Постанова

від 07.12.2020 по справі 500/2338/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 500/2338/19

адміністративне провадження № К/9901/1690/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 500/2338/19

за позовом члена релігійної громади Парафія Преображення Господнього села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк М.П. про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування розпорядження і рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою члена релігійної громади Парафія Преображення Господнього села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, прийняту у складі судді Мартиць О.І. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів: Матковської З.М., Улицького В.З.,

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Член релігійної громади "Парафія Преображення Господнього" села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1 до Тернопільська обласна державна адміністрація Державний реєстратор управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марія Павлівна про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування розпорядження та рішень, в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії Тернопільської обласної державної адміністрації щодо проведення реєстрації змін до статуту "Релігійної громади "Парафія Преображення Господнього" села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви" (ідентифікаційний код: 21161055, адреса: с. Гніздичне Збаразького району Тернопільської області) шляхом перереєстрації його в статут релігійної організації "Парафія Преображення Господнього села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви України" (ідентифікаційний код: 21161055, адреса: с. Гніздичне Збаразького району Тернопільської області) в новій редакції;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 24 травня 2019 року №307-од "Про статут релігійної організації ПЦУ села Гніздичне Збаразького району у новій редакції", яким зареєстровано статут релігійної організації "Парафія Преображення Господнього" села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви України", зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 24 вересня 1991 року №221;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - релігійна громада "Парафія Преображення Господнього" села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви" (ідентифікаційний код: 21161055, адреса: с. Гніздичне Збаразького району Тернопільської області), на підставі якого внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06 червня 2019 року №16421050005000708;

- визвати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марії Павлівни про державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах юридичної особи - релігійна громада "Парафія Преображення Господнього" села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви" (ідентифікаційний код: 21161055, адреса: с. Гніздичне Збаразького району Тернопільської області) стосовно зміни додаткової інформації, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, на підставі якого внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06 червня 2019 року №16421070006000708.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення судового рішення без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 січня 2019 року релігійною громадою, членом якої є позивач, на загальних (парафіяльних) зборах було встановлено, що до складу членів даної релігійної громади входить 184 особи. Зазначені особи підтвердили свою вірність Українській Православній Церкві підписавшись у відповідному списку.

Оскільки на початку 2019 року в селі Гніздичне поряд з діючою релігійною громадою УПЦ утворилася нова громада ПЦУ між даним громадами виник конфлікт щодо користування храмом, що знаходиться в с. Гніздичне і є єдиною релігійною спорудою. Тому з метою врегулювання вказаного конфлікту між даними релігійними громадами було досягнуто домовленості про почергове користування храмом. У зв`язку із цим 18 січня 2019 року між релігійними громадами УПЦ та ПЦУ було підписано графік почергового богослужіння та користування храмом УПЦ в с. Гніздичне.

29 січня 2019 року релігійна громада УПЦ про зазначене вище проінформувала Тернопільську обласну державну адміністрацію шляхом направлення відповідної заяви із детальним викладенням наведених вище обставин.

Однак зазначену заяву релігійної громади, Тернопільською обласною державною адміністрацією по суті не було розглянуто.

24 травня 2019 року Тернопільською ОДА було ухвалено розпорядження №307-од "Про статут релігійної організації ПЦУ села Гніздичне Збаразького району у новій редакції" яким перереєстровано діючий Статут релігійної громади "Парафія Преображення Господнього" села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви в статут у новій редакції зовсім іншого віросповідання - під назвою статут релігійної організації "Парафія Преображення Господнього села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви України".

На підставі вказаного розпорядження, державним реєстратором управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації Ігнатюк Марією Павлівною було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - релігійної громади, на підставі чого внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06 червня 2019 року №16421050005000708. Крім того, також було здійснено внесення запису про зміну керівника релігійної громади - запис від 06 червня 2019 року №16421070006000708.

Зважаючи на те, що членами релігійної громади, членом якої є позивач, у відповідності до положень статуту загальні (парафіяльні) збори членів релігійної громади не проводились та жодні рішення про внесення змін до статуту релігійної громади не приймались, у позивача існують підстави вважати, що розпорядження, яким і було зареєстровано статут в новій редакції, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині державної реєстрації змін до статуту.

Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідачів було порушено його право на свободу совісті та віросповідання, а протиправна зміна підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях, порушує його право на вільне волевиявлення членства у правосуб`єктній релігійній громаді УПЦ і на вільний вибір сповідування релігійного культу.

Підставами позову є порушення процедури та порядку здійснення державної реєстрації статуту релігійної громади (організації), що визначені чинним законодавством України, що призвело до позбавлення правосуб`єктності релігійної громади УПЦ с. Гніздичне, членом якої є позивач.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення релігійної організації врегульовано Законом України Про свободу совісті та релігійні організації від 23.04.1991 №987-ХІІ (далі - Закон №987-ХІІ).

Відповідно до змісту статті 7 Закону №987-ХІІ релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону № 987-ХІІ).

Відповідно до змісту статті 12 Закону №987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону №987-ХІІ для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з частиною двадцять першою статті 14, частиною другою статті 15 Закону № 987-ХІІ перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Отже, законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з бездіяльністю чи відмовою уповноваженого органу у прийнятті рішення щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації.

Позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єктів владних повноважень, посилаючись при цьому на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Однак, з підстав позову вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з тим, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження та при реєстрації змін до статуту не було дотримано норм Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", який визначає певне коло осіб, які можуть скликати парафіяльні збори та порядок внесення змін до статуту, що свідчить про те, що спір у цій справі стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації, а позивач звернувся на захист релігійних прав позивача як учасник релігійної громади, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, спір, який виник у цій справі, стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації.

За змістом позовної заяви, видно, що позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача як учасника релігійної громади.

Тобто правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади. Суд вважає, що такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, а юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону №987-ХІІ.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19.

Отже, спір, що виник у даній справі належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

Позивач заявив клопотання про передачу справи на розгляд Великої палати Верховного Суду для відступлення від висновків, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19.

Вказане клопотання мотивоване тим, що предмет, підстави та обставини справи № 910/8132/19 є відмінними від предмету, підстав та обставин справи № 500/2338/19.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду регламентує стаття 346 і серед них відсутня така підстава, якою обґрунтовано клопотання позивача.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати у справі № 910/8132/19.

Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу члена релігійної громади Парафія Преображення Господнього села Гніздичне Збаразького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 500/2338/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик С.М. Чиркін