Рішення

від 07.12.2020 по справі 910/12012/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2020Справа № 910/12012/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК (вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 13857564) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВИШИВАНКА ТРЕЙД (вул. Глебова, буд. 7, кв. 12, м.Київ, 03170, код ЄДРПОУ 32109928) про стягнення 89 681,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний Комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ВИШИВАНКА ТРЕЙД про стягнення заборгованості в розмірі 89 681,21 грн, з яких 48 512,87 грн - сума заборгованості за надані послуги інкасації, 41 168,34 грн - сума пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №154092/1 від 08.08.2016 на інкасацію коштів клієнтів Банку щодо оплати отриманих послуг. В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на: виписку про перерахування проінкасованої виручки за липень 2017 - лютий 2018; рахунки №16439 від 31.07.2017; № 16676 від 31.08.2017; №16905 від 30.09.2017; №17137 від 31.10.2017; №17363 від 30.11.2017; №17594 від 31.12.2017; №18190 від 31.01.2018; №18424 від 28.02.2018; акти про надані послуги №14782 від 31.07.2017; №15003 від 31.08.2017; №15219 від 30.09.2017; №15435 від 31.10.2017; №15647 від 30.11.2017; №15864 від 31.12.2017; №16446 від 31.01.2018; №16666 від 28.02.2018; довідку про стан заборгованості; розрахунок заборгованості по нарахованій комісії за послуги інкасації; розрахунок пені.

Ухвалою від 18.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному розгляд справи здійснюється після виходу судді з лікарняного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 18.08.2020 була надіслана відповідачу 26.08.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Глебова, буд. 7, кв.12, м.Київ, 03170.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 16.09.2020 з приміткою: інші причини про що свідчить реєстр відстеження поштової кореспонденції 0105475132951.

Позивач ухвалу суду від 18.08.2020 отримав 28.08.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення відправлення, виплату поштового переказу 0105475132960.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК , який є правонаступником Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Експрес-Банк , що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВИШИВАНКА ТРЕЙД , який змінив своє найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю КОФЕ ХАУЗ.УКРАЇНА 29.05.2018 що підтверджується витягом №1006988542 від 04.08.2020 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Клієнт, відповідач) та Публічним акціонерним товариством Альфа-Банк (Банк) був укладений Договір №154092/1 на інкасацію коштів клієнтів Банку (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1.1 Договору, Виконавець зобов`язався надати наступні послуги:

- проводити інкасацію коштів Клієнта;

-доставляти інкасовані кошти до власної каси та перераховувати їх на транзитний рахунок в Банк.

Згідно із п.п.1.1.2 Договору, Банк зобов`язався зараховувати грошові кошти отримані від Виконавця на поточний рахунок Клієнта.

Пунктом 1.1.3 Договору передбачено, що Клієнт зобов`язався оплачувати надані Виконавцем послуги в розмірі і в строки, передбачені цим договором.

Розмір винагороди, що сплачується Клієнтом Виконавцю за послуги по інкасації визначається договірним тарифом, визначеним в Додатку №1 до цього Договору для кожного пункту Клієнта, в якому здійснюється інкасація коштів Клієнта (п.5.1 Договору)

Відповідно до п.5.2 Договору та Додатку №1 до Договору щомісячна вартість послуг інкасації кожного пункту Клієнта складає 1 200,00 грн.

Згідно із п. 5.4 Договору, Клієнт зобов`язався здійснювати оплату наданого Виконавцем рахунку-фактури до 10-го числа включно, місяця що слідує за звітним.

Пунктом 8.6 Договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення строку сплати винагороди за надані послуги в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від суми невиконання за кожен день прострочення.

Спір у справі виник з неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а саме, за твердженням позивача, відповідач не розрахувався за отримані послуги з інкасації грошових коштів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 89 681,21 грн, з яких 48 512,87 грн - сума заборгованості за надані послуги інкасації, 41 168,34 грн - сума пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Також ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі с, 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов`язання, що виникли у відповідача внаслідок укладення договору це оплата отриманих послуг, що надані позивачем, в т.ч. його відділеннями визначеними договірним тарифом в Додатку №1 до Договору для кожного пункту відповідача, в якому здійснюється інкасація коштів. Відповідач зобов`язався здійснити оплату наданих позивачем рахунків-фактури до 10-го числа включно, місяця що слідує за звітним, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, зазначений у рахунку-фактурі.

В матеріалах справи наявні рахунки №16439 від 31.07.2017, №16676 від 31.08.2017, №16905 від 30.09.2017, №17137 від 31.10.2017, №17363 від 30.11.2017, №17594 від 31.12.2017, №18190 від 31.01.2018, №18424 від 28.02.2018 та акти про надання послуг №14782 від 31.07.2017, №15003 від 31.08.2017, №15219 від 30.09.2017, № 15435 від 31.10.2017, №15647 від 30.11.2017, №15864 від 31.12.2017, №16446 від 31.01.2018, №16666 від 28.02.2018, які підписані позивачем, проте факт отриманих відповідачем послуг підтверджується виписками про перерахування проінкасованої виручки відповідача на його рахунок у Банк за липень 2017-лютий 2018. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, судом встановлено, що в порушення умов п. 5.4 Договору, відповідач не оплатив послуги інкасації за липень 2017 у розмірі 8 084,38 грн, за серпень 2017 у розмірі 8 400,00 грн, за вересень 2017 у розмірі 6 828,49 грн, за жовтень 2017 у розмірі 6 000,00 грн, за листопад 2017 у розмірі 4 800,00 грн, за грудень 2017 у розмірі 4 800,00 грн, за січень 2018 у розмірі 4 800,00 грн, за лютий 2018 у розмірі 4 800,00 грн. Загальна сума станом на 01.08.2020 включно складає 48 512,87 грн.

З огляду на викладене вище, обов`язок відповідача зі сплати отриманих послуг, вважається таким, що настав.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів на спростування факту отриманих послуг у розмірі 48 512,87 грн, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, з врахуванням обставин щодо надання позивачем, як Виконавцем послуг та невиконання відповідачем, як Клієнта обов`язку з оплати отриманих послуг та відсутність будь яких спростувань з боку відповідача, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовний вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 48 512,87 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 41 168,34 грн суми пені нараховані за період з 11.08.2017 по 31.07.2020.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, згідно із п. 8.6 Договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення строку сплати винагороди за надані послуги в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України від суми невиконання за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 5.4 Договору, Клієнт зобов`язався здійснювати оплату наданого Виконавцем рахунку-фактури до 10-го числа включно, місяця що слідує за звітним. Тобто, період нарахування суми пені, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та приписів ст. 254 ЦК України, виникло:

-по рахунку №16439 від 31.07.2017 у розмірі 8 084,38 грн - з 13.08.2017 по 13.02.2018

- по рахунку №16676 від 31.08.2017 у розмірі 8 400,00 грн - з 11.09.2017 по 11.03.2018

- по рахунку №16905 від 30.09.2017 у розмірі 6 828,49 грн - з 11.10.2017 по 11.04.2018;

- по рахунку №17137 від 31.10.2017 у розмірі 6 000,00 грн - з 12.11.2017 по 12.05.2018;

- по рахунку №17363 від 30.11.2017 у розмірі 4 800,00 грн - з 11.12.2017 по 11.06.2018;

- по рахунку №17594 від 31.12.2017 у розмірі 4 800,00 грн - з 11.01.2018 по 11.07.2018;

- по рахунку №18190 від 31.01.2018 у розмірі 4 800,00 грн - з 11.02.2018 по 11.08.2018;

- по рахунку №18424 від 28.02.2018 у розмірі 4 800,00 грн - з 11.03.2018 по 11.09.2018.

При здійсненні перерахунку суми пені, заявленої до стягнення позивачем, судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 30 852,68 грн.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку суми позову, стверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИШИВАНКА ТРЕЙД (вул. Глебова, буд. 7, кв. 12, м.Київ, 03170, код ЄДРПОУ 32109928) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК (вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 13857564) суму заборгованості у розмірі 48 512 (сорок вісім тисяч п`ятсот дванадцять) грн 87 коп., суму пені у розмірі 30 852 (тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн 22 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний тест рішення складено та підписано 07.12.2020

Суддя Н.І. Ягічева