Рішення

від 07.12.2020 по справі 624/826/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/826/20

№ провадження 2/624/356/20

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 07 грудня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/826/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Новопарафіївська сільська рада Кегичівського району Харківської області,

вимоги позивача: про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк у два місяці для подання заяви до Кегичівської державної нотаріальної контори щодо прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ОСОБА_2 за життя, 02 вересня 2010 року, у Новопарафіївській сільській раді Кегичівського району Харківської області уклала заповіт про спадкування позивачем її майна. Інших спадкоємців немає.

До складу спадщини ОСОБА_2 включено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Новопарафіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, визначену державним актом на право приватної власності на землю серії ХР №069646.

ОСОБА_2 до 2011 року постійно проживала у с. Нова Парафіївка Кегичівського району Харківської області, а після смерті її чоловіка, враховуючи її вік та необхідність постійного догляду, почала проживати разом з позивачем у м. Дружківка Донецької області, де і померла.

Позивач про наявність заповіту не знав. Сільська рада також нічого йому не повідомляла. Через поганий стан здоров`я, він не їздив в с. Нова Парафіївка і не повідомляв сільську раду про смерть ОСОБА_2 .

Оскільки, уповноваженим особам не було відомо про смерть ОСОБА_2 , тому вони не повідомляли позивача про відкриття спадщини.

Вказаний факт підтверджує необізнаність про наявність заповіту, складеного на користь ОСОБА_1 , відповідно не були здійсненні повідомлення та виклик його, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Нотаріус надав йому роз`яснення щодо можливості звернення до суду щодо цього питання.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

16 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07 грудня 2020 року.

У підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, натомість надали заяви про розгляд справи у їх відсутність:

- позивач про підтримання позову та залишення за собою судових витрат;

- відповідачі про визнання позову;

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст.200 ЦПК України встановлено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як передбачено ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 01 листопада 2010 року (а.с.9).

Відповідно до заповіту від 02 вересня 2010 року, ОСОБА_2 заповідає належну їй на праві особистої власності земельну ділянку на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією серії ХР №069646 від 14 вересня 2004 року, площею 2.00 гектара, що знаходиться на території Новопарафіївської сільської ради, ПСП ім. Щорса для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (копія, а.с. 8).

Згідно до відомостей довідки від 16 листопада 2020 року №02-24/308 виданої Новопарафіївською сільською радою Кегичівського району Харківської області про те, що сільською радою не було повідомлено ОСОБА_1 про наявність заповіту на його ім`я в зв`язку з тим, що сільській раді не було відомо про смерть його мами ОСОБА_2 , яка тривалий час проживала разом з ним у місті Дружківка (а.с.10).

Відповідно до листа Кегичівської державної нотаріальної контори від 22 липня 2020 року №599/01-16 спадкова справа на ім`я ОСОБА_2 не відкривалася. Заява про прийняття спадщини в строк подана не була. ОСОБА_1 вважається таким, що спадщину не прийняв (а.с.4).

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Як передбачено ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 2 ст. 1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , і саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини спадкоємцями.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження пояснення позивача стосовно того, що він пропустив строк, необхідний для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 , що вбачається з листа.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Це положення також закріплено у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/04-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування . Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обставини, на які посилається позивач як на підстави пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , заслуговують на увагу та на думку суду є поважними причинами.

Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини суду не надано. Відповідачем позов визнано, заперечень не надано.

Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позивач заявив, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новопарафіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області щодо прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах двох місяців з дня вступу в законну силу даного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Парафіївка Кегичівського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: Новопарафіївська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місце знаходження: 64052, Харківська область, Кегичівський район, с. Парасковія, ЄДРПО 04398424.

Суддя Н.М. Куст