ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року справа №200/6160/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Кобець О.А., за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (повне судове рішення складено 09 вересня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/6160/20-а (суддя в І інстанції Смагар С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХГЛАСС до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХГЛАСС (далі - ТОВ ТЕХГЛАСС , платник податків) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС, відповідач-1), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач-2) про скасування рішення від 3 квітня 2020 року № 1511643/43441482 комісії ГУ ДПС України у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка прийняло рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 11 березня 2020 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання відповідача-1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 1 березня 2020 року № 1, датою її фактичного отримання.
В обґрунтування зазначено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 3 квітня 2020 року № 1511643/43441482 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 11 березня 2020 року. Позивач вважав, що рішення є протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки платником податків документально підтверджено, що на момент здійснення операції обсяг постачання товару не дорівнюється та не перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару. Відтак, відповідач-2 неправомірно застосував визначення критеріїв ризиковості здійснення операцій встановлених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з такими судовим рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у зв`язку з ненаданням позивачем документів щодо придбання та подальшої реалізації склобою на користь ТОВ АВІЛОН-ТРЕИД , комісією ГУ ДПС правомірно прийнято рішення від 3 квітня 2020 року № 1511643/43441482 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі пункту 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Апелянт вказує на те, що відповідач-2 діяв в межах та у спосіб визначений законом, оскільки спірне рішення прийнято у зв`язку з ненаданням позивачем копій документів, достатніх для прийняття комісією ГУ ДПС у Донецькій області рішення про реєстрацію податкових накладних.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В судовому засіданні представник ГУ ДПС у Донецькій області підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь в справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, до апеляційного суду не прибули.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ТОВ ТЕХГЛАСС , зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 43441482, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області.
Судами встановлено, що у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України позивачем складено податкову накладну № 1 від 11 березня 2020 року на суму 98 685 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ - 16 447 грн. 62 коп. Дана податкова накладна 30 березня 2020 року була надіслана відповідачу-2 в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30 березня 2019 року позивачем була отримана квитанція № 1, якою документ було прийнято, реєстрація зупинена, та в якій зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕТ/ДКПП товару/послуг 7001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою виконання вищевказаних вимог позивачем було направлено на адресу ГУ ДПС у Донецькій області повідомлення від 31 березня 2020 року № 1 щодо подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, також були подані пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій, а саме: договір поставки № 25/02 від 25 лютого 2020 року, видаткової накладної № РН-0000028 від 28 лютого 2020 року, договір відповідального зберігання № 25-02 від 25 лютого 2020 року, акт приймання-передачі на відповідальне зберігання № 1 від 28 лютого 2020 року, договір № 10/03/2020 від 10 жовтня 2020 року, специфікації № 1 до договору, видаткова накладна № РН-0000001 від 11 березня 2020 року, товарно-транспортна накладна № 1 від 11 березня 2020 року, договір про надання послуг з перевезення вантажу № 04 від 2 березня 2020 року, акт виконаних робіт по перевезенню вантажу № 33 від 11 березня 2020 року.
За результатом розгляду зазначених письмових пояснень та копій документів, що були подані підприємством, рішенням комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 квітня 2020 року № 1511643/43441482 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 11 березня 2020 року, у зв`язку із ненаданням позивачем копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
Судами також встановлено, що позивач на адресу відповідача-2 направив 07 квітня 2020 року скаргу щодо рішення № 1511643/43441482 від 03 квітня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Другий відповідач рішенням від 10 квітня 2020 року № 13538/43441482/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, залишив скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без змін, також другий відповідач вказав, що підставою залишення скарги без задоволення було ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Порядок адміністрування податку на додану вартість встановлений розділом V ПК України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.16 статті 216 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 грудня 2019 № 1165, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
У пункті 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку № 1165 зазначено, що відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Саме дані обставини стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).
У пункті 5 Порядку № 520 визначений орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).
Судами встановлено, що позивач є юридичною особою приватного права, що була створена 09 січня 2020 року. Одними з профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля відходами та брухтом (код КВЕД 46.77), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90) та оброблення та видалення безпечних відходів (код КВЕД 38.21). В рамках вказаного напрямку діяльності позивач придбав у ТОВ НАНОСКЛО , згідно договору поставки № 25/02 від 25 лютого 2020 року та видаткової накладної № РН-0000028 від 28 лютого 2020 року, бій скляний групи БТ (Безбарвний тарний) в кількості 300 тон на загальну суму 7200 гривень в тому числі ПДВ, та склобій зелений очищений групи ЗТ (Зелений тарний), код товару згідно з УКТЗЕД 7001 00 10 00, в кількості 700 тон на загальну суму 12600 гривень, в тому числі ПДВ. Придбаний склобій зберігався позивачем на складі ТОВ НАНОСКЛО в м. Костянтинівка Донецькій області, вул. Мирошниченко 15, згідно договору відповідального зберігання № 25-02 від 25 лютого 2020 року, та акту приймання-передачі на відповідальне зберігання № 1 від 28 лютого 2020 року. Згідно договору № 10/03/2020 від 10 жовтня 2020 року, та специфікації № 1 до договору, видаткової накладної № РН-0000001 від 11 березня 2020 року, товарно-транспортної накладної № 1 від 11 березня 2020 року, позивач поставив покупцю ТОВ АВІЛОН-ТРЕЙД (ЕДРПОУ 34562619) склобій зелений очищений групи ЗТ, код товару згідно з УКТЗЕД 7001 00 10 00 в кількості 37,100 тон на загальну суму 98 685 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 16447 грн. 62 коп., включаючи авто послуги з перевезення склобою. Перевезення склобою на адресу покупця ТОВ АВІЛОН-ТРЕЙД згідно з договором № 04 від 2 березня 2020 року виконав перевізник МПП ЕЛЬВА (ЕДРПОУ 24813535), що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1 від 11 березня 2020 року, актом виконаних робіт № 33 від 11 березня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що копії первинних документів повністю відображають зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Натомість позивачем направлено відповідачу пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинено.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства в спірному рішенні не зазначено, які саме із наданих документів складені з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено, або яких саме документів не вистачає.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі № 140/2160/18 (адміністративне провадження № К/9901/13662/19).
При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.
Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 касаційне провадження № К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження № К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19).
При цьому апеляційний суд наголошує, що під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тому доводи апелянта, з посиланням на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 28 липня 2020 року у справі № 808/2046/14, щодо нібито встановлення під час розгляду відповідною комісією документів і пояснень, наданих позивачем, ознак формування схемного кредиту, відсутність реального руху по ланцюгу постачання товарів колегія суддів не бере до уваги.
Так, скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати. Відповідач вважає, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, без надання оцінки кожному окремому доказу та їх сукупності.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на зазначені висновки Верховного Суду, оскільки висновки суду у цій справі і у наведеному рішенні суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.
Також ГУ ДПС у Донецькій області вважає, що місцевим судом були взяті до уваги документи, які не були надані на розгляд комісії, що, в свою чергу, не відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18.
Так, у справі № 540/2077/18 у задоволенні позову про скасування рішення контролюючого органу відмовлено у зв`язку з відсутністю як самого рішення про включення позивача до переліку ризикових платників (оскільки на засіданні комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 23 березня 2018 року було прийнято лише проект такого рішення), так і відсутністю в матеріалах справи доказів внесення підприємства до переліку ризикових платників, через відсутність законодавчо врегульованого порядку створення та функціонування такого переліку/реєстру ризикових платників .
Проте у справі, що переглядається судом предмет спору не стосується проміжних рішень податкового органу, натомість ГУ ДПС у Донецькій області винесено кінцеве рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Таким чином, оскаржуване рішення від 03 квітня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 11 березня 2020 року № 1 не відповідає вимогам підпунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене ГУ ДПС у Донецькій області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Оскільки вимога позивача про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну від 11 березня 2020 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних є похідною вимогою, то ця вимога теж підлягає задоволенню.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 200/6160/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 08 грудня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2020 |
Оприлюднено | 10.12.2020 |
Номер документу | 93365854 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні