Рішення

від 08.12.2020 по справі 910/14817/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/14817/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 6, поверх 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114)

про стягнення 42 824,08 грн.

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" про стягнення 42 824,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам договору поставки, укладеного між сторонами у спрощений спосіб, відповідач не здійснив повної поставки товару, що була попередньо оплачена позивачем на суму 300 000,00 грн. За доводами позивача, відповідачем на підставі видаткової накладної №ДС-0000510 від 20.03.2020 було поставлено лише частину товару на суму 298 111,91 грн, що є підставою для повернення позивачу передплати у розмірі 42 824,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14817/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105476040210 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 12.10.2020, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (надалі - постачальник, відповідач) була досягнута усна домовленість, згідно умов якої позивач зобов`язався оплати товар, а відповідач в свою чергу зобов`язався його поставити.

Відповідно до виставленого відповідачем рахунку - фактури №ДП-0001844 від 19.03.2020 на суму 679 999,80 грн щодо оплати товару: арматури 20 А500С в кількості 50 т., позивачем було перераховано на користь відповідача 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №64 від 19.03.2020.

20.03.2020 відповідачем було здійснено поставку товару за вищевказаним рахунком-фактурою та надано видаткову накладну №ДС-0000510, за якою було зазначено товар (арматура 20 А500С) у кількості 21 920 т. на загальну суму 298 111,91 грн.

Вищевказана видаткова накладна не була підписана з боку позивача у зв`язку з невідповідністю ваги товару, що був поставлений, з вагою товару зазначеній у накладній.

Так, 20.03.2020 представниками позивача (Погребняк Д.О. - інженер ПТВ ТОВ Укрбуд Інвест , Маринін Р.Л. - пр. фахівець ВМЗ ТОВ Укрбуд Інвест , Шевченко В.В. - виконроб ТОВ Ягуар ) було складено Акт про невідповідність ваги товару зазначеним в документах. Зі змісту складеного Акту вбачається, що фактична вага товару по поставленій видатковій накладній, після зважування, становить 18 910 т.

За доводами позивача, з урахуванням вартості арматури 20 А500С за одну тонну - 13 599,99 грн, вартість поставленого відповідачем товару у кількості 18 910 т. становить - 257 175,92 грн, у зв`язку з чим переплата складає 42 824,08 грн (300 000,00 грн - 257 175,92 грн).

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача лист №237 від 09.04.2020, у якому повідомив останнього про недопоставку товару за видатковою накладною №ДС-0000510 від 20.03.2020 та просив повернути різницю недопоставленого товару у розмірі 42 824,08 грн. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вищевказаний лист був отриманий відповідачем 24.04.2020, проте, залишений без відповідача та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вищевказаної суми недопоставленого товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури на оплату товару та його безпосередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як встановлено судом, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №ДП-0001844 від 19.03.2020 щодо оплати товару (арматури 20 А500С в кількості 50 т) на загальну суму 679 999,80 грн, позивачем згідно платіжного доручення №64 від 19.03.2020 було здійснено часткове перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" на суму 300 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі видаткової накладної №ДС-0000510 від 20.03.2020 було здійснено поставку товару за вищевказаним рахунком-фактурою на загальну суму 298 111,91 грн у розмірі 21 920 т.

Судом встановлено, що вищевказана видаткова накладна не була підписана з боку позивача у зв`язку з невідповідністю ваги товару. Так, за участі Погребняка Д.О. - інженер ПТВ ТОВ Укрбуд Інвест , ОСОБА_1 - пр. фахівець ВМЗ ТОВ Укрбуд Інвест та ОСОБА_2 - виконроб ТОВ Ягуар , було складено Акт про невідповідність ваги товару зазначеним в документах від 20.03.2020, зі змісту якого вбачається, що фактична вага товару по поставленій видатковій накладній, після зважування, склала 18 910 т.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено судом, відповідно до рахунку-фактури №ДП-0001844 від 19.03.2020 вартість однієї тонни арматури 20 А500С складала 13 599,99 грн, отже, вартість поставленого відповідачем товару у кількості 18 910 т. становить 257 175,92 грн, що свідчить про існування у позивача переплати у розмірі 42 824,08 грн (300 000,00 грн - 257 175,92 грн).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

У даному випадку, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом №237 від 09.04.2020, у якому повідомляв останнього про недопоставку товару за видатковою накладною №ДС-0000510 від 20.03.2020 та просив повернути різницю недопоставленого товару у розмірі 42 824,08 грн.

Станом на момент розгляду спору по суті, відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували допоставку ним товару позивачу, як і доказів, які б свідчили про повернення ним грошових коштів у розмірі 42 824,08 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 42 824,08 грн згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказаний обов`язок не спростований, доказів належної поставки товару або повернення частини попередньої оплати не надано.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 42 824,08 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114, ідентифікаційний код 42817110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 6, поверх 4, ідентифікаційний код 39534785) заборгованість у розмірі 42 824 (сорок дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.12.2020

Суддя Л. Г. Пукшин