Ухвала

від 08.12.2020 по справі 182/7014/20

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7014/20

Провадження № 2/0182/3062/2020

У Х В А Л А

Іменем України

08.12.2020 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г., розглянувши заяву адвоката Мирось Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА :

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник - адвокат Мирось С.В., до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Перша Нікопольська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання недійсними Договору про поділ спадкового майна від 11.11.2020 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.11.2020 року, яким посвідчено право ОСОБА_2 на спадщину за законом на приватизовану земельну ділянку площею 7,9700 га, кадастровий номер 1222982800:05:016:0406, яка розташована на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та належала ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, зокрема, про незаконність видачі нотаріусом 11.11.2020 року на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, оскільки рішенням Нікопольського міськрайонного суду № 182/4322/15-ц від 29.01.2016 року право власності на неї вже було визнано за позивачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача адвокат Мирось С.В. подав заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також органам та суб`єктам державної реєстрації прав Міністерства юстиції України, Державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, а саме вчиняти дії щодо відчуження, передачі будь-якого права користування, накладення будь-яких заборон, передачі в заставу та/або іпотеку, інших речових прав стосовно земельної ділянки площею 7,9700 га, кадастровий номер 1222982800:05:016:0406, яка розташована на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області - до розгляду даної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили;

- накладення арешту на земельну ділянку площею 7,9700 га, кадастровий номер 1222982800:05:016:0406, яка розташована на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області - до розгляду даної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили;

- накладення заборони будь-якого проникнення відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи будь-яким іншим особам, у т.ч. її представникам, на земельну ділянку площею 7,9700 га, кадастровий номер 1222982800:05:016:0406, яка розташована на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області - до розгляду даної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Адвокат Мирось С.В. посилається на те, що відповідач ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_6 вимагають у позивача кошти у розмірі 7000 доларів США за спірну земельну ділянку, а в разі незгоди з їхніми умовами погрожують продати землю третім особам.

Натомість, ОСОБА_1 займається вирощуванням зернових (крім рису), бобових, насінних олійних культур та тривалий час використовує зазначену земельну ділянку для здійснення своєї підприємницької діяльності та на даний час вона засіяна майбутнім врожаєм (майном позивача). У випадку відчуження відповідачем ОСОБА_5 земельної ділянки, право власності на яку за рішенням суду від 29.01.2016 року визнано за позивачем, відновлення порушених прав позивача суттєво утруднить виконання рішення суду по даній справі.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви та позову копії письмових матеріалів, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст.ст. 1 , 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу .

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи суд має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені статтею 150 цього Кодексу .

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі, в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно з п.п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК України).

Розглянувши матеріали справи та позовні вимоги, суд погоджується з доводами представника позивача, що між сторонами дійсно виник спір та не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначені в заяві види забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відповідачеві ОСОБА_2 та іншим особам щодо предмета спору, арешт земельної ділянки передбачені статтею 150 ЦПК України, однак в даному випадку за своїм змістом є тотожними. Крім того, заборона ОСОБА_2 за якою 11.11.2020 року зареєстровано право власності на спірну ділянку, а також будь-яким іншим особам або її представникам проникати на територію спірної ділянки може призвести до порушення її прав як власника та, на думку суду, є тотожними задоволенню позовних вимог.

З метою виконання обов`язку Держави щодо ефективного захисту та забезпечення відновлення порушених прав її громадян, суд вважає доцільним та таким, що буде співмірним заявленим позовним вимогам та не призведе до порушення прав не тільки позивача, а й інших осіб, забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної земельної ділянки - до розгляду даної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили. Такий захід забезпечення позову, на думку суду, створить реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову, та, в той же час, забезпечить збалансованість інтересів сторін.

Таким чином, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України суд, -

УХВАЛИЛА:

Заяву адвоката Мирось Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову- задовольнити частково.

Заборонити відчуження земельної ділянки площею 7,9700 га, кадастровий номер 1222982800:05:016:0406, яка розташована на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. 11.11.2020 року за реєстровим № 2-1238, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2218609512229, - до розгляду даної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

В іншому відмовити.

Копію ухвали направити для негайного виконання відповідному відділу Державної виконавчої служби, а також адвокату Мирось Сергію Васильовичу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Термін пред`явлення даної ухвали до виконання три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання .

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу суду складено 08.12.2020 року.

Відомості про учасників справи :

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН невідомий; адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Перша Нікопольська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 02891084, адреса: 53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 42-А.

Суддя: А. Г. Багрова