Постанова

від 08.12.2020 по справі 910/5863/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа№ 910/5863/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛІМПІКС"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2020 (повний текст складено 14.09.2020)

у справі №910/5863/20 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСІМА ОКСЛЕР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛІМПІКС

про стягнення 96 717,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Проксіма Окслер звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛІМПІКС" про стягнення 96 717,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору від 21.11.2019 №2111/01 в частині своєчасного та повного розрахунку за виконані позивачем роботи з Капітального ремонту автомобільної парковки БЦ "Горизонт Парк" по вул. Амосова, 12 в м. Києві.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/5863/20 позов задоволено частково, з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛІМПІКС" на користь ТОВ "ПРОКСІМА ОКСЛЕР" стягнуто 96 717 грн 25 коп. заборгованості та судовий збір у розмірі 2 101 грн 99 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що сума заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Олімпікс звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права - ст. 853 ЦК України, ст.236 ГПК України і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що ним не було отримано претензійний лист позивача, а відтак, не був обізнаний про завершення робіт позивачем, а тому, строк для їх оплати є таким, що не настав.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020 справу №910/5863/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛІМПІКС" на рішення міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/5863/20. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору на виконання робіт від 21.11.2019 №2111/01, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОЛІМПІКС та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОКСІМА ОКСЛЕР" останнє як субпідрядник взяло на себе зобов`язання в межах твердої договірної ціни виконати на свій ризик та власними силами та засобами роботи з Капітального ремонту автомобільної парковки БІД Горизонт Парк по вул. Амосова. 12 в місті Києві (2 та 3 захватка; ПС 1-ПС5; ПС -12; ПС 14-ПС 18) в обсягах, передбачених кошторисною документацією, з дотриманням діючих будівельних норм і правил, а відповідач як генпідрядник (замовник) - прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п.1.2. договору обсяги робіт можуть бути зменшені або збільшені замовником.

За положеннями п. 3.1 договору загальна вартість робіт за цим договором становить 598 397,50 грн, в т.ч. ПДВ (20%) 99 732,92 грн відповідно до додатку №1 до договору.

Згідно з п. 2.2. договору приймання-передавання виконаних робіт здійснюється щомісячно та оформлюється актом приймання-передавання виконаних робіт.

Якщо при прийманні-передаванні виконаних робіт будуть виявлені недоліки (дефекти), що виникли з вини субпідрядника, замовник, письмово повідомивши субпідрядника, має право не підсувати акт приймання виконаних будівельних робіт і затримати здійснення оплати виконаних робіт до усунення субпідрядником за власний рахунок виявлених недоліків (дефектів).

Пунктом 2.4. договору встановлено, що після завершення виконання робіт сторони підписують акт про приймання-передавання виконаних робіт в повному обсязі. Датою остаточного закінчення виконання робіт субпідрядника за договором є дата вказана в акті про відсутність претензій до виконаних робіт, що підписується сторонами і за яким здійснюється остаточний розрахунок за виконані роботи.

За положеннями п. 4.0. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в безготівковій формі замовником на банківський рахунок субпідрядника коштів у національній валюті України на підставі підписаних сторонами актів прийому виконаних будівельних робіт.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині оплати і виконання робіт - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 13.1. договору).

На виконання умов договору відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 430 000,00 грн, а саме:

- згідно платіжного доручення №1059 від 27.11.2019 на суму 100 000,00 грн;

- згідно платіжного доручення №1098 від 10.12.2019 на суму 100 000,00 грн;

- згідно платіжного доручення №1144 від 20.12.2019 на суму 30 000,00 грн;

- згідно платіжного доручення №1171 від 10.01.2020 на суму 100 000,00 грн;

- згідно платіжного доручення №1200 від 31.01.2020 на суму 100 000,00 грн.

Претензійним листом від 01.04.2020 позивач повідомив відповідача про виконання у відповідності до п. 5.1. договору будівельних робіт на суму 556 717,50 грн та про необхідність оплати 126 717,50 грн (566 717,50 грн - 430 000,00 грн) протягом 7 днів з дня отримання даного листа. До вказаного листа було додано, зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт за договором на суму 556 717,50 грн у двох примірниках та акт звірки взаєморозрахунків з генпідрядником у двох примірниках, які позивач просив підписати та примірник кожного направити на адресу субпідрядника.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що відповідач не повернув позивачу підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт та не надав вмотивованої відмови чи зауважень щодо останнього, при цьому здійснив лише часткову оплату виконаних робіт на суму 30 000, 00 грн за платіжним дорученням №1344 від 14.04.2020.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібна норма викладена і в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник, який в порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи. Така правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач виконав роботи з улаштування бетонної підготовки, улаштуванню монолітних з/б стін, улаштуванню обмазочної гідроізоляції бітумною мастикою з двох сторін праймером, улаштуванню обмазочної гідроізоляції бітумною мастикою з двох сторін, роботи з прогрівання бетону та улаштування підпірної станки з збірних залізобетонних блоків ФБС 2,4*0,4*0,6 на загальну суму 556 717,25 грн.

Претензійним листом від 01.04.2020 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про належне та якісне виконання передбачених договором будівельних робіт та з вимогою підписати додані до листа акт приймання виконаних будівельних робіт №1 на суму 556 717,50 грн та акт звірки взаєморозрахунків з генпідрядником за договором №2111/01 від 21.011.2019. Також, позивач у вказаному листі також просив відповідача протягом семи днів здійснити повну та остаточну оплату виконаних за договором будівельних робіт у розмірі 126 717,50 грн. з урахуванням здійсненої відповідачем передоплати на загальну суму 430 000,00 грн,

Як вірно враховано місцевим господарським судом, факт направлення зазначеного вище претензійного листа відповідачу підтверджується описом вкладення від 02.04.2020, фіскальним чеком від 02.04.2020 та поштовою накладною №0405043095536 від 02.04.2020, які свідчать про направлення претензійного листа від 01.02.2020 разом з актом приймання виконаних будівельних робіт та актом звірки взаєморозрахунків на юридичну адресу відповідача - 01601, м. Київ, вул. Банкова, 2.

При цьому в п. 11.2. договору сторони погодили, що зміни, які стосуються змін банківських реквізитів, адрес та телефонних номерів вносяться шляхом обміну листами, підписаними уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту інформування відповідача щодо зміни реквізитів позивача суду надано не було.

Отже, позивачем, як субпідрядником, було вчинено усі необхідні дії щодо здачі виконаних за укладеним за договором підряду робіт.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, що позивач належним чином повідомив генпідрядника про завершення виконання робіт, приймаючи до уваги те, що вказаний лист був направлений на вірну юридичну адресу відповідача, про зміну якої останній у відповідності до п. 11.2. договору не повідомляв, а відтак, строк для оплати виконаних позивачем будівельних робіт станом на момент розгляду спору по суті є таким, що настав.

Про факт обізнаності відповідача щодо здійснення позивачем робіт відповідно до укладеного договору свідчить також і сплата ним 14.04.2020 (тобто після направлення йому претензійного листа) часткової оплати у розмірі 30 000,00 грн.

В той же час, дій, спрямованих на прийняття виконаних позивачем робіт, відповідачем вчинено не було.

За таких обставин безпідставним є посилання скаржника на те, що строк для оплати робіт не настав.

Статтями. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже виходячи із аналізу сукупності наявних у матеріалах справи доказів, колегія вважає вмотивованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позову у розмірі 96 717, 25 грн.

Посилання відповідача на те, що зазначена позивачем вартість робіт не відповідає погодженій сторонами, не приймається судом до уваги, оскільки загальна вартість виконаних позивачем робіт відповідає передбаченій в п. 3.1 договору, будь-яких зауважень щодо якості їх виконання відповідачем не заявлено, тим більше, що право на перевірку в будь-який час ходу і якості роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, передбачене ч. 1 ст. 849 ЦК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Олімпікс залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №910/5863/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Олімпікс .

Матеріали справи № 910/5863/20 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 08.12.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко