Ухвала

від 02.12.2020 по справі 161/18842/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/18842/20 Провадження № 11-сс/802/675/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором у кримінальному провадженні прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, зокрема, на корпоративні права, а саме, на частки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в розмірі 100% у статутних капіталах ПП "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" (ЄДРПОУ 13361656), ТОВ "Джулін" (ЄДРПОУ 22077084), ТОВ "Ленд Арт Сервіс" (ЄДРПОУ 40421877), ТОВ "Мрія Старосілля" (ЄДРПОУ 38768183), ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб`юції" (ЄДРПОУ 35923075), що належить фізичній особі ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , та належали покійному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо такого майна корпоративних прав на час досудового розслідування та судового розгляду, з одночасним покладенням обов`язку на Міністерство юстиції України, Департамент державної реєстрації МЮ України, управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), нотаріусів України, інших суб`єктів державної реєстрації прав та державних реєстраторів, заборонивши здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів, змін до відомостей про юридичні особи ПП "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" код ЄДРПОУ 13361656, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1А; ТОВ "Джулін" ЄДРПОУ 22077084, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Швабська, 59; ТОВ "Ленд Арт Сервіс" ЄДРПОУ 40421877, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1А, ТОВ "Мрія Старосілля" ЄДРПОУ 38768183, місцезнаходження: Луцький район, с. Боратин, вул. Шкільна, 74; ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб`юції", ЄДРПОУ 35923075, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, в тому числі, щодо зміни учасника, директора, адреси місцезнаходження зазначених товариств.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.11.2020 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором у клопотанні і в судовому засіданні не доведена наявність підстав для накладення арешту на майно, будь-якій особі підозри у даному кримінальному провадженні не вручено, при цьому, жодних доказів такої потреби досудового розслідування не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи інших осіб, про які зазначено у клопотанні.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор оскаржує його з мотивів незаконності. Вказує, що накладення арешту на майно забезпечить можливу неправомірну його реалізацію третім особам та в даній ситуації виступає дійсно дієвим заходом забезпечення кримінального провадження. З огляду на наведене просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на корпоративні права.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію у повному обсязі та просив накласти арешт на майно, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні рішення вказані вимоги закону дотримані.

Матеріалами провадження стверджується, що 18 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12020030010002179 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Положення ч.1 ст.167 КПК України регламентують, щотимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а, отже, за правилами ст.132КПКУкраїни його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У апеляційних доводах прокурор стверджує, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям ч.2ст.167КПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення не доведена наявність підстав для накладення арешту на вказане майно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» була висловлена правова позиція про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому, матеріали провадження не містять жодних доказів, які вказували б на те, що вказане у клопотанні майно може бути предметом вчинення кримінального правопорушення чи зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розгляду кримінального провадження.

Крім цього, під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не наведені та не обґрунтовані ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України, та відповідність вказаного у клопотанні майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, суд апеляційної інстанції не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишитибез задоволення,а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді