Рішення

від 07.12.2020 по справі 910/15048/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2020Справа № 910/15048/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1"

про стягнення 18 639, 70 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1" про стягнення заборгованості у сумі 18 639, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №142/Н-18 від 10.07.2018.

Враховуючи те, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.10.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/15048/20 та постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 07.10.2020, направленою на адресу місця реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1": 04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1, ідентифікаційний код 42102630, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 07.10.2020 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням терміну зберігання.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1" (покупець, відповідач) укладений договір №142/н-18 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору. Увесь товар, що постачається покупцеві постачальником вважається поставленим на умовах даного договору, якщо інше не зазначене у документації (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору документи на товар, які постачальник зобов`язаний передати покупцеві: накладні, податкові накладні, сертифікати, а також ліцензії на оптову торгівлю алкоголем.

Загальна сума договору складається із сум вартості товару поставленого на умовах даного договору. Весь товар поставлений під час дії даного договору вважається поставленим заданим договором (п. 1.3. договору).

Відповідно п. 2.2. договору загальна кількість товару: згідно накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

В пункті 2.2. договору сторони погодили, що ціни на товар встановлюються постачальником у національній валюті України й вказуються у накладних, які підписуються обома сторонами.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3. договору передбачено, що товар, який є предметом даного договору поставляється згідно заявок покупця у строк до 3-х днів від дня розміщення заявки. Сторони погодили, що датою поставки й моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання накладної представниками сторін. Товар, що постачається за даним договором вважається поставленим на умовах DDP в редакції "Інкотермс" 2010 року.

За змістом п. 6.1 договору покупець оплачує постачальникові 100% вартості поставленого товару протягом 21 календарних днів, починаючи з дати поставки товару.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2019 року. У випадку якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору, жодна зі сторін не попередить про розірвання договору, він уважається продовженим на наступний календарний рік.

На виконання умов договору позивач здійснив відповідачу поставку обумовленого договором товару на загальну суму 33 976,80 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи, а саме: №РН000003177 від 11 липня 2018 року на суму 5544,00 грн, №РН000004571 від 28 вересня 2018 року на суму 6678,00 грн, №РН000004598 від 28 вересня 2018 року на суму 6678,00 грн, №РН000004872 від 12 жовтня 2018 року на суму 4129,20 грн, №РН000004873 від 12 жовтня 2018 року на суму 3589,20 грн, №РН000006005 від 28 листопада 2018 року на суму 3679,20 грн, №РН000006006 від 28 листопада 2018 року на суму 3679,20 грн.

Відповідачем було частково повернуто отриманий товар на загальну суму 13 337,10 грн, що підтверджується накладними на повернення товару: №12.4. від 12.04.2019 на суму 5783,40 грн, № РТ403 від 12.04.2019 на суму 1234,80 грн, № РТ511 від 12.04.2019 на суму 5783,40 грн, № РТ511.1 від 12.04.2019 на суму 535,50 грн.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань здійснив часткову оплату у розмірі 2 000,00 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача за 26.06.2019 та 05.07.2019, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 18639,70 грн (33 976,80 грн - 13 337,10 грн - 2 000,00 грн).

Оскільки відповідач оплати вартості поставленого товару не здійснив, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18639,70 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними, позивач на виконання умов договору №142/н-18 від 10.07.2018 здійснював поставку відповідачу товару на загальну суму 33 976,80 грн (№РН000003177 від 11 липня 2018 року на суму 5544,00 грн, №РН000004571 від 28 вересня 2018 року на суму 6678,00 грн, №РН000004598 від 28 вересня 2018 року на суму 6678,00 грн, №РН000004872 від 12 жовтня 2018 року на суму 4129,20 грн, №РН000004873 від 12 жовтня 2018 року на суму 3589,20 грн, №РН000006005 від 28 листопада 2018 року на суму 3679,20 грн, №РН000006006 від 28 листопада 2018 року на суму 3679,20 грн).

Судом встановлено, що відповідно до накладних на повернення товару: №12.4. від 12.04.2019 на суму 5783,40 грн, № РТ403 від 12.04.2019 на суму 1234,80 грн, № РТ511 від 12.04.2019 на суму 5783,40 грн, № РТ511.1 від 12.04.2019 на суму 535,50 грн, відповідачем було частково повернуто отриманий товар на загальну суму 13 337,10 грн, а також частково здійсним оплату товару у розмірі 2 000,00 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача за 26.06.2019 та 05.07.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 6.1. договору сторонами погоджено, що покупець оплачує постачальникові 100% вартості поставленого товару протягом 21 календарних днів, починаючи з дати поставки товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару здійснив частково, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 18639,70 грн (33 976,80 грн - 13 337,10 грн - 2 000,00 грн).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договорами у сумі 18639,70 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 18639,70 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1" про стягнення заборгованості у сумі 18 639, 70 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА 1" (04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 28/1, ідентифікаційний код 42102630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРУСЯ БЕВЕРЕДЖИЗ ЮКРЕЙН" (04201, місто Київ, вулиця Юрія Кондратюка, будинок 4-В, офіс 72, ідентифікаційний код 33399843) основний борг у сумі 18 639,70 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.12.2020

Суддя О.В. Гулевець