Рішення

від 04.12.2020 по справі 908/2373/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/161/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 Справа № 908/2373/20

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛПО ТРЕЙДИНГ» , код ЄДРПОУ 41245104 (29000, м. Хмельницький, Львівське шосе, 20/1, оф. 1)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Авраменко Максима Миколайовича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми 35108,48 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 15.09.2020 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛПО ТРЕЙДИНГ» до відповідача: Фізичної особи - підприємця Авраменка Максима Миколайовича, про стягнення суми 31103,39 грн. заборгованості, суми 715,80 грн. пені, суми 3110,34 грн. штрафу, суми 178,95 грн. - 3% річних, всього - загальної суми 35108,48 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2373/20 (номер провадження 9/161/20), постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.12.2020 справу розглянуто, прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. На виконання договору № 29 від 25.11.2019, укладеного між сторонами, позивач (Постачальник за договором) згідно видаткових накладних поставив відповідачу (Покупецю) товар на загальну суму 62957,36 грн. Покупець повернув товар на загальну суму 6686,49 грн., що підтверджується зворотніми накладними, а також здійснив часткову оплату, згідно з банківськими виписками, в розмірі 25167,48 грн. Внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 31103,39 грн., що також підтверджується Актом звіряння за період з 27.11.2018 - 17.03.2020. Оскільки договором не передбачено строк оплати за товар, 23.06.2020 позивач звернувся з вимогою про оплату поставленого товару. 23.07.2020 відповідачу направлена претензія. У зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо оплати, позивачем на підставі п.п. 6.6., 6.7 договору нараховано відповідачу пеню та штраф, а також 3 % річних. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 530, 549, 611, 627, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст.230, 265 ГК України та умовами договору поставки № 29 від 25.11.2019.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Про розгляд справи повідомлений належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.10.2020, яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням на адресу Фізичної особи - підприємця Авраменка М.М. ( АДРЕСА_1 ), що вказана у позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛПО ТРЕЙДИНГ» (Продавець, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Авраменко Максимом Миколайовичем (Покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки (довгостроковий) № 29 від 25.11.2019 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався постачати товар (передавати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець - прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п.1.1).

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Договору асортимент, кількість та загальна вартість товару вказується у відповідних товарно-транспортних, видаткових накладних, відповідно до наданих Покупцем письмових заявок (замовлень) та виставленого Постачальником рахунку-фактури. Супровідні документи є невід`ємною частиною цього Договору і оформляються на кожну замовлену партію Товару.

В пункті 2.1 Договору визначено, що предметом поставки є косметичні товари ТМ Revers Beauty&Care, TM INELIA, TM Pure Essence, NV Helen Sullyvan та парфумні засоби TM Gordano Amaro, TM Omerta, TM Street Looks, TM Real Timе та інші парфумерно-косметичні товари.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 Договору вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, зазначається у відповідних супровідних документах та визначається на підставі останнього прайс-листу, отриманого Покупцем. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок безпосередньо перед висиланням товару Покупцеві. Після трьох перших замовлень, але не раніше ніж через місяць після першої поставки товару, порядок розрахунків може бути змінений.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020. У випадку. Якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на строк одного року (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив поставку відповідачу обумовленого Договором товару на загальну суму 62 957,36 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 177 від 27.11.2019 на суму 5148,23 грн., № 188 від 05.12.2019 на суму 5519,25 грн., № 202 від 13.12.2019 на суму 17148,19 грн., № 205 від 20.12.2019 на суму 9919,08 грн., № 1 від 10.01.2020 на суму 25222,61 грн. Накладні підписані Покупцем без зауважень.

За зворотніми накладними від покупця, а саме: № 1 від 07.03.2020 (на суму 2377,23 грн.), № 2 від 07.03.2020 (на суму 2178,88 грн.), № 3 від 07.03.2020 (на суму 342,18 грн.), № 4 від 07.03.2020 (на суму 273,76 грн.), № 5 від 07.03.2020 (на суму 261,03 грн.), № 7 від 18.05.2020 (на суму 89,99 грн.), № 8 від 18.05.2020 (на суму 1163,42 грн.) позивачу було повернуто товар на загальну суму 6686,49 грн.

Згідно з платіжними дорученнями № 2 від 27.11.2019 на суму 5148,23 грн., № 6 від 23.01.2020 (на суму 4000,00 грн.), № 3 від 06.12.2020 (на суму 5519,25 грн.), № 7 від 30.01.2020 (на суму 4500,00 грн.), № 10 від 03.03.2020 (на суму 1000,00 грн.), № 11 від 17.03.2020 (на суму 2500,00 грн.), № 16 від 22.05.2020 (на суму 500,00 грн.), № 18 від 27.05.2020 (на суму 500,00 грн.), № 20 від 03.06.2020 (на суму 500,00 грн.), № 21 від 05.06.2020 (на суму 500,00 грн.), № 23 від 22.06.2020 (на суму 500,00 грн.) відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару. Загальна сума грошових коштів, перерахованих ФОП Авраменко М.М. на рахунок ТОВ ОЛПО ТРЕЙДИНГ за отриманий товар, становить 25167,48 грн. Неоплаченим залишився товар на суму 31103,39 грн.

18.03.2020 ФОП Авраменко М.М. підписав Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 17.03.2020, згідно з яким заборгованість перед позивачем складала 34856,80 грн.

Позивач направив на адресу ФОП Авраменко М.М. претензію за вих. № 1 від 23.07.2020 з вимогою про оплату заборгованості в розмірі 31103,39 грн. протягом семи календарних днів з моменту отримання даної претензії. Направлення даної претензії на адресу ФОП Авраменко М.М. підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком від 23.07.2020, копії яких надано позивачем в матеріали справи.

У зв`язку з тим, що ФОП Авраменко М.М. оплату товару не здійснив, позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як встановлено судом вище, в п. 4.3 договору сторони визначили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок безпосередньо перед висиланням товару покупцеві. Тобто передбачена попередня оплата.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ж частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В пункті 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань також зазначено: якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Отже в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, за відсутності попередньої оплати, обов`язок зі сплати отриманого за видатковими накладними товару виникає одразу після його прийняття.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар за вищезазначеними видатковими накладними здійснив не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 31103,39 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував. Доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлений товар суду не надав. Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 31103,39 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 715,80 грн. пені, нарахованої на підставі п.6.6 Договору за період з 01.07.2020 по 08.09.2020, суми 178,95 грн. - 3% річних за період з 01.07.2020 по 08.09.2020 та штрафу в розмірі 3110,34 грн. (10% від вартості неоплаченого товару) згідно з п. 6.7 Договору.

Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.6. Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного розрахунку за отриманий товар, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Факт порушення грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Разом з тим суд враховує, що частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 715,80 грн., яка розрахована на загальну суму 31103,39 грн. основного боргу, заявленого позивачем до стягнення з відповідача, та нарахована за період з 01.07.2020 по 08.09.2020 (дата направлення позову до суду).

В обґрунтування початку періоду нарахування пені з 01.07.2020 позивач вказує, що відповідач повинен був оплатити товар до 30.06.2020, посилаючись на письмову вимогу від 23.06.2020 про сплату заборгованості у термін семи календарних днів з моменту її отримання, яка, як вказано у позовній заяві, була направлена відповідачу. При цьому, відповідних доказів направлення відповідачу вимоги від 23.06.2020 позивачем суду не надано. В матеріалах справи міститься претензія за вих. № 1 від 23.07.2020 з доказами її направлення на адресу відповідача 23.07.2020.

Разом з тим, відповідно до наведених вище висновків суду, зобов`язання з оплати товару виникає після його прийняття, тобто з наступного дня після прийняття товару за кожною видатковою накладною, за якими було передано товар.

Отже нарахування пені повинно здійснюватись окремо по кожному факту отримання партії товару, виходячи з виникнення обов`язку з оплати товару отриманого по кожній видатковій накладній і, відповідно, початок прострочення по кожній накладній є різним. Нарахування пені за інші будь-які шість місяців є також неправомірним й з огляду на те, що облікова ставка НБУ є величиною змінною.

Видаткові накладні, за якими відповідач отримував товар складено за загальний період з 27.11.2019 по 10.01.2020 включно. Враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за останньою накладною від 10.01.2020 припиняється 11.07.2020; строк нарахування пені за всіма іншими видатковими накладними закінчився до 01.07.2020 (дата початку нарахування пені за розрахунком позивача).

При цьому, суд розглядає позов в межах заявлених позовних вимог та не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

За таких обставин, з огляду на те, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано і його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені (не виходячи за межі визначеного позивачем періоду прострочення) підлягають задоволенню частково, а саме: пеня нарахована на суму 25222,61 грн. боргу (на суму вартості товару поставленого за видатковою накладною № 1 від 10.01.2020) за період з 01.07.2020 по 11.07.2020 в сумі 90 грн. 97 коп. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється.

Згідно з п. 6.7 сторони узгодили, що термін прострочення платежу не може перевищувати 10 календарних днів. У випадку перевищення цього терміну Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, а також вимагати від Покупця повернення товару за власний кошт або оплати штрафу в розмірі 10% від вартості усього товару, що знаходиться у Покупця.

Вимога про стягнення з відповідача штрафу за порушення порядку та строків розрахунків, у розмірі узгодженому сторонами, є законною та обґрунтованою. 10 % від вартості отриманого та неоплаченого товару визначені позивачем вірно, а тому підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а саме - в розмірі 3110,34 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на прострочену суму боргу в розмірі 31103,39 грн. в межах заявленого позивачем періоду нарахування, суд встановив, що при його складенні було допущено помилку у зв`язку з неправильним зазначенням у формулі розрахунку кількості днів у 2020 році (взято 365 замість 366 днів), внаслідок чого позивачем неправильно визначено розмір 3% річних. Фактично за заявлений позивачем період до стягнення підлягає сума 178,46 грн. 3% річних.

Таким чином в цілому позов задовольняється судом частково.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві ТОВ ОЛПО ТРЕЙДИНГ також вказано про витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., зазначеному як попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

За змістом ст. 123 ГПК України до складу судових витрат, крім судового збору, входять витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначалося вище, в позовній заяві було зазначено про витрати на професійну правничу допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 6000,00 грн. До позовної заяви додано копію ордеру серії ВХ № 1005222 від 07.09.2020 на надання правничої допомоги ТОВ ОЛПО ТРЕЙДИНГ адвокатом Смішною Ілоною Вікторівною. Інших доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

Заяви про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть надані суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України в позовній заяві не викладено та до неї не додано. Станом на час розгляду справи по суті заява про подання відповідних доказів до суду не надходила, тому питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу вирішенню судом не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.10.2020, тобто після відкриття провадження у даній справі ухвалою від 05.10.2020, внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Авраменко Максима Миколайовича, за власним рішенням.

Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Із аналізу вищенаведених приписів законодавства, ст.ст. 598-609 ЦК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з державного реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду України від 04.12.2013 у справі № 6-125цс13, від 09.08.2017 у справі № 915/1056/16.

Відповідно до абз. 4 п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 (яка наразі є чинною) громадянин, який мав статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

В той же час, суд не залучає фізичну особу до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов`язків від одного суб`єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи.

Враховуючи вищевикладене, суд не замінюючи сторону (відповідача) у справі, вирішує спір по суті, вказуючи, при цьому, в резолютивній частині рішення, про стягнення грошових сум з фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб`єкта підприємницької діяльності).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛПО ТРЕЙДИНГ» , код ЄДРПОУ 41245104 (29000, м. Хмельницький, Львівське шосе, 20/1, оф. 1) суму 31103 (тридцять одна тисяча сто три) грн. 39 коп. основного боргу, суму 90 (дев`яносто) грн. 97 коп. пені, суму 3110 (три тисячі сто десять) грн. 34 коп. штрафу, суму 178 (сто сімдесят вісім) грн. 46 коп. - 3% річних та суму 2064 (дві тисячі шістдесят чотири) грн. 56 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва