції України, а отже, викладені в Акті перевірки висновки про порушення ТОВ ПОЛІНКС податкового законодавства мотивовані тим, що господарські операції за договорами поставки товарів, укладеними ТОВ ПОЛІНКС із його контрагентом, не були реальними, оскільки відсутні первинні документи, відсутні виробничі потужності та товарно-матеріальні цінності не відповідають дійсності.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позовну заяву ТОВ ПОЛІНКС залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 29 вересня 2020 року.

В судовому засіданні 29 вересня 2020 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив на адміністративний позов (вхід. №39238/20).

19 жовтня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутністю представника позивача (вхід. №43555/20).

В судовому засіданні 04 листопада 2020 року, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про виклик свідків (вхід. №ЕП/19759/20). Вирішено допитати у якості свідків головних державних ревізор - інспекторів відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Тельнова Олексія Михайловича та Некіпелова Володимира Івановича (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044). Викликано в якості свідків головних державних ревізор - інспекторів відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Тельнова Олексія Михайловича та Некіпелова Володимира Івановича (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) для допиту їх у судовому засіданні на стадії дослідження доказів, шляхом надіслання їм повісток про виклик до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, закрито підготовче провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2020 року №0000720402 та №0000710402 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 листопада 2020 року о 10 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30, у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

06 листопада 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (вхід. №46910/20).

В судовому засіданні 25 листопада 2020 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення Головного управління ДПС в Одеській області разом з додатками (вхід. №ЕП/22042/20).

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ТОВ ПОЛІНКС , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що позивачем до перевірки не було надано первинні документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН за перевіряємий період.

У відзиві відповідач вказує, що оскільки позивачем до перевірки не були надані документи, які б підтверджували поставку товарів, то контролюючим органом зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ ПОЛІНКС та ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН .

Відповідач посилається на лист ГУ ДПС у Чернівецькій області від 21.02.2020 року №361/7/24-13-05-02-10 (вх.№2004/7/15-32 від 24.02.2020 року), в якому зазначено узагальнюючу податкову інформацію №6/24-13-05-02/42599575 від 21.02.2020 року щодо ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (код ЄДРПОУ 42599575) за звітний період декларування ПДВ листопад - грудень 2018 року та січень - грудень 2019 року, згідно із якою …встановлено неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг на загальну суму 316 620 534 грн. Отже, на думку відповідача, платником податку порушено норми пп. а / б п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 Кодексу.... в тому числі по ТОВ ПОЛІНКС (код ЄДРПОУ 42871314).

Таким чином, на переконання відповідача, відповідні фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ ПОЛІНКС (код ЄДРПОУ 42871314) із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (код ЄДРПОУ 42599575) є не підтвердженими по ланцюгу постачання відповідних товарів, робіт, послуг, а також відсутнє підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до державного бюджету України.

Стосовно посилання позивача на втрату документів, відповідач зазначає, що під час перевірки ТОВ ПОЛІНКС було надано договір оренди №01/04-19 від 01.04.2019 року згідно якого позивач орендує складське приміщення загальною площею 425,5 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Просьолочна, 10а, а також договір оренди №01-07/01 від 01.07.2019 року, згідно якого орендується приміщення площею 798.2 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Головківська. 57/1, де і зберігається ТМЦ підприємства. Вказане, на думку відповідача, суперечить твердженням платника податків про втрату первинних документів.

Крім того, відповідач зауважує, що ТОВ ПОЛІНКС не надано акт про результати роботи комісії щодо встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення щодо втрачених документів передбачений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, із змінами та доповненнями.

Враховуючи вищевикладене, на переконання відповідача, ненадання повідомлення про втрату документів, акту про результати роботи комісії щодо встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення щодо втрачених документів 02.04.2020 року, з урахуванням норм діючого законодавства були відсутні підстави для надання ТОВ ПОЛІНКС 90-денного терміну для відновлення документів.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42871314), основними видами діяльності якої є: 46.35 оптова торгівля тютюновими виробами (основний); 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (т.1 а.с.17-18).

ТОВ ПОЛІНКС має ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами серії АЖ №077888, яка дійсна з 02 квітня 2019 року по 02 квітня 2024 року (т.1 а.с.182-183).

Судом встановлено, що у користуванні ТОВ ПОЛІНКС наявні складські приміщення, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Просьолочна 10А, загальною площею 425,5 кв.м. (на підставі договору оренди №01/04-19 від 01.04.2019 року укладеного між ТОВ ЗАВОД ПОЛІМЕР та ТОВ ПОЛІНКС ), та за адресою: м. Одеса, вул. Головківська, 57/1, загальною площею 798,2 кв. м. (на підставі договору оренди №01-07/01 від 01.07.2019 року, укладеного між АТ ХОЛОДМАШ та ТОВ ПОЛІНКС ) (т.1 а.с.121-139).

Вказані орендовані приміщення внесенні до місць зберігання, згідно довідок про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №147869 та №148231 (т.1 а.с.180, 181).

У перевіряємий період товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС мало взаємовідносини з товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН .

Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42599575), основними видами діяльності якої є: 46.35 оптова торгівля тютюновими виробами (основний); 28.93 виробництво машин і устатковання для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну; 01.15 вирощування тютюну; 12.00 виробництво тютюнових виробів; 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.

02 квітня 2019 року між ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН та ТОВ ПОЛІНКС укладено договір поставки №0204/2019 (далі - Договір) (т.1 а.с.117-120).

Згідно п.1.1. Договору, продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи Товарів у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний покупцем за цим Договором Товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі покупця на території України.

Відповідно до п.1.2. Договору, асортимент, кількість, ціна Товару визначається сторонами на кожну партію окремо.

Асортимент, кількість та ціна товару, що продається згідно з даним Договором, вказується у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору (п.2.1. Договору).

Згідно п.3.1. Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту Товару на складі продавця. Замовлення на партію Товару погоджується відповідальними особами Сторін.

Відповідно до п.4.3. Договору, розрахунки на кожну поставлену партію Товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України, за погодженням з продавцем.

07 лютого 2020 року ТОВ ПОЛІНКС в особі директора ОСОБА_1 звернулось до Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою за фактом втрати документів ТОВ ПОЛІНКС (податкових накладних, витратних накладних, ТТН, актів виконаних робіт/послуг, договорів, актів прийому передачі, карток складського обліку, актів інвентаризації, відомостей про заробітну плату та інших фінансово-господарських документів за період часу з 08 березня 2019 року по теперішній час).

Листом від 10 лютого 2020 року за №36/ЕО-5862 Приморський відділ поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомив ТОВ ПОЛІНКС , що звернення позивача, яке мало місце 07 лютого 2020 року за фактом втрати документів зареєстровано в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області за №5862 (т.1 а.с.89).

13 лютого 2020 року ТОВ ПОЛІНКС звернулось до ГУ ДПС в Одеській області з листом №046, яким повідомлено, що позивачем було втрачено документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, витратні накладні, видаткові накладні, ТТН, акти виконаних робіт/послуг, договори, акти прийому-передачі, акти інвентаризації, тощо за період з 07 березня 2019 року по теперішній час), що підтверджується листом Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області №36/ЕО-5862 від 10 лютого 2019 року (т.1 а.с.50).

26 березня 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено на адресу ТОВ ПОЛІНКС повідомлення №286/15-32-04-02 про проведення з 07 квітня 2020 року за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 5, документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ПОЛІНКС (ЄДРПОУ 42871314) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року та липень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (ЄДРПОУ 42599575). У повідомленні також зазначено, що починаючи із вказаного терміну необхідно забезпечити надання інформації (пояснень) та її документальні підтвердження (завірені належним чином копії документів), що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із підприємствами (контрагентами) за рахунок яких відповідно складено розрахунок суми бюджетного відшкодування визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року та липень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (ЄДРПОУ 42599575) (т.1 а.с.195-196).

Листом від 06 квітня 2020 року за вих. №116 ТОВ ПОЛІНКС повідомило Головне управління ДПС в Одеській області, що станом на теперішній час у підприємства ТОВ ПОЛІНКС відсутні документи фінансово-господарської діяльності, з причин їх втрати, що підтверджувалось листом Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області 36/ЕО-5862 від 10 лютого 2019 року, який був наданий до ГУ ДПС в Одеській області з супровідним листом-повідомленням про втрату документів №046 від 13 лютого 2020 року. В листі також зазначено, що підприємством вживаються усі необхідні заходи спрямовані на відновлення втрачених документів (т.1 а.с.197).

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 26.03.2020 року №1287 (з урахуванням внесених змін наказом ГУ ДПС в Одеській області від 09.04.2020 року №1362) головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Тельновим Олексієм Михайловичем, головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Некіпеловим Володимиром Івановичем та головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Кассою Аліною Петрівною відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларацій з ПДВ за травень 2019, червень 2019 року та липень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (ЄДРПОУ 42599575) (податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2019 року (від 19.06.2019 року №9130950575) з додатками, за червень 2019 року (від 19.07.2019 року №9157453464 (з додатками), за липень 2019 року (від 20.08.2019 року №9186648805 (з додатками), з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (т.1 а.с.193, 194).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №394/15-32-04-02/42871314 від 21 квітня 2020 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ПОЛІНКС (код за ЄДРПОУ 42871314) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларацій з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року та липень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (код ЄДРПОУ 42599575) (т.1 а.с.65-82).

У висновках до Акту №394/15-32-04-02/42871314 від 21 квітня 2020 року зазначено, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою підприємства ТОВ ПОЛІНКС (код за ЄДРПОУ 42871314) з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларацій з ПДВ за травень 2019, червень 2019 року та липень 2019 року по взаємовідносинам із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (ЄДРПОУ 42599575) в порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14. п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1. ст.200, абзацу б) та абзацу в) п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями) підприємством ТОВ ПОЛІНКС (код за ЄДРПОУ 42871314) завищено податковий кредит (р.17 декларації з ПДВ) у сумі 89 808 082 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2019 року у сумі 8 548 545,87 грн., травень 2019 року у сумі 27 782 461,05 грн., червень 2019 року у сумі 32 417 016,60 грн., липень 2019 року у сумі 21 060 058,30 грн., відповідне призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (р.19 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ 89 808 082 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2019 року у сумі 8 548 545.87 грн., травень 2019 року у сумі 27 782 461,05 грн., червень 2019 року у сумі 32 417 016,60 грн., липень 2019 року у сумі 21 060 058,30 грн., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларацій з ПДВ) у розмірі 88 956 751 грн., в т.ч. по деклараціям: за травень 2019 року у сумі 33 677 629 грн., за червень 2019 року у сумі 24 929 822 грн., за липень 2019 року у сумі 30 349 300 грн. та призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за липень 2019 року у сумі 851 331 грн. Відповідальність платника податків передбачена п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями).

За результатами встановлених в Акті перевірки №394/15-32-04-02/42871314 від 21 квітня 2020 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесені податковы повідомлення-рішення:

- №0000710402 від 20 травня 2020 року, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування у загальному розмірі 88 956 751 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 44 478 376 грн. (т.1 а.с.83);

- №0000720402 від 20 травня 2020 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ за завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 851 331 грн. (т.1 а.с.85-86).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, 03 червня 2020 року (вих. №40/2020) ТОВ ПОЛІНКС звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20 травня 2020 року №0000720402 та №0000710402 (т.1 а.с.43-55). До скарги позивачем було надано належним чином засвідчені копії: акту перевірки №394/15-32-04-02 від 21.04.2020 року; податкових повідомлень-рішень від 20.05.2020 року №0000720402 та №0000710402; повідомлень з додатками; листа ТОВ ПОЛІНКС №116 від 06.04.2020 року; довідки ГУНП від 10.02.2020 року; повідомлення про втрату документів від 13.02.2020 року; декларації з додатками за травень, червень, липень 2019 року з додатками; договору поставки №0204/2019 від 02.04.2019 року; видаткових накладних за квітень на 226 арк., за травень на 462 арк., за червень на 32 арк., за липень на 111 арк.; податкових накладних за квітень на 240 арк., за травень на 859 арк., за червень на 508 арк., за липень на 367 арк.; платіжних доручень на 126 арк.; договору оренди від 01.07.2019 року з додатком; форми 20-ОПП; договору оренди д 01.04.2020 року з додатком; форми 20-ОПП; довідки про внесення місця зберігання до ЄДР серії АП №147869 та №148231; ліцензії ТОВ ПОЛІНКС серії АЖ №077888 з додатком; наказу №Інв-1/19 від 31.05.2019 року про проведення інвентаризації; наказу №Інв-1/19 від 31.05.2019 року про призначення робочої інвентаризаційної комісії; акту інвентаризації; картки складського обліку товарно-матеріальних цінностей за квітень, травень, червень, липень 2019 року; роздруківки з єдиного реєстру підприємств станом на 03.06.2020 року по ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН ; витягу платника ПДВ по ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН ; ліцензії ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН серії АЖ №077747; довідки про внесення місця зберігання до ЄДР серії АП №147642; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року №420/5748/19, яке набрало законної сили 14.02.2020 року; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року №420/4193/19, яке набрало законної сили 29.10.2019 року; актів перевірки №396/15-32-12-02/42871314, №450/15-32-12-02/42871314, №76/15-32-04-02/42871314; податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 року №0000561202, від 05.08.2019 року №000064120, від 15.10.2019 року №000009402, від 22.10.2019 року №000019402; print screen реєстру відшкодування ПДВ по ТОВ ПОЛІНКС .

За результатами розгляду скарги ТОВ ПОЛІНКС , 06 серпня 2020 року Державна податкова служба України прийняла рішення №24920/6199-20-06-02-03-06 про залишення без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20 травня 2020 року №0000720402 та №0000710402, а скаргу ТОВ ПОЛІНКС без задоволення (т.1 а.с.56-60).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області від 20 травня 2020 року №0000720402 та №0000710402, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Релевантні джерела права та висновки суду

Згідно з вимогами п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України).

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті (первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інші документи, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Підпунктом 1.2.6 п.1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31 липня 2014 року №22 визначено, що у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв`язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ПОЛІНКС листами від 13 лютого 2020 року та від 06 квітня 2020 року за вих. №116 повідомило ГУ ДПС в Одеській області, що позивачем було втрачено документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, витратні накладні, видаткові накладні, ТТН, акти виконаних робіт/послуг, договори, акти прийому-передачі, акти інвентаризації, тощо за період з 07 березня 2019 року по теперішній час), що підтверджується листом Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області №36/ЕО-5862 від 10 лютого 2019 року (т.1 а.с.50).

З наведеного вбачається, що як станом на дату призначення позапланової перевірки позивача, так і станом на час її проведення, відповідач був сповіщений про втрату позивачем первинних документів, а тому він був обізнаний про наявність законних підстав для перенесення термінів проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про дотримання позивачем вимог п.44.5 ст.44 ПК України та п.1.2.6 п.1.2 Методичних рекомендацій щодо повідомлення контролюючий орган про втрату первинної документації, що унеможливлювало проведення перевірки за відсутності документів фінансово-господарської діяльності за травень, червень та липень 2019 року.

За вказаних обставин та на підставі зазначених правових норм вірними є доводи позивача про те, що ГУ ДПС в Одеській області повинно було відкласти проведення позапланової перевірки до дати відновлення втрачених документів, тобто на строк до 90 днів.

Посилання відповідача на недотримання ТОВ ПОЛІНКС порядку оформлення факту втрати документів фінансово-господарської діяльності, як це передбачено п.6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, у зв`язку із чим у відповідача були відсутні правові підстави для перенесення строків проведення перевірки до дати їх відновлення, суд вважає хибними, оскільки зазначене Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, лише підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, ТОВ ПОЛІНКС не є бюджетною установою та не фінансується за рахунок бюджету, у зв`язку з чим до правовідносин щодо зберігання позивачем первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності не застосовуються правила, що визначені Положенням №88.

Крім того, з метою підтвердження залишків ТМЦ на складі підприємства ТОВ ПОЛІНКС , директором підприємства згідно Наказу №Інв-1/19 від 31.05.2019 року було призначено проведення інвентаризації активів та зобов`язань підприємства станом на 01 червня 2019 року, саме - інвентаризація залишків товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються у орендованому складському приміщенні.

Так, згідно з Наказом №Інв-1/19/к від 31.05.2019 року на підприємстві створено робочу інвентаризаційну комісію у складі директора ТОВ ПОЛІНКС та менеджерів.

У період з 03.06.2019 року по 18.06.2019 рік включно проведено інвентаризацію активів та зобов`язань ТОВ ПОЛІНКС , про що складено відповідний акт, який підписано повним складом комісії з інвентаризації активів та зобов`язань.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок щодо необхідності проведення інвентаризації у присутності представників контролюючого органу у платника податків відсутня.

Відповідно до п.5 Положення про інвентаризацію активів і зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року №879 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за №1365/26142 із змінами та доповненнями, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що доводи перевіряючих в акті перевірки про відсутність ТМЦ на складах ТОВ ПОЛІНКС є припущеннями, які не підтверджені жодними доказами та не можуть свідчити про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається у формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було встановлено судом в Акті перевірки відповідачем, зокрема, зазначено, що протягом квітня-липня 2019 року підприємство ТОВ ПОЛІНКС мало фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН з придбання цигарок в асортименті, запальничок, тощо. Торгово-матеріальні цінності (ТМЦ) ТОВ ПОЛІНКС не реалізувало, але підтвердити залишки ТМЦ на складі підприємства ТОВ ПОЛІНКС не надається можливим .

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період ТОВ ПОЛІНКС мало взаємовідносини з ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН .

02 квітня 2019 року між ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН та ТОВ ПОЛІНКС укладено договір поставки №0204/2019 (далі - Договір) (т.1 а.с.117-120).

Згідно п.1.1. Договору, продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи Товарів у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний покупцем за цим Договором Товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі покупця на території України.

Відповідно до п.1.2. Договору, асортимент, кількість, ціна Товару визначається сторонами на кожну партію окремо.

Асортимент, кількість та ціна товару, що продається згідно з даним Договором, вказується у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору (п.2.1. Договору).

Згідно п.3.1. Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту Товару на складі продавця. Замовлення на партію Товару погоджується відповідальними особами Сторін.

Відповідно до п.4.3. Договору, розрахунки на кожну поставлену партію Товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Проте не виключаються інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України, за погодженням з продавцем.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Судом встановлено, що на виконання положень договору поставки №0204/2019 від 02 квітня 2019 року ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН було відвантажено на адресу ТОВ ПОЛІНКС товар у квітні-липні 2019 року на суму 538 848 486,30 грн. (ПДВ 59 808 081,05), що підтверджується видатковими накладними, які були додані в якості додатків до скарги ДПС України (копія ГУ ДПС в Одеській області) та не заперечувалось представником відповідача під час розгляду даної справи. У подальшому, на виконання п.201.1 ст.201 ПК України, ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН в квітні-липні 2019 року складено та направлено податкові накладні в електронній формі на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Всі податкові накладні зареєстровано у відповідному Реєстрі.

При цьому, позивач підтвердив належними доказами, що для розвантаження і зберігання товару у користуванні ТОВ ПОЛІНКС наявні складські приміщення, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Просьолочна 10А, загальною площею 425,5 кв.м. (на підставі договору оренди №01/04-19 від 01.04.2019 року укладеного між ТОВ ЗАВОД ПОЛІМЕР та ТОВ ПОЛІНКС ), та за адресою: м. Одеса, вул. Головківська, 57/1, загальною площею 798,2 кв. м. (на підставі договору оренди №01-07/01 від 01.07.2019 року, укладеного між АТ ХОЛОДМАШ та ТОВ ПОЛІНКС ) (т.1 а.с.121-139). Вказані орендовані приміщення внесенні до місць зберігання, згідно довідок про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №147869 та №148231 (т.1 а.с.180, 181).

Проте, на думку відповідача, вказані господарські операції мають ознаки фіктивності, що ґрунтуються на узагальнюючій податкові інформації №361/7/274-13-05-02-10 від 21.02.2020 року щодо ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН .

Судом встановлено, що під час перевірки контролюючим органом використовувались дані інформаційно-аналітичних систем державної фіскальної служби: ITC Податковий блок ; Єдиний реєстр податкових накладних; Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, податкова інформація №6/24-13-05-02/42599575 від 21.02.2020 року щодо ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (ЄДРПОУ 42599575).

З даного приводу суд зазначає, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2018 року у справі №804/939/16.

Крім того, у своїй постанові від 05.02.2020 року по справі №823/1519/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду критично віднісся до посилань контролюючого органу на аналіз податкової інформації, отриманої відносно контрагентів позивача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування за юридичною адресою.

Обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки це непроведення зустрічної звірки. Вказаний акт не є носієм інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Суд звертає увагу, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Вказана правова позиція відповідає висновками викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року по справі №805/5017/15-а.

Органи Міндоходів при здійсненні контрольно-перевірочної роботи можуть відображати в акті перевірки ознаки недійсності (нікчемності) угод, але донарахування повинне здійснюватися винятково за умови порушення норм податкового законодавства.

Право підприємства на відшкодування ПДВ залежить від сплати вказаного податку в ціні придбання товару, використання придбаного товару в господарській діяльності та підтвердження вказаної операції відповідними документами.

Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями контрагента. Саме контрагент повинен відповідати за свої порушення.

Разом з тим, якщо орган Міндоходів доведе, що при здійсненні господарської діяльності, навіть за наявності всіх первинних документів, платником податків здійснювалася незаконна господарська діяльність, спрямована на отримання податкової вигоди за рахунок бюджету, такий платник позбавляється права на відшкодування ПДВ і формування видатків з податку на прибуток.

При здійсненні придбання товарів чи послуг або у випадку, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть бути включені до складу податкових видатків чи податкового кредиту з ПДВ при наявності формально складених правильно, але недостовірних документів чи сплати коштів.

Відповідно, якщо суб`єкт господарювання законно здійснює свою діяльність і за її результатами правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ і видатки з податку на прибуток, таке підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та зменшення оподатковуваного прибутку на здійснені видатки.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.08.2019 року у справі №804/17176/14 та від 05.02.2020 року у справі №823/1519/16.

Можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій, за результатами здійснення яких позивач сформував витрати та податковий кредит (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 року у справі №806/4408/13-а).

При цьому, із будь-якою залежністю від правильності (своєчасності, правомірності) декларування податкових зобов`язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов`язань підприємствами-контрагентами платника податків, законодавець не пов`язує. За умови не встановлення податковим органом замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його контрагентів по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічної правової позиції дотримується і Європейського Суду з прав людини. Так, у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії в пункті 23 Суд зазначив, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак, це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України в пункті 38 Суд зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі у пункті 73 Суд зазначив що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Практика Європейського суду з прав людини узгоджується з положенням ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що на податковий орган розповсюджується принцип імперативності права: дозволено все, що закріплено у законі . Натомість, на платників податків розповсюджується протилежний принцип - диспозитивності права: дозволено все, що не заборонено у законі .

Враховуючи вищевикладене суд зауважує, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-то: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Також є необґрунтованими висновки контролюючого органу щодо відсутності інформації із транспортування, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, як було встановлено судом, протягом квітня - травня місяця 2019 року, на підставі договору поставки №0204/2019 від 02.04.2019 року укладеного між ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН (Продавець) та ТОВ ПОЛІНКС (Покупець), відбулось відвантаження придбаного товару на загальну суму 245 389 852,39 грн., з яких проведено оплату за придбаний товар.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Таким чином, факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН характеризується реальністю зміни майнового стану.

Крім того, чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №2а-0870/12052/11.

Суд наголошує, що у даному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв`язку з чим, відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

До того ж, товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Також суд критично оцінює те, що враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , приведені до присяги та допитані в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічного засобу EasyCon в якості свідків головний державний ревізор - інспектор відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Тельнов О.М. та Некіпелов В.І., не зазначили про врахування при проведені перевірки існуючих рішень суду у справах №420/4193/19 та №420/5748/19, які набрали законну силу та врахування наявних повідомлень №046 від 13.02.2020 року та №116 від 06.04.2020 року про втрату первинних документів; не посилались на правомірність проведеної перевірки ТОВ ПОЛІНКС за період травень, червень та липень 2019 року, які вже були предметом перевірок №396/15-32-12-02/42871314, №450/15-32-12-02/42871314, №76/15-32-04-02/42871314 та які є ідентичними із актом перевірки, висновки якого є предметом даного позову, а також не зазначили, які саме порушення ТОВ ПОЛІНКС допустило при оформленні факту втрати документів фінансово-господарської діяльності.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не спростовано твердження позивача, що на час проведення перевірки не враховано, що станом на березень 2020 року (до проведення перевірки) заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування повернута на рахунок у банку ТОВ ПОЛІНКС .

Відтак, на переконання суду, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих позивачем документів.

З урахуванням наведеного, суд також вважає, що згідно ч.1 ст.77 КАС України позивачем доведено обставини на яких ґрунтуються її вимоги, при цьому доводи податкового органу носять виключно характер припущень, при тому, що частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про їх протиправність покладається на відповідача.

Таким чином, на виконання вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, за наслідками яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні, належним чином оформлені первинні документи, які у сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість, доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про нереальність господарських операцій між ТОВ ПОЛІНКС та ТОВ ОМЕГА ТРЕЙД ДИСТРИБЬЮШН .

На підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2020 року №0000720402 та №0000710402 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС в сумі 21 020 грн. 00 коп., згідно платіжного доручення №22 від 02 вересня 2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2020 року №0000720402 та №0000710402 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000720402 від 20.05.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0000710402 від 20.05.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС (код ЄДРПОУ 42871314) суму сплаченого судового збору в розмірі 21 020 грн. 00 коп. (двадцять одна тисяча двадцять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІНКС (пров. Манежний, будинок 4, м. Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 42871314).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення суду складено та підписано суддею 07 грудня 2020 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.