Рішення

від 03.12.2020 по справі 568/916/19

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/916/19

Провадження №2-о/568/28/20

03 грудня 2020 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Крупецької сільської ради, заінтересована особа Радивилівська районна державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

Крупецька сільська рада звернулася до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був мешканцем с.Срібне Радивилівського району Рівненської області. В обгрунтування поданої заяви, представник заявника вказує, що після смерті ОСОБА_1 залишилась земельна ділянка (пай) площею 2,15 умовних кадастрових гектари (сертифікат серія РВ №0188877, виданий Радивилівською районною державною адміністрацією 03 квітня 1997), яка розташована на території Крупецької сільської ради. Спадкоємців після смерті ОСОБА_1 не має.

Представник Крупецької сільської ради Радивилівського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника заявника, заявлені вимоги підтримують повність та просять її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Радивилівської РДА в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника, не заперечують проти заявлених вимог заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, розглянувши матеріали справи, прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00022846247 від 15.05.2019 року. (а.с.3)

За даними Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_1 Радивилівською районною державною адміністрацією виданий сертифікат на права на земельну частку (пай) серія РВ №0188877 за номером 12796. (а.с.4)

Згідно довідки Крупецької сільської ради Радивилівського району Рівненської області №658 від 02.05.2019 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно до своєї смерті мешкав в АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5)

Крупецькою сільською радою розміщено повідомлення у Радивилівській районній газеті Прапор перемоги від 10.05.2019 року та на офіційному веб-сайті ОСОБА_2 , про розшук спадкоємців померлого ОСОБА_1 (а.с.6,7)

Витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи а видані на їх підставі свідоцтва про право спадщину) підтверджується, що після смерті ОСОБА_1 спадкова справа не заводилась (а.с.5)

Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ч.1,2 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявник послався на норму статті 1277 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004.

Частинами 1-3 статті 1277 ЦК України визначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п.5. Прикінцевих та перехідних положень ЦК, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

В абзацах 2, 3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7 надано роз`яснення з приводу застосування правила книги шостої ЦК України до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року .

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК (435-15), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК (435-15) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Крім цього, згідно до абзаців 13, 14 п.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13, Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.

Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

Згідно абзаців 10, 11. п.9 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13, Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , у справах про визнання спадщини відумерлою судам слід звернути увагу на застосування абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, відповідно до якого правила ст. 1277 ЦК про відумерле майно застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності ЦК. Зазначені положення застосовуються, якщо спадщина не перейшла до держави в порядку, передбаченому ст. 555 ЦК УРСР.

Відповідно ст. 525 ЦК Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК Української РСР, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст.555 ЦК Української РСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві.

Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави. У випадках, передбачених цією статтею, авторське право, що входить до складу спадщини, або право на частку в авторській винагороді, що належало спадкоємцеві, який відмовився, припиняється.

Частинами 1, 3 ст. 137 ЦК УРСР передбачено, якщо майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніш як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів.

Як установлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому до цих правовідносин мають бути застосовані положення ЦК УРСР у редакції 1963 року.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 цієї статті, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що норми ст. 1277 ЦК України, на які посилається заявник, до даних правовідносин застосовані бути не можуть, а тому в задоволені заяви слід відмовити.

Враховуючи, що заявника звільнено від сплати судового збору, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 555, ЦК України РСР 1963 року, п.5 Прикінцевих положень ЦК України 2003 року, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 211, 263-265, 293, 294, 334-338, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Крупецької сільської ради, заінтересована особа Радивилівська районна державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: Крупецька сільська рада Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387496, місце знаходження: 35541, с.Крупець вул.Довга, 68 Радивилівського району Рівненської області.

Заінтересована особа: Радивилівська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 21085880, місце знаходження: 35550, вул.І.Франка, 11 м.Радивилів Рівненської області.

Суддя В.О. Троцюк