Рішення

від 07.12.2020 по справі 567/733/20

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/733/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Войтко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів звернувся орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області.

У позовній заяві зазначає, що відповідач, яка є матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням дітей, не надає кошти на їх утримання, не піклується про них, не створює належні умови для їх проживання, не відвідує їх за теперішнім місцем проживання.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 не забезпечує належних умов для проживання та виховання дітей та враховуючи, що ініційовано питання про позбавлення ОСОБА_5 , як батька дітей, батьківських прав, а родичі, які мають можливість та бажання взяти дітей на виховання в свою сім`ю ще не мають статусу потенційних опікунів, просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та стягнути з відповідача аліменти на користь дітей на їх утримання в розмірі 1/2 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву у якій вказала, що позов підтримує у повному обсязі, оскільки відповідач не займається вихованням та утриманням дітей. Просила позов задовольнити та розгляд справи проводити без її відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, зокрема через оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України - http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/ , заперечень щодо позову до суду не подала, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця про живання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію пові домлення або виклику, на останню відому судо ві адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою біль ше не проживає або не знаходиться.

Свідок ОСОБА_6 , яка є секретарем виконавчого комітету Кутянківської сільської ради, подала письмові пояснення у яких вказала, що ОСОБА_4 веде не здоровий спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не займається належним доглядом за малолітніми дітьми, тому діти перебувають під доглядом своєї бабусі, яка проживає в Чернівецькій області. За період проживання дітей у бабусі, їх не відвідувала та не цікавилася їхнім життям.

За клопотанням представника позивача, з урахуванням положень ст. ст. 280-282 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті заочно у відсутності сторін по справі.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтв про народження дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 їхньою матір`ю вказана ОСОБА_4 . Також вказані обставини підтверджуються витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. (а.с.8,9,10,11-16)

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвідують дошкільний навчальний заклад №45 комбінованого типу. Вихованням дітей займаються опікуни - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які доглядають їх, цікавляться їхнім навчанням та розвитком. (а.с.17,18,20,21)

З довідки та характеристики від 02.06.2020 встановлено, що ОСОБА_3 навчається в третьому класі Чернівецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №6. У здобутті знань допомагає баба - ОСОБА_7 та дід - ОСОБА_8 , які приділяють належну увагу вихованню хлопчика, систематично відвідують батьківські збори, піклуються про його розвиток та забезпечення всім необхідним. (а.с.19,22)

З довідок про стан здоров`я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на Д обліку із діагнозом - епілепсія. За медичною допомогою для дітей зверталися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вчасно зверталися при захворюваннях дітей та виконували призначення лікарів. (а.с.23,24,25)

З акту обстеження матеріально-побутових умов та умов виховання сім`ї від 06.11.2019, від 29.05.2020 та від 01.06.2020 встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за місцем знаходження баби ОСОБА_7 в с.Снячів Сторожинецького району Чернівецької області, створені всі необхідні умови для проживання, виховання, розвитку та навчання дітей. ОСОБА_7 забезпечує дітей всім необхідним, здійснює їхнє лікування. ОСОБА_4 не виконує батьківських обов`язків. (а.с.27,28-29,46-47)

Наказом Острозької РДА №109 від 23.10.2019 та №110 від 24.10.2019 взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та влаштовано на тимчасове проживання в родину рідної баби ОСОБА_7 (а.с.30,31)

Розпорядженням голови РДА №265 від 05.12.209 та №288 від 23.12.2019 малолітньому ОСОБА_1 надано статус - дитини, позбавленої батьківського піклування з влаштуванням на тимчасове проживання в сім`ю рідної баби ОСОБА_7 . Встановлено опіку над ОСОБА_1 та призначено його опікуном ОСОБА_7 (а.с.32,33)

З інформації №1172/02-24 від 23.10.2019 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають під доглядом матері ОСОБА_4 , яка знаходиться на постійному лікуванні в Острозькій психоневрологічній лікарні. Що стосується батька дітей, то державна реєстрація їх народження проводилася за ст.135 СК України. (а.с.37)

З довідки №293 від 23.10.2019 встановлено, що ОСОБА_4 перебувала на лікуванні в Острозькій психоневрологічній лікарні з діагнозом - хронічні психічні захворювання. (а.с.44)

З характеристики наданої Кутянківською сільською радою Острозького району Рівненської області 28.05.2020 на ОСОБА_4 встановлено, що остання за місцем проживання характеризується посередньо, розлучена, ніде не працює, діти проживають з її матір`ю в Чернівецькій області, яка здійснює за ними догляд. ОСОБА_4 не відвідує дітей за місцем їх проживання, не цікавиться їхнім життям, а також не бере участі в їхньому матеріальному забезпеченні та вихованні, проходила курс лікування в психлікарні м.Острог. (а.с.48)

З повідомлення №221 від 12.05.2020 встановлено, що ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні в КП "Острозька ОПЛ" з 20.10.2019 по 23.12.2019. (а.с.56)

З висновку Острозької РДА Рівненської області №1835/01-31 від 26.06.2020, вбачається, що зазначений органи у зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем батьківських обов`язків вирішив рекомендувати позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно трьох її дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.58-59)

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_3 являється ОСОБА_5 , щодо якого в Сторожинецькому районному суді Чернівецької області перебуває цивільна справа про позбавлення його батьківських прав, а батько ОСОБА_1 у свідоцтві про народження записаний за ч.1 ст.135 СК України.

З письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач, яка є матір`ю неповнолітніх дітей, не приділяє належної уваги їх вихованню, не створює належних умов для їх проживання та матеріального забезпечення.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі в вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя своїх дітей має місце на протязі тривалого періоду часу, що було підставою для застосування щодо неї заходів впливу, виклику на засідання комісії з питань захисту прав дитини та в подальшому для висновку органу опіки і піклування, якими рекомендовано позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її дітей.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів та пояснень свідків.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України . Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

В пункті 18 постанови зазначено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод неповнолітніх дітей, відповідно, воно має законну мету у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

При цьому, наведені вище обставини, переконують суд у тому, що відповідач взагалі не має бажання та не спроможна виконувати батьківські функції щодо своїх дітей.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухилялася від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, ними не займалася, не піклувалася про них, матеріально не утримувала, на час розгляду справи не проявляє інтересу до стану їх здоров`я та навчання, не цікавиться їх фізичним, моральним і духовним розвитком, а тому суд вважає, що позов є обґрунтованим, у зв`язку з чим слід позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно трьох її дітей.

Статтею 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини і суд, одночасно з позбавленням батьківських прав може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки ОСОБА_4 своїх неповнолітніх дітей не утримує, то з неї на утримання дітей слід стягнути аліменти в розмірі 1/2 частини доходу.

При вирішенні спору судом береться до уваги відсутність у відповідача по справі інших утриманців, її стан здоров`я та стан здоров`я малолітніх дітей. При цьому, суд бере до уваги, що відповідач інвалідності не має та має можливість працювати, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Одночасно, суд бере до уваги, що позовна вимога про стягнення аліментів була подана 10.07.2020, а тому за правилами ст. 191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.

Частиною 3 ст. 193 СК України визначено, що аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що малолітні - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на час розгляду справи в суді не мають опікунів, то аліменти з ОСОБА_4 слід стягувати шляхом відкриття особистого банківського рахунку та перерахування коштів на особистий рахунок кожної дитини в ПАТ "Державний ощадний банк України", відповідно до ч. 3 ст. 193 СК України.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, відчиму, вона передається на опікування органу та піклування.

Водночас, за правилами ч.6 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути 1681,60 грн. судового збору.

На підставі ст. 159, 166, 164, 180, 182 СК України, ст.59, 60 ЦК України, керуючись ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 142, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог, просп.Незалежності, буд.14 Рівненська область, код ЄДРПОУ 04057729) в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати з ОСОБА_4 на користь її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на їх утримання, шляхом відкриття особистого банківського рахунку на кожну дитину в ПАТ "Державний ощадний банк України" та сплати аліментів на вказаний рахунок в розмірі 1/2 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.07.2020 до досягнення ними повноліття.

Передати малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області для вирішення питання про подальше їхнє влаштування.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 грудня 2020 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.