Рішення

від 08.12.2020 по справі 420/246/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/246/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Літейліз (вул.Олевська,буд.3-А, м.Київ, 03164) до Одеської митниці ДФС (вул.Івана та Юрія Лип,буд.21,корп.А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного звернувся з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Літейліз до Одеської митниці ДФС за результатом якого позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 року;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (місцезнаходження 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21, корп. А; ідентифікаційний код юридичної особи 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Літейліз (місцезнаходження 03164, м. Київ, вул. Олевська, буд. 3А; ідентифікаційний код; юридичної особи 42432519), сплачений ним судовий збір у розмірі 3 220 грн. 21 коп. (три тисячі двісті двадцять гривень двадцять одна копійка).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.10.2019 року представник позивача (декларанта, одержувача товару) подав митну декларацію № UA500010/2019/028620, в якій було заявлено для переміщення через митний кордон України, серед іншого, товар № 15 стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ) загальною вартістю 2734,94 дол. США. 10.10.2019 року посадова особа Одеської митниці ДФС Бацеля В.В. прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000132/2 яким було визначено загальну вартість товару № 15 стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ) в сумі 11801.43 дол. США. Єдиною і основною підставою для коригування митної вартості цього товару, як вбачається з оскаржуваного рішення, було не зазначення декларантом такої складової митної вартості товару, як вартість пакування. Реалізовуючи своє право на подання додаткових документів для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товарів стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ), що декларувалися за відповідними документами, відповідно до ч. 6 ст. 53, ч. 7-8 ст. 55 Митного кодексу України, позивач в особі свого уповноваженого представника, адвоката Дьоміна Д.С., надіслав відповідачу заяву вих. № 15/13 від 04.11.2019 року про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 року. До заяви було додано, зокрема, витяг з контракту № 25159 від 06.09.2019 року та прайс-лист за період 01.09.2019-31.12.2019 року на підтвердження заявленої митної вартості. Розглянувши дану заяву, відповідач надіслав представнику позивача лист-відповідь вих. № 3010/10/15-70-19 від 19.112019 року, в якому зазначено, що на даний час в Одеської митниці ДФС підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.10.2019 року №UА500010/2019/000132/2 та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії відсутні . У зв`язку з ви ще ви кладеним, позивач вважає, що відомості про митну вартість товару стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ) загальною вартістю 2734,94 дол. США., зазначеної в митній декларації № UА500010/2019/028620, є повними та достовірними, а у відповідача були відсутні підстави вважати, що позивачем були заявлені неповні та/або недостовірні відомості про таку митну вартість.

Ухвалою суду від 16.01.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження без повідомлення учасників справи. Призначено підготовче засідання по вказаній справі на 14 лютого 2020 року о 11 годині 00 хвилин за участю сторін.

Ухвалою суду від 19.03.2020 року зупинено провадження по справі № 420/246/20 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі, відкладено розгляд справи на 06.10.2020р.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду на 30 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 30.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 25.11.2020р.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику учасників судочинства на 08 грудня 2020 року.

10.02.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5718/20), в якому в відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції вказує, що під час митного контролю товарів за митною декларацією від 10.10.2019 № UА500010/2019/000132/2 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Враховуючи положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2. З статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2019/00512 відповідно до ст. 256, товар був оформлений за ЕМД у митному режимі Імпорт типу (ІМ 40 АА) від 10.10.2019 № UА500010/2019/028637 та випущений у вільний обіг та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UА500010/2019/000132/2 від 12.07.2019, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500060/2019/00425 від 10.10.2019 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Літейліз"

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

06.09.2019 року між ТОВ Літейліз , покупцем, та Xiamen Bestwares Enterprise Corp. Ltd (Китай), продавцем, було укладено контракт № 25159 про купівлю-продаж товару.

Згідно з абз.3 п. 1 контракту № 25159 від 06.09.2019 року, асортимент і кількість товару зазначаються у відповідних додатках або інвойсах.

Відповідно до абз.1 п.3 контракту №25159 від 06.09.2019 року, ціна на товар узгоджується в додатках до цього контракту або інвойсах по кожній партії товару, що поставляється.

Продавцем поставлено покупцю партію товару стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ) загальною вартістю 2734,94 дол. США., яка поставлялася за вищевказаним контрактом, продавець надав (виставив) Позивачеві інвойс № 25159-9724/1 від 06.09.2019 року, в якому зазначено конкретну назву, кількість та вартість товару (як за одиницю товару, так і загальну вартість по інвойсу). Ціна кожного окремого стерилізатора, ціна яких була скоригована (а таких 4 шт.), становить 618,53; 668,21; 705,47; 742,73 дол. США відповідно, що разом становить 2734,94 дол. США.

Товар на загальну суму 2734,94 дол. США. загальною вагою брутто 1662 кг, вагою нетто 1212 кг, по Інвойсу № 25159-9724/1 від 06.09.2019 року було зазначено в пакувальному листі № 25159-9724/1 від 06.09.2019 року, і в специфікації до інвойсу № 25159-9724/1 від 06.09.2019 року та в прайс-листі за період 01.09.2019-31.12.2019 року.

10.10.2019 року представник ТОВ Літейліз (декларанта, одержувача товару) подав митну декларацію № UA500010/2019/028620, в якій було заявлено для переміщення через митний кордон України, серед іншого, товар № 15 стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ) загальною вартістю 2734,94 дол. США.

10.10.2019 року посадова особа Одеської митниці ДФС Бацеля В.В. прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000132/2, яким було визначено загальну вартість товару № 15 стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ) в сумі 11801.43 дол. США. Єдиною і основною підставою для коригування митної вартості цього товару, як вбачається з оскаржуваного рішення, було не зазначення декларантом такої складової митної вартості товару, як вартість пакування.

Товар стерилізатор (автоклав), що використовується у медичних цілях ( стерилізатор в упаковці ) загальною вартістю 2734,94 дол. США. було випущено у вільний обіг на території України 10.10.2019 року, що підтверджується електронною митною декларацією (ЕМД) № UA500010/2019/028637 з відстроченням митних платежів до 07.01.2020 року.

Позивач звернувся до відповідача з заявою вих. № 15/13 від 04.11.2019 року про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 року. До цієї заяви було додано, зокрема, витяг з контракту № 25159 від 06.09.2019 року та прайс-лист за період 01.09.2019-31.12.2019 року на підтвердження заявленої митної вартості.

За результатом розгляду відповідачем вказаної заяви останній надіслав представнику позивача лист-відповідь вих. № 3010/10/15-70-19 від 19.112019 року, в якому зазначено, що на даний час в Одеської митниці ДФС підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.10.2019 року №UА500010/2019/000132/2 та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії відсутні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно статті 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно частини п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

З матеріалів справи вбачається, що підставою сумніву щодо заявленої декларантом позивача митної вартості товару митним органом викликало ненадання декларантом документів які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема декларантом не надано для підтвердження складової митної вартості (витрати на транспортування) передбачених ч.2 ст.53 МК України, зокрема, вартість тари , пакування та маркування.

Відповідно до ч.1 ст.254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № UA500010/2019/028620 позивачем було надано митному органу:

Митна декларація, заповнена у звичайному режимі UA500010/2019/027369;

Пакувальний лист № 25159-9724/1 від 06.09.2019 року;

Рахунок-фактуру № 25159-9724/1 від 06.09.2019 року;

Домашній коносамент WMS1055213 від 09.09.2019 року;

Навантажувальний документ 830919 від 26.09.2019 року;

Декларація про походження товару 25159-9724/1 від 06.09.2019 року.

Крім того, разом з заявою про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 року, було додано витяг з контракту № 25159 від 06.09.2019 року та прайс-лист за період 01.09.2019-31.12.2019 року.

Щодо тверджень про те, що позивачем не підтверджено таких витрат як тара, пакування, навантаження та страхування, та не в повному обсязі підтверджено витрати на транспортування імпортованого товару.

Судом встановлено, що безпосереднє пакування даного товару для відправки в Україну здійснювалося за рахунок Xiamen Bestwares Enterprise Согр. Ltd, продавця, вартість якого було включено до ціни товару, яку мав оплатити Позивач, що підтверджується пунктом 3 контракту № 25159 від 06.09.2019 року, відповідно до якого, ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, пакування, а також витрати по належному навантаженні, укладанні і сепарації товару в трюмах судна і вартість сепараційних матеріалів. Упаковкою вважати піддони (далі -тара) і зовнішню упаковку пачок, коробок, піддону.

Враховуючи зазначені умови контракту та пояснення позивача суд дійшов висновку, що упаковка товару за умовами контракту входить до ціни поставленого товару, вказаної у інвойсі та заявленої позивачем при розмитненні товару.

При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Наразі, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному.

Так, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом.

Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Літейліз (вул.Олевська,буд.3-А, м.Київ, 03164) до Одеської митниці ДФС (вул.Івана та Юрія Лип,буд.21,корп.А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 року-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500010/2019/000132/2 від 10.10.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (місцезнаходження 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21, корп. А; ідентифікаційний код юридичної особи 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Літейліз (місцезнаходження 03164, м. Київ, вул. Олевська, буд. 3А; ідентифікаційний код; юридичної особи 42432519), сплачений ним судовий збір у розмірі 2102 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко

.