Рішення

від 30.11.2020 по справі 914/2247/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 справа № 914/2247/20

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес Д.Ф. , м.Львів

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу Галіція , м.Львів

про стягнення 190 427,99 грн заборгованості.

За участю представників:

від позивача: Руккас Д.М. - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001750 від 25.10.2019 р.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1010174 від 08.01.2020 р.);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес Д.Ф. до Житлово-будівельного кооперативу Галіція про стягнення 190 427,99 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 07.09.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 07.10.2020р.

Ухвалою суду від 07.10.2020 р. розгляд справи по суті відкладено на 04.11.2020р.

Ухвалою суду від 04.11.2020 р. розгляд справи по суті відкладено на 16.11.2020р.

Ухвалою суду від 16.11.2020 р. розгляд справи по суті відкладено на 30.11.2020р.

30.11.2020 р. представником позивача подано до канцелярії суду письмове пояснення (вх.№34353/20). До вказаних пояснень представником позивача долучено акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2014 - 12.08.2020 р. та акт надання послуг №144 від 26.05.2016 р.

Представник позивач в судове засідання 30.11.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 30.11.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав. Відзив у встановлений судом строк не подав, поважності причин неподання не навів.

27.11.2020 р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 16.11.2020 р. про відкладення розгляду справи по суті на 30.11.2020 р. за адресою: 79058, м.Львів, проспект Чорновола, буд. 63, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: Неправильно зазначена адреса .

Відповідно до ст.11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у зв`язку із розглядом справи №914/2247/20 за електронним запитом від 06.10.2020 р. за №243898006044 Господарським судом Львівської області отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого Житлово-будівельний кооператив Галіція станом на 25.08.2020 р. (дату подання позову) перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження: 79058, Львівська область, м.Львів, проспект Чорновола, буд. 63.

Ухвала суду направлялась відповідачу на адресу: 79058, м.Львів, проспект Чорновола, буд. 63, що підтверджується списком рекомендованих листів Господарського суду Львівської області та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 20.11.2020 р.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79058, м.Львів, проспект Чорновола, буд. 63.

В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали суду від 07.09.2020 р. про відкриття провадження у справі, ухвали суду від 07.10.2020 р. про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 04.11.2020 р., ухвали суду від 04.11.2020 р. про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 16.11.2020 р., ухвали суду від 16.11.2020 р. про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 30.11.2020 р. Всі наведені вище поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачеві ухвал у справі №914/2247/20 були повернені підприємством поштового зв`язку із зазначенням того, що причиною повернення є: неправильно зазначена адреса .

Крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі зі сторони відповідача з урахуванням направлення судом на адресу відповідача ухвал у справі, свідчить про його незацікавленість у її своєчасному розгляді.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 р. у справі №921/6/18 та від 23.04.2018 р. у справі №916/3188/16.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії від 07.07.1989 р.).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, в судове засідання не з`явився, явки представника не забезпечив, відзиву не подав.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відводів головуючому судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 30.11.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами 07.08.2015 р. укладено договір №1 про оренду опалубки, на виконання умов якого позивач передав у користування відповідача опалубку, перелік якої визначений у підписаних між сторонами актах приймання-передачі. Однак, відповідач взятих на себе зобов`язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 25.08.2020 р. у відповідача існує заборгованість в сумі 190 427,99 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

07.08.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Прогрес Д.Ф. , в особі директора Фітеля В.Б., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - наймодавець) та Житлово-будівельним кооперативом Галіція , в особі голови кооперативу Здровецького О.А., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - наймач) було укладено договір №1 про оренду опалубки, відповідно до умов якого наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати наймачеві у користування за оплату опалубку, перелік якої визначений в акті приймання-передачі (додаток № 1 до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору загальна вартість кожного комплекту опалубки вказується у відповідному акті приймання-передачі. Комплект опалубки має бути переданий наймачеві протягом 7 (семи) робочих днів після поступлення оплати на рахунок наймодавця з дня набрання чинності цим договором, та засвідчується підписанням відповідного акту приймання-передачі.

Згідно п. 1.3. договору опалубка передається наймачу за адресою м. Львів, вул. На Нивах.

Відповідно до п. 2.1. договору наймодавець зобов`язаний: а) своєчасно передати наймачу обладнання (опалубки) в стані та комплектації, що відповідає умовам цього договору; б) прийняти від наймача комплект опалубки згідно акту приймання-передачі, після закінчення терміну користування, передбаченого п.2.2. е.

Згідно п. 2.2. договору наймач зобов`язаний: а) використовувати опалубку відповідно до умов цього договору, дотримуватись правил техніки безпеки при роботі. Монтаж, демонтаж опалубки та розрахунок допустимих навантажень проводити із залученням кваліфікованих спеціалістів; б) підтримувати елементи опалубки в справному та чистому стані; в) не передавати обладнання (опалубку) в користування іншим особам; г) забезпечити збереження опалубки від втрати та (або) пошкодження; д) у встановлені цим договором строки сплачувати визначену цим договором плату (орендну плату) за користування опалубкою у повному обсязі; е) повернути опалубку наймодавцеві до 31 грудня 2015 року, за адресою: м. Львів, вул. Шевченка 335, в справному стані та повній комплектації. В момент повернення складається акт приймання-передачі (повернення); ж) перед поверненням опалубки очистити елементи опалубки від залишків цементу, бетону та бруду.

Відповідно до п. п. 3.2.-3.3. договору орендна плата починає нараховуватись з дня підписання акту приймання-передачі та нараховується до дня повернення наймачем комплекту опалубки та підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) включно. Загальна сума орендної плати становить: вартість оренди за один календарний день помножену на фактичну кількість календарних днів оренди.

Згідно п. 3.4. договору наймач зобов`язаний сплатити оренду плату наймодавцеві, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок наймодавця.

Відповідно до п. 4.1.3. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного (від 20 до 30 календарних днів з моменту закінчення терміну повернення передбаченого п.п.2.2.е.) повернення наймачем опалубки, наймодавець має право вимагати від наймача, а наймач зобов`язаний сплатити орендну плату за період неповернення опалубки.

Згідно п. п. 5.1.-5.2. договору договір вступає в силу у момент підписання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Позивач передав відповідачу обладнання загальною вартістю комплекту опалубки 2 590 380,00 грн згідно актів приймання-передачі: від 07.08.2015 р. та від 22.08.2015 р.

Згідно акту №1 приймання-передачі від 07.08.2015 р., вартість оренди за 1 (один) календарний день становить 4 819,00 грн.

Згідно акту №2 приймання-передачі від 22.08.2015 р., вартість оренди за 1 (один) календарний день становить 107,30 грн.

Відповідач повернув позивачу обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі (повернення): №3 від 26.11.2015 р.; №4 від 12.05.2016 р.; №5 від 13.05.2016 р.; №6 від 20.05.2016 р.; №7 від 26.05.2016 р.; №8 від 27.05.2016 р.; №9 від 31.05.2016 р.; №10 від 01.06.2016 р.; №11 від 06.06.2016 р.; №12 від 07.06.2016 р.; №13 від 14.06.2016 р.; №14 від 14.06.2016 р.

Відповідач частково оплатив послуги оренди на загальну суму 1 206 700,00 грн.

В матеріалах справи наявні акти надання послуг на загальну суму 1 351 741,51 грн, а саме: №351 від 07.08.2015 р. на суму 93 370,00 грн; №355 від 21.08.2015 р. на суму 51 200,00 грн; №361 від 25.08.2015 р. на суму 3 220,00 грн; №379 від 07.09.2015 р. на суму 93 370,00 грн; №393 від 22.09.2015р. на суму 51 200,00 грн; №400 від 25.09.2015 р. на суму 3 220,00 грн; №409 від 07.10.2015 р. на суму 93 370,00 грн; №421 від 22.10.2015 р. на суму 51 200,00 грн; №426 від 26.10.2015 р. на суму 3 220,00 грн; №448 від 06.11.2015 р. на суму 93 370,00 грн; №462 від 23.11.2015 р. на суму 51 200,00 грн; №467 від 25.11.2015 р. на суму 3 220,00 грн; №480 від 07.12.2015 р. на суму 91 870,00 грн; №491 від 22.12.2015 р. на суму 46 500,00 грн; №502 від 25.12.2015 р. на суму 3 220,00 грн; №1 від 06.01.2016 р. на суму 91 870,00 грн; №10 від 20.01.2016 р. на суму 46 500,00 грн; №23 від 25.01.2016 р. на суму 3 220,00 грн; №43 від 08.02.2016 р. на суму 91 870,00 грн; №60 від 22.02.2016 р на суму 46 500,00 грн.; №63 від 25.02.2016 р. на суму 3 200,00 грн; №77 від 07.03.2016 р. на суму 91 870,00 грн; №84 від 22.03.2016 р. на суму 46 500,00 грн; №86 від 25.03.2016 р. на суму 3 220,00 грн; №97 від 06.05.2016 р. на суму 91 870,00 грн; №130 від 12.05.2016 р. на суму 15 312,87 грн; №143 від 20.05.2016 р. на суму 18 548,57 грн; №113 від 23.05.2016 р. на суму 46 500,00 грн; №114 від 25.05.2016 р. на суму 3 220,00 грн; №144 від 26.05.2016р. на суму 7 286,48 грн; №148 від 26.05.2016 р. на суму 4 771,77 грн; №145 від 01.06.2016 р. на суму 6 019,67 грн; №152 від 06.06.2016 р. на суму 2 900,23 грн; №164 від 14.06.2016 р. на суму 2 470,57 грн; №166 від 30.06.2016 р. на суму 1 545,12 грн; №192 від 11.07.2016 р. на суму 1 062,71 грн.

Також, в матеріалах справи наявні видаткові накладні на загальну суму 24 000,00 грн, які підписані та скріплені печатками сторін у справі, а саме: №165 від 14.06.2016 р. на суму 850,00 грн; №245 від 08.08.2016 р. на суму 23 150,00 грн.

Отже, орендна плата за користування обладнанням становить 176 327,99 грн.

Підпунктом б), ж) пункту п. 2.2. договору наймач зобов`язувався перед поверненням опалубки: підтримувати елементи опалубки в справному та чистому стані; очистити елементи опалубки від залишків цементу, бетону та бруду.

Проте, як стверджує позивач, відповідачем повернуто пошкоджену опалубку та в забрудненому стані, внаслідок чого позивач поніс витрати на її відновлення та очищення.

Відповідно до п. 4.1.4. договору сторони погодили, що у випадку неповернення вчасно окремих елементів опалубки або пошкодження окремих елементів опалубки, наймач зобов`язаний на протязі 5 календарних днів з дати зазначеної в п.п.2.2.е. договору відшкодувати наймодавцеві повну вартість таких елементів горизонтальної опалубки передбачену у відповідному акті.

Сторонами підписано акт-претензію №150 від 26.05.2016 р. на суму 14 100,00 грн - штрафні санкції за пошкодження корпусу щитів та пошкодження фанери.

Відповідач взятих на себе зобов`язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 25.08.2020 р. існує заборгованість в сумі 190 427,99 грн.

Відтак, позивач просить стягнути вказану суму з відповідача.

Висновки суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №1 про оренду опалубки від 07.08.2015 р.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. п. 3.2.-3.3. договору орендна плата починає нараховуватись з дня підписання акту приймання-передачі та нараховується до дня повернення наймачем комплекту опалубки та підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) включно. Загальна сума орендної плати становить: вартість оренди за один календарний день помножену на фактичну кількість календарних днів оренди.

Відповідач порушив свої зобов`язання, орендну плату по договору №1 про оренду опалубки провів не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 176 327,99 грн по орендній платі та 14 100,00 грн по оплаті витрат з очищення опалубки.

Відповідач наявності заборгованості не спростовував, відзив на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

Надання позивачем відповідачу в оренду опалубки та її повернення останнім підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі (повернення) комплектів опалубки за період з 07.08.2015 р. по 14.06.2016 р.

Часткова оплата відповідачем оренди підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за період з 01.07.2015 р. по 30.09.2020 р.

Сума оренди відображена сторонами в підписаними між ними актами надання послуг за період з 07.08.2015 р. по 11.07.2016 р.

Щодо непідписаного відповідачем акту надання послуг №144 від 26.05.2016р. на суму 7 286,48 грн, який підписаний лише позивачем суд зазначає наступне.

Оскільки матеріали справи не містять доказів мотивованої відмови відповідача від підписання акту надання послуг №144 від 26.05.2016р., суд бере до уваги такий акт надання послуг №144 від 26.05.2016р. на суму 7 286,48 грн. в якому вказаний перелік обладнання, його кількість та сума оренди за період з 21.05.2016р. по 25.05.2016 р. Вказаний акт відповідає кількості та вартості переданої опалубки по договору.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 190 427,99 грн підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено вірогідними, достатніми та допустимими доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі ХіроБалані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та МесропМовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Судовий збір в сумі 2 856,42 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Галіція (79058, м.Львів, проспект Чорновола, буд. 63; ідентифікаційний код 39831580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес Д.Ф. (79034, м. Львів, вул. Навроцького, буд.33; ідентифікаційний код 39006413) 190 427,99 грн. заборгованості та 2 856,42 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому ст.ст. 256-257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 07.12.2020 року.

Суддя Ю.О. Сухович