Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/3150/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/3150/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластімекс"

до ОСОБА_1

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластімекс Україна"

про розірвання Договору та повернення безпідставно одержаних коштів в розмірі 14 562 євро.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Дружинін Є.Є., ордер серія КС № 733961;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пластімекс звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до ОСОБА_1 про розірвання Договору та повернення безпідставно одержаних коштів в розмірі 14 562 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов`язання відповідача за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Пластімекс Україна від 28.02.2017, щодо реальної передачі та реєстрації прав позивача на частку у статутному капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна згідно чинного законодавства України не виконано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.

12.03.2020 від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

02.04.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підготовче засідання призначено на 04.05.2020.

У судове засідання 04.05.2020 представники учасників судового процесу не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 підготовче судове засідання відкладено на 01.06.2020.

У судове засідання 01.06.2020 представник позивача з`явився, представники інших учасників справи не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 22.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.06.2020 від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшла витребувана ухвалою суду від 01.06.2020 інформація.

У судове засідання 22.06.2020 представники учасників справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 підготовче судове засідання відкладено на 27.07.2020.

23.06.2020 представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

24.07.2020 представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 27.07.2020 представники учасників справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 підготовче судове засідання відкладено на 07.09.2020.

29.07.2020 представником третьої особи подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

31.07.2020 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.09.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

04.09.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У зв`язку з відрядженням судді Грєхової О.А. до Національної школи суддів України, судове засідання, призначене на 07.09.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче судове засідання призначено на 12.10.2020.

24.09.2020 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

09.10.2020 представником позивача подано відповідь на відзив.

09.10.2020 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 12.10.2020 представник відповідача з`явився, представники позивача та третьої особи не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 09.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

02.11.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

04.11.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

09.11.2020 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

09.11.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 09.11.2020 представник відповідача з`явився, інші учасники судового процес не з`явились.

За результатами судового засідання 09.11.2020, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.11.2020.

23.11.2020 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.

23.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластімекс" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції відмовлено.

24.11.2020 представником позивача подано клопотання про участь у судовому засіданні 30.11.2020 в режимі відеоконференції, яке до розгляду судом не прийнято, у зв`язку з тим, що воно не підписано уповноваженою особою з використанням електронного цифрового підпису, який прирівнюється до власноручного підпису, враховуючи приписи ст. ст. 6, 170 ГПК України.

27.11.2020 представником відповідача подано заперечення на заяву про уточнення позовних вимог.

27.11.2020 представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, яке до розгляду судом не прийнято, у зв`язку з тим, що воно не підписано уповноваженою особою з використанням електронного цифрового підпису, який прирівнюється до власноручного підпису, враховуючи приписи ст. ст. 6, 170 ГПК України.

У судове засідання 30.11.2020 представник відповідача з`явився, представники позивача та третьої особи не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що заява позивача уточнення позовних вимог підлягає залишенню без розгляду, з огляду на наступне.

Чинним процесуальним законом не передбачено подання заяви про уточнення позовних вимог, в зв`язку з чим, суд оцінює подану позивачем заяву у відповідності до чинного ГПК України.

Так, частиною 1 статті 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 46 ГПК України).

Таким чином, наведеними приписами унормовано, що подання будь-якої заяви у порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України можливе лише до закінчення підготовчого провадження, в свою чергу, за результатами судового засідання 09.11.2020, з урахуванням поданої позивачем заяви про розгляд справи за відсутності представника останнього, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2020, отже з урахуванням ч. 2 ст. 207 ГПК України вказана заява залишається судом без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника позивача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна (далі - третя особа) затвердженим рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна , оформленим Протоколом № 4 від 13.03.2009 визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна створене шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства УДТ та є правонаступником останнього, усе майно, усі права та обов`язки Закритого акціонерного товариства УДТ переходять до товариства.

Відповідно до п. 1.4 Статуту учасниками товариства є: ТОВ СП УДТ , ТОВ Пластімекс (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі - відповідач).

Пунктом 4.2.1 Статуту визначено, що ТОВ Пластімекс належить частка на суму 1 972 000,00 грн., що становить 50% Статутного капіталу товариства, ТОВ СП УДТ належить частка на суму 1 755 080,00 грн., що становить 44,5% Статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 належить частка на суму 216 920,00 грн., що становить 5,5% Статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 5.1.7 Статуту учасники товариства або через своїх представників мають право, зокрема вийти зі складу учасників товариства у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України та цим Статутом.

Згідно з п. 5.3.1 та п. 5.3.4 Статуту учасник товариства має право поступитися своєю часткою (частиною частки) у статутному капіталі товариства одному або кількома учасника товариства.

При передачі частки (частини частки) тертій особі до неї одночасно переходять відповідні права та обов`язки, що належали учаснику, який нею поступився.

Пунктом 8.14 Статуту передбачено, що загальні збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові загальні збори скликаються головою загальних зборів учасників, а також на вимогу виконавчого органу або ревізійної комісії товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, передбачених цим статутом, і в будь-якому випадку, якщо цього вимагають інтереси товариства.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотків голосів, мають право вимагати скликання позачергових Загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі сам скликати Загальні збори учасників.

28 лютого 2017 року між ОСОБА_1 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пластімекс (далі - покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Пластімекс Україна (далі-Договір), за умовами якого продавець передає у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВ Платімекс Україна , що становить 5,5% статутного капіталу, номінальною вартістю згідно статуту - 216 920,00 грн., а покупець зобов`язується прийняти та оплатити частку відповідно до умов цього Договору.

Частка продавця в статутному капіталі товариства на момент укладення цього Договору повністю оплачена, що підтверджується свідоцтвом від 16.09.2009 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони погодили, що ціна продажу частки складає половину вартості частки за курсом євро на момент створення товариства (1 євро = 7,448 грн.) та становить 14 562 євро, що еквівалентно 417 055,68 грн. за курсом євро на момент укладення Договору (1 євро = 28,64 грн.)

Згідно з п. 2.2 Договору покупець зобов`язаний оплатити продавцю вартість частки, передбачену п. 2.1 цього Договору, в євро протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього Договору.

У відповідності до п. 3.1 Договору покупець набуває право власності на частку з моменту укладення цього Договору, а корпоративні права продавця як учасника товариства - з моменту державної реєстрації відповідних змін до статуту ТОВ Пластімекс Україна щодо складу учасників товариства та розміру їх часток, але не раніше повної сплати покупцем на користь продавця ціни продажу частки у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору узгоджено, що після укладення цього Договору до моменту державної реєстрації змін до статуту товариства продавець не має права жодним чином розпоряджатися часткою та зобов`язується не вчиняти жодних дій, спрямованих на відчуження частки іншим особам або виникнення у третіх осіб будь-яких прав щодо частки (застава чи інші обтяження).

Згідно з п. 3.3 Договору сторони зобов`язується вжити всіх передбачених чинним законодавством України та статутом товариства дій з метою внесення змін до установчих документів товариства та державної реєстрації цих змін на виконання умов цього Договору, зокрема, але не обмежуючись участю в загальних зборах учасників товариства особисто або через уповноваженого представника голосуванням за відповідні рішення та ін.

З моменту внесення змін до статуту товариства щодо складу учасників і розміру їх часток у зв`язку з укладенням цього Договору та державної реєстрації таких змін, продавець перестає бути учасником ТОВ Пластімекс Україна , а покупець стає власником частки в розмірі 55,5% у статутному капіталі ТОВ Пластімекс Україна та набуває корпоративні права та обов`язки продавця у товаристві.

Цей Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення підписів сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором та державної реєстрації відповідних змін до статуту ТОВ Пластімекс Україна щодо складу учасників товариства та розміру їх часток (п. 4.1 Договору).

28 лютого 2017 року сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капітал ТОВ Платімекс України , відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ Платімекс Україна , що становить 5,5 % статутного капіталу, номінальною вартістю згідно статуту 216 920,00 грн.

Пунктами 3 та 4 Акту визначено, що з моменту підписання цього Акта зобов`язання продавця щодо передачі частки вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином.

З моменту підписання цього Акт зобов`язання покупця щодо оплати за частку вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином.

Позивач зазначає, що зобов`язання відповідача щодо реальної передачі та реєстрації прав позивача на частку згідно чинного законодавства України не виконано, не дивлячись на те, що відповідач є не тільки учасником, а й директором (виконавчим органом) товариства та мав і має вищевказані повноваження для скликання, організації і проведення загальних зборів учасників товариства, з метою вирішення питання відчуження частки згідно з Договором, відповідачем не було вжито жодних заходів щодо належного виконання умов Договору.

Як зазначає позивач, замість вчинення дій, направлених на внесення змін до установчих документів товариства та державної реєстрації цих змін на виконання умов Договору, 23.03.2017 відповідач звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом до товариства, терті особи: позивач та ТОВ СП УДТ про звільнення відповідача з посади директора товариства та визнання трудових відносин припиненими, за результатами розгляду якого рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28.12.2018 у справі № 757/16729/17-ц у задоволенні позову відмовлено.

Позивач зазначає, що в ході розгляду справи № 757/16729/17-ц встановлено, що у період після укладення Договору, учасники товариства (позивач та ТОВ СП УДТ ) неодноразово виступали ініціаторами проведення загальних зборів учасників товариства, про що відповідачу, як директору товариства надсилались відповідні вимоги та пропозиції щодо порядку денного.

При цьому, як зазначає позивач, суд встановив, що відповідачем, як директором товариства, до компетенції якого, в тому числі відноситься скликання, організація проведення загальних зборів учасників товариства, формування порядку денного загальних зборів учасників, не було вжито заходів щодо скликання, організації проведення загальних зборів учасників товариства, не вжито заходів належного повідомлення учасників товариства про загальні збори учасників, а отже, обставини виконання позивачем та невиконання відповідача положень п. 3.3 Договору встановлено рішенням суду у справі № 757/16729/17-ц, що набрало законної сили.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов`язань щодо вжиття заходів з метою внесення змін до установчих документів товариства та державної реєстрації цих змін на виконання умов Договору, внаслідок чого відповідач безпідставно отримав грошову суму в розмірі 14 562,00 євро, яку би в свою чергу позивач не сплачував, знаючи, що не отримує можливості реалізувати свої корпоративні права на збільшену внаслідок укладення Договору частку учасника товариства, а отже має місце істотне порушення умов Договору з боку відповідача, з огляду на яке позивач позбавляється реальних прав на частку, з набуттям яких позивач розраховував на збільшення свої участі у товаристві до 55,5% у статутному капіталі товариства, в зв`язку з чим позивач просить розірвати Договір та стягнути з відповідача 14 562,00 євро.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що укладений Договір та Акт приймання-передачі частки підтверджують факт відчуження частки у статутному капітал ТОВ Пластімекс Україна на користь позивача та належне виконання відповідачем зобов`язань щодо передачі частки у повному обсязі.

Як зазначає відповідач, останній зобов`язався вжити всіх передбачених чинним законодавством України та статутом товариства дій з метою внесення змін до установчих документів товариства та державної реєстрації цих змін на виконання умов цього Договору, як учасник товариства, а не особа, що пов`язана із товариством трудовими відносинами, в свою чергу Договір не покладає на відповідача жодних обов`язків по вчиненню дій, які він має вчинити як директор.

Відповідач зазначає, що саме неявка позивача на загальні збори учасників ТОВ Пластімекс Україна , які проводилися після укладення сторонами Договору унеможливлювала прийняття усіх необхідних корпоративних рішень. Так відповідач зазначає, що листом від 07.03.2017 позивач повідомив про скликання ним загальних зборів на 19.04.2020, зазначивши, що уповноваженим представником позивача в Україні є Петрова Леся Юріївна, однак, листом вих. № 31/2017 від 31.01.2017, у зв`язку з тимчасовою відсутністю одного з членів правління, позивач попросив перенести позачергові загальні збори учасників товариства з 19.04.2017 на 25.05.2017, при цьому, наступні загальні збори учасників 25.05.2017 та 16.06.2017 не відбулися, у зв`язку з відсутністю учасника ТОВ СП УДТ , що підтверджується листом позивача вих. № 111/2017, а отже відповідача не винен, що загальні збори учасників не могли зібратися.

При цьому, відповідач зазначає, що на прохання працівника ТОВ Ансер Орієнс , що представляла інтереси позивача, відповідач видав довіреність на Петрову Л.Ю, 17.03.2017 до 17.05.2017 та від 15.04.2017 до 05.10.2017 для участі у загальних зборах учасників товариства та проведення державної реєстрації необхідних дій, а отже відповідачем на виконання вимог п. 3.3 Договору надав представнику позивача усі необхідні повноваження провести загальні збори та здійснити державну реєстрацію за відсутності відповідача.

Відповідач також зазначає, що з огляду на набрання чинності з 17 червня 2018 року Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018, яким внесено зміни до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , особа, яка набула частку у статутному капіталі товариства, а саме позивач, має право зареєструвати зміни відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Пластімекс Україна на підставі нотаріально посвідченого Акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства від 28.02.2017 і для цього від відповідача взагалі нічого не вимагається, а отже оскільки з 17.06.2018 до моменту подання позовної заяви позивачем не реалізовано дане право, відповідач зазначає, що саме позивач ухиляється від виконання умов Договору, а саме не вживає заходів для здійснення державної реєстрації змін відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників товариств.

Також у запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначає, що відповідно до витягу з ЄДР від 29.10.2020 учасниками ТОВ Пластімекс Україна є: ТОВ СП УДТ із розміром внеску до статутного фонду - 1 755 080,00 грн. та ТОВ Пластімекс із розміром внеску до статутного фонду - 2 188 290,00 грн., а отже частка відповідача уже перереєстрована на позивача, а відтак підстави для розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, на яку посилається позивач, відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульований статтею 147 ЦК України (яка була чинною на день виникнення спірних відносин), положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України Про господарські товариства .

Згідно з положеннями зазначених норм права учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття відступлення і відчуження є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.

Термін відступлення використовувався у Цивільному кодексі Української РСР 1963 року стосовно майнових прав, які не визнавалися об`єктами і не могли перебувати в цивільному обороті, тобто продаватись, даруватись тощо, на відміну від речей. Тому їх можна було лише відступити, а не продати. За такою моделлю правовідносин майнові права в однієї особи припинялись, а в іншої виникали. Навпаки, за статею 190 чинного ЦК України майнові права прирівняні до речей і тому стали об`єктом, який є оборотоздатним. Тому їх можна продавати, дарувати тощо. Утім у статті 53 Закону України Про господарські товариства та статті 147 ЦК України поряд із терміном відчуження вживається й застарілий термін відступлення . Контекст, в якому цей термін вживається, свідчить про те, що відступлення означає відчуження частки на користь іншої особи . Відтак це вольова дія, яка являє собою правочин.

Про вірність такого тлумачення свідчить і те, що в новому Законі України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютого 2018 року, внаслідок ухвалення якого втратили чинність стаття 147 ЦК України та стаття 53 Закону України Про господарські товариства , взагалі не вживається термін відступлення щодо частки учасника у статутному капіталі. Відповідно до частини першої статті 21 зазначеного Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ч. 2 ст. 656 ЦК України).

Таким чином, укладений 28 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Пластімекс Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Пластімекс Україна є підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі ТОВ Платімекс Україна у розмірі 5,5% від ОСОБА_1 до ТОВ Платімекс .

Позивач зазначає, що зобов`язання відповідача щодо реальної передачі та реєстрації прав позивача на частку згідно чинного законодавства України не виконано, не дивлячись на те, що відповідач є не тільки учасником, а і директором (виконавчим органом) товариства та мав і має вищевказані повноваження для скликання, організації і проведення загальних зборів учасників товариства, з метою вирішення питання відчуження частки згідно з Договором, відповідачем не було вжито жодних заходів щодо належного виконання умов Договору, в зв`язку з чим просить, зокрема розірвати Договір на підставі ч. 1 ст. 665 та ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (зокрема в постанові від 30.01.2018 у справі №908/491/17) оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, які встановлено цією нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу суддівського розсуду.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 13.02.2018 у справі №924/522/17 та у постанові від 12.06.2019 у справі № 910/1764/18

Таким чином, підставою для розірвання договору в судовому порядку може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором та наявність завданої цим невиконанням шкоди позивачеві.

Згідно з п. 3.3 Договору сторони зобов`язується вжити всіх передбачених чинним законодавством України та статутом товариства дій з метою внесення змін до установчих документів товариства та державної реєстрації цих змін на виконання умов цього Договору, зокрема, але не обмежуючись участю в загальних зборах учасників товариства особисто або через уповноваженого представника голосуванням за відповідні рішення та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.03.2017 позивач повідомив про скликання ним загальних зборів на 19.04.2020, зазначивши, що уповноваженим представником позивача в Україні є ОСОБА_2 .

В подальшому, позивач листом вих. № 31/2017 від 31.01.2017, у зв`язку з тимчасовою відсутністю одного з членів правління, попросив перенести позачергові загальні збори учасників товариства з 19.04.2017 на 25.05.2017.

Листом від 7 червня 2017 року позивач повідомив ОСОБА_1 , як директора ТОВ Пластімекс Україна про те, що загальні збори учасників 16.06.2017 не відбулися, у зв`язку з відсутністю учасника ТОВ СП УДТ та просив повідомити про проведення наступних зборів.

Відтак з наведених листів вбачається, що не проведення загальних зборів 19.04.2017, 25.05.2017 та 16.06.2017, не знаходилось у причинно-наслідковому зв`язку із бездіяльністю саме відповідача.

Водночас, з огляду на п. 8.14 Статуту, позивач як учасник товариства, не був позбавлений можливості скликати позачергові загальні збори.

При цьому, з урахуванням приписів ст. 79 ГПК України, суд ураховує, що відповідно до матеріалів справи, відповідач видав довіреності на ОСОБА_2 , яка в свою чергу, відповідно до листа позивача представляла інтереси позивача, для участі у загальних зборах учасників товариства та проведення державної реєстрації необхідних дій.

Враховуючи наведене, відповідачем вчинялись дії на виконання вимог п. 3.3 Договору, зокрема шляхом надання представнику позивача довіреності із усіма необхідними повноваженнями для участі у загальних зборах, що не позбавляло можливості позивача приймати участь у зборах за відсутності самого відповідача.

Разом з тим, позивач помилково ототожнює трудові відносини ТОВ Пластімекс Україна із ОСОБА_1 , як директором, оскільки обов`язки та права ОСОБА_1 , як акціонера, не пов`язані із правами та обов`язками ОСОБА_1 ,. як директора, та відповідно мають різну правову природу, та зокрема невиконання будь-яких обов`язків ОСОБА_1 , як директором товариства, не можуть створювати будь-яких права та обов`язків ОСОБА_1 , як учаснику такого товариства.

При цьому, незважаючи на поєднання керівника товариства та учасника товариства в одній особі - ОСОБА_1 , права та обов`язки ОСОБА_1 , як керівника та учасника, не поєднуються, оскільки мають різну правову природу та природу їх виникнення.

В свою чергу, посилання позивача на рішення суду у справі № 757/16729/17-Ц, як на встановлення певних обставин, що не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, судом відхиляються, оскільки предметом спору у справі № 757/16729/17-Ц були взаємовідносини ОСОБА_1 , як директора товариства, а не як учасника, а відтак і встановлюють обставини щодо взаємовідносин ОСОБА_1 та товариства, як директора, а не учасника, на відмінну від даної справи.

Водночас, 28 лютого 2017 року сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капітал ТОВ Платімекс України , відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність частку у статутному капіталі ТОВ Платімекс Україна , що становить 5,5 % статутного капіталу, номінальною вартістю згідно статуту 216 920,00 грн., пунктом 3 якого визначено, що з моменту підписання цього Акта зобов`язання продавця щодо передачі частки вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином.

При цьому, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютого 2018 року, який набрав чинності 17.06.2018, статтю 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань доповнено частиною 5, відповідно до якої, для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства;

г) заява про вихід з товариства;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Як встановлено судом, в процесі розгляду справи, проведено державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та складу учасників товариства, а саме відповідно до витягу з ЄДР від 29.10.2020 учасниками ТОВ Пластімекс Україна є: ТОВ СП УДТ із розміром внеску до статутного фонду - 1 755 080,00 грн. та ТОВ Пластімекс із розміром внеску до статутного фонду - 2 188 290,00 грн., а отже частка відповідача є фактично перереєстрованою на позивача.

При цьому, з огляду на наявність у позивача акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, як одного із документів, визначеного ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач не був позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію відомостей про юридичну особу.

Посилання ж позивача на приписи ч. 1 ст. 665 ЦК України, відповідно до якої, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, у даному випадку судом відхиляються, оскільки доказів відмови від передачі частки у статутному капіталі, матеріали справи не містять, а позивачем не доведено.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами, за визначенням ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено того, що відповідач, як учасник товариства, перешкоджав позивачу в отриманні частки у статутному капіталі товариства, набутої на підставі Договору..

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищевказане, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про розірвання Договору є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В свою чергу, оскільки вимога про розірвання Договору залишена судом без задоволення, похідна вимога про стягнення з відповідача 14 562 євро, залишається судом також без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.12.2020

Суддя О.А. Грєхова