Ухвала

від 02.12.2020 по справі 554/9894/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9894/20 Номер провадження 11-сс/814/1027/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Сумським апеляційним судом провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.

Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020200000000289 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Синівка, Липоводолинського району Сумської області, працюючого начальником сектору кримінальної поліції Липоводолинського відділення поліції Роменського ВП ГУНП в Сумській області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування до 26 грудня 2020 року.

Визначено розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 109 850 грн.

Як вбачається з клопотання та ухвали слідчого судді, у провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42020200000000289 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Адвокат ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід ОСОБА_7 на особисте зобов`язання, а внесену заставу, що не була звернена в дохід держави повернути заставодавцю.

На обгрунтування таких вимог, посилається на те, що в ухвалі слідчого судді не наведено посилання на докази, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також посилання на докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому прокурором не було доведено, що ОСОБА_7 буде переховуватися від слідства та суду, може знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків та інших осіб, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Просить звернути увагу, що ОСОБА_7 одружений, має малолітню дитину, є учасником бойових дій, нагороджений відзнаками за участь в АТО, а також грамотами за бездоганну службу, а тому не вчинить інше кримінальне правопорушення, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки повний текст складено 03.11.2020.

Позиції інших учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_7 подану в інтересах останнього апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав у ній наведених. Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, через необґрунтованість скарги.

Мотиви суду.

Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів провадження,адвокат ОСОБА_8 захисник в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою 05.11.2020, на 7-й день з моменту ухвалення рішення слідчого судді з пропуском строку на апеляційне оскарження.

При цьому, як вбачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_8 не був присутній під час проголошення ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_7 , оскільки інтереси підозрюваного в судовому засіданні представляв інший адвокат ОСОБА_9 .

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18) зазначила, що у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1ст. 117 КПК України.

Враховуючи, що пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді адвокатом ОСОБА_8 , який не брав участі в судовому засіданні в суді першої інстанції, становить 2 дні, та останнім заявлено клопотання про його поновлення через те, що повний текст рішення складений 03.11.2020, колегія суддів вважає причини пропуску строку поважними.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42020200000000289 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , згідно з ч. 3 ст.18, приміткою 1 до ст. 364 КК України, приміткою 2 до ст. 368 КК України являється службовою особою, яка займає відповідальне становище, як керівник структурного підрозділу органу державної влади, що постійно здійснює функції представника влади. Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він є суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення.

Використовуючи свої службові повноваження, ОСОБА_7 вчинив корупційний злочин за наступних обставин.

На початку вересня 2020 року ОСОБА_10 спільно із дружиною ОСОБА_11 вирішили зайнятися підприємницькою діяльністю із продажу лісоматеріалів для їх використання громадянами та закладами соціальної сфери Липоводолинського району Сумської області у якості пічного палива.

У зв`язку з чим 01.10.2020 ОСОБА_11 зареєструвалася як фізична особа- підприємець із кодом згідно з КВЕД 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

При цьому фактично діяльність, пов`язану із вичисткою країв полів, які заросли чагарниками і подальшим продажем вказаних чагарників громадянам у якості твердого палива та поставкою у заклади соціальної сфери на території Липоводолинського району, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 здійснювали із вересня 2020 року.

Дізнавшись про це, у заступника начальника Липоводолинського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 разом із начальником сектору кримінальної поліції Липоводолинського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди за нестворення штучних перешкод у здійсненні діяльності ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

Приблизно на початку вересня 2020 року у вихідний день в обідній час до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у кафе «Вояж» по вул. Полтавська в смт. Липова Долина Липоводолинського району Сумської області підійшли ОСОБА_12 та ОСОБА_7 та висловили ОСОБА_10 вимогу сплачувати неправомірну вигоду у розмірі 500 гривень за кожну машину дров, яка буде заготовлена та поставлена громадянам або в заклади соціальної сфери району. У випадку відмови від надання неправомірної вигоди будуть створюватися штучні перешкоди у здійсненні діяльності ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , зокрема зупинка автомобілів із лісоматеріалами, поставка їх на штрафмайданчик, починатимуться нові кримінальні провадження, проводитимуться обшуки з подальшим вилученням майна.

Бажаючи уникнути негативних наслідків для себе та своєї дружини, розуміючи, що без сплати працівникам поліції неправомірної вигоди ОСОБА_10 не зможе займатися діяльністю із заготівки та продажу чагарників у якості твердого палива, останній погодився на незаконну вимогу, яку висунули йому ОСОБА_12 та ОСОБА_7 і 09.10.2020 близько 14 год. 08 хв. передав ОСОБА_12 біля кафе-магазину «Маестро» на території смт. Липова Долина, який приїхав на зустріч із ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_7 та переслідуючи із ним спільний злочинний умисел, неправомірну вигоду у сумі чотири тисячі гривень за заготовлені та реалізовані напередодні вісім машин лісоматеріалів.

В подальшому, реалізуючи спільний із ОСОБА_12 злочинний умисел, 16.10.2020 близько 12 год. 46 хв. ОСОБА_7 біля бурової станції, неподалік від кладовища на окраїні смт. Липова Долина отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі три тисячі п`ятсот гривень за заготовлені та реалізовані напередодні сім машин лісоматеріалів.

Близько 12 год. 45 хв. 27.10.2020 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 , перебуваючи на території Липоводолинської ЦРЛ за адрееою смт. Липова Долина, вул. Лікарняна, 3 отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі десять тисяч гривень за нестворення перешкод у здійсненні останнім та ОСОБА_11 діяльності із заготівлі та реалізації лісоматеріалів.

28.10.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.

29.10.2020 слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_13 звернувся до районного суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_14 , про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею дане клопотання задоволено та одночасно визначено заставу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368 КК України, а також обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: 1) можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) впливати на свідків.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом затримання ОСОБА_7 .

Враховуючи надані органом досудового розслідування докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.

Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, будучи працівником правоохоронного органу, який підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, особисто знайомий із свідком ОСОБА_10 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, та від якого ОСОБА_7 вимагав надання неправомірної вигоди, може здійснювати заходи впливу на нього, а також на інших свідків у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_7 є співробітником правоохоронного органу, останньому достеменно відомі прийоми та тактика роботи правоохоронної системи, має задовільний стан здоров`я, діяв за попередньою змовою у групі осіб із іншим працівником правоохоронного органу заступником начальника Липоводолинського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 , мешканцем Липоводолинського району Сумської області.

Також на даний час у ході розслідування необхідно допитати частину мешканців Липоводолинського району, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження,

Крім того, згідно функціональних обов`язків ОСОБА_7 керує діяльністю підпорядкованого сектору Липоводолинського ВП. Таким чином, ОСОБА_7 може надавати вказівки підлеглим працівникам, спрямовані на перешкоджання здійсненню діяльності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із заготівлі та продажу лісоматеріалів.

Скориставшись наявними зв`язками із правоохоронцями, може здійснювати як прямий так і опосередкований тиск на свідків.

Може продовжити вчиняти корисливі кримінальні правопорушення, виконуючи надану йому владу представника правоохоронного органу.

Знаходячись на волі, без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від слідства та суду, змінити місце свого проживання і залишити не тільки місце свого проживання, а й території України, оскільки підозрюваний володіє тактикою і методами оперативної діяльності, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може покинути територію України та перебувати за її межами тривалий час, або переховуватися на території України, що унеможливить проведення досудового розслідування та розгляд кримінального провадження по суті.

Наведені дані дають підстави для застосування до ОСОБА_7 одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

Слідчим суддею також перевірено можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, та вірно вказано про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу: особисте зобов`язання - останній, перебуваючи на свободі зможе чинити тиск на свідків в кримінальному провадженню з метою перешкоджанню проведення якісного досудового розслідування та встановлення істини; особиста порука - на адресу органів досудового розслідування не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, з урахуванням тяжкості скоєного ним правопорушення та заподіяних наслідків; домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Колегії суддів враховує доводи захисника про те, що ОСОБА_7 одружений, має малолітню дитину, є учасником бойових дій, нагороджений відзнаками за участь в АТО, а також грамотами за бездоганну службу, має постійне місце роботи, позитивно характеризується, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, однак такі відомості не можуть переконати колегію суддів у висновку протилежному ніж той, до якого дійшов слідчий суддя.

Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, вважає що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Інший більш м`який запобіжний захід належним чином не зможе перешкодити реалізувати підозрюваним наведених вище ризиків та не буде відповідати суспільному інтересу.

На підставі викладеного, апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2020 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 жовтня 2020 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4