Ухвала

від 08.12.2020 по справі 923/1287/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

08 грудня 2020 року Справа № 923/1287/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. , розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви

позовача-1: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

позивача-2: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4" (код ЄДРПОУ 42323900, м. Херсон, вул.Лютеранська, буд.14-А)

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 2/1 від 05.11.2020 та протоколом № 2/1 від 10.11.2020

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Херсонської області 07.12.2020р. звернулись громадянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Як слідує з означеної заяви, громадянка України ОСОБА_1 (надалі - Заявник-1) , та громадянка України ОСОБА_2 (надалі - Заявник-2) мають намір звернутися до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4" про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "ЛОФТ-4" (ідентифікаційний код юридичної особи: 42323900, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок №14-А), оформлених протоколами №2/1 від 05.11.2020р. та № 2/1 від 10.11.2020р.

Обґрунтовуючи обставини подання позовної заяви зазначають, що заявники є учасниками ТОВ "ЛОФТ-4".

До моменту прийняття оспорюваних рішень загальних зборів ТОВ "ЛОФТ-4" засновниками (учасниками) товариства виступали:

Заявник-1: ОСОБА_1 (місцезнаходження: Україна,

АДРЕСА_1), розмір частки в статутному капіталі: 197988,34 грн., що становило 33,3% розміру статутного капіталу Товариства.

Заявник-2: ОСОБА_2 (місцезнаходження: Україна,

АДРЕСА_1), розмір частки в статутному капіталі: 197988,30, що становило 33,3% розміру статутного капіталу Товариства.

ОСОБА_3 (місцезнаходження: Україна, АДРЕСА_2) розмір частки в статутному капіталі: 197988,00 грн., що становило 33,3% розміру статутного капіталу Товариства.

Прийняття оспорюваних рішень, за твердженням заявників, було здійснено з метою рейдерського захоплення ТОВ "ЛОФТ-4", в результаті якого озброєні особи, які представилися охоронною компанією, зламали замки і силоміць захопили нерухоме майно, належне ТОВ "ЛОФТ-4". Як стало відомо пізніше, рейдерське захоплення підприємства було здійснено за змовою одного із учасників Товариства ОСОБА_3 та сторонніх осіб. В результаті шахрайських дій вказаних осіб було

протизаконно збільшено статутний капітал товариства за рахунок входження нового учасника із додатковим внеском, в результаті чого питома вага частки Заявника-1 та Заявника-2 у статутному капіталі була зменшена у 10 разів, а частка нового учасника товариства склала 90%; призначення нового керівника товариства.

Так рішенням Загальних зборів ТОВ "ЛОФТ-4", оформленим протоколом № 2/1 від 05.11.2020р., затверджено результати внесення додаткового вкладу третьою особою ОСОБА_4, шляхом поступового внесення на протязі року грошових коштів у Статутний капітал Товариства загальною вартістю 5 345 681,76 грн. та затверджено грошову оцінку додаткового вкладу третьої особи.

Рішенням Загальних зборів ТОВ "ЛОФТ-4", оформленим протоколом № 2/1 від 10.11.2020р., затверджено перехід та продовження господарської діяльності Товариства на підставі модельного статуту; звільнено керівника ОСОБА_5 та призначено ОСОБА_6 на посаду управляючого майном, керівника (директора) ТОВ "ЛОФТ-4", з 11.11.2020 року.

Вищезазначені рішення Загальних зборів ТОВ "ЛОФТ-4", на думку заявників, є незаконними, протиправними, оскільки порушують права останніх як учасників товариства.

Отже, Заявник-1 та Заявник-2 мають намір звернутися до Господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "ЛОФТ-4" про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4", оформленого протоколом № 2/1 від 05.11.2020р., та рішення загальних зборів ТОВ ЛОФТ-4 , оформленого протоколом № 2/1 від 10.11.2020р.

Зауважують, що відповідно до частини першої статті 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, майбутні позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених корпоративних прав Заявника-1 та Заявника-2 у ТОВ "ЛОФТ-4" від протизаконних рішень, які призвели до зменшення питомої ваги частки учасника в статутному капіталі товариства (в 10 разів), що фактично усунуло заявників від управління ТОВ "ЛОФТ-4" та створило можливість товариству приймати будь-які рішення щодо його діяльності, в тому числі щодо відчуження нерухомого майна товариства, без участі заявників.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявники звертають увагу на те, що

згідно Інформаційної довідки № 234564407 від 27.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ТОВ "ЛОФТ-4" на праві власності належить наступний об'єкт нерухомого майна:

Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1444844565107. Земельна ділянка площею 0.4717 га, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 28.10.2008, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держземагенства у м. Новій Каховці. Адреса: Херсонська обл., м. Нова Каховка, проспект Перемоги, будинок 7-м. Кадастровий номер: 6510700000:12:054:0035.

Зазначають, що станом на сьогоднішній день новопризначені в протизаконний спосіб органи управління ТОВ "ЛОФТ-4" здійснюють свої повноваження на підставі оскаржуваних рішень Загальних зборів товариства, тобто можуть вчиняти юридично значимі дії від імені ТОВ "ЛОФТ-4, укладати договори та інші правочини, розпоряджатися майном товариства тощо.

При подальшому задоволенні судом позову, за твердженням заявників, оскаржувані рішення загальних зборів товариства будуть визнані недійсними, тобто такими, які не породжують жодних правових наслідків.

Заявники вважають, що метою рейдерського захоплення підприємства, яке відбулось шляхом протизаконного внесення змін до органів управління цього підприємства, є саме заволодіння нерухомим майном підприємства з метою його подальшого відчуження.

Так станом на сьогоднішній день новоявлені власники активно намагаються розпродати нерухомість ТОВ "ЛОФТ-4", про що, зокрема, засвідчують відповідні оголошення на різних інтернет виданнях з нерухомості, які можна знайти за наступними посиланнями:

Оголошення-1 : https://obyava.ua/ru/prodam-zemelnyy-uchastok-2-13285601 .html

Оголошення-2: https://metry.ua/novaya-kahovka/pr-pobedy/prodaga-kommercheskogo- stroitelstva/prodam-zemelnyy-uchastok-4701387.html

Оголошення-3: http://domik.ua/nedvizhimost/novaya-kaxovka-prodam-uchastok-pod- kommercheskuyu-zastrojku-pr-t-pobedy-ul-idl4522115.html

Оголошення-4: https://ks.irr.ua/advert/14110037/.

При цьому, є всі підстави вважати, що на момент задоволення позову про визнання оскаржуваних рішень недійсними, із власності ТОВ"ЛОФТ-4" можуть бути відчужені об'єкти власності і повернути їх не буде жодної можливості. Вказане призведе до суттєвого зменшення вартості часток заявників у товаристві.

Виходячи із вищевикладеного, заявники вважають, що у них наявні підстави для забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти певні дії, що свідчить про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову. Вказані заходи до забезпечення позову мають бути застосовані господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав (корпоративних) чи охоронюваних законом інтересів заявників та гарантія збереження майнових прав заявників до моменту реального виконання рішення суду. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

У зв'язку з викладеним заявники просять вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 0.4717 га, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, проспект Перемоги, будинок 7-м, кадастровий номер: 6510700000:12:054:0035 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1444844565107), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4" (ідентифікаційний код юридичної особи: 42323900, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок №14-А).

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4" (ідентифікаційний код юридичної особи: 42323900, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок №14-А) вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам.

- заборони будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборони вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо будь- якого нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4" (ідентифікаційний код юридичної особи: 42323900, місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Лютеранська, будинок№14-А) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, дослідивши додані до неї докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Відповідно до заяви про забезпечення позову, предметом спору у позовній заяві, що буде подана до господарського суду, є матеріально-правова вимога Заявника-1 ОСОБА_1 та Заявника-2 ОСОБА_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4" про визнання недійсними рішень Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4", а саме: оформлених протоколами № 2/1 від 05.11.2020р. та №2/1 від 10.11.2020р.

Предметом спору за поданим заявниками позовом буде, зокрема, визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, якими змінено керівника та змінено склад учасників товариства, збільшено розмір статутного фонду шляхом прийняття нових учасників та зменшено розмір частки позивачів.

Отже, виходячи з предмета та підстав майбутнього позову, кінцевою метою позову є відновлення складу учасників та керівництва, які існували до проведення загальних зборів, що були оформлені оскаржуваними рішеннями загальних зборів учасників товариства.

Так відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у цій справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення заяви про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони мають намір звернутися до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивачі не зможуть їх захистити в межах одного цього судового провадження за їх позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Суд зауважує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зауважує, що в даному випадку заява про забезпечення позову не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали заяви не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивачів, за захистом яких вони мають намір звернутись до суду.

При цьому, в частині вимог заявників про заборону ТОВ "ЛОФТ-4" вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам та заборони будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборони вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо будь-якого нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОФТ-4", та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як зазначено в пункті 6.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Зокрема, не допускається винесення ухвал про накладення арешту на все майно підприємства. Якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан юридичної особи або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд має право забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого майна товариства, чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження якого забороняється.

Таким чином, за результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову, в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки суду не доведено підстав, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову, що заявлені, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зважаючи на предмет та підстави позову.

При цьому суд бере до уваги, що у даному випадку позивачі мають намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, а достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення є умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви від 06.12.2020р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 08.12.2020

Суддя М.Б. Сулімовська