Рішення

від 03.12.2020 по справі 923/361/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 923/361/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Усик Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛембергМіт (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, код ЄДРПОУ 42059638,)

до Товариства з обмеженою відповідальністю М.М.ДЖІ. Холдінгс КООПЕРЕЙШЕН (08134, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51, код ЄДРПОУ 41767001)

про стягнення 1 179 241,36 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛембергМіт (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю М.М.ДЖІ.ХОЛДІНГС КООПЕРЕЙШЕН (відповідач) про стягнення 1179241,36 грн., з яких: 1167502,54 грн. основного боргу, 10 207,67 грн. пені та 1531,15 грн. 3% річних. Також позивач просив покласти судові витрати на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №13/19 від 15.03.2019р. в частині оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.09.2020 передано справу №923/361/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛембергМіт до Товариства з обмеженою відповідальністю М.М.ДЖІ.ХОЛДІНГС КООПЕРЕЙШЕН про стягнення 1179241,36 грн. за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у Господарському суді Київської області справу №923/361/20 передано на розгляд судді Лилаку Т.Д.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2020 справу №923/361/20 прийнято до провадження суддею Лилаком Т.Д., вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи призначено на 05.11.2020.

В судове засіданні 05.11.2020 представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2020 в судовому засіданні оголошено перерву на 03.12.2020.

23.11.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке судом було задоволено.

В судове засідання 03.12.2020 відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, повторно не направив свого повноважного представника та у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛембергМіт (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю М.М.ДЖІ. Холдінгс КООПЕРЕЙШЕН (Покупець) укладено Договір поставки № 13/19 відповідно до умов якого Постачальник, на умовах передбачених даним Договором, зобов`язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами у видатковій накладній. Товар постачається партіями.

Згідно з п. 4.4. Договору, перехід права власності на товар відбувається після передачі партії товару на складі Покупця та підписання представником Покупця відповідної видаткової та товарно-транспортної накладних у пункті поставки товару.

Відповідно до п. 5.2. Договору, оплата кожної отриманої Покупцем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника у термін не більше 7 (семи) календарних днів з дати здійснення поставки Постачальником, вказаної у видатковій накладній Постачальника.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у випадку якщо Покупець у термін, зазначений у п. 5.2. Договору, не оплатив або оплатив не у повному обсязі за отриманий товар, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу.

Окрім відповідальності, передбаченої п. 7.1. Договору, Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми. (п. 7.2. Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 в частині поставки, а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань по даному договору. (п. 12.1. Договору).

Як стверджує позивач він поставив, а відповідач прийняв товару на загальну суму 41 960 742,28 грн.

Втім, як стверджує позивач, відповідач умови договору не виконав, отриманий товар оплатив частково, у зв`язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем в розмірі 1 167 502,54 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача вимогу про оплату наявного боргу, яка була залишена без відповіді.

З огляду на вказані обставини, позивач був змушений звернутись з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що строк виконання зобов`язання з оплати товару настав, сума боргу в розмірі 1 167 502,54 грн. за поставлений товар підтверджується матеріалами справи, відповідачем станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі належними та допустимими доказами не спростованою, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 10207,67 грн., яка нарахована за визначений позивачем період з 19.03.2020 по 03.04.2020.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та врахувавши встановлені обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені у розмірі 10207,67 грн.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 1531,15 грн. 3% річних за період з 19.03.2020 по 03.04.2020.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 1531,15 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача, у зв`язку із повним задоволенням позовним вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М.М.ДЖІ. Холдінгс КООПЕРЕЙШЕН (08134, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51, код ЄДРПОУ 41767001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЛембергМіт (80463, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, код ЄДРПОУ 42059638) 1 167 502 (один мільйон сто шістдесят сім тисяч п`ятсот дві) грн. 54 коп. основного боргу, 10 207 (десять тисяч двісті сім) грн. 67 коп. пені, 1531 (одну тисячу п`ятсот тридцять одну) грн. 15 коп. 3% річних та 17 688 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 62 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.12.2020

Суддя Т.Д. Лилак