ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.12.2020Справа № 910/15276/20
до Приватного підприємства "Агротен" (м. Київ)
про стягнення 137.853,41 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Грифсканд-Свалява" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Агротен" про стягнення 137.853,41 грн, з яких: 120.000,00 грн основного боргу, 10.572,00 грн інфляційних втрат, 7.281,41 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на непоставку відповідачем оплаченого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.20. відкрито провадження у справі № 910/15276/20 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідачу означену ухвалу було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в місті Києві.
АТ Укрпошта повернуто означене відправлення з посиланням на відсутність адресата.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/15276/20, однак Приватне підприємство "Агротен" своїм правом на подачу письмового відзиву не скористалось, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надало.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
13.08.18. сторони погодили, підписали та скріпили печатками Специфікацію № 1, за якою відповідач (Постачальник) постачає позивачу (Замовник) Товар: Вагонетки В.00.000.00-3 СБ у кількості 10 шт. загальною вартістю 1.138.800,00 грн (ціна за одиницю 120.000,00 грн) у строк:
- 21 календарний день з моменту погодження та отримання попередньої оплати - 1 вагонетка;
- 35 календарних днів з моменту прийому першого зразку вагонетки - 9 вагонеток.
Умови оплати за специфікацією: 100% попередня оплата за першу вагонетку та 50% за кожний наступний етап.
На підставі виставленого рахунку на оплату № 58 від 16.08.18. на загальну суму специфікації 1.138.800,00 грн позивач оплатив відповідачу платіжним дорученням № 24931 від 30.08.18. 120.000,00 грн вартість однієї вагонетки в порядку, визначеному означеною специфікацією.
Отже поставка 1 вагонетки мала була бути здійснена відповідачем у строк 21 календарний день з 30.08.18., тобто до 20.09.18. включно.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Також, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо ), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Оскільки специфікація, рахунок на оплату та платіжне доручення містили найменування товару, його кількість, ціну, строк поставки та оплати, та враховуючи здійснення попередньої оплати такого рахунку, суд дійшов висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.
При цьому суд не приймає доводи позивача про те, що зобов`язання між сторонами, в тому числі зобов`язання відповідача з поставки товару (вагонетки на суму 120.000,00 грн) виникли на підставі Договору поставки № 1 від 29.08.18., оскільки такий договір укладено після підписання специфікації, рахунку, та договір не містить положень, встановлених ч. 3 статті 631 ЦК України про те, що його умови застосовуються до відносин між позивачем і відповідачем, які виникли до його укладення.
Оскільки відповідач не поставив позивачу оплачений ним товар та не повернув сплачені грошові кошти, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приписами ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов`язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Також, відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого товару на суму 120.000,00 грн протягом двох років з моменту здійснення позивачем передплати, а відповідно позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, за приписами якої визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, умовою застосування наведеної статті є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А, у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
В даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.
Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару.
Вказану правову позицію викладено в постанові від 13.09.18. Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/22116/16 та постанові від 25.05.18. Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/125/14.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поставки ним погодженого сторонами товару на суму 120.000,00 грн згідно з умовами укладеного між ними правочину поставки та у відповідності з приписами чинного законодавства, що регулює зобов`язальні відносини та доказів повернення грошових коштів на вказану суму.
Також, відповідачем не доведено існування обставин, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні відповідного зобов`язання, як то форс-мажорних обставин, що завадили здійснити поставку товару.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого таке зобов`язання втратило для позивача господарський інтерес, позовні вимоги в частині стягнення 120.000,00 грн попередньої оплати підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 10.572,00 грн інфляційних втрат, 7.281,41 грн 3% річних суд відзначає наступне.
Так як до моменту звернення з даним позовом до суду позивач не вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати на суму 120.000,00 грн , то у відповідача був наявний обов`язок з поставки оплаченого товару, і лише після пред`явлення вимоги позивачем про повернення грошових коштів, у відповідача виник відповідний обов`язок з повернення коштів, з огляду на що безпідставним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму неповернутих грошових коштів за період з 22.09.18. по 29.09.20., а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Агротен" (02222, м. Київ, бульвар В.Висоцького, 9, кв. 105; ідентифікаційний код 31610456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Грифсканд-Свалява" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделєєва, 1; ідентифікаційний код 33519248) 120.000 (сто двадцять тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати, 1.829 (одну тисячу вісімсот двадцять дев`ять) грн 77 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2020 |
Оприлюднено | 10.12.2020 |
Номер документу | 93371126 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні