Рішення

від 08.12.2020 по справі 927/814/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 927/814/20 За позовом Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі Деснянської селищної ради

до Міжнародного благодійного фонду "Небесна сотня"

про стягнення 18 434,51 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області до Міжнародного благодійного фонду "Небесна сотня" про стягнення 18434,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2020 № 927/814/20 позов передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлової будівлі від 01.08.2016.

Ухвалою суду від 19.20.2020 відкрито провадження у справі № 927/814/20, вирішено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. Також суд зазначив, що не вбачає обставин, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, отже підстави для залучення управління у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі, відсутні.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України , ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, буд. 2.

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Судом враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва в справі №927/814/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того, суд враховує положення ГПК України щодо двомісячного строку на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та принципу розумності строку розгляду справи

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ :

Судом оцінено зазначені прокурором підстави для представництва позивача в суді в рамках розгляду даної справи.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18.

Як вбачається з поданих до матеріалів справи документів позивачу було відомо про порушення інтересів держави, проте, з відповідним позовом протягом тривалого часу селищна рада так і не звернулась (листування між прокуратурою та селищною радою: від 06.06.2019 № 2783вих.19, лист від 07.06.2019 № 10-20/694, від 08.05.2020 № 66-5279вих20, від 13.05.2020 № 10-20/570, від 20.05.2020 № 10-20/604, від 10.06.2020 № 02-10/690).

До матеріалів справи долучено повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" адресоване Деснянській селищній раді про намір прокуратури звернутись до суду про стягнення з Міжнародного благодійного фонду "Небесна сотня" заборгованості з орендної плати у розмірі 18434,51 грн.

Позивач не заперечив обставин отримання повідомлення прокуратури про звернення до суду та не оспорив його право представництво, в зв`язку з чим, суд вбачає підстави для розгляду даної справи по суті.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України , зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України , підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.08.2016 Деснянською селищною радою (орендодавець), та Міжнародним благодійним фондом "Небесна сотня" ( орендар) укладено договір оренди нежитлової будівлі.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування нежитлову будівлю, що є власністю орендодавця: загальною площею 262,7 м кв.; використання для розміщення лікарської амбулаторії; адреса приміщення - вул Шевченка, 23, с. Косачівка, Козелецький район, Чернігівська область; строк оренди - 2 роки, 11 місяців з дати складання акту приймання-передачі приміщення (до 01.07.2019 включно); орендна плата за місяць без ПДВ - 648,83 грн.

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4. договору, приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем в оренду на підставі акту приймання-передачі приміщення. Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі. Після закінчення строку оренди приміщення передається орендарем орендодавцю на підставі акта приймання-передачі, що підтверджує повернення приміщення.

Згідно п. 6.1-6.2, 6.7 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір залишається чинним до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Строк оренди приміщення починається з дати підписання акта приймання-передачі відповідно до п. 2.1 договору та спливає в останній день строку оренди, зазначеного у п. 1.1 цього договору. Сторони домовились, що у разі закінчення строку дії договору, якщо жодна із сторін не заявляє вимоги про розірвання договору, вважається що строк дії договору продовжено на той самий строк, на тих самих умовах і переукладення не потребує. Зміна умов договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 7.1.1., 7.3, 7.4 договору згідно умов договору орендар оплачує орендодавцю орендну плату за користування приміщенням у розмірі, зазначеному у п. 1.1 цього договору. По закінченню кожного календарного місяця оренди орендодавець надає орендарю виконання цього договору/акти наданих послуг щодо оренди приміщення. Орендар сплачує орендну плату щомісячно до 20 числа місяця слідуючого за звітним.

Повідомлення та інші документи, що направляються стороні для виконання договору чи в зв`язку з ним, повинні бути складені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін. Зазначені документи будуть вважатися переданими стороні належним чином, якщо вони вручені нарочним, передані кур`єрською службою чи відправлені поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. 12.9 договору).

01.08.2016 сторонами було підписано акт приймання-передачі нежитлової будівлі, що підтверджує обставини щодо виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди щодо передачі майна, зо знаходиться по вул. Шевченка, 23, с. Косачівка, Козелецький район, Чернігівська область, загальною площею 262,7 кв м.

14.03.2019 позивач звернувся до відповідача з листом від 14.03.2019 № 02-10/690, в якому просив погасити заборгованість за договором оренди від 01.08.2016, до якого долучено рахунки та акти виконаних робіт (період вересень 2017-січень 2019). Лист був направлений відповідачу рекомендованим листом, що згідно умов договору є належним підтвердженням його передання відповідачу).

13.06.2019 позивач звернувся до відповідача з листом від 13.06.2019 № 10-20/725, до якого долучені акти та рахунки, та просив сплатити заборгованість.

26.05.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 10-20/623, до якого долучив акти та рахунки на оплату за період з вересня 2017 по червень 2019. Докази направлення листа рекомендованим відправленням долучені до матеріалів справи, що свідчить про належне виконання позивачем обов`язку щодо вручення відповідачу документів.

Відповідач відповіді на листи позивача не надав, суму заборгованості не сплатив, доказів зворотного до матеріалів справи не долучив.

Прокуратурою до матеріалів справи долучено витяг з акту від 20.02.2020 № 05-30/01 планової ревізії бюджету Деснянської об`єднаної територіальної громади, фінансово-господарської діяльності Деснянської селищної ради за період з 01.01.2016-31.12.2019, яким зазначено про обставини щодо укладення між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул Шевченка, 23, с. Косачівка, Козелецький район, Чернігівська область, площею 262,7 кв м та не доотримання бюджетом заборгованості з орендної плати з вересня 2017-червень 2019 у розмірі 18434,51 грн.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав, доказів в спростування наведених позивачем обставин до суду подано ним не було.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору від 01.08.2016, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції), передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції), орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 1, 12, 15 розділу У Рішення Деснянської селищної ради від 23.05.2016 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади" (далі - Положення) орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві, незалежно від наслідків господарської діяльності. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць з врахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Орендар сплачує орендодавцеві орендну плату щомісячно в термін, що встановлений договором оренди.

Згідно умов договору відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.

До матеріалів справи долучено рахунки на оплату орендної плати: № 1 від 2019 року на суму 3124,39 грн за період з вересня 2017 по грудень 2017, № 1 від 2019 року на суму 9966,94 грн за період з січня по грудень 2018, № 5 від 2019 року на суму 875,82 грн за січень 2019, № 5 від 2019 року на суму 880,20 грн за лютий 2019, № 3 від 2019 року на суму 888,12 грн за березень 2019, № 3 від 2019 року на суму 897,00 грн за квітень 2019, № 4 від 2019 року на суму 903,28 грн за травень 2019, № 2 від 2019 року на суму 898,76 грн за червень 2019.

Також прокурором долучено до матеріалів справи акти виконаних робіт за оренду приміщення по вул Шевченка, 23, с. Косачівка, Козелецький район, Чернігівська область, які направлялись відповідачу, проте з його боку не підписані: за оренду приміщення за вересень-грудень 2017 на суму 3124,39 грн, за оренду приміщення за січень-грудень 2018 на суму 9966,94 грн, за оренду приміщення за січень 2019 на суму 875,82 грн, за оренду приміщення за лютий 2019 на суму 880,20 грн, за оренду приміщення за березень 2019 на суму 888,12 грн, за оренду приміщення за квітень 2019 на суму 897,00 грн, за оренду приміщення за травень 2019 на суму 903,28 грн, за оренду приміщення за червень 2019 на суму 898,76 грн.

Загальна сума орендної плати згідно долучених до матеріалів справи рахунків та актів становить 18434,51 грн.

Суд відзначає, що не підписання актів виконаних робіт з боку орендаря не спростовує обов`язку відповідача сплачувати орендну плату, оскільки, договором чітко визначено строк оплати, не пов`язаний з обставинами щодо двостороннього підписання актів. Крім того, всі акти були направлені відповідачу та вважаються отриманими з огляду на обумовлені в договорі умови направлення документів. Відповідачем не заявлено будь-яких заперечень щодо обставин, викладених у актах, в зв`язку з чи послуги з оренди вважаються належним чином прийнятими відповідачем та підлягають оплаті у повному обсязі.

Доказів того, що орендарем сплачувалась орендна плата за період з вересня 2017 по червень 2019 року суду не надано.

Суд перевірив розрахунок орендної плати, здійснений орендодавцем та вважає його таким, що відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, в зв`язку з чим вважає суму заборгованості з орендної плати у розмірі 18434,51 грн обгрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду від 19.10.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525 , 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, приписи чинного законодавства України та умови договору оренди, а також враховуючи, що відповідачем порушені істотні умови договору оренди, зокрема щодо сплати орендних платежів, та беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано тверджень позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, відповідачем обставини, які повідомлені позивачем, спростовано не було, доказів оплати в повному обсязі орендної плати за договором від 01.08.2016 не надано.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 74 , 76-80 , 129 , 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Міжнародного благодійного фонду "Небесна сотня" (місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул Якубовського маршала, 2, ідентифікаційний код 39133941) на користь Деснянської селищної ради (місцезнаходження: 17024, Чернігівська область, Козелецький район, селище міського типу Десна, вулиця Ювілейна, 1-А, ідентифікаційний код 05389882) заборгованість з орендної плати у розмірі 18434 ( вісімнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 51 грн.

3. Стягнути з Міжнародного благодійного фонду "Небесна сотня" (місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул Якубовського маршала, 2, ідентифікаційний код 39133941) на користь Чернігівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114) судовий збір у розмірі 2102 ( дві тисячі сто дві) грн 00 грн.

4 Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України ).

Суддя Усатенко І.В.