Рішення

від 09.11.2020 по справі 911/1404/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1404/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне об`єднання Будівельник

про стягнення 40 789 911,23 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників:

від позивача: Остронілець А.В.(довіреність № 54 від 21.08.2020 року);

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне об`єднання Будівельник про стягнення 40 789 911,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2020 року відкрито провадження у справі № 911/1404/20, справу № 911/1404/20 призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2020 року.

У зв`язку з відпусткою судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 15.07.2020 року не відбулося і було перенесено на 31.07.2020 року.

В судовому засіданні 31.07.2020 року підготовче засідання у справі відкладалось на 12.08.2020 року.

В судовому засіданні 12.08.2020 року судом оголошувалась перерва в підготовчого засідання у справі на 26.08.2020 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено представників сторін під розписку.

28.08.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив.

У зв`язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 26.08.2020 року не відбулося. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 року підготовче засідання у справі призначено на 23.09.2020 року.

В підготовчому судовому засіданні 23.09.2020 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує в повному обсязі. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 23.09.2020 року не з`явився.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.10.2020 року.

12.10.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав викладених в поданому клопотанні.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання 12.10.2020 року не з`явився.

Враховуючи, першу неявку позивача в судове засідання під час розгляду справи по суті та оскільки судом визнано поважними причини такої неявки, які повідомлені суду 12.10.2020 року, суд дійшов висновку про відкладення розгляд справи по суті на 26.10.2020 року.

В судовому засіданні 26.10.2020 року розгляд справи відкладався на 09.11.2020 року.

В судовому засіданні 09.11.2020 року позивач позовні вимоги підтримав. Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, в судове засідання 11.09.2019 року не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 09.11.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (Замовник), в особі директора технічного відокремленого підрозділу Північна електроенергетична система державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельним об`єднанням Будівельник (відповідач, Підрядник) за результатами проведених відкритих торгів (ЦА-2017-09-18-002435-с), акцептованих 31.10.2017 року, було укладено Договір від 15.11.2017 року № 80-4/3218-17 (далі - Договір), за умовами якого ТОВ ВТО Будівельник зобов`язувався виконати (за завданням ДП НЕК Укренерго , в обсягах, порядку, строки, обумовлені договірною документацією) роботи з технічного переоснащення ПС 750 кВ Донбаська , заміни АТ-2 ф. В, ф. С (інв. № 8256) (за предметом закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750 кВ Донбаська , заміна АТ-2 ф. В, ф. С інв. № 8256, 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) та передати ДП НЕК Укренерго результат робіт, а ДП НЕК Укренерго зобов`язується прийняти та оплатити Підряднику належно виконані роботи (результат робіт) в порядку, визначеному Договором.

Додатковою угодою №2 від 23.10.2018 року до Договору було внесено зміни щодо сторін, а саме: додано у розділ 5 Договору пункт 5.12 та викладено в наступній редакції: Уповноваженими представниками Замовника є - начальник Регіонального центру організації будівництва Північного регіону Чадаєв О.С., з боку Північної ЕС - начальник Департаменту електричних підстанцій Північної ЕС Назаренко В.А. (далі - Уповноважені представники Замовника).

Уповноважені представники Замовника є відповідальними за виконання умов Договору згідно наданої Довіреності від керівника ДП НЕК Укренерго .

Функції уповноважених представників Замовника на період відсутності уповноважених представників Замовника, може виконувати інша особа при наявності Довіреності від Керівника ДП НЕК Укренерго , та в об`ємі наданих цією Довіреністю повноважень на виконання умов Договору .

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 року №321 Деякі питання створення приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго створено Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (далі - НЕК Укренерго , позивач) - правонаступник Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго .

Відповідно до ч.2 ст. 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до п 2.3. Договору ціна Договору (відповідно до розрахунків вартості робіт, обладнання) становить 22 384 927,06 грн., крім того ПДВ 20% - 4 476 985,42 грн., разом з ПДВ 20% - 26 861 912,48 грн.

Пунктом 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 29.12.2108 року) передбачено, що Підрядник розпочинає виконання робіт після набуття Договором чинності і виконує їх по 30.06.2019 року, з урахуванням запланованого Сторонами графіку робіт (Додаток 22 до Договору).

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Договору оплата ТОВ ВТО Будівельник здійснюється у формі попередньої оплати (авансу) в розмірі не більше 80 % від ціни Договору та сплачується підряднику протягом двадцяти банківських днів з дати надання ним рахунку-фактури та набуття чинності Договором.

Позивач зазначає, що він, як Замовник, виконав вимоги розділу 3 Договору та 24.11.2017 року платіжним доручення №15 перерахував ТОВ ВТО Будівельник авансовий платіж на суму 21 489 529,98 грн.

Відповідно до п. 3.9 Договору відповідач зобов`язується використати одержаний авансовий платіж на придбання (виробництво) необхідних для виконання робіт обладнання, інших матеріальних ресурсів протягом 90 днів після одержання авансового платежу.

Підрядник протягом 95 днів з дня надходження авансового платежу повинен надати звіт про використання авансових коштів (за формою згідно з Додатком 1 до Договору) разом з підтверджуючими документами (копії накладних/актів, платіжних доручень з відміткою банку, тощо). В разі ненадання у встановлений строк такого звіту або виявлення факту нецільового використання та/або невикористання авансового платежу, Замовник вправі достроково розірвати договір, повідомивши Підрядника та/або вимагати повернення всієї суми авансового платежу, з урахуванням індексу інфляції та 14% річних.

Згідно з Графіком поставки обладнання, що є додатком 22 до Договору, все обладнання (устаткування) за Договором мало бути поставлене відповідачем протягом березня-квітня 2018 року.

Датою поставки (передачі) обладнання визнається дата підписання Замовником акту приймання-передачі обладнання (п. 4.3 Договору).

Відповідно до Графіку виконання робіт (в редакції Додаткової угоди №3 від 29.12.2018 року до Договору) відповідач зобов`язався виконати усі передбачені Договором роботи у термін, не пізніше 30.06.2019 року (п.1.2 Договору).

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що передача Підрядником виконаних робіт та приймання їх Замовником (уповноваженим представником Замовника) оформлюється відповідним актом про приймання належно виконаних робіт (етапу робіт за визначений звітний період), про змонтоване обладнання (устаткування).

Таким чином, за умовами Договору зобов`язання Підрядником мали бути виконані: не пізніше 30.04.2018 року - щодо поставки обладнання (устаткування), та не пізніше 30.06.2019 року - щодо виконання усіх робіт за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Пунктом 17 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Однак, як зазначає позивач, ТОВ ВТО Будівельник порушено строки виконання робіт та поставки Обладнання. Станом на 26.03.2020 року роботи за Договором відповідно графіку робіт відповідачем не виконані, обладнання Замовнику не передане.

Пунктом 5.2 Договору встановлено право Замовника відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків, зумовлених порушенням Підрядником умов Договору, зокрема якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх в строк, визначений Договором, стає неможливим.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У зв`язку з чим, скориставшись правом на односторонню відмову від зобов`язання у зв`язку з порушенням зобов`язання іншою стороною, 26.03.2020 року Замовник направив Підряднику лист вих.№01/11518 про розірвання Договору. На поштову адресу ТОВ ВТО Будівельник лист доставлено на поштову адресу, 13.05.2020 року лист від 26.03.2020 року за вих.№01/11518 повернуто у зв`язку із закінчення терміну зберігання.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 5.2 Договору Підрядник зобов`язаний відшкодувати, відповідно до чинного законодавства України та Договору, завдані Замовнику збитки.

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.

Відповідно до п. 8.3 Договору за порушення строків виконання роботи, передачі Обладнання (за актом прийому-передачі обладнання) Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України в розмірі 0,1 % вартості роботи, строк виконання якої порушений, вартості Обладнання, строк передачі (поставки) якого порушений за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

У разі невиконання договірних зобов`язань з вини підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню Замовнику (протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Замовника) з нарахуванням процентів за користування коштами у розмірі 14% річних від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника.

Збитки, завдані Замовнику неналежним виконанням/невиконанням Підрядником зобов`язань за Договором, підлягають відшкодуванню Підрядником у повній сумі понад встановлені Договором штрафні санкції.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову Підрядник до виконання своїх зобов`язань за Договором не приступив, обладнання (устаткування) Замовнику не поставив, роботи не виконав.

У зв`язку з чим, позивач, як Замовник, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму невикористаного авансу в розмірі 21 489 529,98 грн., 7 418 506,93 грн. пені, 1 877 567,42 грн. штрафу, 3 550 743,19 грн. інфляційних, 453 563,71 грн. річних.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу 26.07.2019 року претензію №901/28024 про сплату заборгованості та штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що згідно з п. 5 Договору виконання роботи має відбуватись у відповідності до Завдання Замовника згідно проектної документації та інших вимог Замовника згідно з Додатком2 до Договору Технічне завдання .

Додатковою угодою № 2 від 23.10.2018 року до Договору було внесено зміни щодо сторін договору за функціями уповноважених представників Замовника на період відсутності уповноважених представників Замовника в об`ємі наданих Довіреністю.

Підрядник за умовами пункту 3.9 Договору зобов`язався використати одержаний авансовий платіж на придбання (виробництво) необхідних для виконання робіт обладнання, інших матеріальних ресурсів протягом 90 днів після одержання авансового платежу.

Однак, вказаний пункт Договору неможливо тлумачити окремо від інших умов Договору, оскільки за умовами Договору та додатків до нього, виконання робіт з технічного переоснащення не залежать від Підрядника.

Листом Замовника за вихідним № 01/35-19Б від 30.08.2018 року Про розгляд змін в робочій документації технічне переоснащення ПС-750кВ Донбаська , заміна АТ-2, ф. С. і В Виконавцю надано відповідь на листи від 13.08.2018 року № 13-08-18-02, від 16.08.2018 року № 16-08-18-02 щодо скоригованої робочої документації, і надано зауваження, які підлягають виконанню. Відтак, і строк виконання Договору за розумності його виконання повинен тривати щонайменше з часу скоригованого робочого проекту і протягом семи місяців, саме стільки часу було визначено сторонами для виконання договору.

Виконавець листом від 04.09.2018 року за вихідним № 04-09-2018 року повідомив Замовника про необхідність додаткового часу на внесення змін до проектної документації технічне переоснащення ПС-750кВ Донбаська , яке встановлено Замовником і направлено листом № 07/29052 від 18.07.2018 року, у зв`язку із високим рівнем ґрунтових та поверхневих вод на будівельних майданчиках підстанції, Підрядник просив внесення змін до договору, додатковою угодою за такою редакцією: Підрядник розпочинає виконання робіт після набуття Договором чинності і виконує їх по 31.12.2018 року, з урахуванням запланованого Сторонами графіку робіт (додаток 49) до договору .

Згідно додаткової угоди № 3 від 29.12.2108 року пунктом 1.2 договору Сторони домовилися, що Підрядник розпочинає виконання робіт після набуття Договором чинності і виконує їх по 30.06.2019 року.

Також, відповідач заперечував наведені в позові періоди нарахування штрафних санкцій з 2017 року та протягом строку, більшого,ніж передбачено ст. 232 ГК України. Відповідач стверджує, що позивачем нараховані штрафні санкції поза межами вини відповідача.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що він всіляко сприяв відповідачу у виконанні робіт, всі об`єктивні обставини були враховані сторонами в додаткових угодах, пояснив, що завдання на коригуванню проектної документації затверджено та передано відповідачу ще 10.07.2018 року і строк виконання робіт за обґрунтованим проханням відповідача було перенесено до 30.06.2019 року, чого було цілком достатньо для виконання робіт.

Однак, відповідач без поважних причин не приступив до виконання робіт, тривалий час утримуючи в себе передплачені позивачем ще в 2017 році значні грошові кошти.

Крім того, позивач пояснив, що коригування проектно-кошторисної документації в обсязі завдання на коригування не виконано. На розгляд надавалась проектна документація лише окремими частинами. До наданої проектної документації надавались зауваження, які не були усунені. Експертиза проектно-кошторисної документації не виконана (порушення умов 5.2. Договору).

Станом на дату подання позову відповідач до виконання своїх зобов`язань за Договором не приступив, обладнання (устаткування) позивачу не поставив, виконання робіт не розпочав.

Позивач листом від 26.03.2020 року за № 01/11518 (0103272489479) повідомив відповідача про розірвання (відмову) від Договору з дня одержання повідомлення. Вказаний лист прибув у точку видачі 01.04.2020 року, однак не отриманий відповідачем. З урахування змін, які були внесені у пункт 10.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 до Договору) відповідач вважається повідомленим про розірвання Договору 11.05.2020 року, а отже і Договір розірваним 11.05.2020 року.

Щодо нарахування штрафних санкцій, пені та інфляційного збільшення, позивач пояснив, що 24.11.2017 рок, платіжним доручення №15 позивач перерахував ТОВ ВТО Будівельник авансовий платіж на суму 21 489 529,98 грн.

За змістом положень статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Необхідною умовою для цього є відсутність достатньої правової підстави або те, що така підстава відпала. Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду (постанова від 26.06.2018 року у справі № 910/9072/17).

Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи особі за рахунок підрядника.

Таким чином, позивач зазначає про правомірність відмови від подальшого виконання зобов`язання відповідачем, відповідно і про припинення правових підстав для подальших господарських відносин з відповідачем за Договором.

Відповідно до частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду, така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Таким чином, позивач стверджує, що правомірно нарахував інфляційне збільшення та відсотки річних з моменту користування безпідставно набутим майном позивача з 25.11.2017 року. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 року у справі № 910/21154/17.

Суд не приймає посилання відповідача на норму ст. 852 Цивільного кодексу України, яка передбачає правові наслідки недоліків у виконанні робіт, в той час, як згідно з обставинами справи роботи взагалі не виконувались і мова йде про відповідальність за прострочення виконання робіт, які були на 80% передплачені.

Крім того, відповідачем в підтвердження викладених у відзиві обставин не надано жодного доказу. Клопотання відповідача про витребування у позивача переписки, яка стосується укладеного Договору та його виконання, є безпідставним, оскільки суперечить принципам доказування у господарському судовому процесі, де кожна сторона повинна довести свою позицію. Також, відповідачем не обґрунтовано неможливості надати суду переписку з позивачем.

Щодо посилань відповідача на виконання зобов`язань за банківською гарантією від 28.12.2018 року № ВОУ/11/03-2-2026, сплативши на користь Бенефіціара (ДП НЕК Укренерго ) гарантійний платіж у сумі 1 343 095,62 грн., суд зазначає, що гарантія є окремим видом забезпечення виконання зобов`язання і відповідні обставини не стосуються предмету спору, що розглядається.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

За наслідками розгляду спору суд враховує, що з огляду на норму ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Крім того, з огляду на норму ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства та обставини справи, між сторонами у справі мали місце відносини будівельного підряду, врегульовані умовами Договору, укладеного 15.11.2017 року, на виконання якого позивачем своєчасно було перераховано платіжним доручення №15 від 24.11.2017 року на користь відповідача аванс в сумі 21 489 529,98 грн., що складало 80% від вартості Договору.

З врахуванням внесених сторонами в Договір змін, виконання робіт мало бути завершене до 30.06.2019 року, що свідчить про сприяння позивачем відповідачу у виконанні робіт, та врахування всіх об`єктивних обставин. Враховуючи, що завдання на коригування проектної документації затверджено та передано відповідачу ще 10.07.2018 року і строк виконання робіт за обґрунтованим проханням відповідача було перенесено до 30.06.2019 року, цього часу було цілком достатньо для виконання робіт.

Однак, відповідач без поважних причин не приступив до виконання робіт, тривалий час утримуючи в себе передплачені позивачем ще в 2017 році значні грошові кошти.

Викладені у відзиві обставини є недоведеними і не спростовують позовних вимог, крім того, відповідачем в підтвердження викладених у відзив і обставин не надано жодного доказу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання підрядних робіт за Договором та безпідставного утримання передплачених позивачем коштів.

Також, суд враховує, що за наявності доведеного факту прострочення виконання робіт за Договором та за відсутності обґрунтованого контррозрахунку позову (відповідачем факт прострочення робіт не спростовано, однак не зазначається правильний на думку відповідача розрахунок), заперечення відповідача стосовно розрахунку позову є необґрунтованими і безпідставними.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.

Відповідно до п. 8.3 Договору за порушення строків виконання роботи, передачі Обладнання (за актом прийому-передачі обладнання) Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України в розмірі 0,1 % вартості роботи, строк виконання якої порушений, вартості Обладнання, строк передачі (поставки) якого порушений за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

У разі невиконання договірних зобов`язань з вини підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню Замовнику (протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Замовника) з нарахуванням процентів за користування коштами у розмірі 14% річних від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника.

Збитки, завдані Замовнику неналежним виконанням/невиконанням Підрядником зобов`язань за Договором, підлягають відшкодуванню Підрядником у повній сумі понад встановлені Договором штрафні санкції.

Відповідні штрафні санкції відповідають ч.ч. 2, 4 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 883 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 216 Господарського суду України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором.

При цьому, у відповідності до ст. 218 Господарського суду України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 17.05.2017 року у справі № 911/151/16 постанова Вищого господарського суду України від 24.01.2017 року у справі № 922/5651/15).

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову Підрядник до виконання своїх зобов`язань за Договором не приступив, обладнання (устаткування) Замовнику не поставив, роботи не виконав.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ним нараховано відповідачу пеню та штраф за прострочення виконання робіт за Договором (з врахуванням змін, внесених Додатковою угодою №3 від 29.12.2018 року) в залежності від термінів та вартості кожного з етапів робіт.

З огляду на зміст п. 8.3 Договору, нарахування пені передбачено за кожний день прострочення, що спростовує твердження відповідача про невизначеність Договором іншого строку нарахування, ніж передбачено п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Розрахунок пені по всім етапам прострочення виконання робіт здійснено позивачем по 16.01.2020 року. В той же час, відповідач, тривалий час утримуючи в себе значну суму передплаченого авансу, не надав доказів вжиття заходів щодо своєчасного початку виконання робіт чи відмови від Договору та повернення коштів в разі неможливості його виконання з незалежних від нього обставин.

Відповідне зволікання відповідача свідчить про його недобросовісність та протиправність дій під час виконання Договору, що є підставою для стягнення з нього визначеної законодавством та Договором пені за період фактичного прострочення виконання робіт. Крім того, розрахунок пені здійснено позивачем в межах дії Договору до моменту його одностороннього розірвання. Таким чином, позовна вимога про стягнення 7 418 506,93 грн. пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Також, підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача 1 877 567,42 грн. штрафу, який є разовим платежем в разі прострочення виконання робіт понад 30 днів, факт чого підтверджується матеріалами справи.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 року у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 року у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 року у справі №922/1720/17).

Крім того, враховуючи, що відповідач отримав від позивача кошти, однак протиправно не виконав своїх договірних зобов`язань, відповідні кошти протягом тривалого часу утримувались відповідачем безпідставно.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (стосується в тому числі повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні).

Як визначено ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.3 Договору у разі невиконання договірних зобов`язань з вини підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню Замовнику (протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Замовника) з нарахуванням процентів за користування коштами у розмірі 14% річних від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 21 489 529,98 грн. невикористаного авансу та 453 563,71 грн. процентів за користування коштами в розмірі 14% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 550 743,19 грн. інфляційних втрат обґрунтована і підлягає задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне об`єднання Будівельник про стягнення 40 789 911,23 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне об`єднання Будівельник (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Калініна, 37, код ЄДРПОУ 35967552) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 21 489 529 (двадцять один мільйон чотириста вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 98 коп. боргу у вигляді повернення передплачених коштів, 7 418 506 (сім мільйонів чотириста вісімнадцять тисяч п`ятсот шість) грн. 93 коп. пені, 1 877 567 (один мільйон вісімсот сімдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 42 коп. штрафу, 3 550 743 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят тисяч сімсот сорок три) грн. 19 коп. інфляційних, 453 563 (чотириста п`ятдесят три тисячі п`ятсот шістдесят три) грн. 71 коп. 14% річних та 611 848 (шістсот одинадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.12.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін