Ухвала

від 02.12.2020 по справі 369/23/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №369/23/20

Провадження №11-кп/824/2758/2020 Головуючий в І інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Суддя - доповідач ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

02 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового

засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2020 року у кримінальному провадженні №42019111200000637 щодо ОСОБА_7

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

В с т а н о в и л а :

Ухвалою підготовчого судового засідання Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019111200000637 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , який надійшов до суду, не затверджений прокурором, що свідчить про його невідповідність ч. 1 ст. 291 КПК України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2020 скасувати та повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 315 КПК України.

За доводами апелянта, ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а обставини, вказані в ухвалі як підстава для повернення обвинувального акту прокурору, не відповідають дійсності.

Прокурор стверджує, що обвинувальний акт від 26.12.2019 відносно ОСОБА_7 відповідає вимогам ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки вказаний обвинувальний акт затверджений прокурором, а саме 26 грудня 2019 року, де стоїть особистий підпис прокурора ОСОБА_9 (а.с.115), що об`єктивно свідчить про підписання цього обвинувального акту прокурором ОСОБА_9 , і, що узгоджується з положеннями ст. 291 КПК України.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що нормами КПК України не визначено форми затвердження прокурором обвинувального акту, зокрема того у яких діях проявляється таке затвердження та чи потребує процес затвердження обвинувального акту підпису прокурора, а відтак, на думку прокурора, у даному випадку відсутність ще одного підпису прокурора на початку обвинувального акту не є суттєвим недоліком, який перешкоджає призначенню даного кримінального провадження до судового розгляду.

Також прокурор вказує на те, що відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом, однак в матеріалах кримінального провадження відсутнє підтвердження про належне повідомлення представника потерпілого про дату та час судового засідання, що, на думку апелянта, порушило права потерпілого на участь у судовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право із стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Статею 291 КПК України імперативно встановлені вимоги щодо змісту та форми обвинувального акта.

Згідно вимог ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Вимогами ж частини 3 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відтак, системний аналіз наведених вимог закону вказує на те, що обвинувальний акт повинен містити два підписи прокурора: на титульному аркуші (гриф затвердження) та на останньому аркуші - підписанняобвинувального акта.

Затвердження - це особливий спосіб засвідчення документа після його підписання.

Дослідженням обвинувального акту у кримінальному провадженні №42019111200000637 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України встановлено, що цей процесуальний документ не затверджений прокурором, оскільки на першому аркуші гриф затвердження не містить підпису прокурора та дати затвердження (а.п. 2).

Ця обставина свідчить про порушення вищевказаних вимог кримінального процесуального закону та є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Зазначення на останньому аркуші обвинувального акта (а.п. 115) про те, що обвинувальний акт складено 26.12.2019 року у кабінеті №309 приміщення Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Хрещатик, 88 та затверджено 26.12.2019 року у кабінеті приміщення Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67, носить лише інформативний характер, та не може замінити вимоги щодо затвердження прокурором обвинувального акта.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку проте, що обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, недоліки якого унеможливлюють призначення судового розгляду.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності повернення обвинувального акта прокурору, є необґрунтованими, а висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ч. 1 ст. 291 КПК України, є правильними.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги прокурора про процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, зокрема, відсутність належного повідомлення представника потерпілого про час та місце проведення підготовчого судового засідання, то і в цій частині вони є безпідставними, адже, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом неодноразово в установленому законом порядку надсилались повідомлення представнику потерпілого про день та час проведення підготовчого судового засідання (а.п 139, 143, 144).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та мотивованою, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -

П о с т а н о в и л а :

Ухвалу підготовчого судового засідання Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019111200000637 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4