Ухвала

від 08.12.2020 по справі 923/1284/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

08 грудня 2020 року Справа № 923/1284/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , розглянувши заяву

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про забезпечення позову

учасник, який може отримати статус позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

учасник, який може отримати статус позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

учасник, який може отримати статус відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лофт-1" (м.Херсон, вул.Лютеранська, 14-А, код ЄДР 42323785)

Короткий зміст заяви про забезпечення позову.

1. 07.12.2020 до господарського суду із заявою про забезпечення позову звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заявники просять суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом:

1) накладення арешту на:

- комплекс нежитлових будівель та споруд, що складається з цеху комплектації та заготівель"С", площею 6537,1 кв.м.; будівлі цивільної оборони "С1", під "С1", "с", "с1", "с2", "с3", "с4", площею 4903,9 кв.м.; складу "С2", площею 135,9 кв.м.; прохідноі? "Т1", площею 12,8 кв.м.; вимощення І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 62524612101), що належить ТОВ «Лофт-1» .

- земельну ділянку площею 1.9259 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 6510700000:12:054:0030 (реєстраціийний номер об`єкта нерухомого майна: 1542598065107), що належить ТОВ «Лофт-1 .

2) заборони ТОВ «Лофт-1 вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам.

3) заборони будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо будь- якого нерухомого майна, що належить ТОВ «Лофт-1 та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

2. В обгрунтування поданої заяви зазначаються наступні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт-1", мають намір звернутися до господарського суду з позовом немайнового характеру про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Лофт-1", оформленого протоколом №2/1 від 05.11.2020 та рішення загальних зборів учасників ТОВ "Лофт-1", оформленого протоколом №2/1 від 10.11.2020.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Лофт-1", оформленого протоколом №2/1 від 05.11.2020, затверджено результати внесення додаткового вкладу третьою особою - ОСОБА_3 та затверджено грошову оцінку вкладу, прийнято до складу ТОВ "Лофт-1" нового учасника ОСОБА_3 , затверджено збільшений розмір статутного капіталу товариства.

Наслідком прийняття цього рішення, як зазначають заявники, стало значне зменшення частки кожної із них у статутному капіталі, що зменшило вагомого впливу на прийняття рішень щодо управлінням товариством.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Лофт-1", оформленого протоколом №2/1 від 10.11.2020, затверджено перехід та продовження господарської діяльності на підставі модельного статуту, призначено нового керівника товариства ОСОБА_4 , доручено ОСОБА_4 або ОСОБА_5 підготувати документи для проведення державної реєстрації змін до Товариства, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Підставою подання позову вказується порушення прав заявників, як учасників ТОВ "Лофт-1", у зв`язку з недотриманням останнім вимог Статуту товариства та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо повідомлення учасників про проведення загальних зборів.

Іншою фактичною обставиною позову заявники зазначають невідповідність дійсності відомостей, що вказані у протоколі, щодо їх присутності на загальних зборах учасників товариства 05.11.2020.

Також протокол загальних зборів учасників товариства від 05.11.2020 не підписаний заявниками як учасниками товариства, що є порушенням ч.5 ст.17 та ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних соіб-підприємців та громадських формувань".

Заявники зазначають, що з огляду на те, що рішення загальних зборів товариства, оформленого протоколом №2/1 від 10.11.200 приймалось учасниками, частки яких визначено із порушенням вимог законодавства, відповідні особи не мали повноважень на прийняття відповідних рішень у спосіб, передбачений законом, щодо скликання і проведення загальних зборів, переходу та продовження господарської діяльності товариства на підставі модельного статуту, звільнення та призначення нового керівника товариства.

3. Мотивами звернення із заявою про забезпечення позову, заявники вказують намір власників, що набули найбільшої частки у капіталі товариства в результаті прийняття оспорюваного рішення від 05.11.2020, здійснити продаж нерухомого майна товариства.

У підтвердження, посилаються на розміщення у електронних виданнях (на интернет-сайтах ) відповідних оголошень, що пропонують майно товариства до продажу.

4. За наведених обставин, заявники вважають, що є всі підстави вважати, що на момент задоволення позову про визнання оскаржуваних рішень недійсними, із власності ТОВ "Лофт-1" можуть бути відчужені об`єкти власності, і повернути їх не буде жодної можливості. Вказане призведе до суттєвого зменшення вартості часток заявників у товаристві.

Застосовані норми права.

5. За нормами ч.1 та 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

6. Статтею 137 ГПК України передбачені способи забезпечення позову, зокрема:

Позов забезпечується, зокрема,:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1 ст.137 ГПК України);

- забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2 частини 1 ст.137 ГПК України);

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4 частини 1 ст.137 ГПК України).

7 . Частиною 10 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

8 . У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

9. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

10. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

11. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Аналіз доводів заявників.

12. Предметом позову, з яким мають намір звернутися заявники, є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.

13. Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

14. Корпоративний спір - це спір, що виникає з приводу матеріальних правовідносин між учасниками корпоративних відносин щодо набуття, здійснення та припинення їх корпоративних прав та інтересів.

Отже, з огляду на наведений предмет спору майбутнього позову - він є корпоративним спором, спрямованим на захист корпоративних прав, що мають заявники, будучи учасниками товариства, та полягають, у тому числі, у можливості реалізації правомочностей на участь цих осіб в управлінні товариством.

15. Захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може бути застосовано в разі, коли існує ймовірне припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Тобто, виконання рішення має полягати у передачі певного майна, що належить відповідачу, позивачу, майнові права або інтереси якого було порушено відповідачем у майнових правовідносинах, а застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача виступає гарантією виконання рішення в майбутньому.

16 . Зі змісту норми п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, на підставі якої заявниками обрано один з видів способу забезпечення позову, вбачається, що цей захід забезпечення може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

17 . При застосуванні заходів забезпечення шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії та укладати правочини щодо відчуження нерухомого майна, обтяження нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам обмежує право особи користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Зазначений захід може застосовуватись як гарантія реального виконання рішення суду у майнових спорах із предметом щодо визнання права власності, витребування майна із чужого володіння, стягнення коштів.

18 . Суд також повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб.

19 . Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

20 . Обгрунтовуючи необхідність у вжитті запропонованих заходів до забезпечення позову, заявники наводять за текстом посилання на рекомендації, викладені у п.1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", зокрема, про те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарскьий суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

21 . Далі, заявники зазначають, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або якістю на момент виконання рішення.

Висновки суду за результатами розгляду заяви .

22 . Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про невідповідність запропонованих заходів забезпечення предмету майбутнього позову.

23 . Як зазначають заявники, їх майбутній позов із названим предметом про скасування рішень загальних зборів учасників спрямований на захист корпоративних прав, тоді як запропоновані ними заходи забезпечення позову визнаються адекватними при застосуванні у спорі із майновими вимогами.

24 . Заявниками не вказано та не доведено, яким чином невжиття цих запропонованих заходів забезпечення позову унеможливлять виконання рішення суду у майбутньому у разі можливого задоволення позову про скасування рішень загальних зборів учасників товариства.

Тобто, у який спосіб, як приклад, накладення арешту на майно товариства, сприятиме реальному виконанню рішення суду в майбутньому, якщо позов про визнання недійсними рішень загальних зборів буде задоволений, або як невжиття цього заходу утруднить або зробить неможливим виконання такого рішення.

25 . Аналогічний висновок здійснює суд щодо інших запропонованих до вжиття заходів забезпечення позову.

26 . За встановленого вище, суд вказує про помилковість посилання заявників на рекомендації Вищого господарського суду України, наведені вище, щодо обов`язку суду у з`ясуванні обгрунтованості припущення щодо можливої зміни кількісних показників майна, що перебуває у власності відповідача, з огляду, що вимоги, які будуть спрямовані до відповідача у майбутньому позові, не мають майнового характеру (стягнення коштів, витребування майна, визнання права власності).

27 . Заявники у тексті заяви підкреслюють, що законом визначено одним із способів забезпечення позову заборону іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4 ч.1 ст.137 ГПК України).

Проте, суд зазначає, що майно, щодо якого заявлено про накладення арешту, заборону відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження та/або обтяження, інше, не є предметом спору майбутнього позову.

28 . За таких обставин, суд приходить до висновку, що запропоновані заявниками заходи забезпечення позову не мають безпосереднього зв`язку із предметом майбутнього позову. Заявниками не наведено обґрунтувань яким чином вжиття кожного із наведених способів забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду, в разі задоволення позову із зазначеним предметом.

29 . До наведеного аналізу судом також враховано, що норма ч.10 ст.137 ГПК України встановлює, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

30 . Здійснивши висновок про невідповідність запропонованих заходів забезпечення позову обраному способу захисту порушених прав у майбутньому позові, суд вважає відсутньою необхідність у дослідженні та наданні оцінки у відповідності до вимог норм ст.ст.74, 76-79 ГПК України поданим на обгрунтування заяви доказам.

Керуючись ст.ст.136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх.№2647/20 від 07.12.2020) відмовити.

Ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена в порядку ст. 257 ГПК України протягом 10-днів з дня складення її повного тексту.

Ухвалу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень в мережі Інтернет за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/

Ухвалу складено та підписано 08.12.2020

Суддя Н.А. Павленко