Рішення

від 27.11.2020 по справі 163/2250/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2250/20

Провадження № 2/163/363/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом Любомльської райдержадміністрації Волинської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві Любомльська райдержадміністрації просить ухвалити рішення про відібрання у відповідача її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав; передання дитини органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Вимоги обґрунтовано тим, що відповідач стосовно малолітньої ОСОБА_4 є одинокою матір`ю. ОСОБА_4 знаходиться на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Відповідач не займається її вихованням на належному рівні, характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. Окрім ОСОБА_4 , відповідач виховує ще трьох неповнолітніх дітей, батько яких помер, проживає із співмешканцем ОСОБА_5 . Сім`я відповідача перебуває під соціальним супроводом, проте жодних зусиль для покращення рівня життя вона не докладає, рекомендацій фахівця із соціальної роботи не виконує, належних умов для проживання дітей не створює. Відповідач не дбає про фізичний та психологічний розвиток ОСОБА_4 , неодноразово залишала її під наглядом старшої дочки, чим ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Крім цього, ОСОБА_4 потребує консультації фахівців обласної дитячої лікарні, проте відповідач належних заходів для цього не вживає. За наслідками неодноразового обстеження умов проживання відповідач неодноразово попереджалась про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків. Відносно неї був складений протокол за ознаками ч.1 ст.184 КУпАП, притягувалась до відповідальності за ч.1 ст.175 1 КУпАП, ч.1 ст.178 КУпАП. Систематична профілактично-роз`яснювальна робота з відповідачем позитивного результату не дала. Тому на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, на яке відповідач жодного разу не з`явилась, було вирішено питання про необхідність звернення до суду із цим позовом.

В судовому засіданні представник Любомльської райдержадміністрації позов підтримала з наведених у ньому підстав. Вказала, що причиною затримки розвитку малолітньої ОСОБА_4 є народження її недоношеною, проте відповідач належних заходів для покращення її стану здоров`я не вживає. Вважає, що залишення відповідачем дитини під наглядом інших неповнолітніх дітей та неодноразове виявлення її у стані алкогольного сп`яніння розцінюються як загроза для життя і здоров`я малолітньої ОСОБА_4 . Позов заявлений виключно в інтересах дитини з метою покращення її становища та надання відповідачу можливості перестати вживати алкогольні напої і виправити ситуацію в сім`ї. Просила позов задовольнити.

Відповідач позов заперечила та пояснила, що ОСОБА_4 народилася семимісячною, через що має затримку у розвитку. Дитину для огляду возила як до місцевої лікарні, так і в обласну дитячу лікарню. В обласній лікарні запевнили, що підстав для хвилювання за стан здоров`я дитини немає. На даний час ОСОБА_4 уже ходить, говорить, самостійно їсть, жвава, весела. Не заперечила того, що декілька разів перебувала на підпитку та залишала ОСОБА_4 під наглядом старших дітей, проте вказала, що не має залежності від алкоголю, ним не зловживає, а дочку залишала на старших дітей, оскільки ходила в ліс по ягоди та гриби з метою їх продажу і отримання коштів, так як отримуваної соціальної допомоги на дітей недостатньо для їх утримання. Цивільний чоловік працює, однак уже три місяці має заборгованість по зарплаті. В будинку завжди прибрано, тепло, їсти наготовлено, одяг випраний, а викладені в актах огляду протилежні факти не відповідають дійсності. Умови проживання покращують по мірі фінансових можливостей, дітей стараються забезпечити усім необхідним. Запевнила суд, що буде намагатися вживати заходів для покращення ситуації в сім`ї.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією актового запису про народження № 53 від 08 листопада 2018 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір`ю є відповідач ОСОБА_2 , відомості про батька записані у відповідності до ч.1 ст.135 СК України за вказівкою матері.

Із виданих Вишнівською сільською радою Любомльського району довідок-характеристик від 23 та 27 липня 2020 року вбачається, що сім`я відповідача у складі малолітньої ОСОБА_4 та ще трьох неповнолітніх дітей, а також її співмешканця ОСОБА_5 проживають по АДРЕСА_1 . Відповідач зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, в сім`ї мають місце часті сварки, вихованням дітей займається на неналежному рівні. В будинку не створені належні умови для проживання і розвитку дітей (безлад, розкидані речі, відсутнє відповідне місце для навчання та відпочинку дитини). Сім`я взята під соціальний супровід, проте зусиль для покращення рівня життя не докладає. Найменша дочка ОСОБА_4 не отримує належної медичної допомоги, не забезпечена необхідним раціоном харчування, відповідач її неодноразово залишала під нагляд старшої дочки, 2008 року народження.

За місцем проживання сім`ї відповідача неодноразово проводились обстеження умов проживання.

З акту обстеження від 13 червня 2019 року вбачається, що в будинку відповідача чисто, продуктів харчування в достатній кількості. В господарстві є коза, кінь, кури, обробляється город. Діти мають місце для сну і відпочинку, одягом та взуттям забезпечені в невеликій кількості. Малолітня ОСОБА_4 має іграшки та продукти харчування.

В акті обстеження від 18 червня 2020 року зафіксована аналогічна інформація за виключенням того, що в будинку не прибрано, ліжка не застелені, одяг знаходився на ліжках у неналежному стані.

Подальшим проведеним 27 липня 2020 року обстеженням встановлено, що в будинку чисто, ліжка застелені. Зафіксовано відсутність в одній кімнаті грубки та підлоги, де вона була.

19 листопада 2020 року під час обстеження в будинку було не прибрано, ліжка не застелені, одяг розкиданий, продуктів харчування в обмеженій кількості, відсутні засоби особистої гігієни. В будинку переобладнали пічне опалення, проте твердим паливом не забезпечені. Малолітня ОСОБА_4 потребує медичного обстеження та збалансованого харчування, багатого на вітаміни (у свої два роки лише стала на ноги і робить декілька кроків).

За інформацією КНП "Центр первинної медичної допомоги" від 18 червня 2020 року та від 28 липня 2020 року діти відповідача задекларовані у сімейного лікаря, для медичного огляду та профілактичних щеплень з`являються вчасно; малолітня ОСОБА_4 має відхилення від норми, потребує консультації фахівців обласної дитячої лікарні; захворювань, які є чи могли бути наслідком недбалого догляду, у дітей не виявлено.

З інформації управління соціального захисту Любомльської райдержадміністрації від 31 липня 2020 року та виданих цим управлінням довідок вбачається, що відповідач отримує соціальну допомогу на малолітню ОСОБА_4 як одинока матір у місячному розмірі 860,00 гривень та соціальну допомогу по втраті годувальника на старших дочку та сина, загальний розмір якої у липня 2020 року становив 3 177,90 гривень.

На підставі обліків ІТС ІПНП 30 липня 2020 року Любомльський відділ поліції надав інформацію про те, що відповідач ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності 19 травня 2020 року за ознаками ч.1 ст.175 1 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях), ч.1 ст.178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у п`яному вигляді); 28 липня 2020 року за ч.1 ст.184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей).

Постановою Любомльського районного суду від 18 вересня 2020 року провадження у справі за складеним за ознаками ч.1 ст.184 КУпАП протоколом відносно ОСОБА_2 по факту подій 27 липня 2020 року закрите за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

23 червня 2020 року та 28 липня 2020 року проводились засідання комісії з питань захисту прав дитини Любомльської держадміністрації, на яких обговорювалось питання ситуації, що склалася в сім`ї відповідача, зокрема щодо малолітньої ОСОБА_4 , яка за станом здоров`я має відхилення від норми. Як встановлено зі змісту протоколів цих засідань, із сім`єю відповідача постійно проводиться профілактична робота, відповідач інколи реагує на зауваження, а інколи поводить себе агресивно. У протоколах також зафіксовано, що відповідач не з`явилась на обидва засідання комісії, оскільки з малолітньою ОСОБА_4 поїхала в обласну дитячу лікарню.

Любомльська райдержадміністрація як орган опіки та піклування 05 вересня 2020 року надала висновок, у якому з огляду на вищевикладені факти, які розцінює як ухилення відповідача ОСОБА_2 від виховання дочки ОСОБА_4 та свідоме нехтування обов`язками щодо створення умов для нормального розвитку дитини, вважає доцільним в найкращих інтересах малолітньої ОСОБА_4 відібрати її у відповідача без позбавлення батьківських прав.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом частин 1-4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частини 4 статті 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Одним з таких наслідків є відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Частиною 1 статті 170 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Згідно з пунктами 2-5 частини 1 статті 164 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадку, якщо батьки: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

За змістом наведених норм відібрання дитини від батьків є мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Як на правову підставу для відібрання у відповідача ОСОБА_2 малолітньої ОСОБА_4 Любомльська райдержадміністрація посилається на ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та наявності обставин, які є небезпечним для життя і здоров`я дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо відібрання дитини від батьків необхідно впевнитись не лише в невиконані батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (мати) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він (вона) систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

На підставі досліджених доказів вбачається, що сім`я відповідача не має ознак успішності, однак і не є безнадійною.

Видані Вишнівською сільською радою вкрай негативні характеристики як щодо особи відповідача, так і умов проживання її сім`ї, не в повній мірі узгоджуються з іншими дослідженими письмовими доказами.

Зокрема, з актів обстеження умов проживання сім`ї відповідача не вбачається постійного безладу в будинку, відсутності продуктів харчування та засобів до існування, не доглянутості дітей. Жодного випадку того, що діти, у тому числі малолітня ОСОБА_4 , були голодними, не мали одягу або ж були одягнуті в брудний одяг, не зафіксовано.

Умови проживання для дітей очевидно вимагають бути кращими, проте відповідач намагається їх покращити, про що свідчить влаштування пічного опалення в будинку.

В актах від 27 липня 2020 року та від 19 листопада 2020 року вказано, що відповідач на момент обстеження перебувала в стані алкогольного сп`яніння, проте належних доказів на підтвердження цієї обставини в обох випадках суду не надано.

В той же час хронічним алкоголізмом відповідач не страждає і цього позивач не заперечує.

Самі по собі факти вживання відповідачем алкогольних напоїв і констатація її алкогольного сп`яніння не дає підстав вважати, що на цьому фоні вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків і це негативно впливає на виховання та розвиток дітей.

За неналежне виконання батьківських обов`язків стосовно ОСОБА_2 лише один раз складався протокол про адміністративне провадження, проте навіть у цьому одиничному випадку викладені в протоколі факти свого належного підтвердження не знайшли, внаслідок чого провадження за цим протоколом судом було закрите.

Також не можна стверджувати про повне ігнорування відповідачем зауважень і попереджень під час соціального супроводу, оскільки, як встановлено зі змісту протоколів комісії з питань захисту прав дитини під час проведення профілактичної роботи, відповідач все-таки інколи реагувала на зауваження і вони були дієвими, що доводиться актами обстеження умов проживання.

В судовому засіданні з пояснень відповідача та представника органу опіки та піклування встановлено, що малолітня ОСОБА_4 має затримку у розвитку в зв`язку з її передчасним народженням (у сім місяців).

При цьому дослідженими доказам стверджено, що стан здоров`я ОСОБА_4 не є і не міг бути наслідком недбалого догляду за нею.

З пояснень сторін також встановлено, що малолітня ОСОБА_4 була обстежена фахівцями Волинської обласної дитячої лікарні.

Тверджень відповідача ОСОБА_2 про відсутність, зі слів лікарів, підстав для хвилювання за подальший розвиток дитини Любомльська райдержадміністрація не спростувала, результатів обстеження з обласної дитячої лікарні не витребувала і суду не надала, тим самим не довела бездіяльності відповідача стосовно здоров`я дочки та наявність підстав для побоювання за її стан здоров`я.

Факт залишення малолітньої ОСОБА_4 під наглядом старших дітей відповідач ОСОБА_2 не заперечила і визнала, надавши таким своїм діям обґрунтовані пояснення, які, на думку суду, вочевидь не можуть виправдовувати таку її поведінку, однак мають ознаки пом`якшуючої обставини з огляду на необхідність матеріального забезпечення дітей.

Крім цього, відповідач під час судового розгляду запевнила суд, що усвідомила неприпустимість таких своїх дій і пообіцяла не допускати подібних випадків в майбутньому.

Встановлені у справі факти та обставини не дають підстав суду не погодитись із висновком органу опіки і піклування щодо необхідності покращення умов проживання малолітньої ОСОБА_4 та ситуації в сім`ї відповідача в цілому, проте вважає недостатніми підстави для відібрання дитини у відповідача і що це буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, через що із висновком у цій частині не погоджується.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Згідно із статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" зазначається, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Очевидним є те, що в сім`ї відповідача ОСОБА_2 є фінансові труднощі, однак слід врахувати, що на її утриманні, окрім малолітньої ОСОБА_4 , перебуває ще троє неповнолітніх дітей, батько яких помер.

Переконливих і достатньо обґрунтованих аргументів та фактів, які б вочевидь вказували на свідоме ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої ОСОБА_4 , як і вважати її сім`ю особливо непридатною або явно неблагополучною, позивачем не наведено і судом не встановлено.

Також суд не вбачає підстав вважати, що залишення ОСОБА_4 з матір`ю є небезпечним для її життя та здоров`я.

Як дослідженні докази у справі, так і пояснення відповідача в суді свідчать про її небайдуже ставлення до дочки ОСОБА_4 , її утримання і розвитку, а також намагання та бажання виправити ситуацію, яка склалася в сім`ї.

Доводи позивача про те, що позов поданий з метою покращення становища дитини, що передбачає перш за все поміщення її у більш сприятливе середовище, ніж де вона проживає, не є підставою для застосування положень ч.1 ст.170 СК України, оскільки не виправдовує примусового відібрання її від матері, розлучення її з сім`єю, спілкування зі старшими братами та сестрою, і за встановлених фактичних обставин по справі аж ніяк не свідчить про настання позитивного результату в долі ОСОБА_4 , у тому числі й щодо стану здоров`я.

З огляду на вищенаведене суд вважає недоведеними факти і обставини, на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог, як щодо ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дочки ОСОБА_4 , так і неналежного піклування про дитину, що створює загрозу для її життя та здоров`я.

У зв`язку із цим наявності передбачених законом підстав для відібрання малолітньої ОСОБА_4 у відповідача по справі не встановлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Любомльської райдержадміністрації Волинської області до ОСОБА_2 про відібрання у неї малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Найменування позивача - Любомльська райдержадміністрація Волинської області; місце знаходження: вулиця Незалежності 23, місто Любомль Волинської області; ЄДРПОУ - 04051448.

Ім`я відповідача - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Дата складання повного судового рішення - 07 грудня 2020 року.

Головуючий : суддя С.С.Чишій