Рішення

від 07.12.2020 по справі 910/13022/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2020Справа № 910/13022/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Селянського (фермерського) господарства Козаче

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Еталон

про визнання права власності на майно

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Селянське (фермерське) господарство Козаче звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Еталон про визнання права власності на майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №000191/01 від 16.11.2018, в частині передачі майна у власність, який було укладено відповідно до Договору фінансового лізингу №000191 від 29.11.2013. У зв`язку з чим, позивач просить визнати за ним право власності на трактор Беларус-892, 2013 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини: серія НОМЕР_4 від 06.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства Козаче залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

18.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.10.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 13.10.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 23.10.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 19.10.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі №910/13022/20 від 23.09.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, к. 613.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105474930412 із відміткою про повернення у зв`язку з іншими причинами.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.09.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Еталон (лізингодавцем, відповідач) та Селянським (фермерське) господарством Козаче (лізингоодержувачем, позивач) укладено Договір фінансового лізингу №000191 відповідно до умов якого лізингодавець зобов`язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно (надалі предмет лізингу у п. 3.1. цього договору), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) згідно з Графіком сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу за формою, встановленою лізингодавцем.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що викупною вартістю є сума, за яку лізингоодержувач після сплати всіх лізингових платежів та виконання інших умов цього договору має право придбати у власність (викупити) предмет лізингу за окремо укладеним договором купівлі-продажу.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору, предметом лізингу по даному договору є: сільхоз техніка трактор МТЗ 892Б та кондиціонер. Вартість предмета лізингу на момент укладення даного договору та розмір авансового платежу вказується в додатку №1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 4.1.1. договору, лізингодавець зобов`язаний передати у користування та володіння лізингоодержувача предмет лізингу в порядку встановленому договором.

У п. 4.1. та підпунктах 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3., 4.2.4., 4.2.5. договору визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти і належним чином використовувати предмет лізингу за його призначенням; за реєстрацію предмета лізингу в відповідних органах державної реєстрації транспортних засобів компенсувати пов`язані з такою реєстрацією витрати лізингодавцю згідно з виставленим рахунком протягом 5 календарних днів з моменту отримання такого рахунку від лізингодавця; у встановлений термін у повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов даного договору; за свій рахунок, вчасно та у повному обсязі виконувати сервісне обслуговування предмета лізингу; відшкодовувати лізингодавцю збитки, заподіяні неналежним виконанням своїх зобов`язань за умовами даного договору до моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу.

Підпунктом 4.4.1. договору встановлено, що лізингоодержувач має право достроково, але не раніше 12 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі, здійснити сплату всієї суми лізингових платежів, належних до сплати лізингоодержувачем за умовами даного договору. Якщо за узгодженням сторін строк лізингу буде скорочено, лізингоодержувач зобов`язується достроково сплатити належні лізингові платежі, при цьому розмір лізингових платежів може бути переглянутий за згодою сторін. У випадку такого дострокового погашення лізингоодержувачем всієї суми лізингових платежів, лізингодавець зобов`язується зробити всі необхідні дії щодо передачі лізингоодержувачу права власності на предмет лізингу на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 4.4.2. договору, лізингоодержувач має право набути право власності на предмет лізингу в порядку, передбаченому даним договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.4.3. договору, лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі і від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його законних прав на предмет лізингу.

У п. 5.1. договору визначено, що предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 90 (дев`яноста) робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу.

Відповідно до п.п. 7.1 - 7.4 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання зобов`язань сторонами, але не більше 76 календарних місяців з моменту підписання даного договору. Строк лізингу починається з дати передачі та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами даного договору. Строк лізингу може бути змінений тільки за згодою сторін. Дія договору фінансового лізингу припиняється або з моменту переходу права власності на предмет лізингу лізингоодержувачу, або у випадку повернення предмета лізингу лізингодавцю, що підтверджується підписанням сторонами відповідного акту прийому-передачі (повернення предмета лізингу). При наявності між сторонами взаємних невиконаних зобов`язань (в т.ч. фінансових), договір фінансового лізингу у частині цих невиконаних зобов`язань діє до повного їхнього виконання.

Згідно з п. 8.1 договору, складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів, визначені в Графіку лізингових платежів у додатках №1 та №2 до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що в разі належного виконання протягом усього строку дії договору зобов`язань щодо сплати всіх лізингових платежів, та інших зобов`язань, визначених договором, лізингоодержувач має право набути у власність предмет лізингу.

Згідно з п. 11.2 Договору лізингоодержувач під час дії цього договору, при обов`язковій умові сплати в повному обсязі заборгованості за лізинговими платежами за умовами даного договору, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків (що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків) має право придбати у власність (викупити) предмет лізингу по його викупній (залишковій) вартості за окремо укладеним Договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 11.3 Договору набуття у власність (викуп) предмета лізингу відбувається не раніше сплати лізингоодержувачем всіх платежів, передбачених п. 11.1 та 11.2 даного Договору, в повному обсязі та витрат, які зазнав чи міг зазнати лізингодавець у зв`язку з переходом права власності щодо предмета лізингу.

У відповідності до п. 11.4 Договору вартість, за якою здійснюється придбання лізингоодержувачем предмета лізингу на підставі Договору купівлі-продажу лише після закінчення строку дії даного договору, дорівнює розміру викупної вартості предмету лізингу, зазначеного в додатку №2 до даного договору та яка дорівнює 1,5% від початкової вартості предмета лізингу, вказаної в додатку №2 до даного договору. Строк сплати лізингоодержувачем суми продажу предмета лізингу настає протягом 1 робочого дня з моменту укладення сторонами договору купівлі-продажу предмета лізингу, якщо інше не буде встановлено даним договором.

За змістом п. 11.6 Договору перехід права власності на предмет лізингу здійснюється на підставі та на умовах укладеного між лізингодавцем та лізингоодержувачем договору купівлі-продажу.

Додатком №1 та Додатком №2 сторони погодили графіки сплати першого та другого лізингових платежів

07.03.2014 сторонами підписано Акт приймання-передачі предмета лізингу, за яким відповідно до Договору фінансового лізингу №000191 від 29.11.2013, а лізингодавець передав, а лізингоотримувач прийняв предмет лізингу: Беларус-892, №кузова/шасі/серійний номер №90824291, №двигуна № НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 2. Акта, лізингодавець передав, а лізингоотримувач отримав: свідоцтво про право реєстрацію машини НОМЕР_5 від 06.02.2014; реєстраційний номер НОМЕР_3 , комплект ключів, сервісна книжка, паспорт на трактор, комплект ЗІП.

16.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, за змістом якої сторони дійшли згоди, що лізингоодержувач придбає переданий йому у користування по основному договору предмет лізингу шляхом укладення Договору купівлі-продажу і підписання Акту про передачу майна у власність.

Згідно п. 2 вказаної додаткової угоди сторони домовились, що лізингоодержувач здійснить остаточні розрахунки за основним договором не пізніше 20.11.2018 року в сумі 9557,77 грн, з яких 6789,77 грн - відшкодування платежів відповідно до додатку №2/1 до основного договору; 2768 грн - викупна вартість відповідно до додатку №2/1 до основного договору.

Відповідно до додаткової угоди, сторони дійшли згоди, що основний договір припиняє свою дію з моменту виконання лізингоодержувачем п. 2 цієї додаткової угоди і підписання між сторонами Договору купівлі-продажу предмета лізингу і акту про передачу майна у власність.

16.11.2018 між ТОВ Лізингова компанія Еталон (продавець, відповідач) та СФГ Козаче (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу №000191/01 (надалі - Договір купівлі-продажу).

Згідно з п. 1.1. Договору купівлі-продажу цей договір укладений відповідно до п. 11.2 Договору фінансового лізингу №000191/01 від 29.11.2013, відповідно до якого лізингоодержувач має право придбати у власність (викупити) предмет лізингу по його викупній (залишковій) вартості за окремо укладеним договором купівлі-продажу.

За умовами п.п. 1.2., 1.3. договору купівлі-продажу, продавець зобов`язується передати належний йому транспортний засіб (автомобіль) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Товаром за даним договором є - трактор Беларус-892, 2013 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 від 06.02.2014.

Відповідно до п. 1.4 договору купівлі-продажу перехід права власності відбувається після підписання сторонами акту приймання-передачі транспортного засобу, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.п. 2.1 - 2.2 договору купівлі-продажу, загальна вартість товару становить з ПДВ 184500 грн, без ПДВ - 153750 грн., ПДВ - 30750 грн. Викупна вартість товару становить 2768 грн. Покупець зобов`язаний здійснити оплату за цим договором шляхом перерахування грошових коштів, зазначених у п. 3.1 та 3.2. на рахунок продавця у строк встановлений п. 1 Додаткової угоди №1 від 16.11.2018 до Договору фінансового лізингу №000191 від 29.11.2013.

16.11.2018 сторонами підписано Акт приймання-передачі транспортного засобу (трактора) №000191/01, за яким відповідно до Договору купівлі-продажу продавець передав, а покупець прийняв у власність по кількості та якості, в повній комплектності транспортний засіб: трактор Беларус-892, 2013 рік випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 1. Акта, разом з трактором продавець передає, а покупець приймає: акт приймання-передачі транспортного засобу №000191/01; свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 від 06.02.2014.

19.11.2018, після виконання зобов`язань за вищевказаними договорами, відповідач видав позивачу довідку про те, що позивач викупив відповідний транспортний засіб, а саме: трактор Беларус-892, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У довідці також вказано, що станом на дату їх видачі заборгованість СФГ Козаче перед ТОВ Лізингова компанія Еталон відсутня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після викупу транспортного засобу він дізнався, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, та включив вищезазначений трактор до належного йому майна, внаслідок чого на вказане майно, згідно з витягу №57789799 накладено арешт.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкові застави) вказаний трактор перебуває в податковій заставі на підставі акту опису №422/26-15-17-02-17 від 10.12.2018 Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/8159/18 від 11.05.2018 накладено арешт накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно третьої особи -ТОВ Лізингова компанія ЕТАЛОН (код ЄДРПОУ: 38865527), зокрема на трактор Марки БЕЛАРУС-892, заводський номер НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Моментом набуття права власності за договором, згідно із вимогами ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом

Положеннями ст. 8 Закону України Про фінансовий лізинг встановлено, що у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов`язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше. Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв`язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Згідно з положеннями ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до копії Акта звірки взаємних розрахунків за період: 29.11.2013 по 18.10.2018 між ТОВ Лізингова компанія Еталон і СФГ Козаче по договору фінансового лізингу №000191 від 29.11.2013 судом встановлено, що станом на 19.11.2018 у позивача відсутня будь-яка заборгованість за укладеним договором, даний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відповідними печатками.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач - ТОВ Лізингова компанія Еталон визнав, що позивач належно виконав всі умови Договору, на підставі чого в подальшому між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач продав, а позивач прийняв та оплатив предмети лізингу - трактор Беларус-892, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Тобто, право власності на транспортний засіб, який був предметом вищевказаних договорів фінансового лізингу та купівлі-продажу між сторонами, - перейшло позивачу, хоча й не було належним чином зафіксовано у реєстраційних органах з незалежних від позивача причин.

Враховуючи те, що позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, разом з тим позбавлений права безперешкодного користування та володіння своїм майном, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання права власності на спірний транспортний засіб.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством (62731, Харківська обл., Дворічанський район, с. Тавільжанка, вул. Спортивна, буд. 7; ідентифікаційний код 22686436) право власності на транспортний засіб - трактор Беларус-892, 2013 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 від 06.02.2014.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Еталон (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, к. 613; ідентифікаційний номер 38865527) на користь Селянського (фермерського) господарства Козаче (62731, Харківська обл., Дворічанський район, с. Тавільжанка, вул. Спортивна, буд. 7; ідентифікаційний код 22686436) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2676 (дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 07.12.2020

Суддя Я.В. Маринченко