Постанова

від 07.12.2020 по справі 910/18668/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/18668/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Владимиренко С.В.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 07.12.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020, повний текст якого складено 31.07.2020

у справі №910/18668/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"

про спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

24.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" (надалі - позивач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" (надалі-позивач-2) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (надалі - відповідач) про спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19:30 год в ефірі телеканалу " 1+1", що належить відповідачу, в рубриці телевізійної програми "Секретні матеріали" вийшов відео-сюжет під назвою "Вогненебезпечно", в якому озвучено про Васильківську трагедію на нафтобазі. У вказаному відео-сюжеті зазначалось, що "трагедія сталась на нафтобазі БРСМ, під час вибуху на якій загинуло 6 людей, десятки було поранено, а тисячі тепер живуть в зоні екологічної катастрофи… Васильківський вибух може повторитися…порушено правила безпеки, недотримання персоналом технологічного процесу". Позивачі вказують на те, що недостовірною інформацією в даній справі є найменування Васильківської нафтобази, на якій стався вибух, як нафтобази БРСМ.

27.01.2020 позивачами подано заяву про уточнення позовних вимог, яку було прийнято судом першої інстанції, відповідно до якої позивачі просили суд:

1) визнати недостовірною інформацію, поширену у вигляді відео-сюжету ІНФОРМАЦІЯ_2 в 19:30 год відповідачем в ефірі телеканалу " 1+1", в рубриці телевізійної програми "Секретні матеріали", випуск 140, сезон 8, під назвою "Вогненебезпечно", та в мережі Інтернет за посиланням веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та російськомовної версії веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ" - в частині найменування нафтобази саме як БРСМ;

2) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в ефірі телеканалу " 1+1" у проміжку телевізійного часу з 19:30 год та не пізніше 22:00 год протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішення суду по даній справі, за власний рахунок повідомлення, без власних зауважень та коментарів, наступного змісту "Спростування: ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі " 1+1" в рубриці телевізійної програми "Секреті матеріали" було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ" - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія БРСМ НАФТА не має жодного відношення до даної нафтобази";

3) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті https://1plus1.ua повідомлення, без власних зауважень та коментарів, протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі, за власний рахунок, наступного змісту "Спростування: ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі " 1+1" в рубриці телевізійної програми "Секреті матеріали" було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ" - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія БРСМ НАФТА не має жодного відношення до даної нафтобази";

4) зобов`язати відповідача протягом 10-ти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі за власний рахунок видалити відео-сюжет з недостовірною інформацією, що розміщений на сайті https://1plus1.ua за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та за адресою російськомовної версії веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_1 а також за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/18668/19 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем-1 не доведено суду належними та допустимими доказами сукупності усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме, що поширена відповідачем інформація стосувалась саме конкретно позивача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта"). Що стосується вимог позивача-2, то судом встановлено, що останнім не доведено суду наявності зв`язку між позивачем-2 та подіями, які відображені у поширеній відповідачем інформації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 13.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/18668/19 скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема, статті 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На думку скаржників, судом залишено поза увагою, що поширена відповідачем інформація має явно негативний характер, оскільки пов`язує БРСМ, тобто позивачів, із нафтобазою на якій відбувся вибух, внаслідок якого загинули люди, як зазначає відповідач через порушення парвил безпеки; відповідну нафтобазу не тілки безпідставно називають БРСМ, а помилково пов`язують її з мережею АЗС "БРСМ-НАФТА", що має негативний вплив на клієнтів цієї мережі та порушує права позивачів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/18668/19. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 19.10.2020 о 14:20 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 12.10.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 12.10.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 задоволено клопотання позивачів про відкладення розгляду справи. Повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги на 02.11.2020 о 15 год. 10 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 апеляційну скаргу позивачів прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Євсіков О.О. Повідомлено учасників справи про розгляд справи в раніше призначеному судовому засіданні 02.11.2020 о 15:10 год.

У судовому засіданні від 02.11.2020 оголошено перерву до 23.11.2020.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4872/20 від 23.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12445/19.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Попікова О.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу позивачів прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Владимиренко С.В. Розгляд справи ухвалено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 23.11.2020 о 16:40 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційних скарг на 07.12.2020 о 17 год. 00 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" у відзиві просив апеляційну скаргу позивачів залишити без задоволення, рішення - без змін, як обґрунтоване та таке, що прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 07.12.2020 з`явилися представник позивачів та

відповідача.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19:19 год на телеканалі "1+1", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", в рубриці телевізійної програми "Секретні матеріали" (8 сезон, 140 випуск) вийшов відеосюжет під назвою "Вогненебезпечно" (відповідно до відеозапису, який знаходиться на долученому позивачами до позовної заяви диску - т. 1 а.с. 13 та витягу з обліку передач за ІНФОРМАЦІЯ_2 - т. 2 а.с. 4-6).

Крім того, вказаний відео сюжет розміщено на інтернет сайті https://1plus1.ua, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 та за адресою російськомовної версії веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У даному відео сюжеті зазначено, що:

1) "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ, під час вибуху якої загинуло шестеро людей, десятки було поранено, а тисячі тепер живуть в зоні екологічної катастрофи" - 01 хв. 25 сек;

2) "чому Васильківський вибух може повторитись" - 01 хв. 38 сек;

3) "Порушення правил безпеки, недотримання персоналом технологічного процесу" - 02 хв. 36 сек.

У позовній заяві позивачі вказують на те, що, по суті, відповідачем була поширена інформація, що на нафтобазі БРСМ внаслідок порушення правил безпеки та недотримання персоналом технологічного процесу відбувся вибух, через що загинуло шестеро людей та десятки поранено.

Фактично, як зазначають позивачі, даною поширеною інформацією відповідач звинувачує позивачів у даній справі у вчиненні протиправного діяння, що призвело до вибуху, відповідальність за що передбачено Кримінальним кодексом України, зокрема ст. 273 (Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах).

Недостовірною інформацією в даній справі позивачі вважають найменування Васильківської нафтобази, на якій відбувся вибух, як нафтобази БРСМ.

Зокрема, позивачі вказують на те, що дана інформація прямо зачіпає права та інтереси позивача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта", найменування якого власне і згадується у даному сюжеті, а також позивача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком", що здійснює свою діяльність під торговим знаком "БРСМ-НАФТА" по всій території України на підставі ліцензійного договору.

Позивачі зазначають, що ані Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком", ані Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" ніколи не були власниками чи користувачами нафтобази у Василькові, на якій відбувся вибух.

Крім того, на вказаній базі ніколи не розміщувався знак "БРСМ-НАФТА". Позивачі жодним чином не мають відношення до даної нафтобази, в той час як, власником нафтобази є ТОВ "Побутрембудматеріали", а орендарем - ТОВ "Парком Транс".

Позивачі зазначають, що на момент пожежі на нафтобазі власником торгового знаку "БРСМ-НАФТА" було Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" відповідно до Свідоцтва №192701 від 27.10.2014. При цьому, листом від 07.10.2019 №07/1 Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" повідомило, що в період 2014-х та 2015-х роках офіційно не використовувало даний знак ні на жодній нафтобазі, в тому числі на якій в червні 2015 року відбулась пожежа в Васильківському районі.

Позивачами долучено до матеріалів справи копію Висновку №14851 від 22.11.2019 експертизи цифрових записів за заявою ТОВ "БРСМ-НАФТА", відповідно до якого було встановлено зміст розмов відеозапису за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 62-103).

Також позивачами долучено до позовної заяви копію Висновку експерта №14853 від 27.11.2019, за результатами сементико-текстуального дослідження за заявою ТОВ "БРСМ-НАФТА", складеного ТОВ "Київський експертно-дослідний центр", в якому зазначено, що у тексті оспорюваного відеосюжету наявні висловлювання, які містять інформацію негативного характеру щодо ТОВ "БРСМ-НАФТА"; вказані висловлювання є фактичним твердженням (т. 1 а.с. 47-61).

Враховуючи викладені обставини, позивачі просять суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

1) визнати недостовірною інформацію, поширену у вигляді відео-сюжету ІНФОРМАЦІЯ_2 в 19:30 год відповідачем в ефірі телеканалу " 1+1", в рубриці телевізійної програми "Секретні матеріали", випуск 140, сезон 8, під назвою "Вогненебезпечно", та в мережі Інтернет за посиланням веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 та російськомовної версії веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ" - в частині найменування нафтобази саме як БРСМ;

2) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в ефірі телеканалу " 1+1" у проміжку телевізійного часу з 19:30 год та не пізніше 22:00 год протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішення суду по даній справі, за власний рахунок повідомлення, без власних зауважень та коментарів, наступного змісту "Спростування: ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі " 1+1" в рубриці телевізійної програми "Секреті матеріали" було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ" - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія БРСМ НАФТА не має жодного відношення до даної нафтобази";

3) зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті https://1plus1.ua повідомлення, без власних зауважень та коментарів, протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі, за власний рахунок, наступного змісту "Спростування: ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі " 1+1" в рубриці телевізійної програми "Секреті матеріали" було оприлюднено недостовірну інформацію, зокрема "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ" - в частині найменування нафтобазі БРСМ. Дана інформація не відповідає дійсності, нафтобаза у Василькові, на якій відбувся вибух, не є нафтобазою БРСМ, та сама компанія БРСМ НАФТА не має жодного відношення до даної нафтобази";

4) зобов`язати відповідача протягом 10-ти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі за власний рахунок видалити відео-сюжет з недостовірною інформацією, що розміщений на сайті https://1plus1.ua за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та за адресою російськомовної версії веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_1 а також за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з частиною 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина 1). Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (абз. 1 частини 4). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена ( частина 6).

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд враховує правову позицію викладену в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі 910/5117/17.

При цьому недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Суд виходить з того, що з огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Відповідно до положень статті 32 Конституції України та статей 91, 94, 201, 277 Цивільного кодексу України самостійним об`єктом судового захисту є особисті немайнові права як фізичних, так і юридичних осіб. Особливим способом захисту та відновлення зазначених прав є, зокрема, спростування недостовірної інформації, внаслідок поширення якої такі права порушені.

Суд враховує, що для застосування зазначеного способу захисту (відновлення) прав необхідною є наявність усіх елементів складу відповідного правопорушення. Тобто інформація має бути поширеною (доведеною до відома хоча б одній особі у будь-якій спосіб), має стосуватися позивача, має бути недостовірною (такою, що не відповідає дійсності), має порушувати особисті немайнові права позивача. При цьому вина особи, яка поширила недостовірну інформацію, не є необхідним елементом правопорушення для зобов`язання її спростувати таку інформацію.

Як встановлено судом першої інстанції, у спірному відеосюжеті зазначено, що:

1) "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ, під час вибуху якої загинуло шестеро людей, десятки було поранено, а тисячі тепер живуть в зоні екологічної катастрофи" - 01 хв. 25 сек;

2) "чому Васильківський вибух може повторитись" - 01 хв. 38 сек;

3) "Порушення правил безпеки, недотримання персоналом технологічного процесу" - 02 хв. 36 сек.

Недостовірною інформацією, за твердженням позивачів, є найменування нафтобази, на якій стався вибух у червні 2015 року, як нафтобази БРСМ, про що вказано у спірному відеосюжеті.

Позивачі зазначають, що вони не є власниками чи користувачами вказаної нафтобази, торговий знак "БРСМ-НАФТА" позивачем-1 власнику вказаної нафтобази (Товариству з обмеженою відповідальністю "Побутрембудматеріали") ніколи не передавався.

Судом встановлено, що власником комплексу, першої черги виробничо-складської бази за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Південна 1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутрембудматеріали" (відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - т. 1 а.с. 143).

Вказана виробничо-складська база за адресою: Київська обл, Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Південна 1 була передана Товариством з обмеженою відповідальністю "Побутрембудматеріали" (орендодавцем) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Парком Транс" на підставі Договору оренди №01/05/15 від 01.05.2015 (т. 1 а.с. 144-146).

Окрім того, обставини щодо власника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутрембудматеріали") та орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю "Парком Транс") нафтобази станом на дату виникнення пожежі встановлені судами у справі №372/4399/15-ц (постанова Верховного Суду від 26.02.2020) та у справі №372/1308/16-ц (постанова Верховного Суду від 19.02.2020).

Отже, враховуючи зазначене, знайшли своє підтвердження аргументи позивачів стосовно того, що станом на дату виникнення пожежі на нафтобазі - 08.06.2015 останні не були ані власниками, ані користувачами нафтобази.

Водночас, суд першої інстанції правильно врахував та встановив, що у спірному відеосюжеті, не вказувалось чіткої інформації (назви, найменування, організаційно-правової форми, тощо) щодо позивача-1 саме - Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта", а було зазначено, що Васильківська трагедія сталась на нафтобазі БРСМ.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в ньому міститься відомості про державну реєстрацію наступних юридичних осіб:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-НАФТА Кривий ріг" (ідентифікаційний код: 3651051, дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 09.07.2009);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ" (ідентифікаційний код: 25642969, дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 27.12.2004);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" (ідентифікаційний код: 31826526; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 27.12.2004);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" (ідентифікаційний код: 32054607; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 29.12.2004);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "БРСМ-Агро" (ідентифікаційний код: 31495807, дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 11.06.2007).

З дослідження викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що неможливо однозначно стверджувати, що інформація, яка була поширена відповідачем у спірному відеосюжеті "Васильківська трагедія на нафтобазі БРСМ" (тобто, без зазначення чіткої ідентифікації, зокрема, організаційно-правової форми, повного найменування, тощо) стосується саме позивача уданій справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" (ідентифікаційний код: 32054607), оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться записи про державну реєстрацію інших юридичних осіб з подібним найменуванням.

До того ж наявні дві юридичні особи з ідентичною назвою:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ -Нафта" (ідентифікаційний код: 31826526; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 27.12.2004) та

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ -Нафта" (ідентифікаційний код: 32054607; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи - 29.12.2004);

При цьому, позивачем-1 долучено до матеріалів справи заяву №07/1 від 07.10.2019, в якій позивач-1 зазначає, що він був власником торгового знаку "БРСМ-НАФТА" та у 2014, 2015 роках вказаний торговий знак офіційно не використовувася на жодній нафтобазі, в тому числі на нафтобазі, на якій в червні 2015 року відбулась пожежа; ні з власником цієї нафтобази, ні з орендарем позивач-1 не укладав жодних договорів на використання ними торгового знаку (т.1 а.с. 147).

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача-1, що саме він був власником торгового знаку "БРСМ-НАФТА" в період 2014-2015 років, оскільки відповідно до Відомостей з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг власником торгового знаку "БРСМ-НАФТА" (номер Свідоцтва № 192701 від 27.10.2014) є ОСОБА_1 (запис №732), що також підтверджується Ліцензійним договором, укладеним з позивачем-2, де ліцензіаром, який є власником знаком для товарів і послуг "БРСМ-НАФТА", вказаний саме ОСОБА_1 , а не позивач-1.

Водночас, з долучених позивачами до матеріалів справи доказів не вбачається, що позивач-1 дійсно був власником знаку для товарів і послуг "БРСМ-НАФТА" саме у період 2014-2015 років. Відтак, помилковими є твердження позивачів, що вказаний знак не використовувся у 2014-2015 роках на жодній нафтобазі, так як власник торгового знаку "БРСМ-НАФТА" міг передавати його в користування іншим особам.

Крім того, зокрема, у рішенні, наданому саме позивачем-1, Шевченківського районного суду міста Києва (заочне) від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі №761/1022/18 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" на підставі Ліцензійного договору №01/11/14, укладеного з ТОВ "БРСМ-Нафта" 01.11.2014, використовує знак для товарів та послуг "БРСМ НАФТА", що підтверджується копією договору. Наведе свідчить про те, що позивач-1 надавав у користування знак для товарів і послуг "БРСМ НАФТА" на підставі ліцензійних договорів у 2014 році, з огляду на що суд правомірно визнав недоведеними твердження позивача-1, викладені ним у заяві №07/1 від 07.10.2019.

Таким чином, на підставі встановлених обставин, суд першої інстанції, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем-1 не доведено суду належними та допустимими доказами сукупності усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме, що поширена відповідачем інформація стосувалась саме конкретно позивача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта").

Окрім того, судом першої інстанції, критично оцінено наданий позивачами Висновок експерта №14853 від 27.11.2019, складений ТОВ "Київський експертно-дослідний центр", в якому зазначено, що у тексті оспорюваного відеосюжету наявні висловлювання, які містять інформацію негативного характеру саме щодо ТОВ "БРСМ-НАФТА".

Щодо посилання позивачів на неврахування судом першої інстанції висновку експерта, відповідно до якого за результатами проведення семантико-текстуального дослідження експертизи, визначено, що поширена інформація є негативного характеру та є фактичним твердженням, зокрема про найменування нафтобази БРСМ тощо, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 86, 104 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. При цьому жодні докази, у тому числі висновок експерта, не мають для суду заздалегідь встановленої сили, вони мають бути оцінені судом разом з іншими доказами з урахуванням, зокрема, їх взаємного зв`язку в сукупності.

Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що наведені докази отримали правову оцінку та були враховані під час розгляду справи судом. Суд першої інстанції не визнав зазначені докази неналежними чи недопустимими, але не врахував їх при розгляді справи, надавши перевагу іншим доказам в їх сукупності.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог заявлених позивачем-2, зважаючи на наступне.

Основним аргументом в частині порушення прав позивача-2, позивачі, як у позовній заяві, так і у доводах апеляційного оскарження, вказують на те, що позивач-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком") здійснює свою господарську діяльність під торговим знаком "БРСМ НАФТА" по всій території України на підставі Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 на орендованих АЗС.

Таким чином, оскільки поширеною відповідачем інформацією звинувачується як позивач-1, так і позивач-2 (на думку позивачів) у причетності до нафтобази у Василькові, на якій відбулась пожежа (зокрема, звинувачуються у вчиненні злочину - порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах - ст. 273 Кримінального кодексу України), позивач-2 вказує на порушення своїх прав та на наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність відповідного суб`єктивного права (охоронюваного законом інтересу) у позивача та його порушення (невизнання або оспорювання) з боку саме відповідача. На позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються саме відповідачем, а тому потребують захисту.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення відповідачем і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

При дослідженні спірних правовідносин, надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, судом першої інстанції з`ясовано, що 03.12.2018 між ОСОБА_1 (ліцензіар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" (ліцензіат) укладено Ліцензійний договір №03/12/18-1Л, яким регулюються правовідносини у сфері інтелектуальної власності, що виникають з приводу надання ліцензіаром дозволу ліцензіатові на використання торговельної марки (знак для товарів і послуг) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі (т. 1 а.с. 15-17).

Відповідно до п. 1.2 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 ліцензіар, який, який володіє правом власності на зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) - знак для товарів і послуг "БРСМ НАФТА" (комб.), зареєстрований 27.10.2014, Свідоцтво №192701, за плату надає ліцензіату дозвіл на використання знаку (ліцензію) у своїй господарській діяльності при виробництві та/або розповсюдженні товарів, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Вид ліцензії на використання знаку за цим договором - невиключна (п. 1.4 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018).

Згідно з п. 1.5 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 під невиключною ліцензією у цьому договорі розуміється дозвіл ліцензіатові на використання знаку в порядку та на умовах, визначених цим договором, при тому, що за таким дозволом ліцензіар залишає за собою право на використання знаку та виключне право розпоряджатися знаком на свій розсуд, а також зберігає право видачі інших невиключних ліцензій третім особам.

Згідно з п. 1.6 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 під використанням ліцензіаром знаку у цьому договорі розуміється нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано (товар), упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування йог для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережах інтернет, у тому числі в доменний іменах.

Відповідно до п. 1.7 Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 ліцензіат набуває право на захист торговельної марки (знаку для товарів і послуг) шляхом звернення в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції з вимогами, пов`язаними з використанням цього знаку, в тому числі, захисту ділової репутації та спростування недостовірної інформації, пов`язаної із знаком, та діяльністю, що здійснюється під цим знаком.

За передаточним актом від 03.12.2018 ОСОБА_1 відповідно до умов Ліцензійного договору №03/12/18-1Л від 03.12.2018 надав невиключну ліцензію/передав права на використання знаку, які випливають з його свідоцтва на знак "БРСМ НАФТА", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" отримав невиключну ліцензію/перейняв права на використання вказаного знаку (т. 1 а.с. 18).

Позивачами долучено до позовної заяви копії договорів оренди та актів приймання-передачі об`єктів оренди, які укладено між позивачем-2 (орендар) та орендодавцями, предметом яких є надання позивачу-2 в оренду нерухомого майна - автозаправних комплексів з метою ведення господарської діяльності позивача 2, а саме: Договір оренди №115 від 02.01.2019, Договір оренди №24 від 28.11.2018, Договір оренди №45 від 03.12.2018 (т. 1 а.с. 19-39).

Судом встановлено, що як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" здійснена 06.09.2018, тобто, через три роки після "Васильківської трагедії" (08.06.2015).

Крім того, право реалізовувати паливно-мастильні матеріали під торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) "БРСМ НАФТА" позивач-2 набув лише через три роки після "Васильківської трагедії".

При цьому, матеріали справи не містять доказів існування будь-якого відношення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта", до складу учасників (кінцевих бенефіціарів) позивача-1, доказів наявності у позивача-2 повноважень на представництво інтересів позивача-1 або їх учасників у відносинах з третіми особами, а також у судах. При апеляційному оскарженні скаржники такий висновок суду не спростували.

Отже, позивачем-2 не доведено суду наявності зв`язку між позивачем-2 та подіями, які відображені у поширеній відповідачем інформації.

Таким чином, доводи скаржників про те, що поширена відповідачем інформація стосується саме мережі АЗС "БРСМ-НАФТА" та порушує їх права не приймаються до уваги, та в сукупності спростовуються мотивами, що викладені вище.

При вирішенні даного судового спору судом також враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі №914/2583/17, де надано правову оцінку подібним правовідносинам

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ-Нафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергеоком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" про спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржниками не наведено. Водночас, зазначаючи про порушення судом норм процесуального та матеріального права, скаржники вдаються до заперечення обставин, установлених судом першої інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої цим судом оцінки доказів у справі.

Саме лише прагнення скаржників ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржників, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції.

Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Процесуальні права сторін при розгляді справи судом першої інстанції не порушено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивачів без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржників.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/18668/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 08.12.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.В. Владимиренко

О.В. Попікова