Рішення

від 19.11.2020 по справі 910/4501/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2020Справа № 910/4501/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Державного навчального закладу Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва

до Приватного підприємства Наші страви

про стягнення 35069,84 грн

за участі представників:

від позивача - Черниш О.Д. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державний навчальний заклад Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Приватного підприємства Наші страви про стягнення 35069,84 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між Регіональним відділенням Фонду держаного майна України по м. Києву (орендодавець), та Приватним підприємством Наші страви (орендар) Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4854 від 31.12.2009, балансоутримувачем якого є Державний навчальний заклад Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва , відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати орендної плати та інших платежів, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість по орендній платі та відшкодуванню витрат балансоутримувача в розмірі 30482,12 грн, яку просить стягнути позивач. Крім того, на вказану заборгованість, у зв`язку з простроченням оплати відповідачем обумовлених договорами платежів, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 1689,69 грн, інфляційні втрати в сумі 337,93 грн, пеню в розмірі 2225,03 грн та штраф в сумі 335,07 грн, які позивач просить стягнути.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 позовну заяву Державного навчального закладу Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

21.04.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 відкрито провадження у справі №910/4501/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.04.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №010547822406 із відміткою про повернення у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 призначено розгляд справи №910/4501/20 за позовом Державного навчального закладу Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва до Приватного підприємства Наші страви про стягнення 35069,84 грн за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

09.11.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 30482,12 грн, пеню у розмірі 3848,47 грн, 3 % річних у розмірі 1018,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 1005,63 грн та штраф у розмірі 335,07 грн.

Разом з тим, 13.11.2020 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 30482,12 грн, пеню у розмірі 3303,62 грн, 3 % річних у розмірі 1018,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 1005,63 грн та штраф у розмірі 335,07 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2020 позовні вимоги з урахуванням поданих заяв підтримав та просив суд задовільнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Приватним підприємством Наші страви (орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4854 відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно і нежилі приміщення (далі - майно) загальною площею 131,33 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, пр. Куренівський, 4, на ІІ поверсі 2-х поверхневої будівлі, що перебуває на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу Київське професійне училище технологій та дизайну виробів із шкіри (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом 30.06.2009 і становить 615480 грн (відповідно до п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.12.90 №786 (зі змінами) (далі - методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди червень 2009 р - 2051.60 грн.

У п. 5.3., 5.9. договору визначено, що орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату. Щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. Здійснювати витрати пов`язанні з утриманням орендованого майна. Відповідно до п. 7.1. орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Пунктом 10.3. договору визначено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускається за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Згідно з п. 10.1. цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 31.12.2009 до 31.12.2010 включно.

На виконання умов договору сторонами підписано Акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, пров. Куренівський ,4 від 31.12.2019 відповідно до змісту якого орендодавець, згідно з Договором нерухомого майна, що належить до державної власності №4854 від 31.12.2009 передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно визначене в п. 1.1. вищезазначеного договору.

В подальшому термін дії договору неодноразово було продовжено, що підтверджується листами Регіонального фонду Державного майна по м. Києву, зокрема №30-04/508 від 13.01.2011, №30-15/2021 від 20.02.2012, №30-06/2035 від 27.02.2014

30.03.2017 Договором №4854/05 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4854 від 31.12.2009 сторони погодились внести зміни до вищезазначеного договору, зокрема розмір орендної плати за базовий місяць становить - листопад 2016 - 6806,93 грн.

Окрім того, строк дії договору оренди продовжено до 31.12.2017.

Договором №4854/06 від 25.10.2019 про припинення договору оренди №4854 від 31.12.2009 достроково припинено дію договору з 24.10.2019.

Відповідно до Акта приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 24.10.2019 орендар повернув, а орендавець прийняв із користування нерухоме майно загальною площею 131,33 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Київ, пров. Куренівський, 4.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за оренду приміщення та комунальні платежі за вищезазначеним договором складала 97614,58 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків-фактури №01/1-19 від 15.02.2019, 01/2-19 від 15.02.2019, 02/1-19 від 12..03.2019, 02/02-19 від 12.03.2019, 03/1-19 від 09.04.2019, 03/2-19 від 09.04.2019, 04/1-19 від 14.05.2019, 04/2-19 від 14.05.2019, 05/1-19 від 11.06.2019, 05/2-19 від 11.06.2019, 06/1-19 від 05.07.2019, 06/2-19 від 05.07.2019, 06/1-19 від 05.07.2019, 07/1-19 від 05.08.2019, 07/2-19 від 05.08.2019, 08/1-19 від 16.09.2019, 08/2-19 від 16.09.2019, 09/1-19 від 15.10.2019, 09/2-19 від 15.10.2019, 10/1-19 від 14.11.2019, 10/2-19 від 14.11.2019, 11/2-19 від 11.12.2019.

Проте, як зазначає позивач, відповідач порушуючи умови договору не здійснив розрахунок з позивачем по орендним платежам та витратам по утриманню та обслуговуванню приміщення у повному обсязі у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 11169,04 грн по орендній платі та 19313,08 грн по комунальним платежам.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати за оренду приміщення та комунальні послуги, Державним навчальним закладом Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва було направлено на адресу відповідача лист-вимогу №30 від 03.02.2020 відповідно до якого останній повідомив, що в результаті претензійної роботи та листування між позивачем та відповідачем, останнім було частково погашено заборгованість, проте станом на 01.01.2020 відповідачем не погашено заборгованість по орендній платі у розмірі 11169,04 грн та по комунальним платежам у розмірі 19313,08 грн.

Станом на момент звернення з даним позивом відповідачем не було задоволено вимогу позивача, також матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем пропозицій щодо врегулювання даного спору.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5. 11. договору, протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, в тому числі сплати податку на землю та надання комунальних послуг орендарю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4854 від 31.12.2009 в частині своєчасного та повного виконання зобов`язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 30482,12 грн заборгованості зі сплати орендної плати та витрат балансоутримувача є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення сплати платежів визначених вищезазначеним договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1018,47 грн трьох відсотків річних та 1005,63 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що відповідні розрахунки здійснені відповідно до вимог чинного законодавства, відповідають умова договору та є арифметично вірними, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3303,62 грн та штрафу в розмірі 335,07 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

В той же час, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає, що позивачем під час здійснення розрахунків допущено арифметичні помилки, у зв`язку з чим, судом здійснено власний розрахунок.

Здійснивши власний розрахунок суми пені, який відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1521,71 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлено до стягнення суми штрафу, суд зазначає, що даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв`язку з чим, заявлена вимога позивача підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, щодо повної та своєчасно оплати за платежами передбаченими Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4854 від 31.12.2009 та укладеними до нього додатковими угодами, також, матеріали справи не місять жодних заперечень щодо заявлених позивних вимог позивачем.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Наші страви (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21; ідентифікаційний код 33888139) на користь Державного навчального закладу Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 4; ідентифікаційний код 05536751) 11169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн 04 коп. заборгованості по орендній платі, 19313 (дев`ятнадцять тисяч триста тринадцять) грн 08 коп. заборгованість по витратам, пов`язаним з утриманням приміщення, 1521 (одна тисячі п`ятсот двадцять одна) грн 71 коп. пені, 1018 (одна тисяча вісімнадцять) грн 47 коп. трьох відсотків, 1005 (одна тисяча п`ять) грн 63 коп. інфляційних втрат, 335 (триста тридцять п`ять) грн 07 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1998 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 37 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Поний текст рішення складено: 07.12.2020

Суддя Я.В. Маринченко