Постанова

від 08.12.2020 по справі 420/4638/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 420/4638/19

адміністративне провадження № К/9901/19815/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/4638/19

за позовом Головного управління Держпраці в Одеській області до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю Одеські дріжджі про визнання протиправним повернення виконавчого документу, зобов`язання прийняти до виконання постанову про накладення штрафу

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, ухвалене суддею Радчуком А.А.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У серпні 2019 року Головне управління Держпраці в Одеській області (далі - позивач, ГУ Держпраці в Одеській області) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відповідач, Другий Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області), у якому просив:

1.1. скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18 липня 2019 року;

1.2. зобов`язати відповідача прийняти до виконання постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07 березня 2019 року №ОД221/1663/АВ/П/ТД-ФС.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08 травня 2019 року головним державним інспектором відділу з питань зайнятості населення та працевлаштування інвалідів Управління з питань праці ГУ Держпраці в Одеській області Голанським П.І. до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області була надіслана заява на примусове виконання постанови про накладення штрафу від 07 березня 2019 року №ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеські дріжджі" накладено штраф у розмірі 4006080 грн.

2.1. 23 травня 2019 року на адресу позивача надійшов лист від Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області яким повідомлено, що постанова про накладення штрафу № ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС від 07 березня 2019 року направлена до відповідача для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.

2.2. 01 липня 2019 року Другим Малиновським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області була винесена постанова про відкриття провадження щодо стягнення штрафу у розмірі 4006080 грн з ТОВ "Одеські дріжджі" на користь держави. Разом з цим постановою в.о. начальника відділу Гончаренко А.В. від 17 липня 2019 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року. Підставою для скасування постанови про відкриття провадження визначено те, що державним виконавцем не враховано той факт, що стягувачем заява про примусове виконання постанови № ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС про стягнення штрафу у розмірі 4006080,00 грн з ТОВ "Одеські дріжджі" подана до Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, а не до Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області. При цьому позивач зазначив, що постанова №ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС від 07 березня 2019 року відповідає всім вимогам передбачених частиною 1 статті 4 Закону України „Про виконавче провадження", а також ГУ Держпраці подана відповідна заява про примусове виконання.

2.3. Крім того позивач зазначає, що Другим Малиновським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 700 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту у сфері примусового виконання рішень, який визначає особливості діяльності органів державної виконавчої служби у Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Сумській областях та м. Києві в рамках реалізації експериментального проекту у сфері примусового виконання рішень (далі - Порядок № 700). Згідно пункту 5 Порядку № 700 в офісах "Центр виконання рішень" управліннями державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Мін`юсту у Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Сумській областях та м. Києві здійснюється, серед іншого, прийняття заяв про примусове виконання рішень та інших документів виконавчого провадження, їх реєстрація та передача відповідному органу державної виконавчої служби за принципом екстериторіальності. Отже, інспектор праці правомірно направив заяву на виконання рішення від 07 травня 2019 року без порушення принципу екстериторіальності, а Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, як цього вимагає Порядок № 700, яким у свою чергу передано виконавчий документ до Другого Малиновського ВДВС.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року в задоволенні позову ГУ Держпраці в Одеській області відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача адресована саме Другому Малиновському ВДВС м. Одеса ГУЮ в Одеській області та підтвердження подання цієї заяви саме до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса. Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, не містять норми, які надають державному виконавцеві право відкрити виконавче провадження за листом, отриманим від іншого органу державної виконавчої служби та за заявою стягувача, поданою до такого органу. За таких обставин, Другий Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області цілком правомірно скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року та, як наслідок, виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 18 липня 2019 року.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ГУ Держпраці в Одеській області задоволено частково, мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року змінено в частині викладення підстав відмови у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року залишено без змін.

6. Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна вимога по скасування повідомлення від 18 липня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання носить похідний характер та фактично залежить від правомірності постанови виконуючого обов`язки начальника Другого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області від 17 липня 2019 року щодо скасування постанов від 01 липня 2019 року ВП № 59435064 про відкриття виконавчого провадження та від 04 липня 2019 року ВП № 59435064 про арешт коштів ТОВ "Одеські дріжджі", зобов`язання головного державного виконавця винести повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання; а також постанови головного державного виконавця від 18 липня 2019 року ВП № 59435064 щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року ВП № 59435064, які не оскаржені позивачем ані окремо, ані в межах цього провадження.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

7. 10 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ Держпраці в Одеській області, у якій скаржник з урахуванням уточненої касаційної скарги просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ Держпраці в Одеській області в повному обсязі.

8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.1. Скаржник указує на те, що виконуючий обов`язки начальника Другого Малиновського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області посилається на пункт 6 частини 4 статті 24 Закону України Про виконавче провадження в якому вказано, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Проте постанова № ОД221/1663/ПВ/ПС/ТД-ФС від 07 березня 2019 року відповідає всім вимогам передбачених частиною 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження , а заява про примусове виконання ГУ Держпраці в Одеській області подана. Отже, посилання на пункт 6 частини 4 статті 24 Закону України Про виконавче провадження в постанові від 17 липня 2019 року є безпідставним. Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області прийняло постанову ГУ Держпраці в Одеській області до виконання та передало до відповідного відділу у межах строків пред`явлення до виконання. Отже, інспектор праці правомірно направив заяву на виконання рішення від 07 травня 2019 року без порушення принципу екстериторіальності, а Управлінням ДВС ГТУЮ в Одеській області передано виконавчий документ до Другого Малиновського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.

8.2. Щодо строків здійснення виконавчих дій, скаржник зазначив, що ГУ Держпраці в Одеській області 08 травня 2019 року направлено заяву про виконання рішення від 07 травня 2019 року, тобто строки були зупиненні з 09 травня 2019 року відповідно до частини 4 статті 12 Закону України Про виконавче провадження . Проте повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання було винесено лише 18 липня 2019 року, тобто з порушенням встановленого пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження для вчинення таких дій триденного строку. Більше того, дане повідомлення не було направлено позивачу, а було отримано нарочно 24 липня 2019 року в день ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Отже, на думку скаржника, державним виконавцем порушено вимоги пункту 6 частини 4 статті 4 та частини 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження . Тому, державний виконавець неправомірно скасував постанову про відкриття провадження та виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

9. 10 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 листопада 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

12. Від відповідача та третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Установлені судами фактичні обставини справи

13. Постановою ГУ Держпраці в Одеській області від 07 березня 2019 року №ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС на ТОВ "Одеські дріжджі" було накладено штраф у розмірі 4006080 грн. Строк пред`явлення до виконання постанови до 07 червня 2019 року.

14. ГУ Держпраці в Одеській області вищезазначену постанову разом з заявою на примусове виконання 08 травня 2019 року було направлено на адресу заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Гумурджи Д.М.

15. Управлінням ДВС ГТУЮ в Одеській області направлено постанову про накладення штрафу № ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС від 07 березня 2019 року до Другого Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, яка була отримана останнім 01 липня 2019 року.

16. 01 липня 2019 року Другим Малиновським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу у розмірі 4006080 грн з ТОВ "Одеські дріжджі" в межах виконавчого провадження на користь держави ВП №59435064.

17. Постановою в.о. начальника відділу Гончаренко А.В. від 17 липня 2019 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року ВП №59435064. Зобов`язано головного державного виконавця Дідур І.М. винести повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

18. В якості підстав для прийняття вищевказаної постанови зазначено, що державним виконавцем не враховано той факт, що стягувачем заява про примусове виконання постанови № ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС про стягнення штрафу у розмірі 4006080,00 грн з ТОВ "Одеські дріжджі" подана до Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, а не до Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області. Тобто виконавче провадження відкрито по заяві стягувача, направленій не за належністю.

19. 18 липня 2019 року головним державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Дідуром І.М. було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року ВП № 59435064.

20. Цього ж дня, 18 липня 2019 року, головним державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Дідуром І.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. В якості підстав для прийняття вищевказаного повідомлення зазначено, що заява стягувача № 15/01-33-4541 від 07 травня 2019 року про примусове виконання постанови № ОД221/1663/ПВ/ПТ/ПС/ТД-ФС від 07 березня 2019 року, виданої ГУ Держпраці в Одеській області про стягнення штрафу у розмірі 4006080,00 грн з ТОВ "Одеські дріжджі" на користь Держави подана до Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, а не до Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області. Відповідно до приписів пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання, зокрема, якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Нормативне регулювання

21. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

23. Пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

24. Згідно частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

25. Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

26. Частиною 1 статті 28 Закону №1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

27. Згідно з частиною 3 статті 74 Закону № 1404 - VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

28. Відповідно до пункту 7 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) до відкриття виконавцем виконавчого провадження виконавчий документ за заявою стягувача може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (крім виконавчих документів, визначених частиною другою статті 5 Закону).

У разі відводу (самовідводу) державного виконавця виконавчий документ передається іншому державному виконавцеві, а у разі відводу, самовідводу начальника органу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби - іншому органу державної виконавчої служби.

У випадку самовідводу приватного виконавця виконавчий документ повертається стягувачу або передається за згодою стягувача іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби.

Передача виконавчого документа у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється в порядку, встановленому розділом V цієї Інструкції.

29. Згідно з пунктом 1 розділу 5 Інструкції № 512/5 у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви стягувача виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, зазначеному у заяві стягувача.

У випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, передача виконавчого документа від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі письмового доручення начальника цього відділу.

Питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.

У випадку, передбаченому абзацом третім пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, передача виконавчого документа здійснюється на підставі постанови приватного виконавця.

У випадку, передбаченому абзацом третім пункту 13 розділу ІХ цієї Інструкції, приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби із врахуванням вимог статті 24 Закону.

30. Відповідно до пункту 2 розділу V Інструкції № 512/5 виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

33. Предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18 липня 2019 року та зобов`язання відповідача прийняти до виконання постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07 березня 2019 року №ОД221/1663/АВ/П/ТД-ФС.

34. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

35. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання винесено державним виконавцем на виконання постанови в.о. начальника відділу Гончаренко А.В. від 17 липня 2019 року, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року ВП №59435064 та зобов`язано головного державного виконавця Дідура І.М. винести повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

36. У постанові в.о. начальника відділу від 17 липня 2019 року підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року ВП № 59435064 визначено пункт 6 частини 4 статті 4 Закону № 1404 - VIII, у зв`язку з тим, що перевіркою матеріалів виконавчого провадження встановлено відкриття цього виконавчого провадження по заяві стягувача, направленій не за належністю, а тому слід вважати, що стягувачем не подана заява про примусове виконання віповідно до статті 26 Закону № 1404 - VIIІ.

37. При цьому судами попередніх інстанцій установлено, що ГУ Держпраці в Одеській області не оскаржувало ані постанову в.о. начальника відділу від 17 липня 2019 року, ані постанову головного державного виконавця Дідура І.М. від 18 липня 2019 року ВП № 59435064 про скасування процесуального документу (постанови від 01 липня 2019 року ВП № 59435064), винесеної на реалізацію постанови в.о. начальника відділу від 17 липня 2019 року.

38. За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що позовна вимога по скасування повідомлення від 18 липня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання носить похідний характер від вищевказаної постанови в.о. начальника Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 17 липня 2019 року та постанови головного державного виконавця від 18 липня 2019 року ВП № 59435064 щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01 липня 2019 року ВП № 59435064, правомірність яких не ставилася позивачем під сумнів.

39. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для відкриття виконавчого провадження № 59435064 є заява стягувача, яка подана до Управління ДВС ГТУЮ м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, тобто до іншого органу, ніж належний орган примусового виконання відповідного виконавчого документу.

40. В матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача адресована саме Другому Малиновському ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області та підтвердження подання цієї заяви до Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.

41. В свою чергу, Закон №1404-VIII та Інструкція № 512/5 не містять норми, які надають державному виконавцеві право відкрити виконавче провадження за листом, отриманим від іншого органу державної виконавчої служби та за заявою стягувача, поданою до такого органу. Передати виконавче провадження можливо тільки на підставі постанови про передачу виконавчого провадження та після його відкриття. Виключенням з цього правила є передача виконавчого документу до іншого органу державної виконавчої служби до відкриття виконавчого провадження на підставі заяви стягувача.

42. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

43. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

44. Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

45. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

46. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

47. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення судів попередніх інстанцій відсутні.

49. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

50. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у редакції постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

51. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2020 року у редакції постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, у справі № 460/4638/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов