Ухвала
від 02.12.2020 по справі 905/2030/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002


У Х В А Л А

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

02.12.2020 Справа № 905/2030/19

За заявою кредитора (заявника) Приватного підприємства «Маріната» , м. Дніпро

до боржника Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (код ЄДРПОУ 25117467), м.Краматорськ

про банкрутство

розпорядник майна - Бершадський С.М.

Суддя господарського суду Донецької області Чорненька І.К.

Представники:

від кредиторів: Колісниченко Є.Ю. (від ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» ), Новікова В.Р. (від ТОВ «Наш Продукт Плюс» ), Білан О.С. (від ПП «Украинский продукт» ), Гребенник М.О. (від ТОВ «Галамет» , ТОВ «Лавіос» ), Мажуга Д.Ю. (ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» ), ОСОБА_1 (ТОВ «Електросталь» ), ОСОБА_2 (АТ «Банк Кредит Дніпро» ), Оборський Я.В. (АТ «Райффайзен Банк Аваль» )

від боржника: Ципляк П.С.

розпорядника майна: не з`явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті

02.12.2019р. з 13:19год. до 13:31год.

До господарського суду Донецької області 29.10.2019р. надійшла заява Приватного підприємства «Маріната» про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (код ЄДРПОУ 25117467).

Для розгляду вищезазначеної заяви автоматизованою системою розподілу справи між суддями визначено суддю Чорненьку І.К.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2019р. прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Маріната» про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (код ЄДРПОУ 25117467); проведення підготовчого засідання призначено на 18.11.2019р.; запропоновано арбітражним керуючим: Ракущинець Андрію Андрашовичу, Бершадському Сергію Миколайовичу, Головко Олексію Ігоровичу протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство надати господарському суду заяву про згоду (за наявністю) на участь у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 18.11.2019р. відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес» ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 06.05.2020р.; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича (свідоцтво №562 від 01.04.2013р.; поштова адреса: м. Кропівницький, 25006, вул. Віктора Чміленка, 35; РНОКПП НОМЕР_1 ).

19.11.2019р. за номером 64160 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (код ЄДРПОУ 25117467).

03.12.2019р. до господарського суду надійшла апеляційна скарга №б/н від 29.11.2019р. Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.11.2019р. у справі №905/2030/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес»

Супровідним листом господарського суду Донецької області від 06.12.2019р. всі матеріали справи №905/2030/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес» разом з апеляційною скаргою АТ «Банк Кредит Дніпро» №б/н від 29.11.2019р. направлені до Східного апеляційного господарського суду.

Після публікації даного оголошення до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника звернулись:

1. 20.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавіос» на суму 438291293,30грн.;

2. 20.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галамет» на суму 375261301,49грн.;

3. 19.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на суму 291875252,41грн. та 3842,00грн. судового збору;

4. 21.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» на суму 41355152,02грн.;

5. 17.12.2019р. - Приватне підприємство «Маріната» з додатковими вимогами до боржника на суму 232438,48грн.;

6. 20.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» на суму 9278243,56грн.;

7. 06.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стіл Трейдінг» на суму 38287994,59грн. та 3842,00грн. судового збору;

8. 12.12.2019р. - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на суму 1477799,24грн.;

9. 17.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» на суму 140843190,80грнт та 3842,00грн. судового збору;

10. 17.12.2019р. - Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» на суму 184611330,08грн.;

11. 17.12.2019р. - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 140843190,80грн. та 3842,00грн. судового збору;

12. 17.12.2019р. - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на суму 587498760,01грн.

13. 23.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський маслосирзавод» на суму 1308037,49грн.;

14. 24.12.2019р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургія» на суму 20310739,73грн.;

15. 24.12.2019р. - Приватне підприємство «Український продукт» на суму 103187361,24грн.

Ухвалами господарського суду заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника призначені на дату попереднього засідання.

17.02.2020р. до господарського суду надійшла справа №905/2030/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес» зі Східного апеляційного господарського суду.

27.02.2020р. у зв`язку з надходженням касаційної скарги вих.№17-1188 від 21.02.2020р. Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.11.2019 по справі №905/2030/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес", супровідним листом Господарського суду Донецької області справа №905/2030/19 спрямована до Верховного суду через Східний апеляційний господарський суд.

05.03.2020р. до господарського суду надійшов звіт розпорядника майна №02-01/212/20 від 02.03.2020р. про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог (з додатками згідно переліку).

16.03.2020р. до господарського суду надійшло клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області №2501-07/948 від 11.03.2020р. про розгляд справи без участі представника Фонду.

17.03.2020р. до господарського суду надійшла заява ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» про зупинення розгляду заяви з кредиторськими вимогами ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до набрання законної сили рішення у справі №910/1080/20.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2020р. відкладено попереднє судове засідання на 15.04.2020р.

Листом Господарського суду Донецької області від 13.04.2020р. повідомлено сторін, що у зв`язку з перебуванням судді Чорненька І.К. у відпустці судове засідання, призначене на 15.04.2020 року об 11:30год., не відбудеться, а також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12 березня 2020р. на всій території України встановлено карантин, у зв`язку з чим суд вважає за можливе питання щодо призначення дати та часу наступного судового засідання вирішити в терміновому порядку після виходу судді Чорненької І.К. з відпустки та закінчення обставин, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р

Постановою Верховного суду від 03.06.2020р. у справі №905/2030/19 касаційні скарги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» залишити без задоволення; ухвалу господарського суду Донецької області від 18.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 по справі № 905/2030/19 залишено без змін.

22.06.2020р. справа №905/2030/19 про банкрутство ПрАТ «Геркулес» надійшла до Господарського суду Донецької області з Верховного суду.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2020р. призначено заяву Приватного акціонерного товариства «Український продукт» б/н від 18.12.2019р. про визнання конкурсних вимог до розгляду у судовому засіданні на 30.09.2020р.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2020р. призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургія» б/н б/д (вх.№26504/19) з грошовими вимогами до боржника до розгляду у судовому засіданні на 30.09.2020р.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2020р. призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський маслосирзавод» б/н від 17.12.2019р. з грошовими вимогами до боржника до розгляду у судовому засіданні на 29.09.2020р.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2020р. призначено попереднє судове засідання:

1) на 29.09.2020 року об 11:00год., каб. 320., в частині розгляду кредиторських вимог: Приватного підприємства «Маріната» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стіл Трейдінг» ; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

2) на 30.09.2020 року об 11:00год., каб. 320., в частині розгляду кредиторських вимог: Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамет» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» ;

3) на 06.10.2020 року об 11:00год., каб. 320., в частині розгляду кредиторських вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» ; Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» ; Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіос» .

Ухвалою господарського суду від 29.09.2020р.: визнано кредиторами боржника, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Геркулес» , наступних кредиторів: Приватне підприємство «Маріната» на суму 232438,48грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга; Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський маслосирзавод» на суму 1308037,49грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга; задоволено заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області №25101-07/2740 від 28.09.2020р. про залишення заяви без розгляду; залишено заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області №01-07/4141 від 05.12.2019р. про визнання кредиторських вимог, без розгляду; відкладено попереднє судове засідання на 27.10.2020р. об 11:00год., каб.320 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стіл Трейдінг» .

Ухвалою господарського суду від 30.09.2020р. відкладено попереднє судове засідання на 27.10.2020р. об 11:00год., каб.320 в частині розгляду кредиторських вимог: Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамет» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» ; Приватного акціонерного товариства «Український продукт» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургія» .

Ухвалою господарського суду від 06.10.2020р. відкладено попереднє судове засідання на 27.10.2020р. об 14:30год. в частині розгляду кредиторських вимог : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» ; Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» ; Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіос» .

20.10.2020р. до господарського суду надішли письмові пояснення ТОВ «Торговий дім «Стіл Трейдінг» б/н від 16.10.2020р.

20.10.2020р. до господарського суду надійшло клопотання ТОВ «Торговий дім «Стіл Трейдінг» б/н від 16.10.2020р. про розгляд заяви за відсутності представника.

26.10.2020р. на електрону адресу господарського суду надійшли заперечення АТ «Райффайзен Банк Аваль» б/н від 26.10.2020р. щодо визнання кредиторських вимог ТОВ «Лавіос» , ТОВ «Галамет» , ТОВ «Металургія» , ПП «Український продукт» , ТОВ «Наш Продукт Плюс» , ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» .

27.10.2020р. у судовому засіданні ПП «Україниський продукт» надано суду клопотання б/н від 26.10.2020р. про долучення оригіналів доказів до матеріалів справи, з додатками згідно переліку (оригінали простих векселів).

27.10.2020р. у судовому засіданні ТОВ «Галамет» надано суду клопотання б/н від 27.10.2020р. про долучення документів до матеріалів справи, з додатками згідно переліку (оригінали простих векселів).

27.10.2020р. до господарського суду від ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» надійшло клопотання б/н від 26.10.2020р. про долучення документів до матеріалів справи (з додатками згідно переліку).

27.10.2020р. у попередньому судовому засіданні господарським судом оголошено перерву до 02.12.2019року об 11:30год., каб.320, в частині кредиторських вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» ; Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» ; Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіос» .

19.10.2020р. до господарського суду надійшли письмові пояснення ПрАТ «Геркулес» б/н б/д (вх. 19839/20) щодо кредиторських вимог ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» (з додатками згідно переліку).

19.10.2020р. до господарського суду надійшли заперечення ПрАТ «Геркулес» щодо кредиторських вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» б/н б/д (вх.19837/20) з додатками згідно переліку.

26.10.2020р. до господарського суду надійшло клопотання ТОВ «Електросталь» б/н від 19.10.2020р. про долучення документів до матеріалів справи.

27.10.2020р. на електрону адресу господарського суду надійшла заява АТ «Райффайзен Банк Аваль» б/н від 26.10.2020р. про відкладення судових засідань з розгляду кредиторських вимог, що призначені на 27.10.2020р.

27.10.2020р. у судовому засіданні ТОВ «Лавіос» надано суду клопотання б/н від 27.10.2020р. про долучення документів до матеріалів справи, з додатками згідно переліку (оригінали векселів).

27.10.2020р. до господарського суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» б/н б/д (вх.20478/20).

У судовому засіданні 27.10.2020р. оголошено перерву голосити перерву у попередньому судовому засіданні до 02.12.2019року об 11:30год., каб.320 , в частині розгляду кредиторських вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» ; Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» ; Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» ; Товариства з обмеженою відповідальністю Лавіос .

11.11.2020р. до господарського суду надійшло клопотання ТОВ Металургія б/н від 11.11.2020р. про долучення документів до матеріалів справи (з додатками згідно переліку).

24.11.2020р. до господарського суду надійшло клопотання ТОВ Стіл Трейдінг про розгляд справи 02.12.2020р. без його участі.

25.11.2020р. до господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення ТОВ Наш Продукт Плюс б/н від 25.11.2020р. (з додатками згідно переліку).

01.12.2020р. до господарського суду надійшли заперечення ТОВ Фінансова компанія Юніко Фінанс №2011/30-1245 від 30.11.2020р. (з додатками згідно переліку).

Розглянувши у попередньому засіданні 02.12.2020р. заяви кредиторів, які призначені на 02.12.2019р., відзиви та заперечення на заяви кредиторів, заслухавши пояснення розпорядника майна, боржника та представників присутніх кредиторів, дослідивши надані сторонами документи, суд встановив:

· 20.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповільністю Металургія про визнання кредитором на суму 20 310 739,73грн. та 3842,00грн. судового збору .

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за простими векселями: №643355374416, №643355374417, №643355374418, №643355374419, №643355374420 у загальному розмірі 15 000 000,00грн., а також заборгованості з відсотків за вказаними векселями у розмірі 5 310 739,73грн.

Згідно повідомлення №02-01/206/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна визнає кредиторські вимоги ТОВ Металургія частково в сумі 15 000 000,00грн. бору, 4 372 397,25грн. відсотків та 3842,00грн. судового збору, посилаючись на неправомірне застосування кредитором розміру облікової ставки НБУ в сумі 12,5-17,5%, оскільки підлягає застосуванню ставка в розмірі 13,5%.

Також, до суду надійшли заперечення АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , згідно яких зазначають, що кредиторські вимоги ТОВ Металургія не обґрунтовані та не підлягають визнанню.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Металургія про визнання кредитором, наявні в матеріалах справи документи, заслухавши представників, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей заяви, Приватним акціонерним товариством Геркулес емітовано ПП Оптторг Інвест прості векселі, які в подальшому передані Товариству з обмеженою відповідальністю Металургія згідно індосаменту на векселях, а саме векселі:

- №643355374416 від 31.08.2006р. номінальною вартістю 3 000 000,00грн.;

- №643355374417 від 31.08.2006р. номінальною вартістю 3 000 000,00грн.

- №643355374418 від 31.08.2006р. номінальною вартістю 3 000 000,00грн.;

- №643355374419 від 31.08.2006р. номінальною вартістю 3 000 000,00грн.

- №643355374420 від 31.08.2006р. номінальною вартістю 3 000 000,00грн.

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку ІІ до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю), тобто вексель є борговим документом .

Згідно із ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Відповідно до статті 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред`явленням не може бути пред`явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред`явлення починається від зазначеної дати.

Згідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред`явника (не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться .

Підставою для заявлення вимог до прямих боржників (векселедавця простого векселя та акцептанта простого векселя) є сам вексель, що знаходиться у кредитора (п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів )

Зважаючи на усталену судову практику розгляду вимог кредиторів, які ґрунтуються на зобов`язаннях боржника сплатити певну суму грошових коштів на підставі простого векселя, як боргового цінного паперу, обов`язком кредитора , який звертається з кредиторськими вимогами до боржника, є надання господарському суду оригіналу простого векселя , який в силу приписів статей 73, 77, 91 ГПК України є допустимим доказом дійсності грошових вимог кредитора-векселедержателя , і такий цінний папір в оригіналі залучається судом до матеріалів справи та зберігається в матеріалах справи відповідно до вимог частини 1 статті 92 ГПК України, оскільки вексель є об`єктом цивільного обороту та може бути в подальшому відчужений векселедержателем на користь третіх осіб шляхом вчинення індосаментів .

Оригінали простих векселів №643355374416, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 надані суду ТОВ Металургія клопотанням б/н від 11.11.2020р.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю Металургія є законним векселедержателем вказаних векселів на підставі інтосаментного ряду.

АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в своїх запереченнях на вимоги кредитора ТОВ Металургія зазначають, що кредитором не надано жодних первинних документів на підтвердження господарських операцій та відповідно грошового зобов`язання за пред`явленими векселями, а також посилаються на необхідність встановлення факту укладення сторонами договорів, умовами яких передбачене проведення розрахунків з застосування векселів.

Заперечення АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста суд вважає необґрунтованими, оскільки:

1) При розгляді заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство, суд не розглядає спір по-суті , а перевіряє наявність або відсутність грошових вимог у кредитора до боржника;

2) Власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим (ст.16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі);

3) Аналіз статей 177, 178, 194, 197 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що цінні папери є об`єктами цивільних прав, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї до іншої особи в порядку правонаступництва або іншим чином; цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Отже, вексель, як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справі про банкрутство боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов`язком боржника як особи, якій пред`явлено вимогу за векселем. ( п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" №5 від 08.06.2007)

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України 08.06.2007 за №5 роз`яснено, що підставою для заявлення вимоги до прямого боржника , яким є векселедавець простого векселя, є сам вексель , що знаходиться у кредитора (векселедержателя).

Даний правовий висновок також відображений у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №910/772/19.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ Металургія до боржника ПрАТ Геркусес на суму 15 000 000,00грн., що ґрунтуються на грошовому зобов`язанні боржника сплатити кредитору суму за спірними векселями АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635.

Відповідно до статті 2, 76 Уніфікованого закону вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.

Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Необхідно зазначити, що Уніфікований закон не вирішує питання про те, що саме слід розуміти під пред`явленням векселя та не встановлює такої конкретної процедури, однак під пред`явленням цілком розумно вважати подію, яка вказує на те, що вимога платежу та векселедержатель стали відомі платнику.

У разі не пред`явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов`язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред`явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78, Уніфікованого закону).

Вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці , а якщо останнє не було прямо визначено , - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Вимога про платіж , пред`явлена не в місці , визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред`явленою належними чином (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007р.). Отже, протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред`явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог

Таким чином, вексельні зобов`язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред`явлення до платежу у визначеному місці, шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси.

За вимогами статті 4 Уніфікованого закону переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тій самій місцевості, де знаходиться місце проживання трасата, або в будь-якій іншій місцевості. До простого векселя також застосовуються такі положення.

Судом встановлено, що в простих векселях АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635 в реквізиті Підлягає сплаті в зазначено м. Донецьк.

Векселі, надані ТОВ Металургія , містять напис Цей вексель був пред`явлений до сплати ПрАТ Геркулес .

Судом встановлено, що пропозицією до ПрАТ Геркулес здійснити оплату зазначених вище простих векселів, кредитор вважає напис на векселях Цей вексель був пред`явлений до сплати; дата; особа .

При цьому, вказані написи не містять ніяких відомостей про місце пред`явлення до платежу.

Таким чином пропозиція, на яку посилається кредитор, не є належним доказом пред`явлення векселя до платежу у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 44 Уніфікованого закону відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі) нотаріуса.

Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред`явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті.

Доказів належного пред`явлення зазначених вище простих векселів ТОВ Металургія до платежу та відмови боржника у платежу, яка засвідчена протестом векселя нотаріусом про несплату, кредитором суду не надано.

Кредитор не спростував ці обставини, оскільки не надав доказів вчинення протесту векселя нотаріусом.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 48 Уніфікованого закону передбачено, що держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Згідно пункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову, відповідно.

Отже, держатель векселю має право вимагати від векселедавця стягнення відсотків на суму векселя.

Однак нарахування відсотків на підставі пункту 2 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, і припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред`явив позов, чи від іншої зобов`язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум. Початок строку нарахування спірних відсотків пов`язується з днем настання строку платежу.

Початком періоду нарахування відсотків кредитор визначив, виходячи з дати, вказаній на векселях, як дата пред`явлення векселя до платежу.

Однак, як встановлено судом, до матеріалів справи не були надані докази, які б засвідчили обставини пред`явлення кредитором векселедавцю до оплати у встановленому законодавством порядку векселя у встановленому у векселі місці та у визначений строк, у зв`язку чим право на нарахування відсотків у позивача не виникло.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора ТОВ Металургія у розмірі 5 310 739,73грн. відсотків за векселями, суд вважає не обґрунтованими, а тому в даній частині задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю Металургія за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №26 від 04.03.2020р.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Металургія є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 15 000 000,00грн. боргу (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга).

· 20.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Галамет про визнання конкурсним кредитором на суму 375 261 301,49грн. та 3842,00грн. судового збору .

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за простими векселями: № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , АА№0516645, АА№0516666, АА№0516667, АА№0516668, АА№0516670, АА№0516671, АА№0516672, АА№0516674, АА№2513626, АА№2513627, АА№2513628, АА№2513629, АА№2513630, АА№2513631 у загальному розмірі 292 733 510,22грн., а також заборгованості з відсотків за вказаними векселями у розмірі 82 527 791,27грн.

Згідно повідомлення №02-01/204/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна визнає кредиторські вимоги ТОВ Лавіос частково в сумі 292 733 510,22грн. бору, 60631534,52грн. відсотків та 3842,00грн. судового збору, посилаючись на неправомірне застосування кредитором розміру облікової ставки НБУ в сумі 15,5-18%, оскільки підлягає застосуванню ставка в розмірі 13,5%.

Також, до суду надійшли заперечення АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , згідно яких зазначають, що кредиторські вимоги ТОВ Галамет не обґрунтовані та не підлягають визнанню.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Галамет про визнання конкурсним кредитором, наявні в матеріалах справи документи, заслухавши представників заявника, боржника та розпорядника майна, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей заяви, Приватним акціонерним товариством Геркулес емітовано Товариству з обмеженою відповідальністю Галамет прості векселі:

- АА№0516672 від 12.12.2012р. номінальною вартістю 3 016 000,00грн.;

- АА№0516674 від 31.12.2013р. номінальною вартістю 40 404 111,09грн.;

- АА№0516668 від 29.07.2011р. номінальною вартістю 21 500 00,00грн.;

- АА№0516671 від 01.10.2012р. номінальною вартістю 11 593 516,23грн.;

- АА№0516645 від 30.09.2008р. номінальною вартістю 1 999 950,00грн.;

- АА№0516667 від 31.03.2011р. номінальною вартістю 20 700 00,00грн.;

- АА№0516670 від 29.07.2011р. номінальною вартістю 19 940 00,00грн.;

- АА№0516666 від 31.07.2009р. номінальною вартістю 4 500 000,00грн. (прописом зазначено - чотири мільйони);

- №66335537674591 від 25.05.2000р. номінальною вартістю 10 110 996,88грн.;

- №66335537674592 від 01.07.2003р. номінальною вартістю 29 597 216,84грн.;

- №643355374421 від 31.08.2006р. номінальною вартістю 16 775 000,00грн.

Також, Публічним акціонерним товариством Донецькій міський молочний завод №2 емітовано Товариству з обмеженою відповідальністю Галамет прості векселі, авалістом за якими виступає Приватне акціонерне товариство Геркулес , а саме:

- АА№2513628 від 04.12.2012р. номінальною вартістю 19 000 000,00грн.;

- АА№2513631 від 10.01.2014р. номінальною вартістю 5 503 077,06грн.;

- АА№2513630 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 23 166 328,51грн.;

- АА№2513629 від 07.12.2012р. номінальною вартістю 23 427 313,61грн.;

- АА№2513627 від 04.12.2012р. номінальною вартістю 19 000 000,00грн.;

- АА№2513626 від 03.12.2012р. номінальною вартістю 22 500 000,00грн.;

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку ІІ до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю), тобто вексель є борговим документом .

За вексельним законодавством зобов`язання за векселем виникають як у

прямих боржників, так і боржників у порядку регресу.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя, акцептант переказного векселя, а також авалісти (за їх наявності).

При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Згідно зі ст. 32 Уніфікованого закону, аваліст відповідає в тому самому обсязі і на тих самих підставах, що й особа, зобов`язання якої він забезпечив авалем. Внаслідок цього аваліст, що надав аваль за векселедавця простого векселя або за акцептанта переказного, несе відповідальність перед векселедержателем незалежно від опротестування векселя в неплатежі.

Усі інші особи, які поставили свій підпис на векселі, є учасниками регресних вексельних зобов`язань. Це означає, що право регресу до зазначених осіб виникає у держателя векселя тільки за наявності протесту в неплатежі або іншому порушенні, допущеному при обігу векселя прямими боржниками. Без такого протесту регресні боржники не зобов`язані за векселем, крім випадків, коли інше передбачено в цьому документі або прямо встановлено Уніфікованим законом (абзац 5 ст. 44, ст. 46, абзац 4 ст.54).

Таким чином, при настанні строку платежу за векселем , вимога про його сплату може бути заявлена тільки до прямого боржника, а не до боржника, зобов`язаного в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок вексель є борговим документом.

Підставою для заявлення вимог до прямих боржників (векселедавця простого векселя та акцептанта простого векселя) є сам вексель, що знаходиться у кредитора (п.. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів )

Зважаючи на усталену судову практику розгляду вимог кредиторів, які ґрунтуються на зобов`язаннях боржника сплатити певну суму грошових коштів на підставі простого векселя, як боргового цінного паперу, обов`язком кредитора , який звертається з кредиторськими вимогами до боржника, є надання господарському суду оригіналу простого векселя , який в силу приписів статей 73, 77, 91 ГПК України є допустимим доказом дійсності грошових вимог кредитора-векселедержателя , і такий цінний папір в оригіналі залучається судом до матеріалів справи та зберігається в матеріалах справи відповідно до вимог частини 1 статті 92 ГПК України, оскільки вексель є об`єктом цивільного обороту та може бути в подальшому відчужений векселедержателем на користь третіх осіб шляхом вчинення індосаментів .

Оригінали простих векселів АА№0516645, АА№0516667, АА№0516668, АА№0516670, АА№0516671, АА№0516672, АА№0516674, АА№2513626, АА№2513627, АА№2513628, АА№2513629, АА№2513630, АА№2513631 надані суду ТОВ Галамет клопотанням б/н від 27.10.2020р.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю Галамет є законним векселедержателем вказаних векселів .

АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста своїх запереченнях на вимоги кредитора ТОВ Галамет за векселями АА№0516645, АА№0516667, АА№0516668, АА№0516670, АА№0516671, АА№0516672, АА№0516674, АА№2513626, АА№2513627, АА№2513628, АА№2513629, АА№2513630, АА№2513631 посилаються на необхідність дослідження балансу кредитора на предмет наявності відомостей про заборгованість ПрАТ Геркулес перед ТОВ Галамет за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що забезпечена векселями, а також зазначають, що ані кредитором ані боржником суду не надані документи проведення реальних господарських операцій, тобто, на їх думку, не надані належні та допустимі докази факту виникнення грошових зобов`язань за якими видані векселі.

Заперечення АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста в даній частині суд вважає необґрунтованими, оскільки:

3) При розгляді заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство, суд не розглядає спір по-суті , а перевіряє наявність або відсутність грошових вимог у кредитора до боржника;

4) Власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим (ст.16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі);

3) Аналіз статей 177, 178, 194, 197 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що цінні папери є об`єктами цивільних прав, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї до іншої особи в порядку правонаступництва або іншим чином; цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Отже, вексель, як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справі про банкрутство боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов`язком боржника як особи, якій пред`явлено вимогу за векселем. ( п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" №5 від 08.06.2007)

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України 08.06.2007 за №5 роз`яснено, що підставою для заявлення вимоги до прямого боржника , яким є векселедавець простого векселя, є сам вексель , що знаходиться у кредитора (векселедержателя).

Даний правовий висновок також відображений у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №910/772/19.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ Галамет до боржника ПрАТ Геркусес на суму 231 750 296,50грн., що ґрунтуються на грошовому зобов`язанні боржника сплатити кредитору суму за спірними векселями АА№0516645, АА№0516667, АА№0516668, АА№0516670, АА№0516671, АА№0516672, АА№0516674, АА№2513626, АА№2513627, АА№2513628, АА№2513629, АА№2513630, АА№2513631.

Щодо вимог ТОВ Галамет за простими векселями № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 у розмірі 56 483 213,72грн. , суд зазначає що матеріали справи містять лише копії зазначених векселів.

Оригінали простих векселів № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 суду не надано.

При цьому, як зазначало вище, у відповідності до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 08.06.2007р. Про деякі питання практики розгляду спорів пов`язаних обігом векселів підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора (постанова Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 910/772/19) та відповідно до ст.14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Встановлення судом обставин ненадання кредитором оригіналу векселя, як доказу заборгованості боржника перед кредитором, є підставою для відмови у визнанні спірних вимог як таких, що не підтверджені належними доказами у справі.

У судовому засіданні 02.12.2020р. представником ТОВ Галамет надані усні пояснення, за якими зазначає, що кредиторські вимоги за простими векселями № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 кредитором заявлено помилково.

З огляду на наведене, господарський суд вважає кредиторські вимоги ТОВ Галамет в частині заборгованості боржника за простими векселями №66335537674591, № НОМЕР_7 , №643355374421 у розмірі 56 483 213,72грн. необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами, а тому відмовляє в даній частині.

Щодо вимог ТОВ Галамет за простим векселем АА№0516666 від 31.07.2009р. на суму 4 500 000,00грн., суд зазначає наступне:

Згідно ст.75 Уніфікованого закону, простий вексель містить:

1. назву простий вексель , яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2. безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей ;

3. зазначення строку платежу;

4. зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

5. найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;

6. зазначення дати і місця видачі простого векселя;

7. підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до статті 76 Уніфікованого закону , документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя , за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов`язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов`язаними виключно з дефектом форми.

Згідно з приписами ст.75 Уніфікованого закону, безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей, є обов`язковим реквізитом простого векселя.

Як вбачається з наданого ТОВ Галамет оригіналу простого векселя АА№0516666 від 31.07.2009р., в частині визначення суми грошей вказано:

- сума цифрами - гривня 4 500 000,00грн.

- сума прописом - гривня Чотири мільйони, 00 коп .

Таким чином, зазначення у векселі АА№0516666 від 31.07.2009р. різної суми цифрами 4 500 000,00грн. та прописом Чотири мільйони, 00 коп - є підставою, з якою вимоги чинного законодавства пов`язують можливість визнання їх такими, що не мають вексельної сили, оскільки вексель повинен містить визначеня однакової суми грошей (цифрами та прописом) яка підлягає безумовній сплаті.

З огляду на наведене, господарський суд вважає кредиторські вимоги ТОВ Галамет в частині заборгованості боржника за простим векселем АА№0516666 від 31.07.2009р. у розмірі 4 500 000,00грн. необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 2, 76 Уніфікованого закону вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.

Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Необхідно зазначити, що Уніфікований закон не вирішує питання про те, що саме слід розуміти під пред`явленням векселя та не встановлює такої конкретної процедури, однак під пред`явленням цілком розумно вважати подію, яка вказує на те, що вимога платежу та векселедержатель стали відомі платнику.

У разі не пред`явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов`язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред`явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78, Уніфікованого закону).

Вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці , а якщо останнє не було прямо визначено , - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Вимога про платіж , пред`явлена не в місці , визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред`явленою належними чином . (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007р.). Отже, протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред`явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог

Таким чином, вексельні зобов`язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред`явлення до платежу у визначеному місці, шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси.

За вимогами статті 4 Уніфікованого закону переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тій самій місцевості, де знаходиться місце проживання трасата, або в будь-якій іншій місцевості. До простого векселя також застосовуються такі положення.

Судом встановлено, що в простих векселях АА№0516672, АА№0516674., АА№0516668, АА№0516671, АА№0516645, АА№0516667, АА№0516670 в реквізиті Підлягає сплаті в зазначено м. Донецьк ;

в простих векселях АА№2513628, АА№2513631, АА№2513630, АА№2513629, АА№2513627, АА№2513626 в реквізиті Підлягає сплаті в зазначено - м.Дніпропетровськ.

Векселі, надані суду кредитором ТОВ Галамет , містять напис Пред`явлено до сплати , а саме:

- векселі АА№0516672, АА№0516674., АА№0516668, АА№0516671, АА№0516645, АА№0516667, АА№0516670 - до сплати ПрАТ Геркулес ;

- векселі АА№2513628, АА№2513631, АА№2513630, АА№2513629, АА№2513627, АА№2513626 - до сплати ПАТ Донецький міський молочний завод №2 , аваліст за якими - ПрАТ Геркулес .

Судом встановлено, що пропозицією до ПрАТ Геркулес (векселі АА№0516672, АА№0516674., АА№0516668, АА№0516671, АА№0516645, АА№0516667, АА№0516670) та до ПАТ Донецький міський молочний завод №2 (векселі АА№2513628, АА№2513631, АА№2513630, АА№2513629, АА№2513627, АА№2513626) здійснити оплату зазначених вище простих векселів, кредитор вважає напис на векселях Пред`явлено до сплати; дата; особа

При цьому, вказані написи не містять ніяких відомостей про місце пред`явлення до платежу.

Таким чином пропозиція, на яку посилається кредитор, не є належним доказом пред`явлення векселя до платежу у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 44 Уніфікованого закону відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі) нотаріуса.

Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред`явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті.

Доказів належного пред`явлення зазначених вище простих векселів ТОВ Галамет до платежу та відмови боржника у платежу, яка засвідчена протестом векселя нотаріусом про несплату, кредитором суду не надано.

При цьому, у судовому засіданні кредитор ТОВ Галамет пояснив, що спірні векселі для здійснення протесту векселів нотаріусом про неоплату, не пред`являлись .

Кредитор не спростував ці обставини, оскільки не надав доказів вчинення протесту векселя нотаріусом.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 48 Уніфікованого закону передбачено, що держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Згідно пункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову, відповідно.

Отже, держатель векселю має право вимагати від векселедавця стягнення відсотків на суму векселя.

Однак нарахування відсотків на підставі пункту 2 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, і припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред`явив позов, чи від іншої зобов`язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум. Початок строку нарахування спірних відсотків пов`язується з днем настання строку платежу.

Кредитором визначено початок періоду нарахування відсотків, виходячи з дати, вказаній на векселях, як дата пред`явлення векселя до платежу.

Однак, як встановлено судом, до матеріалів справи не були надані докази, які б засвідчили обставини пред`явлення кредитором векселедавцю до оплати у встановленому законодавством порядку векселя у встановленому у векселі місці та у визначений строк, у зв`язку чим право на нарахування відсотків у позивача не виникло.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора ТОВ Галамет у розмірі 82 527 791,27грн. відсотків за векселями, суд вважає не обґрунтованими, а тому в даній частині задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю Галамет за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №5153220 від 17.12.2019р.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Галамет є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 231 750 296,50грн. боргу (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга.

· 21.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лавіос про визнання конкурсним кредитором на суму 438 291 293,30грн. та 3842,00грн. судового збору .

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за простими векселями: АА№0516673, АА№0516675, АА№0516669, АА№0523082, АА№0523083, АА№0523084, АА№0523085, АА№0523086, АА№0523087, АА№0523088, АА№0523089, АА№0523090, АА№0523091, АА№0523092, АА№2513601, АА№2513602, АА№2513603, АА№2513604, АА№2513605, АА№2513606, АА№2513607, АА№2513608, АА№2513609, АА№2513610, АА№2513611, АА№2513612, АА№2513613, АА№2513614, АА№2513615, АА№2513616, АА№2513617, у загальному розмірі 359 671 728,50грн., та також заборгованості з відсотків за вказаними векселями у розмірі 78 619 564,80грн.

Згідно повідомлення №02-01/204/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна визнає кредиторські вимоги ТОВ Лавіос частково в сумі 359 671 728,50грн. бору, 62 418 108,31грн. відсотків та 3842,00грн. судового збору, посилаючись на неправомірне застосування кредитором розміру облікової ставки НБУ в сумі 14,5-18%, оскільки підлягає застосуванню ставка в розмірі 13,5%.

Також, до суду надійшли заперечення ТОВ ФК Інвестохіллс Веста та АТ Райффайзен Банк Аваль , згідно яких зазначають, що кредиторські вимоги ТОВ Лавіос не обґрунтовані та не підлягають визнанню.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Лавіос про визнання конкурсним кредитором, наявні в матеріалах справи документи, заслухавши представників заявника, боржника та розпорядника майна, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством Геркулес емітовано Товариству з обмеженою відповідальністю Лавіос прості векселі:

- АА№0516673 від 31.12.2012р. номінальною вартістю 125 000 000,00грн.;

- АА№0516675 від 31.12.2013р. номінальною вартістю 124 044 285,84грн.;

- АА№0516669 від 16.09.2011р. номінальною вартістю 800 000,00грн.;

Також, Публічним акціонерним товариством Донецькій міський молочний завод №2 емітовано Товариству з обмеженою відповідальністю Лавіос прості векселі, авалістом за якими виступає Приватне акціонерне товариство Геркулес , а саме:

- АА№0523082 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523083 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523084 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523085 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523086 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523087 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523088 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523089 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523090 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523091 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№0523092 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513601 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513602 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513603 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513604 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513605 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513606 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513607 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513608 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513609 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513610 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513611 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513612 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513613 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513614 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513615 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513616 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

- АА№2513617 від 01.12.2013р. номінальною вартістю 3 665 000,00грн.;

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку ІІ до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю), тобто вексель є борговим документом .

За вексельним законодавством зобов`язання за векселем виникають як у

прямих боржників, так і боржників у порядку регресу.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя, акцептант переказного векселя, а також авалісти (за їх наявності).

При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Згідно зі ст. 32 Уніфікованого закону, аваліст відповідає в тому самому обсязі і на тих самих підставах, що й особа, зобов`язання якої він забезпечив авалем. Внаслідок цього аваліст, що надав аваль за векселедавця простого векселя або за акцептанта переказного, несе відповідальність перед векселедержателем незалежно від опротестування векселя в неплатежі.

Усі інші особи, які поставили свій підпис на векселі, є учасниками регресних вексельних зобов`язань. Це означає, що право регресу до зазначених осіб виникає у держателя векселя тільки за наявності протесту в неплатежі або іншому порушенні, допущеному при обігу векселя прямими боржниками. Без такого протесту регресні боржники не зобов`язані за векселем, крім випадків, коли інше передбачено в цьому документі або прямо встановлено Уніфікованим законом (абзац 5 ст. 44, ст. 46, абзац 4 ст.54).

Таким чином, при настанні строку платежу за векселем , вимога про його сплату може бути заявлена тільки до прямого боржника, а не до боржника, зобов`язаного в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок вексель є борговим документом.

Підставою для заявлення вимог до прямих боржників (векселедавця простого векселя та акцептанта простого векселя) є сам вексель, що знаходиться у кредитора (п.. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів )

Зважаючи на усталену судову практику розгляду вимог кредиторів, які ґрунтуються на зобов`язаннях боржника сплатити певну суму грошових коштів на підставі простого векселя, як боргового цінного паперу, обов`язком кредитора , який звертається з кредиторськими вимогами до боржника, є надання господарському суду оригіналу простого векселя , який в силу приписів статей 73, 77, 91 ГПК України є допустимим доказом дійсності грошових вимог кредитора-векселедержателя , і такий цінний папір в оригіналі залучається судом до матеріалів справи та зберігається в матеріалах справи відповідно до вимог частини 1 статті 92 ГПК України, оскільки вексель є об`єктом цивільного обороту та може бути в подальшому відчужений векселедержателем на користь третіх осіб шляхом вчинення індосаментів .

Оригінали простих векселів АА№0516673, АА№0516675, АА№0516669, АА№0523082, АА№0523083, АА№0523084, АА№0523085, АА№0523086, АА№0523087, АА№0523088, АА№0523089, АА№0523090, АА№0523091, АА№0523092, АА№2513601, АА№2513602, АА№2513603, АА№2513604, АА№2513605, АА№2513606, АА№2513607, АА№2513608, АА№2513609, АА№2513610, АА№2513611, АА№2513612, АА№2513613, АА№2513614, АА№2513615, АА№2513616, АА№2513617 надані суду ТОВ Лавіос клопотанням б/н від 27.10.2020р.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю Лавіос є законним векселедержателем вказаних векселів .

ТОВ Фінансова компанія Інветохілс Веста та АТ Райффайзен Банк Аваль в своїх запереченнях на вимоги кредитора ТОВ Лавіос посилаються на необхідність дослідження балансу кредитора на предмет наявності відомостей про заборгованість ПрАТ Геркулес перед ТОВ Лавіос за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що забезпечена векселями, а також зазначають, що ані кредитором ані боржником суду не надані документи проведення реальних господарських операцій, тобто, на їх думку, не надані належні та допустимі докази факту виникнення грошових зобов`язань за якими видані векселі.

Заперечення ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста та АТ Райффайзен Банк Аваль суд вважає необгрунтовими, оскільки:

5) При розгляді заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство, суд не розглядає спір по-суті , а перевіряє наявність або відсутність грошових вимог у кредитора до боржника;

6) Власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим (ст.16 УНІФІКОВАНИЙ ЗАКОН про переказні векселі та прості векселі;

3) Аналіз статей 177, 178, 194, 197 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що цінні папери є об`єктами цивільних прав, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї до іншої особи в порядку правонаступництва або іншим чином; цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Отже, вексель, як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справі про банкрутство прямого боржника, оскільки законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов`язком боржника як особи, якій пред`явлено вимогу за векселем. ( п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" №5 від 08.06.2007)

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України 08.06.2007 за №5 роз`яснено, що підставою для заявлення вимоги до прямого боржника , яким є векселедавець простого векселя, є сам вексель , що знаходиться у кредитора (векселедержателя).

Даний правовий висновок також відображений у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №910/772/19.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ Лавіос до боржника ПрАТ Геркусес на суму 359 671 728,50грн., що ґрунтуються на грошовому зобов`язанні боржника сплатити кредитору за спірними векселями АА№0516673, АА№0516675, АА№0516669, АА№0523082, АА№0523083, АА№0523084, АА№0523085, АА№0523086, АА№0523087, АА№0523088, АА№0523089, АА№0523090, АА№0523091, АА№0523092, АА№2513601, АА№2513602, АА№2513603, АА№2513604, АА№2513605, АА№2513606, АА№2513607, АА№2513608, АА№2513609, АА№2513610, АА№2513611, АА№2513612, АА№2513613, АА№2513614, АА№2513615, АА№2513616, АА№2513617.

Відповідно до статті 2, 76 Уніфікованого закону вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.

Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Необхідно зазначити, що Уніфікований закон не вирішує питання про те, що саме слід розуміти під пред`явленням векселя та не встановлює такої конкретної процедури, однак під пред`явленням цілком розумно вважати подію, яка вказує на те, що вимога платежу та векселедержатель стали відомі платнику.

У разі не пред`явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов`язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред`явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78, Уніфікованого закону).

Вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці , а якщо останнє не було прямо визначено , - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Вимога про платіж , пред`явлена не в місці , визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред`явленою належними чином (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007р.). Отже, протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред`явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог

Таким чином, вексельні зобов`язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред`явлення до платежу у визначеному місці, шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси .

За вимогами статті 4 Уніфікованого закону переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тій самій місцевості, де знаходиться місце проживання трасата, або в будь-якій іншій місцевості. До простого векселя також застосовуються такі положення.

Судом встановлено, що в простих векселях АА№0516673, АА№0516675, АА№0516669 в реквізиті Підлягає сплаті в зазначено м. Донецьк ; в простих векселях АА№0523082, АА№0523083, АА№0523084, АА№0523085, АА№0523086, АА№0523087, АА№0523088, АА№0523089, АА№0523090, АА№0523091, АА№0523092, АА№2513601, АА№2513602, АА№2513603, АА№2513604, АА№2513605, АА№2513606, АА№2513607, АА№2513608, АА№2513609, АА№2513610, АА№2513611, АА№2513612, АА№2513613, АА№2513614, АА№2513615, АА№2513616, АА№2513617 - в реквізиті Підлягає сплаті в зазначено - м.Дніпропетровськ

Векселі, надані суду ТОВ Лавіос , містять напис Пред`явлено до сплати , а саме:

- векселі АА№0516673, АА№0516675, АА№0516669 - до сплати ПрАТ Геркулес ;

- векселі АА№0523082, АА№0523083, АА№0523084, АА№0523085, АА№0523086, АА№0523087, АА№0523088, АА№0523089, АА№0523090, АА№0523091, АА№0523092, АА№2513601, АА№2513602, АА№2513603, АА№2513604, АА№2513605, АА№2513606, АА№2513607, АА№2513608, АА№2513609, АА№2513610, АА№2513611, АА№2513612, АА№2513613, АА№2513614, АА№2513615, АА№2513616, АА№2513617 - до сплати ПАТ Донецький міський молочний завод №2 , аваліст за якими - ПрАТ Геркулес .

Судом встановлено, що пропозицією до ПрАТ Геркулес (векселі АА№0516673, АА№0516675, АА№0516669) та до ПАТ Донецький міський молочний завод №2 (векселі АА№0523082, АА№0523083, АА№0523084, АА№0523085, АА№0523086, АА№0523087, АА№0523088, АА№0523089, АА№0523090, АА№0523091, АА№0523092, АА№2513601, АА№2513602, АА№2513603, АА№2513604, АА№2513605, АА№2513606, АА№2513607, АА№2513608, АА№2513609, АА№2513610, АА№2513611, АА№2513612, АА№2513613, АА№2513614, АА№2513615, АА№2513616, АА№2513617) здійснити оплату зазначених вище простих векселів, кредитор вважає напис на векселях Пред`явлено до сплати; дата; особа .

При цьому, вказані написи не містять ніяких відомостей про місце пред`явлення до платежу.

Таким чином пропозиція, на яку посилається кредитор, не є належним доказом пред`явлення векселя до платежу у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 44 Уніфікованого закону відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі) нотаріуса.

Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред`явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті.

Доказів належного пред`явлення зазначених вище простих векселів ТОВ Лавіос до платежу та відмови боржника у платежу, яка засвідчена протестом векселя нотаріусом про несплату, кредитором суду не надано.

При цьому, у судовому засіданні кредитор ТОВ Лавіос пояснив, що спірні векселі для здійснення протесту векселів нотаріусом про неоплату, не пред`являлись .

Кредитор не спростував ці обставини, оскільки не надав доказів вчинення протесту векселя нотаріусом.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 48 Уніфікованого закону передбачено, що держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Згідно пункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову, відповідно.

Отже, держатель векселю має право вимагати від векселедавця стягнення відсотків на суму векселя.

Однак нарахування відсотків на підставі пункту 2 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, і припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред`явив позов, чи від іншої зобов`язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум. Початок строку нарахування спірних відсотків пов`язується з днем настання строку платежу.

Кредитором визначено початок періоду нарахування відсотків, виходячи з дати, вказаній на векселях, як дата пред`явлення векселя до платежу.

Однак, як встановлено судом, до матеріалів справи не були надані докази, які б засвідчили обставини пред`явлення кредитором векселедавцю до оплати у встановленому законодавством порядку векселя у встановленому у векселі місці та у визначений строк, тому, векселедавцем (авалістом) не було порушено строк платежу за векселем і, відповідно, у кредитора право на нарахування відсотків не виникло.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора у розмірі 78 619 564,80грн . відсотків за векселями, суд вважає не обґрунтованими, а тому в даній частині задоволенню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю Лавіос за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №1-1575К від 17.12.2019р.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лавіос є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 359 671 728,50грн. боргу (4 черга) та 3842,00грн. судового збору (1 черга).

· 20.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Приватного підприємства Украинский продукт про визнання конкурсним кредитором на суму 103 187 361,24грн. та 3842,00грн. судового збору .

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за простими векселями: АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635 від 30.12.2015р. у загальному розмірі 89 355 603,45грн., а також заборгованості з відсотків за вказаними векселями у розмірі 13 831 757,79грн.

Згідно повідомлення №02-01/209/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна визнає кредиторські вимоги ПП Украинский продукт частково в сумі 89 355 603,45грн. бору, 10 674 934,47грн. відсотків та 3842,00грн. судового збору, посилаючись на неправомірне застосування кредитором розміру облікової ставки НБУ в сумі 12,5-17,5%, оскільки підлягає застосуванню ставка в розмірі 13,5%.

Також, до суду надійшли заперечення АТ Райффайзен Банк Аваль , згідно яких зазначає, що кредиторські вимоги ПП Украинский продукт не обґрунтовані та не підлягають визнанню.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Приватного підприємства Украинский продукт про визнання конкурсним кредитором, наявні в матеріалах справи документи, заслухавши представників заявника, боржника та розпорядника майна, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей заяви, Публічним акціонерним товариством Донецькій міський молочний завод №2 емітовано Приватному підприємству Украинский продукт прості векселі, авалістом за якими виступає Приватне акціонерне товариство Геркулес , а саме:

- АА№2513632 від 30.12.2015р. номінальною вартістю 22 000 000,00грн.;

- АА№2513633 від 30.12.2015р. номінальною вартістю 22 000 000,00грн.

- АА№2513634 від 30.12.2015р. номінальною вартістю 22 000 000,00грн.;

- АА№2513635 від 30.12.2015р. номінальною вартістю 23 355 603,45грн.

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку ІІ до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю), тобто вексель є борговим документом .

За вексельним законодавством зобов`язання за векселем виникають як у

прямих боржників, так і боржників у порядку регресу.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя, акцептант переказного векселя, а також авалісти (за їх наявності). При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Згідно зі ст. 32 Уніфікованого закону, аваліст відповідає в тому самому обсязі і на тих самих підставах, що й особа, зобов`язання якої він забезпечив авалем. Внаслідок цього аваліст, що надав аваль за векселедавця простого векселя або за акцептанта переказного, несе відповідальність перед векселедержателем незалежно від опротестування векселя в неплатежі.

Усі інші особи, які поставили свій підпис на векселі, є учасниками регресних вексельних зобов`язань. Це означає, що право регресу до зазначених осіб виникає у держателя векселя тільки за наявності протесту в неплатежі або іншому порушенні, допущеному при обігу векселя прямими боржниками. Без такого протесту регресні боржники не зобов`язані за векселем, крім випадків, коли інше передбачено в цьому документі або прямо встановлено Уніфікованим законом (абзац 5 ст. 44, ст. 46, абзац 4 ст.54).

Таким чином, при настанні строку платежу за векселем , вимога про його сплату може бути заявлена тільки до прямого боржника, а не до боржника, зобов`язаного в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок вексель є борговим документом.

Підставою для заявлення вимог до прямих боржників (векселедавця простого векселя та акцептанта простого векселя) є сам вексель, що знаходиться у кредитора (п.. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів )

Зважаючи на усталену судову практику розгляду вимог кредиторів, які ґрунтуються на зобов`язаннях боржника сплатити певну суму грошових коштів на підставі простого векселя, як боргового цінного паперу, обов`язком кредитора , який звертається з кредиторськими вимогами до боржника, є надання господарському суду оригіналу простого векселя , який в силу приписів статей 73, 77, 91 ГПК України є допустимим доказом дійсності грошових вимог кредитора-векселедержателя , і такий цінний папір в оригіналі залучається судом до матеріалів справи та зберігається в матеріалах справи відповідно до вимог частини 1 статті 92 ГПК України, оскільки вексель є об`єктом цивільного обороту та може бути в подальшому відчужений векселедержателем на користь третіх осіб шляхом вчинення індосаментів .

Оригінали простих векселів АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635 надані суду ПП Украинский продукт клопотанням б/н від 26.10.2020р.

Тобто, Приватне підприємство Украинский продукт є законним векселедержателем вказаних векселів .

АТ Райффайзен Банк Аваль в своїх запереченнях на вимоги кредитора ПП Український продукт зазначає, що кредитором не надано документів на підтвердження здійснення господарсько-товарних операцій та відповідно наявність за такими операціями грошових зобов`язань, за якими і видано векселі.

Заперечення АТ Райффайзен Банк Аваль суд вважає необґрунтованими, оскільки:

7) При розгляді заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство, суд не розглядає спір по-суті , а перевіряє наявність або відсутність грошових вимог у кредитора до боржника;

8) Власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим (ст.16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі);

3) Аналіз статей 177, 178, 194, 197 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що цінні папери є об`єктами цивільних прав, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї до іншої особи в порядку правонаступництва або іншим чином; цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Отже, вексель, як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справі про банкрутство боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов`язком боржника як особи, якій пред`явлено вимогу за векселем. ( п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів" №5 від 08.06.2007)

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України 08.06.2007 за №5 роз`яснено, що підставою для заявлення вимоги до прямого боржника , яким є векселедавець простого векселя, є сам вексель , що знаходиться у кредитора (векселедержателя).

Даний правовий висновок також відображений у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі №910/772/19.

У судовому засіданні 02.12.2020р. ТОВ ФК Інвестохіллс Веста надані суду усні заперечення на кредиторські вимоги ПП Украинский продукт за простими векселями АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635, посилаючись на те, що в реквізитах вказаних векселів найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений у векселях зазначено - Приватному підприємству Український продукт , а найменуванням кредитора є - Приватне підприємство Украинский продукт

Суд вважає заперечення ТОВ ФК Інвестохіллс Веста не обґрунтованими, оскільки:

- спірні прості векселі АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635 містять всі обов`язкові реквізити простого векселю, визначені ст. 75 Уніфікованого закону;

- код ЄДРПОУ 30998591, зазначений у реквізитах спірних векселів найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений , відповідає коду ЄДРПОУ кредитора - Приватного підприємства Украинский продукт ;

- помилка щодо літери в найменуванні особи, якій або наказу якого повинен бути здійснений платіж за векселем, не є підставою, з якою вимоги чинного законодавства пов`язують можливість визнання векселю виданим з дефектом форми.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ПП Украинский продукт до боржника ПрАТ Геркусес на суму 89 355 603,45грн., що ґрунтуються на грошовому зобов`язанні боржника сплатити кредитору суму за спірними векселями АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635.

Відповідно до статті 2, 76 Уніфікованого закону вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.

Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Необхідно зазначити, що Уніфікований закон не вирішує питання про те, що саме слід розуміти під пред`явленням векселя та не встановлює такої конкретної процедури, однак під пред`явленням цілком розумно вважати подію, яка вказує на те, що вимога платежу та векселедержатель стали відомі платнику.

У разі не пред`явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов`язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред`явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78, Уніфікованого закону).

Вексель має пред`являтися до платежу у визначеному в ньому місці , а якщо останнє не було прямо визначено , - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Вимога про платіж , пред`явлена не в місці , визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред`явленою належними чином (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007р.). Отже, протест у неплатежі, вчинений без вказівки про пред`явлення векселя до платежу у визначеному в ньому місці, не може вважатися належним доказом відсутності платежу і бути підставою для задоволення регресних вексельних вимог

Таким чином, вексельні зобов`язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред`явлення до платежу у визначеному місці, шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси.

За вимогами статті 4 Уніфікованого закону переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тій самій місцевості, де знаходиться місце проживання трасата, або в будь-якій іншій місцевості. До простого векселя також застосовуються такі положення.

Судом встановлено, що в зазначених простих векселях в реквізиті Підлягає сплаті в зазначено м. Київ

Векселі АА№2513632, АА№2513633, АА№2513634, АА№2513635, надані суду ПП Украинский продукт , аваліст за якими - ПрАТ Геркулес , містять напис Пред`явлено до сплати ПАТ Донецький міський молочний завод №2 .

Судом встановлено, що пропозицією до ПАТ Донецький міський молочний завод №2 здійснити оплату зазначених вище простих векселів, кредитор вважає напис на векселях Пред`явлено до сплати; дата; особа

При цьому, вказані написи не містять ніяких відомостей про місце пред`явлення до платежу.

Таким чином пропозиція, на яку посилається кредитор, не є належним доказом пред`явлення векселя до платежу у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 44 Уніфікованого закону відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі) нотаріуса.

Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред`явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті.

Доказів належного пред`явлення зазначених вище простих векселів ПП Украинский продукт до платежу та відмови боржника у платежу, яка засвідчена протестом векселя нотаріусом про несплату, кредитором суду не надано.

При цьому, у судовому засіданні кредитор ПП Украинский продукт пояснив, що спірні векселі для здійснення протесту векселів нотаріусом про неоплату, не пред`являлись .

Кредитор не спростував ці обставини, оскільки не надав доказів вчинення протесту векселя нотаріусом.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 48 Уніфікованого закону передбачено, що держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.

Згідно пункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову, відповідно.

Отже, держатель векселю має право вимагати від векселедавця стягнення відсотків на суму векселя.

Однак нарахування відсотків на підставі пункту 2 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, і припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред`явив позов, чи від іншої зобов`язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум. Початок строку нарахування спірних відсотків пов`язується з днем настання строку платежу.

Кредитором визначено початок періоду нарахування відсотків, виходячи з дати, вказаній на векселях, як дата пред`явлення векселя до платежу.

Однак, як встановлено судом, до матеріалів справи не були надані докази, які б засвідчили обставини пред`явлення кредитором векселедавцю до оплати у встановленому законодавством порядку векселя у встановленому у векселі місці та у визначений строк, у зв`язку чим право на нарахування відсотків у позивача не виникло.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора ПП Украинский продукт у розмірі 13 831 757,79грн. відсотків за векселями, суд вважає не обґрунтованими, а тому в даній частині задоволенню не підлягають.

Приватним підприємством Украинский продукт за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №6838/з2 від 04.03.2020р.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Приватного підприємства Украинский продукт є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 89 355 603,45грн. боргу (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга).

· 19.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про визнання кредиторських вимог, за якою просить суд визнати грошові вимоги до боржника на суму 291 875 252,41грн. та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на кредитний договір №011-03-12 від 23.07.2012р. та договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р.

Згідно повідомлення №02-01/202/20 від 27.02.2020р., розпорядником майна визнані кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста у розмірі 291 875 252,41грн. та 3842,00грн. судового збору у повному обсязі.

Боржником ПрАТ Геркулес заявлені суду усні заперечення щодо вимог ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за якими зазначає, що частина кредиторським вимох кредитора становлять вимоги з відсотків за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., відступлені банком ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р., нараховані банком без урахування правових висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про грошові вимоги до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив :

23.06.2012р. між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна (Банк) та ПАТ Донецькій міський молочний завод №2 (Позичальник) укладено кредитний договір №011-03-12 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод), за яким банк надає позичальникові кредит у розмірі, що не перевищує суму кредиту (ліміт фінансування), в порядку та на умовах, які встановлені в розділі І та розділі ІІ договору, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у договорі (п.1.1 договору)

23.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (Кредитор), Приватним акціонерним товариством Геркулес (Поручитель) укладено договір поруки №011-03-12/4, за яким поручитель зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником - ПАТ Донецькій міський молочний завод №2 його боргових зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.06.2012р., в повному обсязі таких зобов`язань (п.1.1. договору поруки).

Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор у випадку наявності у боржника прострочених боргових зобов`язань, може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (п.1.2 договору поруки).

Порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати Боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі (п.2.1 договору поруки).

Кредитний договір №011-03-12 від 23.06.2012р. та договір поруки №011-03-12/4 від 23.06.2012р. підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

В подальшому, 14.11.2019р. між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (Банк), від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Тімонін Олександр Олекційович, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлі продажу) прав вимоги №GL18N211894/1, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-10-11-000031-b від 18.10.2019р.

Згідно п.2.1 даного договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців/іпотекодавців та поручителів, що випливають з договорів, зазначених у Додатку №1 та додатку №1а до цього договору (надалі - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатку №1 та Додатку №1а до цього договору (основні договори). Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

За цим договором Новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів,сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку №1 та Додатку №1а до цього договору та передбачених основними договорами, передачі предметів забеспечення в рахунок виконання зобов`язань (п.2.2 договору).

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 12762297,67грн., щу є сумою купівельних цін за основними договорами, зазначеними у додатку №1 до цього договору (надалі - Ціна договору). Ціна договору сплачена Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 6.5 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатом відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор (п.4.1 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення. (п.6.4 договору).

Відомості щодо результатів аукціону від 18.10.2019р. з продажу активів ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА» (протокол електронного аукціону №UA-EA-2019-10-11-000031-b) наявні на публічному сайті Державного підприємства «Прозорро Продажі» , зареєстрованого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, що є загальнодоступною інформацією ( https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-10-11-000031-b ); Переможець аукціону - ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , ціна продажу лоту - 14412701,91грн.

ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста надано суду платіжне доручення №3 від 11.11.2019р. на суму 14412701,91грн., що підтверджує перерахування ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста грошових коштів за куплене у ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Банк» право вимоги за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-10-11-000031-b від 18.10.2019р.

Згідно укладених до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р. Додатків №1 та №1а, ПАТ Банк Петрокоммерц-Банк , зокрема, відступлено ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста право вимоги за наступними договорами :

- за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р. до Публічного акціонерного товариства Донецький міський молочний завод №2 (код ЄДРПОУ 00445162) на суму 12050935,66дол. США (загальний залишок заборгованості (без пені) станом на 14.11.2019р. у валюті заборгованості), з яких: 8000000,00дол. США - залишок за основним зобов`язанням станом на 14.11.2019р.; 4050935,66дол. США - залишок по відсотках станом на 14.11.2019р.;

- за договором поруки №011-03-12/4 від 23.07.2012р. до Приватного акціонерного товариства Геркулес (код ЄДРПОУ 25117467);

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

З огляду на наведене, у Приватного акціонерного товариства Геркулес існують грошові зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р. (як поручителя згідно договору поруки №011-03-12/4 від 23.07.2012р.), вимогу щодо сплати яких ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна передано на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р., та розмір яких у відповідності до Додатку №1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р. становить 12050935,66дол.США:

- 8000000,00дол.США - залишок за основним зобов`язанням станом на 14.11.2019р.;

- 4050935,66дол.США- залишок по відсотках станом на 14.11.2019р.

Кредитором ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до вказаних вимог застосований курс НБУ станом на 18.11.2019р. (дату відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ Геркулес ), з урахуванням якого розмір кредиторських вимог до боржника за вказаними договорами становить 291 875 252,41грн. , з яких:

- 193 761 056,00грн . - борг за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р.;

- 98 114 196,41грн . - відсотки за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р..

Станом на дату судового засідання 02.12.2020р. доказів сплати заборгованості за кредитним договором за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р. суду не надано.

Боржником ПрАТ Геркулас надані суду усні заперечення щодо вимог ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за якими зазначає, що частина кредиторським вимох кредитора становлять вимоги з відсотків за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., відступлені банком ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна на користь ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р., нараховані банком без урахування правових висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Суд вважає дані заперечення необґрунтованими, оскільки:

1) Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини).

Згідно п.2.1 договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р., за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців/іпотекодавців та поручителів, що випливають з договорів, зазначених у Додатку №1 та додатку №1а до цього договору (надалі - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатку №1 та Додатку №1а до цього договору (основні договори). Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

За цим договором Новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів,сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку №1 та Додатку №1а до цього договору та передбачених основними договорами, передачі предметів забеспечення в рахунок виконання зобов`язань (п.2.2 договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р.).

Як зазначено вище, у відповідності до Додатку №1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р., передане ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та прийняте ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста право вимоги за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р. становить 12050935,66дол.США (8000000,00дол.США - залишок за основним зобов`язанням станом на 14.11.2019р.; 4050935,66дол.США- залишок по відсотках станом на 14.11.2019р.).

Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р., на який посилається ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста як на підставу своїх кредиторських вимог, станом на теперішній час є чинним , доказів його недійсності суду не надано.

2) Розмір сум заборгованості, які відступаються Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., зазначена в Додатку №1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL18N211894/1 від 14.11.2019р., становить 12050935,66дол.США (8000000,00дол.США - залишок за основним зобов`язанням станом на 14.11.2019р.; 4050935,66дол.США- залишок по відсотках станом на 14.11.2019р.) (т.10 арк.85) та відповідає заявленим кредитором вимогам.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., як поручителя згідно договору поруки №011-03-12/4 від 23.07.2012р. підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 291 875 252,41грн. (193 761 056,00грн. - заборгованість за кредитом; 98 114 196,41грн. - відсотки за кредитом).

Крім того, ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста за подання до суду заяви про визнання грошових вимог до боржника було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №510 від 13.12.2019р.

Відповідно до ст.64 Закону про банкрутство вимоги, які є витратами у зв`язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню у розмірі 291 875 252,41грн. (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга).

· 19.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс з грошовими вимогами до боржника, за якою просить суд визнати грошові вимоги до боржника на суму 140 843 190,80грн. та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на кредитний договір №011-03-12 від 23.07.2012р. (з урахуванням укладених до нього додаткових угод); договори застави майнових прав №011-03-12/11, №011-03-12/12, №011-03-12/13 від 11.06.2015р. (з урахуванням укладених договорів про внесення змін до договорів застави); договір про відступлення прав вимоги №15-08/16 від 15.08.2016р.; договір відступлення прав вимоги №01 від 20.02.2018р.; лист ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна від 03.03.2016р. про списання грошових коштів ТОВ ДВ ВІ ДІ -Маркет .

Згідно повідомлення №02-01/203/20 від 27.02.2020р., розпорядник майна не визнанає кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс у повному обсязі посилаючись на те, що кредитором до заяви не надано договори депозитного рахунку, докази внесення депозиту, виписки та рішення банку щодо списання грошових коштів в рахунок погашення заборгованості тощо, а також зазначає, що викладені в заяві доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно письмових заперечень АТ Райффайзен Банк Аваль від 26.10.2020р. вимоги ТОВ ФК Юніко Фінанс не можуть бути визнані судом, оскільки кредитором не доведено належним чином та допустимими доказами, що до товариства як кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., а також посилається на припинення договору поруки №011-03-12/4 від 23.07.2012р.

Боржником ПрАТ Геркулес надані суду письмові заперечення б/н б/д (вх.№19839/20 від 19.10.2020р.), за якими зазначає, що листом Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-України №01-17/51 від 15.03.2018р., зокрема, зазначено про нікчемність правочинів - договорів застави майнових прав №011-03-12/11, №011-03-12/12, №011-03-12/13 від 11.06.2015р., якими ТОВ ФК Юніко Фінанс обґрунтовує свої вимоги.

Також, ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста та ПрАТ Геркулес заявлені суду усні заперечення щодо кредиторських вимог ТОВ ФК Юніко Фінанс , за якими зазначає, що Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна №185 від 30.11.2016р. Про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів) визнано нікчемними правочини та договори, на які посилається ТОВ ФК Юніко Фінанс в обґрунтування заявлених вимог, а саме: договори застави майнових прав №011-03-12/11, №011-03-12/12, №011-03-12/13 від 11.06.2015р. (з урахуванням договорів про внесення змін до договорів застави) та правочини у вигляді списання 02.03.2016р. грошових коштів з депозитних рахунків та з рахунків нарахованих відсотків ТОВ ДІ ВІ ДІ-Маркет .

Кредитором ТОВ Фінансова компанія Юніко Фінанс надано суду заперечення №2011/30-1245 від 30.11.2020р., за якими зазначає, що його кредиторські вимоги мають бути задоволенні, посилаючись на відсутність докази направлення повідомлення сторонами про нікчемність правочинів, визначених в наказі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна №185 від 30.11.2016р.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс про грошові вимоги до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив :

23.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (банк) та Публічним акціонерним товариством Донецькій міський молочний завод №2 (позичальник) укладено кредитний договір №011-03-12 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод) , відповідно до якого банк надає позичальникові кредит у розмірі, що не перевищує суму кредиту в порядку та на умовах, які встановлені у Розділі І та Розділі ІІ договору, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використовувати та повернути Банку отриманий кредит. а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у договорі.

В забезпечення виконання ПАТ Донецькій міський молочний завод №2 зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна , як Заставодержателем , та Компанією Долкерса Інвестментс ЛТД, як Заставодавцем, укладено договори застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015р., №011-03-12/12 від 11.06.2015р. та №011-03-12/11 від 11.06.2015р., за якими Заставодавцем передано Заставодержателю майнові права Заставодавця на підставі договорів депозитного рахунку від 19.04.2013р., 10.06.2011р. та 27.08.2014р.

Згідно відомостей заяви ТОВ ФК Юніко Фінанс , 24.06.2015р. між Компанією Долкерса Інвестментс ЛТД та ТОВ ДІ ВІ ДІ-Маркет укладено договір уступки прав вимоги від 24.06.2015р. , відповідно до умов якого всі права та обов`язки за договорами депозитного рахунку від 19.04.2013р., 10.06.2011р. та 27.08.2014р. переходять до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ ДІ ВІ ДІ-Маркет .

В подальшому, між Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ ДІ ВІ ДІ-Маркет , у зв`язку з укладенням договору уступки прав вимоги від 24.06.2015р., укладені договори про внесення змін до договорів застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015р., №011-03-12/12 від 11.06.2015р., №011-03-12/13 від 11.06.2015р., відповідно до яких внесені зміни відносно Заставодавця та Предмету застави, а саме:

1) договір застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015р. (з урахуванням договорів про внесення змін), предметом якого є майнові права Заставодавця, які належать Заставодавцю на підставі договору банківського вкладу від 19.04.2013р., укладеного між Заставодавцем та Застаодержателем; Боржником Заставодавця за договором банківського вкладу виступає Банк (п.1.2 договору); розмір майнових прав, що складають предмет застави, на день укладення цього договору, становить 2 500 000,00 доларів США (п.1.3 договору).

2) договір застави майнових прав №011-03-12/12 від 11.06.2015р. (з урахуванням договорів про внесення змін), предметом застави якого є майнові права Заставодавця, які належать Заставодавцю на підставі договору банківського вкладу від 10.06.2011р., укладеного між Заставодавцем та Заставодержателем; Боржником Заставодавця за договором банківського вкладу виступає Банк (п.1.2 договору); розмір майнових прав, що складають предмет застави, на день укладення цього договору, становить 1 200 000,00 доларів США (п.1.3 договору);

3) договір застави майнових прав №011-03-12/13 від 11.06.2015р. (з урахуванням договорів про внесення змін), предметом застави якого є майнові права Заставодавця, які належать Заставодавцю на підставі договору банківського вкладу від 27.08.2014р., укладеного між Заставодавцем та Заставодержателем; Боржником Заставодавця за договором банківського вкладу виступає Банк (п.1.2 договору); Розмір майнових прав, що складають предмет застави, на день укладення цього договору, становить 1 500 000,00 доларів США (п. 1.3 договору).

Згідно пунктів 5.6 договорів застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015р., №011-03-12/12 від 11.06.2015р., №011-03-12/13 від 11.06.2015р., Заставодержатель має право на договірне списання коштів з рахунку Заставодавця, який відкритий в Банку, а також з будь/якого іншого рахунку Заставодавця, відкритого у Банку, для виконання боргових зобов`язань за кредитним договором. Заставодавець надає Заставодержателю право на договірне списання. Таке право може бути реалізоване Заставодержателем за умови настання строку виконання боргових зобов`язань (в тому числі дострокового виконання боргових зобов`язань), з моменту настання строку боргових зобовязань і в сумі, яка дорівнює сумі боргових зобов`язань, строк виконання яких настав.

У зв`язку з невиконанням позичальником - ПАТ Донецькій міський молочний завод №2 зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна спрямовано заставодавцю - ТОВ ДІ ВІ ДІ-Маркет лист від 03.03.2016р. , в якому повідомлено, зо 02.03.2016р. Банком, як заставодержателем майнових прав на кошти ТОВ ДІ ВІ ДІ-Маркет , розміщені на вкладних рахунках у Банку, переданих у заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, на підставі пунктів 3.2, підпункту ж пункту 3.4, пунктів 4.2 та 5.6 договорів застави здійснено списання належних ТОВ ДІ ВІ ДІ - Маркет грошових коштів з вкладних рахунків на загальну суму 5 200 000,00 доларів США в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р.

Також, згідно відомостей вказаного листа повідомлено, що до ТОВ ДІ ВІ ДІ - Маркет перейшли всі права вимоги до Позичальника - ПАТ Донецькій міський молочний завод №2 за кредитним договором на суму 5 200 000,00доларів США, та Банком направляється ТОВ ДІ ВІ ДІ - Маркет копію даного кредитного договору їх додатковими угодами до нього.

В подальшому, 15.08.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ДІ ВІ ДІ - Маркет (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капітал Джірінг (Цесіонарій) укладений договір про відступлення прав вимоги (договір цесії) №15-08/16.

Згідно п.2.1 договору за цим договором Цедент передає (відступає) права вимоги до боржника - Публічного акціонерного товариства Донецькій міський молочний завод №2 , за кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., а Цесіонарій приймає (набуває) право вимоги за кредитним договром та зобов`язується сплатити Цеденту ціну прав вимоги за цим договором.

Сума (ціна) права грошової вимоги, які відступається Цедентом Цесіонарію за кредитним договором складає 5 200 000,00доларів США, яка відповідає розміру заборгованості Боржника перед Банком - Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (п.2.3договору).

Згідно п.2.8 договору, цей договір є підставою для здійснення дій, пов`язаних зі зміною Цедента на Цесіонарія за вимогами, що виникають на підставі кредитного договору, в тому числі є підставою для заміни сторони у будь-яких договірних відносинах, існуючих судових, виконавчих провадженнях, зміни первісного кредитора шляхом внесення змін до відповідних реєстрів тощо.

20.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капітал Джірінг (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс (Цесіонарій) укладений договір відступлення прав вимоги (цесії) №01, згідно якого Цедент передає (відступає) Цесіонарію права вимоги до Боржника - Публічного акціонерного товариства Донецькій міський молочний завод №2 за кредитним договором від 23 липня 2012 року №011-03-12, а Цесіонарій приймає (набуває) право вимоги за Кредитним договором та зобов`язується сплатити Цеденту ціну прав вимоги за цим договором (п.2.1 договору).

Сума права грошової вимоги, яка відступається Цедентом Цесіонарію за Кредитним договором складає 140 843 190,80грн., що відповідає сумі списаних Банком грошових коштів на підставі Договорів застави для погашення заборгованості Боржника перед Банком за кредитним договором на загальну суму 5 200 000,00доларів США за офіційним курсом до долара США станом на дату списання (п.2.2 договору).

Згідно п.2.8 договору, цей договір є підставою для здійснення дій, пов`язаних зі зміною Цедента на Цесіонарія за вимогами, що виникають на підставі кредитного договору, в тому числі є підставою для заміни сторони у будь-яких договірних відносинах, існуючих судових, виконавчих провадженнях, зміни первісного кредитора шляхом внесення змін до відповідних реєстрів тощо.

Листом №1810/2501 від 25.10.2018р. ТОВ ФК Юніко Фінанс повідомлено ПАТ Донецькій міський молочний завод №2 про зміну кредитора у зобов`язанні.

Згідно відомостей заяви ТОВ ФК Юніко Фінанс з грошовими вимогами до боржника, з огляду на зазначені вище обставини, заявник посилається на наявність у ПрАТ Геркуле заборгованості перед ТОВ ФК Юніко Фінанс , як поручителя за кредитним договором від 23.07.2012 року №011-03-12, на суму 140 843 190,80грн., згідно договору відступлення прав вимоги (договір цесії) №01 від 20.02.2018р.

Як зазначалось вище, ПрАТ Геркулес та ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста заперечують проти визнання кредиторських вимог ТОВ ФК Юніко Фінанс , оскільки Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна №185 від 30.11.2016р. Про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів) визнано нікчемними правочини та договори, на які посилається кредитор в обґрунтування заявлених вимог, а саме: договори застави майнових прав №011-03-12/11, №011-03-12/12, №011-03-12/13 від 11.06.2015р. (з урахуванням договорів про внесення змін до договорів застави) та правочини у вигляді списання 02.03.2016р. грошових коштів з депозитних рахунків та з рахунків нарахованих відсотків ТОВ ДІ ВІ ДІ-Маркет .

Перевіривши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи надані сторонами пояснення та заперечення, суд вважає кредиторські вимоги ТОВ Фінансова компанія Юінко Фінанс такими, що не підлягають відмові, з огляду на наступне :

Кредиторські вимоги ТОВ Фінансова компанія Юінко Фінанс ґрунтуються на кредитному договорі №011-03-12 від 23.07.2012р. (з урахуванням укладених до нього додаткових угод), укладених до нього договорів застави майнових прав №011-03-12/11, №011-03-12/12, №011-03-12/13 від 11.06.2015р. (з урахуванням укладених договорів про внесення змін), листі ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна від 03.03.2016р. про списання грошових коштів ТОВ ДІ ВІ ДІ - Маркет , а також договорах про відступлення прав вимоги №15-08/16 від 15.08.2016р. и №01 від 20.02.2018р.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна №185 від 30.11.2016р. Про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів) (т.10 арк.130) визнано нікчемними на підставі п.7 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб наступні правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна протягом одного року до дня запровадження тимпачової адміністрації:

- договір застави майнових прав договір застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015р., укладений з Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД (Dolkersa Investment Ltd), згідно якого в заставу ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна передані майнові права в розмірі 2 500 000 доларів США за договором Депозитного рахунку від 19.04.2013;

- договір від 24.06.2015 про внесення змін до Договору застави майнових прав №011-03-12/11 від 11.06.2015р. на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами депозитного рахунку від 24.06.2015, укладеного між Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД та ТОВ Ді Ві Ді - Маркет ;

- договір застави майнових прав договір застави майнових прав №011-03-12/12 від 11.06.2015р., укладений з Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД (Dolkersa Investment Ltd), згідно якого в заставу ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна передані майнові права в розмірі 1 200 000 доларів США за договором Депозитного рахунку від 10.06.2011;

- договір від 24.06.2015 про внесення змін до Договору застави майнових прав №011-03-12/12 від 11.06.2015р. на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами депозитного рахунку від 24.06.2015, укладеного між Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД та ТОВ Ді Ві Ді - Маркет ;

- договір застави майнових прав договір застави майнових прав №011-03-12/13 від 11.06.2015р., укладений з Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД (Dolkersa Investment Ltd), згідно якого в заставу ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна передані майнові права в розмірі 1 500 000 доларів США за договором Депозитного рахунку від 27.08.2014;

- договір від 24.06.2015 про внесення змін до Договору застави майнових прав №011-03-12/13 від 11.06.2015р. на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами депозитного рахунку від 24.06.2015, укладеного між Компанією Долкерса Інвестмент ЛТД та ТОВ Ді Ві Ді - Маркет ;

- правочини у вигляді списання 02.03.2016р. грошових коштів з депозитних рахунків та з рахунків нарахованих відсотків ТОВ Ді Ві Ді - Маркет :

- № НОМЕР_9 - 1 200 000 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17960 від 02.03.2016;

- № НОМЕР_9 - 116,91 долар США, оформленого меморіальним ордером №17961 від 02.03.2016;

- №2615235456303 - 1 500 000 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17962 від 02.03.2016;

- №2615235456303 - 146,75 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17963 від 02.03.2016;

- 2615335456304 - 2 500 000 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17941 від 02.03.2016;

- 2615335456304 - 243,56 доларів США, оформленого меморіальним ордером №17941 від 02.03.2016

та направлення їх на погашення заборгованості за Кредитним договором №011-03-12 від 23.07.2012р., укладеним між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ПАТ Донецький міський молочний завод №2 , в розмірі 3890526,32 доларів США за основним боргом та 1309980,90 доларів США за відсотками.

Таким чином, у відповідності до Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна №185 від 30.11.2016р. Про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів) , правочини, на які посилається ТОВ Фінансова компанія Юніко Фінанс в обґрунтування грошових вимог до ПрАТ Геркулес , визнано нікчемними.

Доказів зворотного кредитором ТОВ Фінансова компанія Юніко Фінанс суду не надано.

Відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовуються види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом . Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна №185 від 30.11.2016р. Про визнання нікчемними правочинів (у тому числі договорів) - станом на теперішній час є дійсним.

Згідно п. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Юніко Фінанс з грошовими вимогами до боржника у розмірі 140 843 190,80грн. та 3842,00грн. судового збору, не обґрунтовані та підлягають відмові.

· 21.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь , про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 41 355 152,02грн. та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за договором поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р., договором про надання поворотної фінансової допомоги від 18.12.2014р. та договором поставки №271015 від 27.10.2015р.

Згідно повідомлення №02-01/200/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна визнає заявлені ТОВ Електросталь кредиторські вимоги у повному обсязі.

ТОВ ФК Інвестохіллс Веста надані суду заперечення на заяву ТОВ Електросталь , згідно яких зазначає, що кредиторські вимоги ТОВ Електросталь не підтверджені належними та допустимими доказами, та їх заявлено кредитором з пропуском позовної давності.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь про визнання грошових вимог до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

1) 30.05.2014р. між ТОВ Електросталь (Постачальник) та ПрАТ Геркулес (Покупець) укладено договір поставки обладнання №Е/30-05 , за яким постачальник зобов`язався передати покупцю обладнання, в сортименті, кількості і за ціною, обговореною сторонами в даному договорі та підписаних сторонами видаткових накладних (далі - обладнання), які після їх підписання сторонами мають юридичну силу специфікацій (п.1.1 договору).

Покупець зобов`язується прийняти поставлене обладнання сплатити його вартість у відповідності до вимог даного договору (п.1.2 договору).

Поставка обладнання здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту підписання цього договору (п.3.1. договору).

Моментом передачі товару вважається дата, вказана у підписаних сторонами товаросупроводжуючих документах (накладних та інше) (п.3.8 договору).

Вартість даного договору визначається сумарною вартістю всіх підписаних сторонами в рамках даного договору видаткових накладних (п.4.1 договору).

Оплата поставленого товару проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з моменту фактичної поставки товару, що має буди підтверджено підписаною сторонами видатковою накладною (п.4.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (п.7.1 договору).

Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30.05.2014р. між ТОВ Електросталь (Постачальник) та ПрАТ Геркулес укладена специфікація №1 до договору №Е/30-05 від 30.05.2014р. на суму 12197254,00грн. (з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором ТОВ Електросталь на виконання умов договору поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р. та у відповідності до укладеної специфікації №1 від 30.05.2014р., поставлено на користь ПрАТ Геркулес обладнання на суму 12197254,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними №10 від 31.05.2014р. та №11 від 30.06.2014р.

Водночас, згідно відомостей заяви та наданих документів, боржником ПрАТ Геркулес грошові зобов`язання за договором поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р. виконані частково на суму 6150254,00грн., що підтверджується довідкою ПАТ ПУМБ від 28.11.2019р. та банківською випискою по особовому рахунку АТ АБ РАДАБАНК .

Розмір не перерахованих боржником на користь ТОВ Електросталь грошових коштів за договором поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р. становить 6047000,00грн.

Між ПрАТ Геркулес та ТОВ Електросталь підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., в якому відображена заборгованість ПрАТ Геркулес перед ТОВ Електросталь в сумі 6047000,00грн.

Станом на дату судового засідання 02.12.2020р. доказів сплати ПрАТ Геркулес на користь ТОВ Електросталь грошових коштів у розмірі 6047000,00грн., згідно договору поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р., боржником суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ТОВ Електросталь за договором поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р. підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 6047000,00грн

У зв`язку з невиконанням боржником ПрАТ Геркулес грошових зобов`язань за договором поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р. , кредитором ТОВ Електрсталь у відповідності до ст. 625 ЦК України нараховані (з урахуванням часткових погашень у відповідний період) за період з 30.08.2014р. по 17.11.2019р. 3% річних у розмірі 1142929,37грн. та інфляційні втрати у розмірі 9265222,65грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю Електросталь 3% річних у розмірі 1142929,37грн. та інфляційні втрати у розмірі 9265222,65грн . обґрунтовані, відповідають приписам ст.625 Цивільного кодексу України та підлягають задоволенню.

2) 18.12.2014р. між ПрАТ Геркулес (Товариство) та ТОВ Електросталь (Підприємство) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №181214 .

Згідно п.1.1 договору підприємство надає товариству поворотну фінансову допомогу в розмірі 40000000,00грн.

Строк надання поворотної фінансової допомоги - один календарний рік з моменту перерахування підприємством на рахунок товариства грошових коштів (п.3.1 договору).

Строк, вказаний в п.3.1. договору може бути продовжений по угоді сторін (п.3.2 договору).

Протягом 10 днів з моменту закінчення строку, вказаного в п.3.1 договору товариство повертає підприємству фінансову допомогу. (п.4.1 договору).

Сума фінансової допомоги повертається товариством в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок підприємства (п.4.2 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору. Обов`язковою умовою розірвання договору є повне виконання сторонами взятих на себе обов`язків один перед одним (п.6.3 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №181214 від 18.12.2014р., ТОВ Електросталь перерахувало ПрАТ Геркулес грошові кошти у загальному розмірі 22 300 000,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи документами банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Водночас, згідно відомостей заяви та наданих документів, ПрАТ Геркулес частково повернуто ТОВ Електросталь надану фінансову допомогу в сумі 3 400 000,00грн.

Сума не повернутою ПрАТ Геркулес на користь ТОВ Електросталь фінансової допомоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги №181214 від 18.12.2014р. - 18 900 000,00грн.

Зазначений розмір заборгованості боржника також відображений в укладених між ПрАТ Геркулес (Товариство) та ТОВ Електросталь акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017р. по 01.12.2019р.

Станом на дату судового засідання 02.12.2020р. доказів сплати заборгованості у розмірі 18 900 000,00грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №181214 від 18.12.2014р. перед ТОВ Електросталь боржником суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ТОВ Електросталь за договором про надання поворотної фінансової допомоги №181214 від 18.12.2014р. підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 18 900 000,00грн.

3) 27.10.2015р. між Приватним акціонерним товариством Геркулес (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Електросталь (покупець) укладено договір поставки №271015 , за яким Постачальник зобов`язався передавати (поставляти) партіями в період дії договору, а покупець приймати та сплачувати обладнання (Товар) в асортименті, кількості, обумовленими сторонами в даному договорі та у відповідних накладних, які є додатками до договору і його невід`ємною частиною (п.1.1. договору).

Вартість договору визначається сумарною вартістю всіх накладних, підписаних сторонами та доданих до договору (п.1.3 договору).

Поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на склад покупця, якщо інше не передбачено сторонами (п.2.1 договору).

Поставка товару здійснюється протягом 180 календарних днів з моменту оплати відповідної партії товару, якщо інше не передбачено сторонами (2.2.длоговору).

Оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати відповідної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п.4.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2016р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до його розірвання ні одна з сторін не виявила бажання його розірвати. (п.7.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №271015 від 27.10.2015р., кредитором ТОВ Електросталь здійснення попередня оплата з товар на користь ПрАТ Геркулес у розмірі 6 000 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №75 від 28.10.2015р.

Водночас, як зазначає кредитор, боржником ПрАТ Геркулес поставка товару на виконання договору поставки №271015 від 27.10.2015р. на суму 6 000 000,00грн. на користь ТОВ Електросталь не здійснена.

Станом на дату судового засідання 02.12.2020р. доказів поставки ПрАТ Геркулес на користь ТОВ Електросталь товару відповідно до договору поставки №271015 від 27.10.2015р. на суму 6 000 000,00грн., або повернення зазначеної суми попередньої оплати за товар кредитору, боржником суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ТОВ Електросталь за договором поставки №271015 від 27.10.2015р. підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 6 000 000,00грн.

Заперечення ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста в частині наявності підставі для відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ Електросталь у зв`язку з не наданням кредитором належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених кредиторських вимог, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Також, відносно заперечень ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста на наявність заборгованості у боржника за договором поставки обладнання №Е/30-05 від 30.05.2014р., договором про надання поворотної фінансової допомоги від 18.12.2014р. та договором поставки №271015 від 27.10.2015р., у зв`язку зі спливом строку позовної давності, суд зазначає, що згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому, ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста не є стороною спору за вказаними договорами, а тому заперечення ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста в даній частині суд вважає необґрунтованими.

Товариством з обмеженою відповідальністю Електросталь за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №24310883 від 17.12.2019р.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Металургія є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню у розмірі 41355152,02грн. (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга).

· 06.12.2019р . до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг з вимогами до боржника .

20.10.2020р. до господарського суду надійшли уточнення б/н від 16.10.2020р. щодо заявлених кредиторських вимог до боржника.

Згідно заяви з вимогами до боржника (з урахуванням уточнень б/н від 16.10.2020р.) ТОВ Торговий дім Стіл Трейдінг просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 38 770 349,04грн. та 3842,00грн. судового збору.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник посилається на рішення Господарського суду Донецької області від 09.10.2018р. у справі №905/2666/15, постанову Східного апеляційного суду від 01.08.2019р. у справі №905/2666/15, ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.11.2019р. у справі №905/2666/15 та договір про відступлення права вимоги №0509/19-1 від 05.09.2019р.

Згідно повідомлення №02-01/201/20 від 27.02.2020р., розрядник майна визнає заявлені кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг у повному обсязі

ТОВ ФК Інвестохіллс Веста надані суду заперечення щодо кредиторських вимог ТОВ Торговий дім Стіл Трейдінг за якими зазначає, що дані кредиторські вимоги не підлягають задоволенні повністю у зв`язку з ненаданням кредитором письмових доказів щодо набуття права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг з вимогами до боржника(з урахуванням уточнень б/н від 16.10.2020р.), наявні в матеріалах справи документи, суд встановив :

Згідно заяви ТОВ Торговий дім Стіл Трейдінг з вимогами до боржника, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості, яка визначена рішенням Господарського суду Донецької області від 09.10.2018р. у справі №905/2666/15, постановою Східного апеляційного суду від 01.08.2019р. у справі №905/2666/15 та ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2019р. у справі №905/2666/15 .

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 09.10.2018р. по справі №905/2666/15 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний про стягнення солідарно з Приватного підприємства Украинский продукт та Приватного акціонерного товариства Геркулес заборгованості у розмірі 17924135,31 грн. та стягнення солідарно з Приватного підприємства Украинский Продукт" та Публічного акціонерного товариства Донецький міський молочний завод №2 заборгованості у розмірі 17924135,31грн., яка виникла на підставі не виконання відповідачами зобов`язання за кредитним договором №СС2014-00010 від 27.02.2014 та договорами поруки №СС2014-00010п-1 від 27.02.2014 та №СС2014-00010п від 27.02.2014, задоволено частково та:

- Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Украинский продукт", м. Донецьк та з Приватного акціонерного товариства "Геркулес" , м. Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» , м. Одеса заборгованість за відсотками в розмірі 1876388,89грн .

- Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Украинский продукт", м. Донецьк та з Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» , м. Одеса заборгованість за відсотками в розмірі 1876388,89 грн .

- Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» , м. Одеса заборгованість за кредитом в сумі 14000000,00 грн. та заборгованість за процентами в сумі 2047746,42 грн.

- Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Геркулес", м. Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» , м. Одеса (заборгованість за кредитом в сумі 14000000,00 грн. та заборгованість за процентами в сумі 2047746,42 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2019р. у справі №905/2666/15 рішення Господарського суду Донецької області від 09.10.2018 у справі №905/2666/15 залишено без змін.

03.09.2019р., у зв`язку з набранням чинності рішення Господарського суду Донецької області від 09.10.2018 у справі №905/2666/15, Господарським судом Донецької області на виконання рішення винесені відповідні накази.

05.09.2019 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк Південний» (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ» (Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги , відповідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступив за плату Цесіонарію належні йому Права Вимоги за Кредитним договором №СС2014-00010 від 27.02.2014 з урахуванням додаткових угод до нього, кредитором за яким є Цедент, а боржником за яким є Приватне підприємство УКРАИНСКИЙ ПРОДУКТ , ідентифікаційний код юридичної особи: 30998591, місцезнаходження: 83005, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Зубкова, будинок 2 (далі - Боржник), а Цесіонарій заміняє Цедента як сторону - кредитора у Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. Цесіонарій сплачує Цеденту вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Також, 05.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Світ Фінансів (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стіл Трейдінг» (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги №0509/19-1, згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступив за плату Цесіонарію належні йому Права Вимоги за Кредитним договором №СС2014-00010 від 27.02.2014 з урахуванням додаткових угод до нього (далі - Кредитний договір), кредитором за яким є Цедент, а боржником за яким є Приватне підприємство «УКРАИНСКИЙ ПРОДУКТ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 30998591, місцезнаходження: 83005, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Зубкова, будинок 2 (далі - Боржник), а Цесіонарій заміняє Цедента як сторону - кредитора у Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. Цесіонарій сплачує Цеденту вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Станом на дату укладення цього Договору заборгованість Боржника перед Цедентом за Кредитним договором складає 17 874 421,59 (Сімнадцять мільйонів вісімсот сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять один) грн. 59 коп., з яких: 14 000 000,00 гри. - власне за кредитом, 3 874 421,59 грн. - власне за відсотками за користування кредитом (п.п.1.1.1. договору).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2019р. по справі №905/2666/15 заяву б/н від 06.11.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг , м.Київ про заміну сторони правонаступником, задовольнити частково; замінено сторону (стягувача) Публічне акціонерне товариство Акціонерного банку «Південний» , м. Одеса (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647) його правонаступником - Товариством обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг (03164, м.Київ, вул.Булаховського, буд.5б; код ЄДРПОУ 39646148) у виконавчих документах (наказах) в частині відступлення права вимоги в сумі в 17874421,59грн. , яка складається з: 14000000,00грн. - за кредитом, 3874421,59грн. - за відсотками за користування кредитом.

Зазначена ухвала мотивована тим, що 05.09.2019 Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк Південний у відповідності до договору про відступлення права вимоги, було відступлено ТОВ СВІТ ФІНАНСІВ права вимоги за кредитним договором №СС2014-00010 від 27.02.2014, а також за всіма договорами забезпечення зобов`язань по кредитному договору, які в подальшому були відступлені Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг у відповідності до договору відступлення права вимоги №0509/19-1 від 05.09.2019

Вказані рішення набрали законної сили та станом на теперішній час та є чинним.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, у відповідності до ухвали Господарського суду Донецької області від 21.11.2019р. по справі №905/2666/15, боржник ПрАТ Геркулес має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг в сумі в 17874421,59грн. , яка складається з:

- 14000000,00грн. - заборгованість за кредитом, 3874421,59грн. - за відсотками за користування кредитом.

- 3874421,59грн. - за відсотками за користування кредитом.

Доказів сплати боржником заборгованість у розмірі 17874421,59грн. за рішенням Господарського суду Донецької області від 09.10.2018р. по справі №905/2666/15, з урахуванням ухвали Господарського суду Донецької області від 21.11.2019р. по справі №905/2666/15 , суду не надано.

ТОВ ФК Інвестохіллс Веста надані суду заперечення щодо кредиторських вимог ТОВ Торговий дім Стіл Трейдінг за якими зазначає, що дані кредиторські вимоги не підлягають задоволенні повністю у зв`язку з ненаданням кредитором письмових доказів щодо набуття права вимоги до боржника.

Щодо заперечень ТОВ ФК Інвестохіллс Веста надані відносно кредиторських вимог ТОВ Торговий дім Стіл Трейдінг оскільки, на думку ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , дані кредиторські вимоги не підлягають задоволенні повністю у зв`язку з ненаданням кредитором письмових доказів щодо набуття права вимоги до боржника, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на наведене, суд вважає грошові вимоги кредитора Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг до боржника у розмірі 17874421,59грн. (14000000,00грн. - борг за кредитом; 3874421,59грн. - за відсотки за користування кредитом ) обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами.

У зв`язку з невиконанням боржником ПрАТ Геркулес грошових зобов`язань за кредитним договором №СС2014-00010 від 27.02.2014 (з урахуванням договору поруки №СС2014-00010п-1 від 27.02.2014р.), кредитором ТОВ Торговий дім Стіл Трейдінг у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 26.07.2014р. по 17.11.2019р. на суму боргу 14000000грн. нараховані:

- 2232328,77грн. - 3% річних;

- 18663598,68грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг за період з 26.07.2014р. по 17.11.2019р. інфляційні втрати у розмірі 18663598,68грн . та 3% річних у розмірі 2232328,77грн . обґрунтовані, відповідають приписам ст.625 Цивільного кодексу України та підлягають задоволенню.

Крім того, ТОВ Тондо за подання до суду заяви від 27.12.2018р. з вимогами до боржника, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №24055548 від 02.12.2019 року, які також підлягають визнанню .

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Стіл Трейдінг є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню у розмірі 38 770 349,04грн. (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга).

· 20.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Наш продукт плюс з грошовими вимогами до боржника у розмірі 9278243,56грн.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за договором на надання поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р. та договором поставки №01/10 від 01.10.2015р.

Згідно повідомлення №02-01/206/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна визнає заявлені ТОВ Наш продукт плюс кредиторські вимоги у повному обсязі.

ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста надано суду заперечення №2020/28/09-01 від 28.09.2020р., за якими зазначає, що заявлені кредиторські вимоги ТОВ Наш продукт плюс у розмірі 9278243,56грн. не підлягають задоволенню, оскільки надані кредитором документи за договором поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р. неналежної якості, а по кредиторським вимогам за договором поставки №01/10 від 01.10.2015р. сплинув строк позовної давності та видаткові накладні мають сумнівний підпис директора ПрАТ Геркулес .

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Наш продукт плюс про визнання грошових вимог до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

1) 03.11.2014р. між ПрАТ Геркулес (Товариство) та ТОВ Наш продукт плюс (Підприємство) укладено договір на надання поворотної фінансової допомоги №031114 (з урахуванням укладених до нього додаткових угод).

Згідно п.1.1 договору підприємство надає товариству поворотну фінансову допомогу в розмірі 50000000,00грн.

Фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок товариства (п.2.1 договору).

Надання фінансової допомоги проводиться до 31.12.2016р. (п.3.1 договору).

Повернення фінансової допомоги здійснюється товариством у тому ж розмірі до 31.12.2016р. (п.4.1. договору).

Строк повернення грошових коштів може бути збільшений по узгодженню сторін (п.4.2 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та 31.12.2016р. Обов`язковою умовою розірвання договору є виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (п.6.3 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов договору на надання поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р., ТОВ Наш продукт плюс перераховано на корить ПрАТ Геркулес грошові кошти у загальному розмірі 7 895 000,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №2123 від 28.04.2015р., №2164 від 28.04.2015р., №2174 від 30.04.2015р.

Водночас, як зазначає кредитор, ПрАТ Геркулес частково повернуто ТОВ Наш продукт плюс надану фінансову допомогу в сумі 3826515грн.

Сума не повернутої ПрАТ Геркулес на користь ТОВ Електросталь фінансової допомоги за договором на надання поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р. - 4 068 485,00грн.

Зазначений розмір заборгованості боржника також відображений в укладених між ПрАТ Геркулес та ТОВ Наш продукт плюс акті звіряння взаємних розрахунків за період з 28.04.2015р. по 30.09.2019р. по договору №031114 від 03.11.2014р.

Станом на дату судового засідання 02.12.2020р. доказів сплати заборгованості у розмірі 4 068 485,00грн.. за договором на надання поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р. перед ТОВ Наш продукт плюс боржником суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ТОВ Наш продукт плюс за договором на надання поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р. підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 4 068 485,00грн.

У зв`язку з невиконанням боржником ПрАТ Геркулес грошових зобов`язань за договором на надання поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р., кредитором ТОВ Наш продукт плюс , у відповідності до ст. 625 ЦК України, на суму боргу 4068485,00грн. нараховані:

- 1224645,93грн. - 3% річних за період з 01.01.2017р. по 17.11.2019р.

- 351450,22грн. - інфляційні втрати за період з 01.01.2017р. по 17.11.2019р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю Наш продукт плюс 3% річних у розмірі 1224645,93грн. та інфляційні втрати у розмірі 351450,22грн. обґрунтовані, відповідають приписам ст.625 Цивільного кодексу України та підлягають задоволенню.

2) 01.10.2015р. між ТОВ Наш продукт плюс (Постачальник) та ПрАТ Геркулес (Покупець) укладено договір поставки №01/10 , за яким постачальник зобов`язався поставляти партіями в період дії договору, а покупець приймати та сплачувати ТМЦ (Продукцію) за цінами, вказаними в накладних (п.1.1 договору).

Поставка продукції здійснюється транспортом постачальника. Приймання продукції по кількості та якості здійснюється сторонам в порядку визначеному діючим законодавством. Датою відвантаження вважається дата, вказана на накладній для кожної партії продукції (п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору).

Загальна вартість поставляємої по даному договору продукції визначається як сума вартості всіх партій продукції по даному договору згідно накладних (п. 6.1 договору).

Оплата поставляємої продукції проводиться протягом 90 календарних днів з моменту фактичної поставки продукції шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.6.2 договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016р. Якщо жодна з сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, то строк його дії щорічно пролонгується на кожен наступний календарний рік (п.9.1 договору).

Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором ТОВ Наш продукт плюс на виконання умов договору поставки №01/10 від 01.10.2015р., поставлено на користь ПрАТ Геркулес продукцію на суму 8 022 539,39грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними та податковими накладними.

Водночас, як зазначає кредитор, боржник ПрАТ Геркулес грошові зобов`язання за договором поставки №01/10 від 01.10.2015р. виконав частково на суму 3410730,00грн.

Також, між ТОВ Наш продукт плюс та ПрАТ Геркулес укладені акти про зарахування зустрічних однорідних вимог №2 від 01.10.2019р. та №3 від 05.11.2019р.

Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств ТОВ наш продукт плюс та ПрАТ Геркулес .

Згідно п.8 акту про зарахування зустрічних однорідних вимог №2 від 01.10.2019р., після підписання даного акту сторона 2 - ПрАТ Геркулес має перед стороною 1 - ТОВ Наш продукт плюс непогашене грошове зобов`язання в сумі 6183400,54грн., яке виникло на підставі договору №01/10 від 01.10.2015р.

Згідно п.8 акту про зарахування зустрічних однорідних вимог №3 від 05.11.2019р., після підписання даного акту сторона 2 - ПрАТ Геркулес має перед стороною 1 - ТОВ Наш продукт плюс непогашене грошове зобов`язання в сумі 3 633 662,41грн. , яке виникло на підставі договору №01/10 від 01.10.2015р.

Таким чином, з урахуванням часткового погашення та укладених між сторонами актів про зарахування зустрічних однорідних вимог №2 від 01.10.2019р. та №3 від 05.11.2019р., заборгованість боржника ПрАТ Геркулес перед ТОВ Наш продукт плюс за договором поставки №01/10 від 01.10.2015р. становить 3 633 662,41грн.

Станом на дату судового засідання 02.12.2020р. доказів сплати ПрАТ Геркулес на користь ТОВ Наш продукт плюс грошових коштів у розмірі 3 633 662,41грн., згідно договору поставки №01/10 від 01.10.2015р., боржником суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку, що сума заборгованості боржника перед ТОВ Наш продукт плюс за договором поставки №01/10 від 01.10.2015р. підтверджена належними та допустимими доказами, та становить 3 633 662,41грн.

Заперечення ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста №2020/28/09-01 від 28.09.2020р. в частині наявності підставі для відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ Наш продукт плюс у зв`язку з наданням кредитором документи за договором поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р. неналежної якості, а також з наявністю сумнівів відносно підпису директора ПрАТ Геркулес на накладних за договором поставки №01/10 від 01.10.2015р., суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки боржником у судовому засіданні 02.12.2020р. надані суду для огляду оригінали договорів поворотної фінансової допомоги №031114 від 03.11.2014р., поставки №01/10 від 01.10.2015р. з додатками до них.

Суд зазначає, що посилання на сумніви відносно документів, без надання відповідних підтверджень, судом не приймаються до уваги.

Також, відносно заперечень ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста на наявність заборгованості у боржника за договором поставки №01/10 від 01.10.2015р. у зв`язку зі спливом строку позовної давності за видатковими накладними до договору, суд зазначає, що згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому, ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста не є стороною спору за договором поставки №01/10 від 01.10.2015р., а тому заперечення ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста в даній частині суд вважає необґрунтованими.

Товариством з обмеженою відповідальністю Наш продукт плюс за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №7 від 18.12.2019р.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Наш продукт плюс є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню у розмірі 9 278 243,56грн. (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга).

· 17.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро з грошовими вимогами до боржника у розмірі 184 611 330,08грн. та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на кредитний договір №300611-К/1 від 30.06.2011р., генеральний договір №190613-КЛВТ від 19.06.2013р., рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2018р. у справі №905/1051/16 та від 20.03.2019р. у справі №910/14279/18

Згідно повідомлення №02-01/199/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна частково визнає заявлені АТ Банк Кредит Дніпро кредиторські вимоги в сумі 29 353 496,34грн., яка підтвердження рішеннями у справах №905/1051/16 та №910/14279/18.

Вимоги заявника за кредитним договором №300611-К/1 від 30.11.2011р. розпорядником майна не визнаються, оскільки ПрАТ Геркулес не є стороною даного договору, а договір поруки №300611-П/1 від 30.06.2011р. припинено в судовому порядку згідно судового рішення у справі №908/4150/14р.

Щодо іншої частини кредиторських вимог розпорядник майна зазначає, що данні нарахування є не правомірними, зважаючи на положення статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та розпорядження Кабінету Міністрів Ураїни №1053-р від 30.10.2014р.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про визнання грошових вимог до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

1) Щодо кредиторських вимог за договором кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011р.

Згідно відомостей заяви АТ Банк Кредит Дніпро , 30.06.2011р. між ПАТ Банк Кредит Дніпро та ТОВ Балтика укладено кредитний договір №300611-К/1, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику строковий кредит у сумі 3 400 000,00 доларів США на наступні цілі: рефінансування позичкової заборгованості в ПАТ ДОНГОРБАНК .

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено нарахування та сплата відсотків за користування кредитними ресурсами.

Згідно п.4.1 кредитного договору, Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані відсотки.

Як зазначає заявник, внаслідок невиконання позичальником - ТОВ Балтика умов кредитного договору №300611-К/1 від 30.06.2011р., станом на 18.11.2019р виникла заборгованість перед банком за вказаним договором у загальному розмірі 5 581423,53 доларів США, що еквівалентно 135 321 607,84грн.

Заявником АТ Банк Кредит Дніпро до заяви про визнання кредиторських вимог додано договір поруки №300611-П/1 від 30.06.2011р., укладений між ПАТ Банк Кредит Дніпро (Кредитор), ПрАТ Геркулес (Поручитель) та ТОВ Балтика (Боржник).

Згідно п.1.1 договору поруки, предметом цього договору є зобов`язання Поручителя перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Боржником зобов`язань перед Кредитлором за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011р.

Суд зазначає, що рішенням Господарського суду Донецької області від 28.07.2015р. у справі №908/4150/14 визнано припиненою поруку , що виникла на підставі договорів поруки №№300611-П/1 , 300611-П/2, підписаних Приватним акціонерним товариством "Геркулес" м. Донецьк з Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" в рахунок забезпечення належного виконання кредитних договорів, підписаних з Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ВТО ЛТД".

Дане рішення набрало законної сили та є чинним.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на зазначене, порука, що виникла на підставі договору поруки №300611-П/1 від 30.06.2011р., на який посилається заявник АТ Банк Кредит Дніпро як на підставу заявлених кредиторських вимог до ПрАТ Геркулес , як поручителя за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011р., є припиненою за рішенням Господарського суду Донецької області від 28.07.2015р. у справі №908/4150/14.

Припинення зобов`язання має остаточний характер, та чинне цивільне законодавство не передбачає можливості відновлення все припиненого зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, кредиторські вимоги АТ Банк Кредит Дніпро за кредитним договором №300611-К/1 від 30.06.2011р. у розмірі 135 321 607,84грн. суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

2) Щодо кредиторських вимог за генеральним договором №190613-КЛВТ від 19.06.2013р.

Згідно відомостей заяви АТ Банк Кредит Дніпро , у боржника наявна станмо на 18.11.2019р. наявна заборгованість перед Банком за генеральним договором №190613-КЛВТ від 19.06.2013р. у загальному розмірі 49 428 515, 43грн. , з яких:

- 15 000 000,00грн. - заборгованість за кредитом;

- 29110273,96грн. - заборгованість по відсоткам;

- 679399,46грн. - пеня по відсоткам;

- 2479315,07грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту;

- 2159526,94грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 19.12.2018р. у справі №905/1051/16 стягнуто з Приватного акціонерного товариства Геркулес на користь Публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро заборгованість зі сплати кредиту в сумі 15000000,00грн. та заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами в сумі 11826903,21 грн ., у зв`язку з невиконання грошових зобов`язань за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013р. , договорів про надання кредиту (траншу) №050214, №050214/2 від 05.02.2014р., №110214 від 11.02.2014р. з урахуванням договорів №260214 про зміну договорів про надання кредиту (траншу) №050214, №050214/2, №110214 від 26.02.2014р., 27.02.2014р. та за договором поруки №190613-П від 19.06.2013р.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.03.2020р. у справі №910/14279/18 стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства Геркулес та з Приватного підприємства Украинский продукт на користь Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 448767,12 грн. та інфляційну заборгованість за користування кредитом у розмірі 1853856,33 грн. (нараховані за період з 01.11.2015р. по 30.10.2016р. ), у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитними договорами №050214 від 05.02.2014, №050214/2 від 05.02.2014, №110214 від 11.02.2014, укладеними в межах генерального договору на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013, та договором поруки №190613-П від 19.06.2013 .

Вказані судові рішення набрали законної сили та є чинними.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ПрАТ Геркулес перед АТ Банк Кредит Дніпро за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013р., підтверджений судовими рішеннями Господарського суду Донецької області від 19.12.2018р. у справі №905/1051/16 та від 20.03.2020р. у справі №910/14279/18, становить 29 129 526,66грн. , з яких:

- 15 000 000,00грн. - заборгованість за кредитом;

- 11 826 903,21 грн. - проценти за користування кредитними коштами за період з 01.07.2014р. по 30.09.2016р.;

- 1 853 856,33 грн. - інфляційні втрати за період з листопада 2015р. по жовтень 2016р.;

- 448 767,12 грн., - 3% річних за період з 01.11.2015р. по 30.10.2016р.

З огляду на наведене, кредиторські вимоги АТ Банк Кредит Дніпро до боржника за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013р. у 29 129 526,66грн. обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають визнанню в даній частині.

У зв`язку з несплатою ПрАТ Геркулес заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013р., підтверджений судовими рішеннями Господарського суду Донецької області від 19.12.2018р. у справі №905/1051/16 та від 20.03.2020р. у справі №910/14279/18, заявником додатково нараховані:

- 17 283 370,75грн. - відсотки за користування кредитом за період з 01.05.14р. по 01.11.2019р.;

- 679 399,46грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків;

- 2 479 315,07грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту;

- 2 159 526,94грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за період з 05.10.15р. по 01.11.19р.

Суд вважає зазначені нарахування АТ Банк Кредит Дніпро не обґрунтованими, оскільки:

1. У постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного суду, зокрема, зазначила, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Заявлені АТ Банк Кредит Дніпро відсотки за користування кредитом у розмірі 17 283 370,75грн. за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013р. нараховані заявником після звернення до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Геркулес про стягнення заборгованості та нарахованих процентів за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013р. , договорів про надання кредиту (траншу) №050214, №050214/2 від 05.02.2014р., №110214 від 11.02.2014р. з урахуванням договорів №260214 про зміну договорів про надання кредиту (траншу) №050214, №050214/2, №110214 від 26.02.2014р., 27.02.2014р. та за договором поруки №190613-П від 19.06.2013р. (справа №905/1051/16).

При цьому, розрахунок нарахувань здійснений із застосуванням процентної ставки , яка встановлена кредитним договором.

2. Нарахована АТ Банк Кредит Дніпро пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 679 399,46грн. не визнаються судом, оскільки Указом Президента України №405/2014 від 14.04.02014р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Положення ч.ч.1, 2 цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» доповнено новою частиною згідно із Законом №2266-VIII від 21.12.2017р.).

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Краматорськ .

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Таким чином, враховуючи приписи розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , приймаючи до уваги що кредитний договір №190613-КЛВТ від 19.06.2013р. укладений до 01.01.2018р., нарахування пені за даним кредитним договором у період з 14.04.2014р по теперішній час є неправомірною.

3. Нараховані АТ Банк Кредит Дніпро 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 2 479 315,07грн. за період з 16.05.2014р. по 17.11.2019р. суд вважає також не обґрунтованими та такими, що не підлягають визнанню, оскільки наданий заявником розрахунок містить нарахування 3% річних за період, який вже визнаний та стягнутий Господарським судом Донецької області рішенням від 20.03.2020р. у справі №910/14279/18. (за період з 01.11.2015р. по 30.10.2016р.).

4. Нараховані АТ Банк Кредит Дніпро 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 2 159 526,94грн. суд вважає безпідставним, оскільки 3% річних нараховані заявником на проценти за кредитом із застосування процентної ставки, передбаченої кредитним договором , після звернення до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Геркулес про стягнення заборгованості та нарахованих процентів за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013р. , договорів про надання кредиту (траншу) №050214, №050214/2 від 05.02.2014р., №110214 від 11.02.2014р. з урахуванням договорів №260214 про зміну договорів про надання кредиту (траншу) №050214, №050214/2, №110214 від 26.02.2014р., 27.02.2014р., договором поруки №190613-П від 19.06.2013р. (справа №905/1051/16) що, як зазначалось вище, суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, і які судом визнані необґрунтованими.

Акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується банківською квитанцією №2102 від 05.12.2019р., який підлягає визнанню.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 29 129 526,66грн. (четверта черга) та 3842,00грн. судового збору (перша черга).

Кредиторські вимоги Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро до боржника у розмірі 155481803,42грн. не обґрунтовані та підлягають відмові.

· 17.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (скорочене найменування - АТ Укрексімбанк ) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 38 287 994,59грн. та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості за кредитним договором №5114V1 від 10.01.2014р., яка визнана рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1049/15-г та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2019р. у справі №908/1049/15-г (з урахуванням донарахованих заявником після рішення суду процентів за кредитом, 3% річних та інфляційних втрат), в загальній сумі 38 291 836,59грн., а саме:

- 9 998 372,65грн. - основний борг;

- 10 146 316,35грн. - проценти за користування кредитом;

- 49 322,58грн. - комісія за управління кредитом;

- 16,84грн. - комісія за користування овердрафтом протягом дня;

- 2 382 793,49грн. - 3% річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за договором;

- 13 781 294,07грн. - втрати від інфляції;

- 1 893 338,61грн. - пеня

- 36 540,00грн. - судові витрати за рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р у справі №908/104915-г;

- 3 842,00грн. - судові витрати за подання заяви з кредиторськими вимогами.

Згідно повідомлення №02-01/210/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна частково визнає заявлені АТ Укрексімбанк кредиторські вимоги в сумі 30 823 383,01грн.

Заборгованість боржника по відсоткам в сумі 7 464 611,58грн. не визнається розпорядником майна, оскільки нарахування відсотків за кредитом після звернення до суду з позовом є противоправним (постанова Великої палати Верховного суду від 28.03.2018р.)

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву заява Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про визнання грошових вимог до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1049/15-г:

1. задоволено первісний позов Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до Приватного акціонерного товариства Геркулес та Публічного акціонерного товариства Донецький міський молочний завод № 2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №5114V1 від 10.01.2014;

2. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства Геркулес та з Публічного акціонерного товариства Донецький міський молочний завод № 2 на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України заборгованість за основним боргом 10000000,00грн. , заборгованість за процентами 2681704,77грн. , заборгованість з комісії за управління кредитом 49322,58грн. , заборгованість з комісії за користування овердрафтом протягом дня 16,84грн. , пеню на прострочену заборгованість за основним боргом 1386944,44грн. , пеню на прострочену заборгованість за процентами 497996,08грн. , пеню на прострочену заборгованість з комісії за управління кредитом 8395,88 грн. , пеню на прострочену заборгованість з комісії за користування овердрафтом протягом дня 2,21 грн. , 3% річних 436611,90 грн. , втрати від інфляції 6039869,77 грн .

3. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Геркулес на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України витрати зі сплати судового збору в сумі 36540,00грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2019р. у справі №908/1049/15-г рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1049/15-г залишено без змін.

Вказані судові рішення набрали законної сили та є чинними.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, кредиторські вимоги АТ Укрексімбанк до ПрАТ Геркулес за кредитним договором №5114V1 від 10.01.2014р. в межах суми заборгованості, визнаної рішеннями Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1049/15-г, становлять 21 135 777,12грн., з яких:

- 9 998 372,65грн. - основний борг;

- 2 681 704,77грн . - проценти за користування кредитом;

- 49 322,58грн. - комісія за управління кредитом;

- 16,84грн. - комісія за користування овердрафтом протягом дня;

- 1 893 338,61грн. - пеня

- 436 611,90 грн. - 3% річних;

- 6 039 869,77грн. - втрати від інфляції;

- 36 540,00грн. - судові витрати за рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р у справі №908/104915-г;

З огляду на наведене суд вважає, що кредиторські вимоги АТ Укрексімбанк в розмірі 21 135 777,12грн. обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенні в даній частині.

У зв`язку з несплатою боржником ПрАТ Геркулес заборгованості за кредитним договором №5114V1 від 10.01.2014р., яка визнана рішеннями Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1049/15-г, заявником АТ Укрексімбанк нараховані:

- 7 464 611, 58грн. - проценти за кредитом (після рішення суду);

- 1 187 567,90грн. - 3% річних на суму боргу за кредитом, визнану рішенням;

- 752 753,79грн. - 3% річних на суму процентів, нарахованих після рішення суду;

- 5859,90грн. - 3% річних на суму комісії, визнану рішенням;

- 4 999 762,42грн. - інфляційні втрати на суму боргу за кредитом, визнану рішенням;

- 2 716 991,87грн. - інфляційні втрати на суму процентів за кредитом, нарахованих після рішення суду;

- 24 669,97грн. - інфляційні втрати на комісію, визнану рішенням;

Щодо нарахованих АТ Укрексімбанк процентів за кредитом у розмірі 7464611,58грн. за період з 30.11.2015р. по 17.11.2019р., суд зазначає наступне:

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного суду, зокрема, зазначила, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019р. у справі №908/1049/15-г задоволено первісний позов Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до Приватного акціонерного товариства Геркулес та Публічного акціонерного товариства Донецький міський молочний завод № 2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №5114V1 від 10.01.2014, та стягнуто з ПрАТ Геркулес , зокрема, проценти за користування кредитом 2681704,77грн .за період з 27.06.2014р. по 29.11.2015р .

Заявлені АТ Банк Кредит Дніпро проценти за кредитом у розмірі 7464611,58грн. за період з 30.11.2015р. по 17.11.2019р., нараховані заявником після звернення з позовом до Господарського суду Запорізької області (справа №908/1049/15-г), та при цьому застосований розмір процентної ставки, передбачений кредитним договором, що суперечить правовим висновкам постанови Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Таким чином, вимоги АТ Банк Кредит Дніпро в розмірі 7464611,58грн. процентів за кредитом за період з 30.11.2015р. по 17.11.2019р. судом вражаються не обґрунтованими та визнанню не підлягають.

Нарахування АТ Укрексімбанк 3% річних у розмірі 752 753,79грн. та 2 716 991,87грн. інфляційних втрат, які нараховані заявником на суму 7464611,58грн. процентів за кредитом після рішення суду та які не визнаються судом, суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Відносно нарахованих АТ Укрексімбанк 1 187 567,90грн. - 3% річних на визнану рішенням суду суму боргу за кредитом, 5859,90грн. - 3% річних на визнану рішенням суду суму комісії, 4 999 762,42грн. - інфляційні втрати на визнану рішенням суду суму боргу за кредитом, 24 669,97грн. - інфляційні втрати на визнану рішенням суду суму комісії, суд вважає кредиторські вимоги АТ Укрексімбанк в даній частині обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.

Крім того, АТ Укрексімбанк за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №953687 від 29.11.2019р., який також підлягає визнанню.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 27 357 479,31грн. , з яких: 25 460 298,70грн. - борг (четверта черга), 1 893 338,61грн. - пеня (шоста черга), 3842,00грн. - судовий збір (перша черга).

Кредиторські вимоги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України до боржника у розмірі 10 934 357,28грн. не обґрунтовані та підлягають відмові.

· 17.12.2019р. до господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 587498760,01грн., з яких 62 776 613,73грн. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність у боржника заборгованості, яка підтверджується: генеральний договір на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р.; кредитні договори №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р.; іпотечний договір №12/01-03-3/1236 від 25.12.2013р.; договір застави основних засобів №12/01-03-3/1073 від 10.12.2013р.; договір застави №12/01-03-3/1074 від 10.12.2013р.; рішення Господарських судів Донецької області від 05.03.2018р у справі №905/2920/17, від 24.01.2019р. у справі №908/2784/15, від 14.03.2019р. у справі №905/2921/17, від 20.05.2019р. у справі №905/2918/17, від 28.11.2019р. у справі №905/2919/17; постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019р. у справі №905/2918/17, від 28.11.2019р. у справі №905/2919/17.

Згідно повідомлення №02-01/211/20 від 27.02.2020р. розпорядник майна частково визнає заявлені АТ Райффайзен Банк Аваль кредиторські вимоги в сумі 365603682,79грн.

Заборгованість боржника по відсоткам не визнається розпорядником майна, оскільки нарахування відсотків за кредитом після звернення до суду з позовом є противоправним (постанова Великої палати Верховного суду від 28.03.2018р.)

Розпорядник майна зазначає, що нарахування заявником пені є противоправним, зважаючи на положення статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р.

Також, до господарського суду надійшли заперечення боржника ПрАТ Геркулес щодо кредиторських вимог АТ Райффайзен Банк Аваль , за якими зазначає:

- заявником нараховані проценти за кредитними договорами №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. після звернення з позовами про стягнення заборгованості з ПрАТ Геркудес за вказаними договорами, що не відповідає правові позиції Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12.

- нарахована заявником пеня за кредитними договорами є противоправною, враховуючи приписи статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р.;

- боржник просить суд врахувати трьох річний строк позовної давності щодо вимог АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованих заявником 3% річних за кредитними договорами за період з 30.01.2015р по 17.12.2016р.;

- боржник зазначає, що АТ Райффайзен Банк Аваль застосований невірний курс валют, встановлений НБУ станом на 13.12.2019р., оскільки, на думку боржника, повинен застосовуватись курс станом на 17.12.2019р., що , як вважає боржник, є датою звернення заявника до суду з заявою про визнання кредиторських вимог.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву заява Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про визнання грошових вимог до боржника, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

21.11.2013р. між публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (Банк, Кредитор), Приватним акціонерним товариством Геркулес (Позичальник1), Публічним акціонерним товариством Донецький міський молочний завод №2 (Позичальник 2) та Приватним підприємством Украинский продукт (Позичальник3) (за текстом Генерального договору Позичальник або Позичальники ) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 (Генеральний договір) (з урахуванням укладених до нього додаткових угод).

Відповідно до п. 1.1 Генерального договору Кредитор зобов`язався здійснювати на користь Позичальника Кредитні операції у межах Загального ліміту та Сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Генерального договору, в порядку, визначеному ст. 2 Генерального договору, а Позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту Кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити повне Погашення заборгованості у межах Строку Кредитної операції.

Пунктом 6.9 Генерального договору, на підставах та з наслідками, що визначені статтею 528 Цивільного кодексу України, зобов`язання Позичальника за генеральним договором та Договорами, що є нерозривно пов`язаними з особою Позичальника та можуть бути виконані як самим Позичальником, його правонаступниками, так і іншим Позичальником або Поручителем. Таке виконання повинно здійснюватись в порядку та на умовах визначених Генеральним договором та Договорами. З моменту прийняття Кредитором виконання грошового зобов`язання у відповідності до умов цього договору, відповідне зобов`язання Позичальника вважається виконаним за його згодою належним чином.

В рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. між Банком та Позичальниками укладені кредитні договори Про Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р .

1) Щодо кредиторських вимог за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р.

Як зазначає заявник АТ Райффайзен Банк Аваль в заяві з кредиторськими вимогами до боржника, станом на 18.11.2019р. у боржника обліковується заборгованість перед заявником за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., яка, з урахуванням гривневого еквіваленту за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог - 13.12.2019р., становить 21 908 606,60грн., а саме:

- 11 781 638,00грн. (еквівалент 500 000,00дол. США) - заборгованість з повернення кредиту;

- 5 957 636,20грн. (еквівалент 252 835,65дол. США) - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 1 838 881,15грн. - пеня за прострочення повернення кредиту;

- 623 243,49грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом;

- 1 707 207,76грн. (еквівалент 72 452,05дол. США) - 3% річних за прострочення повернення кредиту.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 20.05.2019р. у справі №905/2918/17 стягнуто з Приватного акціонерного товариства Геркулес на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 500000,00 доларів США заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014 , а також судовий збір в розмірі 203 320,09грн.

Дане рішення набрало законної сили та станом на теперішній час є чинним.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, заборгованість ПрАТ Геркулес перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. у розмірі 500 000,00 доларів США , що еквівалентно 11 781 638,00грн. (за курсом НБУ, станом на 13.12.2019р. - заявлення кредиторських вимог), підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому вважається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню в даній частині.

Пунктом 1.4. кредитного договору №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. передбачено нарахування процентів за користування кредитом за змінювальною процентною ставкою, визначеною в даному пунктів договору.

Як вбачається з відомостей заяви АТ Райффайзен Банк Аваль , заявником нараховані проценти за користування кредитом за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. у розмірі 5 957 636,20грн. (еквівалент 252 835,65дол. США) за період з 18.02.2014р. по 18.11.2019р.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного, зазначених у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно наданого АТ Райффайзен Банк Аваль розрахунку заборгованості по договору №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., заявником зазначена дата вимоги про дострокове погашення - 19.01.2015р.

Тобто, з дня пред`явлення АТ Райффайзен Банк Аваль вимоги до позичальника - 19.01.2015р., припиняється нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль передбачених кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. процентів за процентною ставкою, визначеною договором.

З огляду на наведене, нарахування процентів за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. є правомірним та обґрунтованим до 19.01.2015р. - дата вимоги про дострокове погашення, які складають 510 234,94грн. (еквівалент 21 653,82дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 18.02.2014р. по 19.01.2015р. та підлягають визнанню.

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль проценти за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р. у розмірі 5447401,27грн . (еквівалент 231 181,83дол. США станом на 13.12.2019р.) із застосуванням визначеної договором процентної ставки, суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Щодо нарахованої АТ Райффайзен Банк Аваль пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 1 838 881,15грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 623 243,49грн. суд зазначає, що наданий заявником розрахунок не містить відомостей щодо періоду нарахування зазначеної пені.

Крім того суд зазначає, що Указом Президента України №405/2014 від 14.04.02014р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Положення ч.ч.1, 2 цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» доповнено новою частиною згідно із Законом №2266-VIII від 21.12.2017р.).

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Краматорськ .

Відповідно до ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України.

Таким чином, враховуючи приписи розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , приймаючи до уваги що за кредитний договір №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. укладений до 01.01.2018р., нарахування пені за даним кредитним договором у період з 14.04.2014р по теперішній час є неправомірною.

З огляду на наведене, суд вважає кредиторські вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованої пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 1 838 881,15грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 623 243,49грн. не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявником АТ Райффайзен Банк Аваль на суму заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 1 707 207,76грн. (еквівалент 72 452,05дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 19.01.2015р. по 18.11.2019р.

Згідно заперечень боржника ПрАТ Геркулес щодо кредиторських вимог АТ Райффайзен Банк Аваль , боржник просить суд застосувати трьох річний строк позовної давності щодо вимог АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованих заявником 3% річних за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р.

Щодо правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат, передбачених ст.625 ЦК України, можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

З огляду на наведене, нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. є правомірним та обґрунтованим за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р. у розмірі 1 036 090,91грн. (еквівалент 43970,58дол. США станом на 13.12.2019р.).

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р. у розмірі 671 116,74грн . (еквівалент 28 481,41дол. США станом на 13.12.2019р.). суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові, у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість боржника ПрАТ Геркулес перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., яка обґрунтована, підтверджена належними та допустимими доказами, та підлягаю визнанню становить 13 327 963,85грн. , з яких:

- 11 781 638,00грн. - борг;

- 510 234,94грн. (еквівалент 21 653,82дол. США станом на 13.12.2019р.) - проценти за кредитом за період з 18.02.2014р. по 19.01.2015р.

- 1 036 090,91грн. (еквівалент 43970,58дол. США станом на 13.12.2019р.) - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р.

Кредиторські вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р. у розмірі 8 580 642,65грн. (5447401,27грн.- проценти за кредитом за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р.; 1 838 881,15грн. - пеня за прострочення повернення кредиту; 623 243,49грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 671 116,74грн . - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р.) суд вважає необґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

2) Щодо кредиторських вимог за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р.

Як зазначає заявник АТ Райффайзен Банк Аваль в заяві з кредиторськими вимогами до боржника, станом на 18.11.2019р. у боржника обліковується заборгованість перед заявником за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., яка, з урахуванням гривневого еквіваленту за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог - 13.12.2019р., становить 39 778 881,50грн., а саме:

- 23 496 540,56грн. (еквівалент 997 167,82дол. США) - заборгованість з повернення кредиту;

- 11 912 742,89грн. (еквівалент 505 563,95дол. США) - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 4 369 598,05грн. (еквівалент 185 441,02дол. США) - 3% річних за прострочення повернення кредиту.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 05.03.2018р. у справі №905/2920/17 стягнуто з Приватного підприємства Украинский продукт на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 1000000,00 доларів США заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014, а також судовий збір в розмірі 240 000,00 гривень.

Дане рішення набрало законної сили та станом на теперішній час є чинним.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, заборгованість Позичальника перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., з урахуванням п.6.9 генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., у розмірі 997 167,82доларів США , що еквівалентно 23 496 540,56грн. (за курсом НБУ, станом на 13.12.2019р. - заявлення кредиторських вимог), підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому вважається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню в даній частині.

Пунктом 1.4. кредитного договору №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. передбачено нарахування процентів за користування кредитом за змінювальною процентною ставкою, визначеною в даному пунктів договору.

Як вбачається з відомостей заяви АТ Райффайзен Банк Аваль , заявником нараховані проценти за користування кредитом за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. у розмірі 11 912 742,89грн. (еквівалент 505 563,95дол. США) за період з 17.02.2014р. по 18.11.2019р.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного, зазначених у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно наданого АТ Райффайзен Банк Аваль розрахунку заборгованості по договору №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., заявником зазначена дата вимоги про дострокове погашення - 19.01.2015р.

Тобто, з дня пред`явлення АТ Райффайзен Банк Аваль вимоги до позичальника - 19.01.2015р., припиняється нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль передбачених кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. процентів за кредитною ставкою, визначеною договором.

З огляду на наведене, нарахування процентів за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. є правомірним та обґрунтованим до 19.01.2015р. - дата вимоги про дострокове погашення, які складають 1 020 470,11грн. (еквівалент 43 307,65дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 17.02.2014р. по 19.01.2015р. та підлягають визнанню.

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль проценти за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р. у розмірі 10892272,78грн . (еквівалент 462 256,30дол. США станом на 13.12.2019р.) із застосуванням визначеної договором процентної ставки, суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявником АТ Райффайзен Банк Аваль на суму заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 4 369 598,05грн. (еквівалент 185 441,02дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 19.01.2015р. по 18.11.2019р.

Згідно заперечень боржника ПрАТ Геркулес щодо кредиторських вимог АТ Райффайзен Банк Аваль , боржник просить суд застосувати трьох річний строк позовної давності щодо вимог АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованих заявником 3% річних за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р.

Щодо правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат, передбачених ст.625 ЦК України, можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

З огляду на наведене, нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. є правомірним та обґрунтованим за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р. у розмірі 2 856 392,63грн. (еквівалент 121 222,22дол. США станом на 13.12.2019р.).

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р. у розмірі 1 513 205,31грн . (еквівалент 64 218,80дол. США станом на 13.12.2019р.). суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість Позичальника перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р., з урахуванням п.5.1.3. генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., яка обґрунтована, підтверджена належними та допустимими доказами, та підлягаю визнанню становить 27 373 403,30грн. , з яких:

- 23 496 540,56грн. (еквівалент 997 167,82дол. США станом на 13.12.2019р.) - борг;

- 1 020 470,11грн. (еквівалент 43 307,65дол. США станом на 13.12.2019р.) - проценти за кредитом за період з 17.02.2014р. по 19.01.2015р.

- 2 856 392,63грн. (еквівалент 121 222,22дол. США станом на 13.12.2019р.) - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р.

Кредиторські вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р. у розмірі 12 405 478,09грн. (10 892 272,78грн. - проценти за кредитом за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р.; 1 513 205,31грн. - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р.)

3) Щодо кредиторських вимог за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р.

Як зазначає заявник АТ Райффайзен Банк Аваль в заяві з кредиторськими вимогами до боржника, станом на 18.11.2019р. у боржника обліковується заборгованість перед заявником за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р., яка, з урахуванням гривневого еквіваленту за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог - 13.12.2019р., становить 131 322 600,84грн., а саме:

- 70 689 828,00грн. (еквівалент 3 000 000,00дол. США) - заборгованість з повернення кредиту;

- 35 636 989,76грн. (еквівалент 1 512 395,38дол. США) - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 11 033 287,11грн. - пеня за прострочення повернення кредиту;

- 3 719 249,39грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом;

- 10 243 246,58грн. (еквівалент 434 712,33дол. США) - 3% річних за прострочення повернення кредиту.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 30.05.2019р. у справі №905/2919/17 стягнуто з Приватного акціонерного товариства Геркулес на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 3000000,00 доларів США заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013, а також судовий збір в розмірі 240 000,00 гривень.

Дане рішення набрало законної сили та станом на теперішній час є чинним.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, заборгованість ПрАТ Геркулес перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. у розмірі 3000000,00доларів США , що еквівалентно 70 689 828,00грн. (за курсом НБУ, станом на 13.12.2019р. - дата заявлення кредиторських вимог), підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому вважається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню в даній частині.

Пунктом 1.4. кредитного договору №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. передбачено нарахування процентів за користування кредитом за змінювальною процентною ставкою, визначеною в даному пунктів договору.

Як вбачається з відомостей заяви АТ Райффайзен Банк Аваль , заявником нараховані проценти за користування кредитом за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. у розмірі 35 636 989,76грн. (еквівалент 1 512 395,38дол. США) за період з 12.12.2013р. по 18.11.2019р.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного, зазначених у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно наданого АТ Райффайзен Банк Аваль розрахунку заборгованості по договору №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р., заявником зазначена дата вимоги про дострокове погашення - 19.01.2015р.

Тобто, з дня пред`явлення АТ Райффайзен Банк Аваль вимоги до позичальника - 19.01.2015р., припиняється нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль передбачених кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. процентів за процентною ставкою, визначеною договором.

З огляду на наведене, нарахування процентів за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. є правомірним та обґрунтованим до 19.01.2015р. - дата вимоги про дострокове погашення, які складають 3 061 348,36грн. (еквівалент 129 920,32дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 12.12.2013р. по 19.01.2015р. та підлягають визнанню.

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль проценти за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р. у розмірі 32575641,40грн . (еквівалент 1 382 475,06дол. США станом на 13.12.2019р.) із застосуванням визначеної договором процентної ставки, суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Щодо нарахованої АТ Райффайзен Банк Аваль пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 11 033 287,11грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 719 249,39грн. суд зазначає, що наданий заявником розрахунок не містить відомостей щодо періоду нарахування зазначеної пені, а також, враховуючи приписи розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , приймаючи до уваги що за кредитний договір №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. укладений до 01.01.2018р., нарахування пені за даним кредитним договором у період з 14.04.2014р по теперішній час є неправомірним.

З огляду на наведене, суд вважає кредиторські вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованої пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 11 033 287,11грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3 719 249,39грн . не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявником АТ Райффайзен Банк Аваль на суму заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 10 243 246,58грн. (еквівалент 434 712,33дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 19.01.2015р. по 18.11.2019р.

Згідно заперечень боржника ПрАТ Геркулес щодо кредиторських вимог АТ Райффайзен Банк Аваль , боржник просить суд застосувати трьох річний строк позовної давності щодо вимог АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованих заявником 3% річних за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р.

Щодо правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат, передбачених ст.625 ЦК України, можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

З огляду на наведене, нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. є правомірним та обґрунтованим за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р. у розмірі 6 216 545,71грн. (еквівалент 263823,49дол. США станом на 13.12.2019р.).

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р. у розмірі 4 026 700,90грн . (еквівалент 170 888,84дол. США станом на 13.12.2019р.). суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість боржника ПрАТ Геркулес перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р., яка обґрунтована, підтверджена належними та допустимими доказами, та підлягаю визнанню становить 79 967 722,07грн. , з яких:

- 70 689 828,00грн. (еквівалент 3 000 000дол. США станом на 13.12.2019р.) - борг;

- 3 061 348,36грн. (еквівалент 129920,32дол. США станом на 13.12.2019р.) - проценти за кредитом за період з 12.12.2013р. по 19.01.2015р.;

- 6 216 545,71грн. (еквівалент 263823,49дол. США станом на 13.12.2019р.). - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р.

Кредиторські вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р. у розмірі 51 354 878,80грн. (32 575 641,40грн. - проценти за кредитом за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р.; 11 033 287,11грн. - пеня за прострочення повернення кредиту; 3 719 249,39грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 4 026 700,90грн. - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р.) суд вважає необґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

4) Щодо кредиторських вимог за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р.

Як зазначає заявник АТ Райффайзен Банк Аваль в заяві з кредиторськими вимогами до боржника, станом на 18.11.2019р. у боржника обліковується заборгованість перед заявником за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., яка, з урахуванням гривневого еквіваленту за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог - 13.12.2019р., становить 393 968 429,68грн., а саме:

- 212 069 484,00грн. (еквівалент 9 000 000,00дол. США) - заборгованість з повернення кредиту;

- 106 911 580,51грн. (еквівалент 4 537 212,08дол. США) - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 33 099 861,28грн. - пеня за прострочення повернення кредиту;

- 11 157 764,14грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом;

- 30 729 739,75грн. (еквівалент 1 304 136,99дол. США) - 3% річних за прострочення повернення кредиту.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 14.03.2019р. у справі №905/2921/17 стягнуто з Публічного акціонерного товариства Донецький міський молочний завод №2 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 9 000 000,00 доларів США заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013, а також судовий збір в розмірі 240 000,00 гривень.

Дане рішення набрало законної сили та станом на теперішній час є чинним.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, заборгованість Позичальника перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., з урахуванням п.5.1.3. генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., у розмірі 9000000,00доларів США , що еквівалентно 212 069 484,00грн. (за курсом НБУ, станом на 13.12.2019р. - дата заявлення кредиторських вимог), підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому вважається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню в даній частині.

Пунктом 1.4. кредитного договору №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. передбачено нарахування процентів за користування кредитом за змінювальною процентною ставкою, визначеною в даному пунктів договору.

Як вбачається з відомостей заяви АТ Райффайзен Банк Аваль , заявником нараховані проценти за користування кредитом за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. у розмірі 106 911 580,51грн. (еквівалент 4 537 212,08дол. США) за період з 12.12.2013р. по 18.11.2019р.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного, зазначених у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно наданого АТ Райффайзен Банк Аваль розрахунку заборгованості по договору №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., заявником зазначена дата вимоги про дострокове погашення - 19.01.2015р.

Тобто, з дня пред`явлення АТ Райффайзен Банк Аваль вимоги до позичальника - 19.01.2015р., припиняється нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль передбачених кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. процентів за процентною ставкою, визначеною договором.

З огляду на наведене, нарахування процентів за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. є правомірним та обґрунтованим до 19.01.2015р. - дата вимоги про дострокове погашення, які складають 9 184 044,84грн. (еквівалент 389 760,95дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 12.12.2013р. по 19.01.2015р. та підлягають визнанню.

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль проценти за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р. у розмірі 97 727 535,67грн . (еквівалент 4 147 451,13дол. США станом на 13.12.2019р.) із застосуванням визначеної договором процентної ставки, суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Щодо нарахованої АТ Райффайзен Банк Аваль пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 33 099 861,28грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 11 157 764,14грн. суд зазначає, що наданий заявником розрахунок не містить відомостей щодо періоду нарахування зазначеної пені, а також, враховуючи приписи розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , приймаючи до уваги що за кредитний договір №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. укладений до 01.01.2018р., нарахування пені за даним кредитним договором у період з 14.04.2014р по теперішній час є неправомірним.

З огляду на наведене, суд вважає кредиторські вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованої пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 33 099 861,28грн. та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 11 157 764,14грн . не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявником АТ Райффайзен Банк Аваль на суму заборгованості за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 30 729 739,75грн. (еквівалент 1 304 136,99дол. США станом на 13.12.2019р.) за період з 19.01.2015р. по 18.11.2019р.

Згідно заперечень боржника ПрАТ Геркулес щодо кредиторських вимог АТ Райффайзен Банк Аваль , боржник просить суд застосувати трьох річний строк позовної давності щодо вимог АТ Райффайзен Банк Аваль в частині нарахованих заявником 3% річних за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р.

Щодо правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат, передбачених ст.625 ЦК України, можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

З огляду на наведене, нарахування АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. є правомірним та обґрунтованим за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р. у розмірі 18 649 637,13грн. (еквівалент 791 470,47дол. США станом на 13.12.2019р.).

Нараховані АТ Райффайзен Банк Аваль 3% річних на суму боргу за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р. у розмірі 12 080 102,71грн . (еквівалент 170 888,84дол. США станом на 13.12.2019р.). суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають відмові у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість боржника ПрАТ Геркулес перед АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., з урахуванням п.5.1.3. генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р., яка обґрунтована, підтверджена належними та допустимими доказами, та підлягаю визнанню становить 239 903 165,97грн. , з яких:

- 212 069 484,00грн. (еквівалент 9 000 000дол. США станом на 13.12.2019р.) - борг;

- 9 184 044,84грн. (еквівалент 389 760,95дол. США станом на 13.12.2019р.) - проценти за кредитом за період з 12.12.2013р. по 19.01.2015р.;

- 18 649 637,13грн. (еквівалент 791 470,47дол. США станом на 13.12.2019р.). - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 14.12.2016р. по 18.11.2019р.

Кредиторські вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р. у розмірі 154 065 263,80грн. (97 727 535,67грн. - проценти за кредитом за період з 20.01.2015р. по 18.11.2019р.; 33 099 861,28грн. - пеня за прострочення повернення кредиту; 11 157 764,14грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом; 12 080 102,71грн. - 3% річних на суму боргу за кредитом за період з 19.01.2015р. по 13.12.2016р.) суд вважає необґрунтованими та такими, що підлягають відмові.

Відносно заперечень боржника ПрАТ Геркулес щодо кредиторських вимог АТ Райффайзен Банк Аваль , в частині невірного застосування АТ Райффайзен Банк Аваль курс валют, встановлений НБУ станом на 13.12.2019р., оскільки, на думку боржника, повинен застосовуватись курс станом на 17.12.2019р., суд вважає дані заперечення необґрунтованими, оскільки АТ Райффайзен Банк Аваль щодо заявлених кредиторських вимог у доларах США застосований курс НБУ станом на дату подання до суду заяви про визнання кредиторських вимог - 13.12.2019р., що підтверджується відомостями доданої до заяви квитанції про поштове відправлення від 13.12.2019р. та відповідає приписам ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, АТ Райффайзен Банк Аваль заявлені кредиторські вимоги у розмірі 516400,09грн. , які становлять суму стягнутого з ПрАТ Геркулес на користь АТ Райффайзен Банк Аваль судового збору за рішеннями Господарського суду Донецької області від 24.01.2019р. у справі №908/2784/15 (73080.00грн.), від 25.05.2019р. у справі №905/2918/17 (203320,09грн.), від 30.05.2019р. у справі №905/2919/17 (240000,00грн.).

Вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в даній частині в сумі 516400,09грн. обґрунтовані, підтверджені судовими рішеннями та підлягають задоволенню.

Загальний розмір кредиторських вимог АТ Райффайзен Банк Аваль до боржника, який обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню судом становить 361 088 655,28грн.

Також суд зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за генеральний договір на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013р. (в межах якого укладені кредитні договори №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014р., №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013р., №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014р.), між АТ Райффайзен Банк Аваль та ПрАТ Геркулес укладені наступні договори (зі змінами та доповненнями):

- іпотечний договір №12/01-03-3/1236 від 25.12.2013р. , відповідно до п.1.1 якого предметом іпотеки є: Об`єкт нерухомості №1 вартістю 16 392 480,00грн. ; Об`єкт нерухомості №2 вартістю 2 359 200,00грн.;

- договір застави основних засобів №12/01-03-3/1073 від 10.12.2013р. , відповідно до п.1.4 якого вартість предмета застави становить 4 024 933,27грн.;

- договір застави №12/01-03-3/1074 від 10.12.2013р. , відповідно до п.1.1. якого вартість предмету застави становить 40 000 000,46грн.

Загальна вартість забезпечення за застави за іпотечним договором №12/01-03-3/1236 від 25.12.2013р., договором застави основних засобів №12/01-03-3/1073 від 10.12.2013р., договором застави №12/01-03-3/1074 від 10.12.2013р., становить 62 776 613,73грн.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Крім того, АТ Райффайзен Банк Аваль за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника № 010-0/14 від 10.01.2019р. було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №8194 від 11.12.2019р.

Відповідно до ст.64 Закону про банкрутство вимоги, які є витратами у зв`язку із провадженням у справі про банкрутство, підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до Приватного акціонерного товариства Геркулес обґрунтовані, доведені, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню частково у розмірі 361 092 497,28грн., з яких:

- 298 312 041,46грн. - основний борг (четверта черга);

- 3842,00грн. - судовий збір (перша черга);

- 62 776 613,73грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника;

Кредиторські вимоги Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до боржника у розмірі 226 406 262,82грн. не обґрунтовані та підлягають відмові.

Ухвалою господарського суду від 29.09.2020р. визнані кредиторські вимоги кредиторів, як такі, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, а саме:

- Приватне підприємство Маріната на суму 232438,48грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

- Товариство з обмеженою відповідальністю Світловодський маслосирзавод на суму 1308037,49грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

Також, до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню вимоги ініціюючого кредитора Приватного підприємства Маріната в сумі 3420000,00грн. (четверта черга) та 19210,00грн. судового збору (перша черга), які визнані ухвалою суду про відкриття провадження у справі про банкрутство від 18.11.2019р.

Суд також зазначає, що при оголошенні вступної та резолютивної частин ухвали суду від 02.12.2020р. в резолютивній частині ухвали була допущена помилка при зазначенні розміру кредиторських вимог Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» , а саме:

- замість - « Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 25 460 298,70грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга » ,

було оголошено - « Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 25 429 748,83грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга

- замість - Відмовити Акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України у визнанні кредитором боржника на суму 10 934 357,28грн. ,

було оголошено - Відмовити Акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України у визнанні кредитором боржника на суму 10 964 907,15грн.»

Вказані виправлення відповідно до приписів ч.7 ст.233 Господарського процесуального кодексу України підлягає застереженню перед підписом судді.

Керуючись ст.2, 9, 45, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1) Визнати кредиторами, які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (код ЄДРПОУ 25117467):

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавіос» на суму 359 671 728,50грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Галамет» на суму 231 750 296,50грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Приватне підприємство «Украинський продукт» на суму 89 355 603,45грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургія» на суму 15000000,00грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» на суму 41355152,02грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» на суму 9278243,56грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на суму 291 875 252,41грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стіл Трейдінг» на суму 38 770 349,04грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» на суму 29 129 526,66грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 25 460 298,70грн . - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

- Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на суму 298 312 041,46грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга;

Окремо до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню у шосту чергу пеня та штрафні санкції :

- Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 1 893 338,61грн.

Окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника :

- Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на суму 62 776 613,73грн.

2) Розпоряднику майна внести до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (код ЄДРПОУ 25117467) вимоги ініціюючого кредитора, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 12.12.2019р. :

- Приватне підприємство «Маріната» на суму 3420000,00грн. - четверта черга; 19210,00грн. - перша черга.

3) Розпоряднику майна внести до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (код ЄДРПОУ 25117467) кредиторів, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 29.09.2020р. :

- Приватне підприємство «Маріната» на суму 232438,48грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський маслосирзавод» на суму 1308037,49грн. - четверта черга, 3842,00грн. - перша черга.

4) Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» у визнанні кредитором боржника на суму 140 843 190,80грн. та 3842,00грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лавіос» у визнанні кредитором боржника на суму 78619564,80грн.

Відмовити Товариство з обмеженою відповідальністю «Галамет» у визнанні кредитором боржника на суму 143 511 004,99грн.

Відмовити Приватне підприємство «Украинський продукт» у визнанні кредитором боржника на суму 13831757,79грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургія» у визнанні кредитором боржника на суму 310 739,73грн.

Відмовити Акціонерному товариству «Банк Кредит Дніпро» у визнанні кредитором боржника на суму 155481803,42грн.

Відмовити Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» у визнанні кредитором боржника на суму 10 934 357,28грн.

Відмовити Акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» у визнанні кредитором боржника на суму 226 406 262,82грн.

5) Вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника підлягають погашенню за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Призначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 11.12.2020р.

Збори кредиторів та комітет кредитор розпоряднику майна провести відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розпоряднику майна надати суду:

- протокол загальних зборів кредиторів на якому обраний комітет кредиторів;

- протокол зборів кредиторів, на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства по справі;

- аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

Призначити дату підсумкового засідання суду на 27.01.2021р. о 12:30год., каб. 320.

Викликати у підсумкове засідання комітет кредиторів, боржника та розпорядника майна.

У судовому засіданні 02.12.2020р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.12.2020р.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.К. Чорненька

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення02.12.2020
Оприлюднено09.12.2020
Номер документу93370411
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/2030/19

Ухвала від 23.12.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 13.12.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Істоміна Олена Аркадіївна

Ухвала від 03.12.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 19.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 11.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 06.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 10.10.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

Ухвала від 10.10.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Фурсова Світлана Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні