ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" листопада 2020 р. Справа № 924/790/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В.,за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» , м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Їдальня №1» , м. Хмельницький
про стягнення 34 907,42 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії
Від представників сторін:
від позивача - не з`явився
від відповідача - не з`явився
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» звернулось в Господарський суд області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Їдальня №1» , м. Хмельницький про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Заярнюк І.В.
Ухвалою суду від 07.07.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк у 10 днів для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 27.07.2020р. призначено підготовче засідання на 26 серпня 2020 р.
Ухвалою суду від 10.09.2020р. призначено підготовче засідання на 29 вересня 2020 р.
Ухвалою суду від 29.09.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/790/20 на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 21 жовтня 2020 р.
Ухвалою суду від 21.10.2020р. судовий розгляд справи по суті призначено на 27.10.2020р.
Ухвалою суду від 27.10.2020р. відкладено судовий розгляд справи по суті на 23.11.2020р.
Виклад позицій учасників справ, заяви, клопотання.
Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 31 257,98 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2294,39грн. пені, 803,74- 3% річних, 551,31 грн. - інфляційних Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати поставленої електричної енергії у порядку та в строки, встановлені договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22104059 від 27.12.2018р. Правовою підставою позову зазначає положення ст. ст. 16, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 714 ЦК України, ст. ст. 20, 193, 230, 231, 276 ГК України, ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав. Ухвала суду від 27.10.2020р. надіслана на адресу відповідача та повернута на адресу суду 12.11.2020р. із відміткою „відсутній адресат» .
Судом враховується, що ухвали суду по справі №924/790/20 надсилались на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГФ; за приписами п.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про фізичну особу-підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).
Згідно з ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17, сам лише факт неотримання стороною кореспонденції, яку суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Таким чином, з огляду на надіслання судом процесуальних документів у справі на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, проте, їх повернення у зв`язку з відсутністю адресата, вважається, що ухвали суду у справі вручені ТОВ «Їдальня №1» .
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Згідно з наданою у матеріали справи заявою-приєднанням до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22104059 від 27.12.2018 споживач - ТОВ «Їдальня №1» , керуючись статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті ТОВ "Хмельницькенергозбут" (постачальник) в мережі інтернет за адресою: http://energo.km.ua/ приєдналося до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №1УП з такими персоніфікованими даними : назва площадки - їдальня за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам»янецька, 147; Початок постачання - з 01.01.2019.
У заявці зазначено, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту підписання цієї заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язку з договором і несуть відповідальність за її невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинними законодавством України.
У матеріали справи надано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), в якому зазначено, що він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.1 договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Умови надання універсальних послуг Споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором; споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього Договору (п. 3.1 договору).
За умовами п. 3.3 договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 4 до цього Договору .
Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 3.5 договору постачання електричної енергії Споживачу, що не є побутовим, здійснюється Постачальником на підставі поданої Споживачем заявки на постачання електричної енергії Споживачу (далі - Заявка), форма якої наведена в додатку 3 до цього Договору, яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування (за наявності), адресу, ЕІС код об`єкта, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом Споживача . Заявка є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.8 договору).
У розділі 5 договору визначені ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії.
Зокрема, відповідно до п. 5.1. договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього Договору.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.3 договору ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.
Збільшення ціни на електричну енергію може бути здійснено лише у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору (п. 5.4 договору).
У п. 5.5 договору зазначено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію.
Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6 договору).
Пунктом 5.7 договору передбачено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни .
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).
Пунктом 5.9 договору передбачено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
За умовами п. 5.11 договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 5.12 договору передбачено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим Договором Споживач повинен звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.
Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію Споживачу Постачальник зобов`язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (п. 5.13 договору)
Відповідно до пп. 1 п. 6.2 договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору;
Згідно з підпунктами, 1, 2, 5 п. 7.1 договору Постачальник має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору; контролювати правильність оформлення Споживачем платіжних документів; проводити разом зі Споживачем звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта.
При цьому Постачальник зобов`язується, зокрема обчислювати і виставляти рахунки Споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором; надавати пояснення щодо виставлених рахунків і, у випадку незгоди Споживача з порядком розрахунків або розрахованою сумою, організувати та провести звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку; забезпечити наявність різних комерційних пропозицій з постачання електричної енергії для Споживача; публікувати на офіційному веб-сайті (і в передбачених чинним законодавством випадках - в засобах масової інформації) детальну інформацію про зміну ціни на електричну енергію за 20 днів до дати введення її у дію; видавати Споживачеві безоплатно платіжні документи; приймати оплату наданих за цим Договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим Договором (підпункти 2-4, 6-8 п. 7.2 договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).
У п. 13.1 договору зазначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
У разі внесення Постачальником, в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого Регулятором, Сторони погоджуються з такими змінами у цьому Договорі. Постачальник зобов`язаний поінформувати Споживача про такі зміни не пізніше ніж за 20 днів до дати введення в дію цих змін (п. 13.2 договору).
Згідно з п. 13.3 договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати цей Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію цього Договору, якщо Споживач не приймає нові умови.
Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо повідомлення здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку у якому обслуговується одержувач (п. 13.8 договору).
Позивачем з посиланням на договір від 27.12.2018 № 22104059, комерційну пропозицію 1УП виставлено відповідачу рахунки-фактури № 22104059 за фактично спожиту ел. енергію : рахунок-фактура №22104059 за січень 2019 року на суму 8749,87 грн ; рахунок-фактура № 22104059 за березень 2019 року на суму 10311,37 грн; рахунок-фактура № 22104059 за квітень 2019 року на суму 12576,41 грн; рахунок-фактура № 22104059 за червень 2019 року на суму 770,81 грн; рахунок-фактура № 22104059 за липень 2019 року на суму 849,52 грн.
Відповідачем частково сплачено позивачу кошти за електроенергію за договором № 22104059 в сумі 2000грн., утворивши заборгованість у розмірі 31 257,98 грн.
У матеріали справи надано також копії звіту про покази засобів обліку споживача (по розрахункових ТО) ТОВ «Їдальня №1", претензію від 06.05.2020р. №83.
У зв`язку із наявною заборгованістю позивачем нараховані та заявлені до стягнення із відповідача 2294,39грн. пені, 803,74 грн. 3% річних, 551,31 грн. - інфляційних.
Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч. 7 ст. 56 Законом України "Про ринок електричної енергії").
Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (ч. 7 ст. 56 Законом України "Про ринок електричної енергії").
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до правил) та передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 постанови).
Правилами визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - це домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Згідно з п. 1.2.8 Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Відповідно до п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Пунктом 3.1.7 Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.
При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8 Правил).
З приписами п. 3.1.9 Правил споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п. 3.2.5 Правил).
У п. 3.2.12 Правил зазначено, що договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.
Дія договорів може бути достроково припинена електропостачальником та/або оператором системи у разі отримання документального підтвердження факту зміни власника об`єкта. У такому разі відповідні договори припиняють свою дію в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) продовжують діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами (п. 4.27).
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 22104059 з визначенням початку постачання - 01.01.2019, що підтверджується підписаною відповідачем заявкою-приєднанням від 27.12.2018 та здійсненням відповідачем розрахунків за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 1.1 це договір є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.
Договором передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.2 договору).
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пп. 5.5.5 Правил).
Згідно з п. 4.7 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.
Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8).
Відповідно до п. 4.9 Правил у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника. Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12 Правил).
Як зазначено у п. 4.13 Правил, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 Правил).
У пункті 4.21 Правил встановлено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
У комерційній пропозиції до договору визначено порядок здійснення оплати за споживання електричної енергії, зокрема, термін надання рахунку та термін його оплати. Так, рахунок за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок на попередню оплату та/або за фактично спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця в якому було видано рахунок.
У виставлених позивачем на виконання договору та комерційної пропозиції рахунках-фактурах також зазначено, що рахунок оплачується протягом 5 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому було видано рахунок.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України ).
З матеріалів справи слідує, що позивачем з посиланням на договір від 27.12.2018 № 22104059, комерційну пропозицію 1УП виставлено відповідачу рахунки-фактури № 22104059 за фактично спожиту ел. енергію : рахунок-фактура №22104059 за січень 2019 року на суму 8749,87 грн ; рахунок-фактура № 22104059 за березень 2019 року на суму 10311,37 грн; рахунок-фактура № 22104059 за квітень 2019 року на суму 12576,41 грн; рахунок-фактура № 22104059 за червень 2019 року на суму 770,81 грн; рахунок-фактура № 22104059 за липень 2019 року на суму 849,52 грн.
Відповідачем частково сплачено позивачу кошти за електроенергію за договором № 22104059 в сумі 2000грн., утворивши заборгованість у розмірі 31 257,98 грн. Доказів сплати цієї заборгованості, доказів, які би спростовували обсяг спожитої відповідачем електроенергії, суду не подано. З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 31 257,98 грн. заборгованості.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 2294,39грн. пені, 803,74 грн. 3% річних, 551,31 грн. - інфляційних згідно з поданим розрахунком.
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та встановлено, що правомірно нарахованими є 803,74грн. 3% річних.
В частині нарахувань втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 (на застосуванні якого наголосив ВС у постановах від 25.08.2020 року у справі №924/534/19, від 25.08.2020 року у справі №920/710/19, від 20.08.2020 року у справі №904/3546/19, від 13.08.2020 року у справі №905/1302/18). Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).
Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду (п. 28 постанови у справі №905/21/19).
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі №905/21/19).
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, враховуючи заявлений позивачем період нарахування, суми боргу, проведені оплати та зважаючи на те, що позивачем дотримано порядку нарахування інфляційних втрат, суд визнав його правомірним та арифметично вірним нарахування в частині 457,62 грн. інфляційних втрат, з огляду на що у позові в частині стягнення 93,69 грн. інфляційних втрат належить відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2294,39грн. пені судом враховується таке.
Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п. 5.11 договору зазначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Комерційною пропозицією (додаток 4 до договору) встановлено, що Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та заборгованість з врахуванням індексу інфляції і 3% річних у встановленому законодавством України порядку за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені , судом встановлено її правильність та обґрунтованість нарахування, а тому остання підлягає стягненню у розмірі 2294,39грн.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, відповідачем належними, допустимими і достатніми доказами не спростовано споживання електричної енергії відповідно до умов договору №21201139 та не спростовано факту наявної заборгованості.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 31 257,98 грн . заборгованості за спожиту електроенергію, 2294,39грн. пені , 803,74 грн. 3% річних, 457,62 грн. інфляційних втрат.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Їдальня №1» (м. Хмельницький м. Хмельницький, вул. Кам«янецька 147, код 31536680) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2; код ЄДРПОУ: 42035266) 31 257,98 грн. (тридцять одну тисячу двісті п`ятдесят сім гривень 98 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 2294,39грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 39 коп.) пені, 803,74 грн. (вісімсот три гривні 74 коп.) 3% річних, 457,62 грн. (чотириста п`ятдесят сім гривень 62 коп.) інфляційних втрат та 2096,36 грн. (дві тисячі дев`яносто шість гривень 36 коп.) судових витрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У позові в частині стягнення 93,69 грн. інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України. Повний текст рішення складено 04.12.2020р .
Суддя І.В. Заярнюк
Віддруковано у 3 примірниках: реком. з повід. 1- до справи,
2 - ТОВ «Хмельницькенергозбут» 29001, м. Хмельницький, вул. Свободи,57/2
3- ТОВ «Їдальня №1» , 29008, м. Хмельницький, вул. Кам«янецька.147
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 10.12.2020 |
Номер документу | 93372976 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Заярнюк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні