Провадження № 2/742/113/20
Єдиний унікальний № 742/3603/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарі - Голушко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та скасування запису про державну реєстрацію права власності, -
В С Т А Н О В И В :
У своїй позовній заяві заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року №25-12582/14-17-сг, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 7424188200:05:000:0568, для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424188200:05:000:0568 за ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 22268968, а також стягнути з відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь прокуратури Чернігівської області сплачений судовий збір у сумі 3842,00 грн.
Свої уточнені позовні вимоги аргументує тим, що Прилуцькою місцевою прокуратурою в порядку здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудовх розслідувань за №42018271210000036 від 20.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого с.4 ст.358 КК України, виявлено порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельної ділянки у власність.
Так, було установлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року №25-12582/14-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , за результатами розгляду заяви, яка нібито була подана ОСОБА_2 від 29.09.2016 року, останній надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, орієнтовним розміром земельної ділянки 2,00 га. На підставі даного наказу ФОП ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області для ОСОБА_2 .
В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року №25-12582/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7424188200:05:000:0568, та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності. На підставі зазначеного наказу 07.09.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану вище земельну ділянку (номер запису про право власності - 22268968). Відповідно до інформації КП Архітектура Ічнянщини від 21.10.2019 року за №98 орієнтовна вартість даної земельної ділянки може становити 930000,00 грн.
Проте, 20.03.2018 року до Прилуцької місцевої прокуратури надійшло звернення ОСОБА_1 про те, що невідомі особи від її імені написали письмову заяву до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про намір отримати у власність 2 га землі, для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району. Під час допиту у якості свідка ОСОБА_1 зазначила, що особисто вона із письмовим клопотанням про отримання земельної ділянки у власність не зверталася, жодних довіреностей на представництво її інтересів у даному органі нею не надавалося, будь-яких дій для набуття земельної ділянки у власність та правочинів щодо її відчуження не вчиняла. Про те, що вона нібито має у власності земельну ділянку дізналась вперше від служби соціального захисту населення Бобровицької РДА.
Водночас, до цього часу розпорядником земель не вжито заходів до усунення порушень, хоча про факти незаконного вибуття земель сільськогосподарського призначення з державної власності Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру було тривалий час відомо, про що свідчить лист від 28.03.2019 року, адресований місцевій прокуратурі.
Прилуцькою місцевою прокуратурою, повторно листом від 08.07.2019 року за №4133 повідомлено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру про необхідність вжиття дієвих заходів спрямованих на усунення, порушень вимог земельного законодавства та звернення до суду із позовною заявою, спрямованою на поновлення порушених інтересів держави. У відповідь Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом №10-28-0.19-6693/2-19 від 08.08.2019 року повторно надала формальну відписку та не надала відповідь на чітко поставлені запитання щодо намірів звернутися до суду із позовною заявою про поновлення порушених інтересів держави, а лише зазначила, що Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області доручено вжити заході реагування та про результати поінформувати органи прокуратури. Однак розпорядником до цього часу не вжито належних заходів реагування з метою усунення порушень вимог законодавства та повернення земельної ділянки у розпорядження держави.
Отже, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, що є беззаперечною підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури, а тому оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року, який став підставою для виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, який був виданий з порушенням ст.19, 58 Конституції України та ст. 5,116,118 ЗК України, підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з чим і подано відповідний позов.
Представник Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області у своєму відзиві на позовну заяву не погодився з заявленими позовними вимогами посилаючись на те, що 30.09.2016 року до Головного управління засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 від 28.09.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, із земель державної власності, що розташована на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. До заяви було додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків на ім`я останньої, а також графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки. Законодавством України не передбачено обов`язку Головного управління при наданні дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою пересвідчуватися в особі заявника, перевіряти дійсність його документів чи вимагати особистого подання документів заявником. Тому, перевіривши заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам ст.118 ЗК України та встановивши належність бажаної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності, було прийнято наказ від 31.10.2016 року за №25-17436/14-16-сг, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та відповідно до зазначеного наказу був розроблений зазначений проект землеустрою. Розробники документації із землеустрою мають право погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати та зобов`язані інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, в тому числі: завдання на розроблення проекту землеустрою; акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, проте, прокурором не надано суду доказів підроблення відповідної документації із землеустрою, зокрема підписів у згаданих документах.
Як вказано в позовній заяві, про порушення законодавства під час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 прокуратурі стало відомо в ході здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018271210000036 від 20.03.2018 року, яке постановою слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області від 14.03.2019 року та витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №42018271210000036, було закрито, підставою закриття якого зазначено п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а саме: відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Як доказ прокурором надано до суду копію протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 22.03.2018 року, проведеного о/у УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НПУ ОСОБА_4 - працівник оперативного підрозділу, а не слідчий, крім того відповідно до ч.1 ст.90 ЦПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи, тому вищевказаний протоколу допиту свідка ОСОБА_1 на думку представника управління не може бути прийнятий судом як доказ у даній цивільній справі. Також, постанова про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 14.09.2019 року прийнята у закінченому кримінальному провадженні, а отже не може вважатися законною, тому копії матеріалів кримінального провадження №42018271210000036, додані до позовної заяви, є недопустими доказами та не можуть бути враховані судом при прийнятті рішення у справі.
Окрім цього, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 не зверталася з заявою про намір отримати у власність спірну земельну ділянку, дій для отримання такого права не вчиняла, земельну ділянку не отримувала, не користувалась і не користується нею. Тобто, прокурор позовні вимоги обґрунтовує порушенням прав ОСОБА_1 на безоплатне одержання у власність земельних ділянок із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ст..121 ЗК України. У той же час, позовні вимоги прокурором заявлено в інтересах держави, в тому числі, до ОСОБА_1 як відповідача, права якої, на думку прокурора, порушено. Проте, якщо були порушені права ОСОБА_1 , то вона самостійно має право звернутися до суду та обґрунтувати відповідні позовні вимоги.
Заявлені ж позовні вимоги з одного боку спрямовані на захист права власності держави на спірну земельну ділянку, з іншого - на захист прав ОСОБА_1 , яка заявлена як відповідач у справі. Фактично позовна заява вмотивована саме порушенням прав останньої. Тобто прокурор представляє у справі як позивача, так і відповідача, на представництво якого він не уповноважений. Підтвердження зазначеного також, є те, що прокурор вважає, що судовий збір належить стягнути лише з одного відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Однак, відповідно до ч.1 ст.50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно до кількох відповідачів; кожен із відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно, згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з недоведеністю прокурором порушення вимог земельного законодавства при передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, у даному випадку відсутнє право, яке слід захистити суду. Як наслідок, відсутні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. У свою чергу, прокурором не доведено підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній цивільній справі при наявності спеціально уповноважених органів для захисту інтересів держави. Прокурор фактично обґрунтував позовні вимоги порушенням прав ОСОБА_1 , не будучи її представником, та не зважаючи на порушення її прав, визначив її відповідачем у справі. На захист інтересів ОСОБА_1 прокурор не уповноважений ні законом, ні самою ОСОБА_1 , а тому зважаючи на викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог до Головного управління відмовити повністю (а.с.83-90).
В свою чергу представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру подав до суду клопотання, в якому просив повернути позовну заяву і додані до неї документи заступнику керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області, у зв`язку з відсутністю підстав для звернення до суду в інтересах держави, мотивуючи тим, що заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області не були обґрунтовані, визначені ст.23 Закону України Про прокуратуру підстави для звернення до суду, оскільки захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (а.с.105-107).
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він позовні вимоги підтримав та зазначив, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється відповідним органом місцевого самоврядування або виконавчої влади виключно на підставі заяв цих громадян, поданих ними до розпорядника земель за місцезнаходженням земельних ділянок, тобто за наявності волевиявлення громадянина. Зокрема під час допиту у якості свідка ОСОБА_1 зазначила, що особисто вона із письмовим клопотанням про отримання земельної ділянки у власність не зверталася, жодних довіреностей на представництво її інтересів у даному органі нею не надавалося, будь-яких дій для набуття земельної ділянки у власність та правочинів щодо її відчуження не вчиняла, а про те, що вона нібито має у власності земельну ділянку, дізналась вперше від служби соціального захисту населення Бобровицької РДА. Отже аргументи відповідача ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, щодо відповідності прийнятого наказу вимогам ст.118 Земельного Кодексу України підлягають відхиленню. Також, у відзиві відповідача зазначено про те, що протокол допиту свідка ОСОБА_1 , не може бути доказом у даній справі, оскільки його провела неналежна посадова особа - працівник оперативного підрозділу, а не слідчий, однак вищевказане міркування відповідача не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ч.1 ст.41 КПК України оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Крім того, згідно ч.1 ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Відповідач зазначає, що до позовної заяви не надано документів, які б підтверджували повноваження оперативного підрозділу на проведення слідчих дій, однак обсяг відомостей досудового розслідування визначено процесуальним керівником у кримінальному провадженні, саме в тому обсязі, який є необхідним для захисту інтересів держави в даному випадку, а відповідне доручення оперативному підрозділу надане в межах кримінального провадження №4201827121000036 від 20.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, котре міститься в матеріалах відповідного кримінального провадження взагалі не має будь-якого значення для доведення обставин позовної заяви. Також, здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі з боку держави. У даному випадку спірна земельна ділянка вибула з державної власності протиправно, поза волею Українського народу та територіальної громади Сергіївської сільської ради, а тому існують всі правові підстави для її витребування. Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Оскільки розпорядником до цього часу не вжито належних заходів реагування з метою усунення порушень вимог законодавства та повернення земельної ділянки у розпорядження держави, тому прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно, нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається (а.с.113-120).
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12.12.2019 року, яке було в черговий раз відкладено до 14.05.2020 року.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.05.2020 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду на 11.08.2020 року.
Представник позивача заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури В.Дятел в судове засідання не з`явився, проте завчасно подав заяву до суду, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі без участі сторони позивача (а.с.151).
Представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Будлянський В.М. до суду також не з`явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.135).
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Крапивний Б.В. в судове засідання не з`явився також, проте безпосередньо при подачі відзиву на позовну заяву просив розглядати справу у його відсутності та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.90).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася також, проте завчасно подала письмову заяву до суду, в якій зазначила, що на підставі ст.206 ЦПК України в повному обсязі визнає недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року №25-12582/14-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким їй передано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 7424188200:05:000:0568, для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та просила скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424188200:05:000:0568, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 22268968 (а.с.153).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
30.09.2016 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою від 28.09.2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, із земель державної власності, що розташована на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с26, 92). До заяви було додано також графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки (а.с.93).
31.10.2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено наказ за №25-17436/14-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.27,94).
Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 01.08.2017 року вона 08.08.2017 року зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7424188200:05:000:0568, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності (земель запасу) Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.95).
А наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року за №25-12582/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яким ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424188200:05:000:0568) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.28,96).
На підставі вказаного наказу 07.09.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нині спірну земельну ділянку, номер запису про право власності 22268968 (а.с.54-55).
Відповідно до копії інформації комунального підприємства Архітектура Ічнянщини від 21.10.2019 року №98 (а.с.71) орієнтовна вартість земельної ділянки, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424188200:05:000:0568, площею 2,0 га, може становити 930000,00 грн.
Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018271210000036 від 20.03.2018 року, до Прилуцької місцевої прокуратури надійшло звернення ОСОБА_1 про те, що невстановлені особи від її імені звернулися письмовою заяву до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про надання їй у власність 2 га землі, для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району (а.с.17).
Відповідно до копії протоколу допиту свідка від 22.03.2018 року під час допиту у якості свідка ОСОБА_1 зазначила, що особисто вона із письмовим клопотанням про отримання земельної ділянки у власність не зверталася, жодних довіреностей на представництво її інтересів у даному органі нею не надавалося, будь-яких дій для набуття земельної ділянки у власність та правочинів щодо її відчуження не вчиняла. Про те, що вона нібито має у власності земельну ділянку дізналась вперше від служби соціального захисту населення Бобровицької РДА (а.с.18-22).
Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 14.03.2019 року, кримінальне провадження №42018271210000036 від 20.03.2018 року було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, оскільки 14.12.2018 року було отримано висновок експерта №1200 від 14.12.2018 року, відповідно до якого експерт не відповів на запитання щодо виконання особами: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підписів у документах на підставі яких розроблялась документація на отримання земельних ділянок вказаними особами або іншими особами, посилаючись в більшості на малий обсяг графічного матеріалу в підписах, малою інформативністю в досліджуваних підписів, простотою будови, виконання яких зустрічається в багатьох осіб, а отримати інші докази окрім висновку експерта, які б мали значення для встановлення підробленості документів, які були предметом вказаного кримінального провадження іншим чином у провадженні не було можливим (а.с.23-25)
Згідно з листом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятла В.С. від 12.09.2019 року №609-18 він звертався до процесуального керівника у кримінальному провадженні №42018271210000036 прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Борисенка О.О. щодо надання належним чином завіреної копії матеріалів вказаного кримінального провадження в частині, що стосуються обставин передачі ОСОБА_1 земельної ділянки №7424188200:05:000:0568 для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.13).
Відповідно до листа №612-19 від 14.09.2019 року прокурором Прилуцької місцевої прокуратури Борисенком О.О. у відповідь на запит заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятла В.С. від 12.09.2019 року №609-18 (а.с.14) була винесена постанова від 14.09.2019 року про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження №42018271210000036 від 20.03.2018 року, якою було надано дозвіл на розголошення відомостей в частині надання заступнику керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятлу В.С. відомостей досудового розслідування (належним чином завірених копій матеріалів кримінального провадження), в частині, що стосуються обставин передачі ОСОБА_1 земельної ділянки 7424188200:05:000:0568 для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.15-16).
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане (а.с.29-39).
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є структурним територіальним підрозділом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, який уповноважений державою здійснювати контролюючі повноваження відносно діяльності підпорядкованого органу.
22.02.2019 року за вих. №1467-19 заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В.С. звертався з листом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просив надати інформацію щодо того чи відомо державній службі про незаконне отримання земельних ділянок, у тому числі і ділянки №7424188200:05:000:0568, та чи будуть вживатися заходи спрямовані на усунення порушень законодавства (проведення службових розслідувань, звернення до суду із позовними заявами про повернення земельних ділянок) (а.с.57).
Проте розпорядником земель не було вжито заходів щодо усунення порушень, хоча про факти незаконного вибуття земель сільськогосподарського призначення з державної власності Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру було тривалий час відомо, про що свідчить лист від 28.03.2019 №10-28-0.19-2888/2-19, адресований місцевій прокуратурі (а.с.58-59).
Прилуцькою місцевою прокуратурою повторно листом від 08.07.2019 року за №4133 вих-19 повідомлено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру про необхідність вжиття дієвих заходів спрямованих на усунення, порушень вимог земельного законодавства та звернення до суду із позовною заявою, спрямованою на поновлення порушених інтересів держави (а.с.60).
У відповідь Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру у своєму листі від 08.08.2019 року №10-28-0.19-6693/2-19) послалася на положення ч.7 ст.118 ЗК України, згідно з якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідно до ст.4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Пунктом 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, визначено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також зазначила, що Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області доручено вжити заході реагування та про результати проінформувати органи прокуратури (а.с.61).
Як вбачається з листа №10-25-0.6-4805/2-19 від 30.08.2019 року, адресованого Прилуцькій місцевій прокуратурі, лист №4133 вих-19 від 08.07.2019 року за дорученням Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру розглянуто Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та за результатами розгляду було зібрано інформацію про осіб, які набули у власність земельні ділянки за кадастровими номерами вказаними у листі Прилуцької місцевої прокуратури в тому числі по ОСОБА_1 , якій наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року за №25-12582/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, та надано земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424188200:05:000:0568) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. На підставі даного наказу 07.09.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на згадану земельну ділянку, номер запису про право власності 22268968. Також в листі зазначено, що накази Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області, якими даним громадянам надано дозволи на розробку документації з землеустрою для відведення земельних ділянок та накази якими і проекти з землеустрою затверджено і земельні ділянки передано громадянам у власність є актами одноразового застосування і вичерпали свою дію шляхом виконання. Тому їх скасування не породжує наслідків для власника земельних ділянок, так як у такий спосіб виникло право власності або користування земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Крім того, вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також встановлення ознак злочину є в компетенції правоохоронних органів (а.с.61-70).
Про вжиття заходів на усунення порушень інтересів держави або про наміри їх вжити в листах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, не вказано, що свідчить про бездіяльність з боку даних органів державної влади та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Стаття 14 Конституції України чітко вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно д закону.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом
Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної у комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Згідно з ч.4 ст.116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у межах норм, визначених Земельним кодексом України, проводиться один раз по кожному виду використання.
Згідно з вимогами ч.6, 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється відповідним органом місцевого самоврядування або виконавчої влади виключно на підставі заяв цих громадян, поданих ними до розпорядника земель за місцезнаходженням земельних ділянок, тобто за наявності волевиявлення громадянина.
Враховуючи положення ст.118 ЗК України для надання земельної ділянки повинно бути волевиявлення особи, яка має на меті її отримати та використовувати для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст.155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Частиною 4 ст. 1 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта
органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту в порядку, передбаченому ст.152 ЗК України з урахуванням обов`язкового дотримання норм чинного законодавства. Згідно із цими нормами захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що кореспондується з вимогами ч.2 ст.55 Конституції України.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскарження рішень органів державної влади є окремим способом захисту права. Так, визнання недійсними рішень органів державної влади є окремим способом захисту цивільних прав та інтересів, порушених зазначеними органами під час реалізації ними своїх повноважень. Наведення цього способу захисту в ЦК України свідчить про те, що рішення можуть не лише призводити до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, але й порушувати цивільні права особи, що виникли з інших підстав.
У відносинах розпорядження землями державної та комунальної власності органи влади та місцевого самоврядування діють відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, а саме: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Таким чином, суд вважає що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області при вирішенні питання про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 та видачі наказу №25-1258214-17-сг від 18.08.2017 року, який став підставою для виникнення у відповідачки права власності на спірну земельну ділянку, виданий з порушенням ст.19, 58 Конституції України та ст.5, 116, 118 ЗК України, а тому позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного вище наказу беззаперечно підлягають задоволенню.
Разом з тим, заперечення відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області суд вважає неприйнятними та безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст. 4 , ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності підлягає державній реєстрації прав.
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.
Згідно з ч.1, 2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
За таких обставин запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424188200:05:000:0568 за громадянкою ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 22268968, підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати у справі по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за правилами ч.1 ст.141 ЦПК України .
Суд вважає за необхідне стягнути з кожного відповідача на користь позивача по 1921,00 грн в рахунок відшкодування судового збору на користь держави.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.228 ЦК України , ст.116, 118, 121, 122, 123 ЗК України, ст.50 Закону України Про землеустрій , ст. 4 , 5, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.247, 263-265, 354 ЦПК України , суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури, код ЄДРПОУ-02910114 (юридична адреса: вул.1 Травня, буд.50-А, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) в інтересах держави в особі позивача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, код ЄДРПОУ - 39411771 (юридична адреса: вул.Народного ополчення, буд.3, м.Київ, 03151) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області код ЄДРПОУ - 39764881 (юридична адреса: пр-т.Миру, буд.14, м.Чернігів, 14000) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним наказу та скасування запису про державну реєстрацію права власності - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.08.2017 року №25-12582/14-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 7424188200:05:000:0568, для ведення особистого селянського господарства на території Сергіївської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.
Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424188200:05:000:0568 за громадянкою ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 22268968.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код ЄДРПОУ - 39764881 (юридична адреса: пр-т.Миру, буд.14, м.Чернігів, 14000) на користь прокуратури Чернігівської області (р/р 35215093006008, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 02910114, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, отримувач - прокуратура Чернігівської області) сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 к.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Чернігівської області (р/р 35215093006008, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 02910114, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, отримувач - прокуратура Чернігівської області) сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 к. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21.08.2020 року .
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О.Коротка
Суд | Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2020 |
Оприлюднено | 09.12.2020 |
Номер документу | 93394114 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Коротка А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні