Ухвала

від 08.12.2020 по справі 580/5134/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 грудня 2020 року справа № 580/5134/20

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/5134/20

за позовом ОСОБА_1

до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Карго Транс (код ЄДРПОУ 43681728) в особі директора Дзюби Олесі Олександрівни

про визнання протиправними дій та скасування акта, розрахунку, прийнято ухвалу.

13.11.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Карго Транс (код ЄДРПОУ 43681728) в особі директора Дзюби Олесі Олександрівни, просить:

- визнати протиправними дії старшого державного інспектора Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Поляруша Сергія Федоровича щодо складання акту № 044643 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів;

- скасувати акт від 18 .09.2020 № 044643 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів;

- скасувати розрахунок від 18.09.2020 № 1531 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 19 .09.2020 № 044643.

В ухвалі від 18.11.2020 про залишення позовної заяви без руху зазначалось, що недоліки можуть бути усунуті шляхом: надання нової редакції позовної заяви з її копіями відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі із зазначенням: ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРПОУ відповідача; - обґрунтування порушеного права позивача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; уточнення дати акта № 044643; надання засвідчених у встановленому порядку доказів, на які позивач посилається у обґрунтування позовних вимог; доказів сплати позивачем судового збору у сумі 840,80 грн; обранням належного способу захисту.

В ухвалі, зокрема зазначалось, що у постанові Верховного Суду від 26.04.2019 у справі №803/488/17 (ЄДРСР 81479003) зазначено, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою на відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки перевіряючого щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, що може бути оскаржено до адміністративного суду.

У заяві про усунення недоліків, що надійшла до суду 30.11.2020 надано нову редакцію позовної заяви, де позивач просить:

- визнати протиправними дії старшого державного інспектора Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Поляруша Сергія Федоровича щодо складання акту № 044643 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів;

- скасувати акт від 18.09.2020 № 044643 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів;

- скасувати розрахунок від 18.09.2020 № 1531 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 18.09.2020 № 044643.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, зважаючи на таке.

Позивачем оскаржуються дії щодо складання акту №044643 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, акт від 18.09.2020 №044643 та розрахунок від 18.09.2020 №1531 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 18.09.2020 №044643, тобто оскаржений розрахунок є похідною вимогою до вимоги про скасування акту від 18.09.2020 №044643.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 у справі № 814/833/17 звернув увагу, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У спірних відносинах, що склалися в цій справі, відповідач, відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

Повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Визнання протиправним та скасування розрахунку за наслідками оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки та визначення суми сплати за проїзд по своїй суті ніяким чином не впливає на права та обов`язки сторін у справі, позаяк такий розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, позаяк відсутнє право, що належить судовому захисту.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17. За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У пояснювальній записці до проекту Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) відзначалося, що суди не покликані вирішувати будь-які питання, що виникають з усіх можливих правовідносин. Функцією суду є розгляд і вирішення юридичних конфліктів, тобто юридичних спорів . Поняття юридичний спір має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття спір про право має розглядатися не суто технічно, йому варто надавати сутнісного, а не формального значення. Суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або у їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі 369/10789/14-ц, ЄДРСР 92747345).

Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі № 580/5134/20 належить відмовити.

Частиною 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 803/3/18 від 30.01.2019 (ЄДРСР 79684990) з аналогічних спірних правовідносин щодо оскарження розрахунку за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами зазначено, що поняття спір, що не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства варто тлумачити у більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, що не належать розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, що взагалі не належать до судового розгляду. Вимоги, що визначені позивачем щодо акта перевірки і розрахунку не належать розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не належать судовому розгляду.

Керуючись статтями статтями 2, 4-19, 160, 161, 169-171, 241, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Карго Транс (код ЄДРПОУ 43681728) в особі директора Дзюби Олесі Олександрівни, про визнання протиправними дій та скасування акта, розрахунку.

Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова