Рішення

від 30.11.2020 по справі 911/2809/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2809/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-Н»

про стягнення 133 520,44 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-Н» про стягнення 133 520,44 грн. вартості поставленого, але неоплаченого товару.

Одночасно в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, ціну позову, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви позивача та розгляд справи № 911/2809/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2809/20, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, станом на 30.11.2020 року відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених в позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» (далі - Постачальник, ТОВ «Будівельний двір» ) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО-Н» (далі - відповідач, Покупець) рахунки на оплату: № БД000040226 від 24.09.2019 року на суму 147 933,60 грн. та № БД000041310 від 01.10.2019 року на суму 5 586,84 грн.

01.10.2019 року Постачальником було відпущено, а Покупцем прийнято товар на загальну суму 153 520,44 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 110-248 від 01.10.2019 року на суму 147 933,60 грн. та № 110-286 від 01.10.2019 року на суму 5 586,84 грн. та товарно-транспортною накладною № Р110-248 від 01.10.2019 року, які підписані уповноваженими представниками Постачальника і Покупця та скріплені їх печатками (копії наявні в матеріалах справи).

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий товар не оплатив, розрахувався частково 21.01.2020 року на суму 20 000,00 грн. на підставі рахунку на оплату № БД000040226 від 24.09.2019 року на суму 147 933,60 грн. за видатковою накладною № 110-248 від 01.10.2019 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (копія наявна в матеріалах справи). Решта отриманого товару на суму 133 520,44 грн. залишилась неоплаченою. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Відтак, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати отриманого за товару за спірними видатковими накладними в передбачений законодавством строк, позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 2-20 від 22.07.2020 року оплатити наявну заборгованість (докази надіслання наявні в матеріалах справи), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 133 520,44 грн. боргу за поставлений товар.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, про що свідчить отримання відповідачем товару позивача та підписання товаророзпорядчих документів на нього, внаслідок чого у Покупця та Постачальника виникають відповідні права та обов`язки, в тому числі зобов`язань з приводу поставки товару та його своєчасної і належної оплати.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару. Тобто, відповідно до вимог вказаної норми закону, покупець зобов`язаний був оплатити товар прийнявши його, і засвідчивши цей факт підписанням видаткових накладних на поставку товару.

Таким чином, відповідач, прийнявши поставлений позивачем 01.10.2019 року товар, зобов`язаний був, у відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України, оплатити його не пізніше 02.10.2019 року.

Відтак, неоплаченими залишились видаткова накладна № 110-248 від 01.10.2019 року в сумі 127 933,60 грн. та № 110-286 від 01.10.2019 року в сумі 5 586,84 грн., у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в загальній сумі 133 520,44 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 133 520,44 грн.

Також, позивачем в позові заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. В обґрунтування відповідного клопотання позивач, посилаючись на те, що для отримання правової допомоги по з`ясуванню фактичних обставин справи, збору, вивченню і огляду доказів, підготовці та направленню поштою претензії і актів звірки розрахунків, написанню позовної заяви та направленню позову з додатками відповідачу, зазначає, що він звертався до адвоката, на підтвердження чого надав суду Угоду про надання правової допомоги № 5-12/20 від 18.07.2020 року, укладений з адвокатом Топчій Сергієм Миколайовичем, ордер КВ № 409324 від 24.09.2020 року та Акт приймання-передачі робіт (надання послуг) б/н від 18.09.2020 року до Угоди про надання правової допомоги № 5-12/20 від 18.07.2020 року . Факт здійснення відповідних витрат підтверджується прибутковим касовим ордером № 1/19 від 18.09.2020 року на суму 15 000,00 грн.

Приписами ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позов задоволено повністю, клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката подано не було, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем повністю.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2 102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-Н» про стягнення 133 520,44 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-Н» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, буд. 125, офіс 22, код 42620821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» (03146, м . Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 2, кв. 24, код 32773973) 133 520 (сто тридцять три тисячі п`ятсот двадцять) грн. 44 коп. боргу, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.11.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін