Ухвала

від 03.12.2020 по справі б-19/207-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"03" грудня 2020 р.Справа № Б-19/207-09

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши заяву про заміну кредитора

по справі за заявою ФОП Кравченко Андрей Іванович, м. Харків

до ФОП Кравченко Андрей Іванович, м. Харків

про визнання банкрутом

за участю сторін: керуючий реалізацією - Панасюк І.В.,

пр-к ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.05.2010 ФОП Кравченко А.І. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Г.В. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2014 ліквідатором ФОП Кравченко А.І. призначено арбітражного керуючого Докашенко Д.В.

Ухвалою суду від 01.08.2019 усунуто арбітражного керуючого Докашенко Д.В. від виконання обов`язків ліквідатора ФОП Кравченко А.І., призначено ліквідатором ФОП Кравченко А.І. арбітражного керуючого Панасюка І.В., зобов`язавши його завершити ліквідаційну процедуру по банкруту.

30.10.2020 до господарського суду надійшла заява ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну кредитора (вх. № 25343), в якій заявник просить суд замінити кредитора у справі № Б-19/207-09 з ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на його правонаступника - ТОВ "Грифон Капітал".

Ухвалою суду від 03.11.2020 призначено заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну кредитора правонаступником до розгляду в судовому засіданні, зобов`язавши заявника надати суду докази в обґрунтування заявленого клопотання про заміну кредитора, в тому числі: обґрунтований розрахунок суми заборгованості банкрута за кредитним договором № 19Ф-ІК-407 від 15.04.2008р., який був відступлений за договором №127/ФК-15; докази виконання п.3.1.3 договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15; докази передачі прав ТОВ "Грифон Капітал" за іпотечним договором №19Ф-ІК-407/z від 15.04.2008 у відповідності до п.2.5 договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15. Крім того, суд зобов`язав керуючого реалізацією надати суду відзив на заяву про заміну сторони у справі.

На виконання вимог ухвали суду, арбітражний керуючий Панасюк І.В. надав суду відзив на заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі, посилаючись на не доведеність підстав для заміни кредитора у справі.

В судове засідання представник ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не з`явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом доказів суду не представив, про час та місце розгляду справи заявник був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення за вихідним №028885/1, згідно якого, ухвалу суду від 03.11.2020 ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було отримано 09.11.2020 представником за довіреністю.

Стаття 202 ГПК України визначає наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Зокрема ч. 1 цієї статті визначає загальне правило, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частина 3 цієї статті ГПК України визначає, що, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином суд вважає, що всі учасники даного провадження повідомлені належним чином, в зв`язку з чим суд доходить висновку про розгляд заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" по суті.

Дослідивши матеріали справи, заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну кредитора правонаступником, надані суду документи, вислухавши пояснення керуючого реалізацією, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну кредитора, з огляду на наступне.

НОРМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ.

Згідно ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано ВРУ, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, з 21.10.2019 почав діяти новий Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 28.12.2019 суд здійснив перехід до розгляду справи про банкрутство ФОП Кравченко А.І. за правилами нового Кодексу України з процедур банкрутства (далі за текстом - Кодекс, КУзПБ)

Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство ФОП Кравченко А.І. та заяви про заміну кредитора у справі повинні відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 74 ГПК України (обов`язок доказування і подання доказів), визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 9 зазначеного Кодексу визначено, що за результатом розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, суд виносить ухвали.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.

Розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну кредитора правонаступником, суд зазначає, що для правильного вирішення заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником слід встановити чи були визнані кредиторські вимоги правопопередника та в якому розмірі, а також обсяг переданих правонаступнику прав вимоги до банкрута. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам (Постанова Верховного суду від 04.12.2018 року № 31/160(29/170(6/77-5/100).

Як встановив суд, при зверненні до суду ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" свою заяву про заміну кредитора обгрунтовує тим, що 26.03.2015 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "Грифон Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги №127/ФК-15 від 26.03.2015, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №19Ф-ІК-407 від 15.04.2008 року, укладеного між ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "Грифон Капітал".

Глава 47 ЦК України регулює загальні положення про зобов`язання, зокрема положення щодо порядку та підстави заміни сторін у зобов`язанні.

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст. 512 ЦК України, в силу якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, так і оплатним.

Статтею 3 Договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15 від 26.03.2015 встановлений порядок відступлення прав вимоги.

Згідно п. 3.1.3. цього Договору, право вимоги переходить до наступного кредитора (в даному випадку - ТОВ "Грифон Капітал") з моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок кредитора, після чого наступний кредитор набуває прав кредитора по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами та/або іншими договорами про надання банківських послуг та їх зобов`язань за договорами забезпечення.

Відповідно до п. 4.1. договору про відступлення права вимоги ціна договору складає - 7 236 592,30 грн, яка відповідає рівню звичайної ціни, що склалася на ринку, визначеної на підставі незалежної експертної оцінки.

Відповідно до пункту 2.5. цього договору одночасно з відступленням прав вимоги за кредитними договорами та/або іншими договорами про надання банківських послуг до наступного кредитора переходять усі права кредитора за усіма договорами забезпечення.

До копії договору від 26.03.2015 року про відступлення права вимоги заявником надано копію витягу з реєстру прав вимог до договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15 від 26.03.2015 та копію акту приймання-передачі документації до договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15 від 26.03.2015.

Як свідчать матеріали справи №Б-19/207-09 про банкрутство ФОП Кравченко А.І., в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №19Ф-ІК-407 від 15.04.2008, укладеного між гр. ОСОБА_1 та ВАТ ВТБ Банк останній передав в іпотеку банку за іпотечним договором №19Ф-ІК-407/z-1 від 15.04.2008 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

ВАТ "ВТБ Банк" звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до банкрута ФОП Кравченко А.І. на загальну суму 722746,95 грн, з якої: 705737,77 грн - вимоги за кредитним договором №19Ф-ІК-407 від 15.04.2008 (з них - 502502,18 грн основного боргу), 17009,18 грн - заборгованість за кредитним договором про відкриття рахунку. (том 3, а.с. 138).

Разом з тим, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" при зверненні до суду зазначає передану суму заборгованості в розмірі 835705,93 грн, яка відрізняється від заявленої банком в межах справи про банкрутство суми заборгованості та не надає взагалі доказів відступлення прав вимоги за договором іпотеки №19Ф-ІК-407/z-1 від 15.04.2008.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. А згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З метою надання можливості заявнику обгрунтувати свої вимоги щодо заміни кредитора у справі, суд, ухвалою від 03.11.2020 зобов`язав ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" надати суду докази в обґрунтування своєї заяви про заміну кредитора, а саме: обґрунтований розрахунок суми заборгованості банкрута за кредитним договором № 19Ф-ІК-407 від 15.04.2008, який був відступлений за договором №127/ФК-15; докази виконання п.3.1.3 договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15; докази передачі прав ТОВ "Грифон Капітал" за іпотечним договором №19Ф-ІК-407/z від 15.04.2008 у відповідності до п.2.5 договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України (допустимість доказів) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Всупереч зазначеним вимогам законодавства, жодних доказів, заявником представлено суду не було.

З урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" господарський суд розглядає в межах заявлених вимог та наведених у заяві підстав.

Так, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03.07.2019 у справі № 342/180/17) вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що обставини стосовно відступлення права вимоги банкрута ФОП Кравченко А.І. новому кредитору ТОВ "Грифон Капітал" на підставі договору про відступлення права вимоги №127/ФК-15 від 26.03.2015 є не доведеними та не підтвердженими, а тому не можуть бути встановленими.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну кредитора в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 43, 58-67, 130-133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 11, 13, 14, 52, 74, 76, 77, 78, 86, 202, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну кредитора (вх. №25343) - відмовити.

2. Ухвалу направити заявнику, ТОВ "Грифон Капітал", керуючому реалізацією, банкруту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.

Ухвала підписана 08.12.2020.

Суддя Міньковський С.В.