Рішення

від 23.11.2020 по справі 911/2291/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2291/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торглогістик"

ОСОБА_1

про стягнення 199 200,00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику представників сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торглогістик" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 199 200,00 грн.

Одночасно в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

У п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, ціну позову, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви позивача та розгляд справи № 911/2291/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2019 року відкрито провадження у справі № 911/2291/20, задоволено заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, справу № 911/2291/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, у встановлений судом строк відповідачі відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслали, доказів повної або часткової сплати ними заборгованості, яка є предметом даного спору, не надали, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідачів не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 16.01.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торглогістик" (відповідач-1) в особі керівника Плавак Олександра Олександровича було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), згідно з якою відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» .

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 16.01.2016 року між відповідачем-1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання № Б/Н (далі - Договір).

На підставі Заяви відповідачу-1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт в сумі 200 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.1.74 Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - Послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно з якою клієнт-платник доручає банку зараховувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Дата виконання гарантованою платежу може бути змінена відправником при отриманні згоди па її зміну від одержувача (шляхом твердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"). Гарантований платіж може бути відкликаний (відмінений) платником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт-банк "Приват24".

Згідно з п. 3.1.1.75 Умов у разі необхідності отримання Послуги отримувачем, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" (далі - "Приват24") подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов`язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов`язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

У п. 3.1.1.76 Умов зазначено, що після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, банк розглядає її на предмет надання відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника.

Пунктом 3.1.77.2 Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, Банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання і датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування (інтернет-клієнт-банк "Приват24").

Пунктом 3.2.2.2 Умов передбачено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі статтями 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, визначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, у строк до 30 днів з дати виконання заявки.

Вказаний у пункті 3.2.2.2 строк може бути змінений згідно умов Договору.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на поточному рахунку", подальші правовідносини за яким регулюються розділом 3.2.1 Умов.

Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.5.2 Умов та Правил банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов`язань передбачених пунктами 3.2.2.6.1, 3.2.2.6.12 цього Договору.

Зобов`язання з видачі кредиту або його частини відповідно до умов договору виникають у банка з дня надання клієнтом заявок в межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.2.2.8.2 та з урахуванням п. 3.2.2.1 цього Договору.

Згідно з п. 3.2.2.6.1 Умов клієнт зобов`язується використовувати кредит на цілі у порядку, передбаченому пунктом 3.2.2.1 цього Договору.

Пунктами 3.2.2.6.2 та 3.2.2.6.3 Умов на позичальника було покладено обов`язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до пунктів 3.2.2.9, 3.2.2.10 цього Договору, а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві, а також згідно з пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2 цього Договору.

Як зазначає позивач, відповідач-1 скористався послугою Гарантований платіж шляхом створення та підписання, з використанням електронного цифрового підпису, в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 заявки на гарантований платіж (доручення на договірне списання, копія наявна в матерілах справи), яка була виконана позивачем шляхом перерахування кредитних коштів в сумі та на рахунок отримувача, який вказаний у заявці відповідача-1, в межах ліміту останнього, зокрема 09.06.2016 року позивачем від імені відповідача-1 було перераховано на рахунок ПП Елізанта-2 (код ЄДРПОУ 34076816) за № НОМЕР_2 199 200,00 грн. з призначенням платежу оплата згідно рахунку № 8 від 20.01.2016 року за двигун Д245.9-402М ЗІЛ-4329 (з генератором) .

Відтак, як зазначає позивач, він свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредит шляхом виконання описаної заявки, що також підтверджується виписками по рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач-1, усупереч умов Договору, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, належним чином не виконав умови Договору та станом на 06.07.2020 року кредитні кошти не повернув.

У зв`язку з чим, за відповідачем-1 рахується заборгованість за кредитом в сумі 199 200,00 грн.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ініціювання відповідачем-1 укладення Договору, свідчить про замовлення відповідачем-1 кредитного ліміту, порядок встановлення та зміни якого, погашення заборгованості регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послу і тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

З відповідними умовами банківського обслуговування відповідач-1 був обізнаний і погодився в момент підписання відповідної Заяви, згоду на отримання кредиту також надав в момент оформлення заявки на договірне списання кредитних коштів, що відповідачем-1 не заперечено і не спростовано.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать, що відповідач-1 скориставшись наданим банком кредитним лімітом, погодив кредитні відносини з банком, врегульовані Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів погашення заборгованості в сумі 199 200,00 грн., позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 199 200,00 грн. підлягають задоволенню.

Як зазначає позивач, з метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1, 16.01.2016 року між Банком (за договором - Кредитор) та ОСОБА_1 (за договором - Поручитель, далі - відповідач-2) було укладено Договір поруки № РOR1452953549892 (далі - Договір поруки).

Предметом даного Договору поруки є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГЛОГІСТИК , зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) та до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантований платіж Умов та правил надання банківських послуг (Угода -2).

Відповідно до п. 1.2 Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов`язків за Угодою - 1 та Угодою - 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою - 1/або Угодою - 2, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п.1.5 Договору)

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою позивача.

Дослідивши укладений між сторонами договір поруки, судом встановлено наступне.

Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 року у справі № 922/2913/18.

Судом встановлено, що предмет Договору поруки № РOR1452953549892 від 16.01.2016 визначено як надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Відповідачем-1 зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.11. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) та до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантований платіж Умов та правил надання банківських послуг (Угода -2).

З системного аналізу всіх умов вказаного Договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який, як основне зобов`язання, забезпечений порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких підстав, суд не погоджується з твердженнями позивача, що Договір поруки № РOR1452953549892 від 16.01.2016 року укладено саме в забезпечення виконання зобов`язань за Договором № б/н від 16.01.2016 року, оскільки є такими, що жодним чином не узгоджені сторонами Договору поруки та матеріалами справи не підтверджені, а відтак суд позбавлений можливості встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що оскільки аналіз змісту договору поруки не дозволяє встановити дійсний зміст основного зобов`язання забезпеченого порукою, то у даній справі підлягає застосуванню тлумачення contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the diminant sinfluence of the party).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 року у справі № 753/11000/14-ц; постанові Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 910/3570/18.

Отже, із застосуванням даного принципу тлумачення умов договору, ризик настання негативних наслідків покладається на сторону договору, яка передбачила таку умову договору, що не конкретизувала включення до предмета поруки умови щодо основного зобов`язання забезпеченого порукою.

За таких обставин, виявлені недоліки укладеного між позивачем та відповідачем-2 Договору поруки № РOR1452953549892 від 16.01.2016 року, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплати заборгованості за кредитом у розмірі 199 200,00 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 199 200,00 грн., сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача-2 - ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами, а відтак вимога щодо солідарного стягнення задоволенню не підлягає.

За таких обставин, заборгованість за кредитом у розмірі 199 200,00 грн. підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торглогістик".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торглогістик" та ОСОБА_1 про стягнення 199 200,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торглогістик" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 125 , код ЄДРПОУ 38576384) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570) 199 200 (сто дев`яносто дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 2 988 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.11.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін