Постанова

від 03.12.2020 по справі 314/3909/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3909/20

Провадження № 3/314/1198/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2020 року м. Вільнянськ

суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області , голови Фермерського господарства СВІТАНОК-2005 , РНОКПП НОМЕР_1 ,одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 455/05/30815010 від 11.09.2020 року, складеного начальником відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_2 за результатами фактичної перевірки ФГ СВІТАНОК-2005 (ЄДРПОУ 30815010), податкова адреса - Запорізька область , Вільнянський район, село Михайлівка, вул. Горького, буд. 16-А, за адресою Запорізька область , Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 83, за період з 01.07.2020 по 10.09.2020 включно з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар(прибуткових, товарно-транспортних,видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального (акт перевірки від 11.09.2020 №0639/08/01/05/30815010) , ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що як голова ФГ СВІТАНОК-2005 порушив порядок проведення господарської діяльності, а саме: встановлено зберігання пального в період з 01.07.2020 року по 10.09.2020 (включно) без отримання ліцензії на право зберігання пального, що є провадженням господарської діяльності без одержання відповідної ліцензії, чим вчинено правопорушення ч.1, ч. 16 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995р. №481/95-ВР зі змінами та доповненнями, що підпадає під дію ч. 1 ст. 164КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надав заперечення в якому клопотав про закриття провадження у справі про адмінправопорушення відносно нього у зв`язку з відсутністю в його діях відповідного складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заперечення вказав, що наразі відсутнє погодження з висновками акту складеного за результатами перевірки, податкові повідомлення - рішення оскаржені ним в адміністративному порядку до голови ДПС, дій направлених на порушення провадження господарської діяльності не вчиняв, порушення зазначені в акті не доведені та фактично не вчинялися. Також надав клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з амбулаторним лікуванням, надавши листок непрацездатності з 13.10.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частина 1 статті 164КУпАП є бланкетною та передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

За змістом ч. 1,ч. 16 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Суд звертає увагу на те, що до загальних ознак господарської діяльності закон відносить не тільки факт здійснення певних дій, а й систематичність таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності, тому об`єктивна сторона правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 також повинна мати вищезазначені ознаки, при цьому господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер.

Крім того, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення, а триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про недотримання вимог ч. 1, ч. 16 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 р. №481/95-ВР зі змінами та доповненнями, а саме зберігання пального без отримання ліцензії на таке право.

На підтвердження вини до протоколу долучено лише акт фактичної перевірки від 11.09.2020 року №0639/08/01/05/30815010 , з якого вбачається, що 11 вересня о 14 годині 40 хвилин проведено перевірку ФГ СВІТАНОК-2005 , що розташоване за адресою Запорізька область , Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 83. В ході проведення фактичної перевірки встановлено факт зберігання пального для с/г діяльності ФГ, а саме дизельне паливо яке зберігається в бочках, відпуск без лічильника, облік використання відсутній, не обліковуються у контролюючого органу, вимірювальний пристрій не використовується, залишки дизельного палива на 01.09.2020 року складає 4700 л.

При цьому, такий факт встановлено на підставі пояснень самого голови вищезазначеного ФГ., а залишок пального за результатами перевірки не проводився за відсутності вимірювальних приладів.

Крім того, актом встановлено , що протягом періоду перевірки ФГ здійснювало придбання дизельного палива згідно договорів поставки від 07.07.2020 № 11 (ТОВ НАФТА ГРУПП ) , від 24.07.2020 № 147 (ТОВ МЕРКУРІЙ -2017) відповідно до накладних НФ00000028 від 08.07.2020 (5170 л., ), 002509 від 27.07.2020 (10 600 л.),від 28.07.2020 (10 600 л.).

За висновками перевірки встановлено порушення вимог ч.1,ч.8,ч.16 ст. 15 Закону Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , п. 63.3 ст. 63 ПК.

В матеріалах справи міститься також запрошення платника податків для підписання матеріалів перевірки, надання пояснень, копія 1-7,10,11 ст. паспорту ОСОБА_1 , довідка про податковий номер ОСОБА_1 та довідка про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 за серпень - березень 2020 року , будь-яких інших документів , у тому числі додатків до акту до суду не надано.

За змістом ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Із заперечень ОСОБА_1 вбачається, що останнім в адміністративному порядку оскаржено податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2020 року № 4/0703 та № 5/0703, які прийняті за результатами перевірки , оформленої вищезазначеним актом, що підтверджується квитанцією поштового відправлення від 22.10.2020 року.

Таким чином, на день складання протоколу будь-яких податкових рішень на підставі вищезазначеного акту перевірки прийняте не було, а отже контролюючий орган не визначився з питанням нарахування податків та штрафних санкцій ФГ СВІТАНОК-2005 на відповідний момент часу, що є окремою підставою вважати передчасним висновки представника податкового органу щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Крім того , висновки у протоколі про адміністративне правопорушення шодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог приписів ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового,алкогольних напоїв,тютюнових виробів та пального є не тільки передчасними але й необґрунтованими. Так, в акті, на який посилається протокол відображено лише факт зберігання палива, що мало місце станом на 01.09.2020 року, а не систематична діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу. Окрім цього, відсутність вимірювання пального за результатами перевірки не може бути виправдана відсутністю відповідних приладів на самому об`єкті, на території якого здійснюється перевірка з урахуванням того, що паливо безпосередньо податковим органом не вилучалося та не досліджувалося . Водночас, тільки із самого протоколу та акту перевірки немає можливості дійти висновку про зберігання пального саме в період з 01.07.2020 по 10.09.2020, враховуючи, що згідно висновків які містяться в самому акті придбання дизельного палива здійснювалося згідно договорів поставки від 07.07.2020 № 11 (ТОВ НАФТА ГРУПП ) , від 24.07.2020 № 147 (ТОВ МЕРКУРІЙ -2017) відповідно до накладних НФ00000028 від 08.07.2020 (5170 л., ), 002509 від 27.07.2020 (10 600 л.),від 28.07.2020 (10 600), тоді як на 11.09.2020 року 14 год. 40 хв. тільки з пояснень голови ФГ зафіксовано залишки 4 700 л. дизельного палива. За таких обставин, з урахуванням відсутності будь-яких інших документів, неможливо встановити на підставі чого було зроблені висновки, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення відносно періоду зберігання пального, враховуючи, що актом встановлено по суті лише одиничний факт зберігання пального, що не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Таким чином, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення не відображає усіх елементів складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, оскільки ці ознаки є обов`язковими для господарської діяльності , тоді як на підтвердження викладеного обвинувачення не надано належних та допустимих доказів.

Крім того, згідно наданого акту перевірки, остання здійснювалася за адресою АДРЕСА_2 , тоді як за цією адресою за встановленими актом обставинами обліковуються лише дві ємності для ГСМ об`ємом 2 і 1 тн. , тоді як ані з акту ані з протоколу неможливо встановити в яких ємкостях ,в яких об`ємах та в якому періоді здійснювалося саме зберігання палива, в чому й обвинувачується ОСОБА_1 , що унеможливлює визначення правового статусу відповідного об`єкта (акцизний склад тощо) у розумінні вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є ознакою демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України Про ратифікацію конвенції від 17.07.1997 Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 , викликають розумні сумніви, тоді як наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25 .

Таким чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Враховуючи зміст ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02), Малофєєва проти Росії (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04), Карелін проти Росії (рішення від 20.09.2016р. заява №926/08), суд вважає , що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тому суд, враховуючи вищезазначене, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

З аналізу цих міжнародних правових норм, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не підтверджена наявними доказами безсумнівно, відтак провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -

постановив:

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя : В.О.Кіяшко

03.12.2020