Постанова від 01.12.2020 по справі 910/11323/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. Справа№ 910/11323/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 (повний текст складено 05.03.2020) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020

у справі № 910/11323/19 (суддя Приходько І.В.)

за позовом 1) Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет

"Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло";

2) Київської міської ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок

за участю представників:

від позивача-1: Іванюк В.І., Яценко С.А.,

від позивача-2: Іванюк В.І.,

від відповідача-1: не з`явились (в попередніх судових засіданнях: Скок В.С.),

від відповідача-2: Пилипчук І.І.,

від третьої особи: Воєводіна А.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Фундація "Якісне житло" та Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради № 638-18/798 від 10.07.2003 в частині передання в оренду земельної ділянки площею 7 261 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016; визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, який було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у Книзі записів державної реєстрації договорів від 31.01.2004 за № 85-6-00097, в частині оренди земельної ділянки площею 7 261 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за замовленням відповідача-1 на території земельної ділянки здійснюються будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового комплексу, чим завдається шкода землям історико-культурного призначення, що призвело до порушення прав позивачів, гарантованих ст. 54 Конституції України, Законом України "Про охорону культурної спадщини", завдає шкоду інтересам позивачів і призводить до загрози життю та здоров`ю громадян України, членів територіальної громади, які проживають на території вулиць Воздвиженська, Дегтярна, Кожем`яцька, Гончарна у Подільському районі м. Києва.

Так, на думку позивачів, Київською міською радою при вилученні земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель історико-культурного призначення, не дотримано процедуру зміни цільового призначення; при виділі земельної ділянки не дотримано процедуру виділу особливо цінних земель; при визначенні цільового призначення не враховано обмеження щодо забудов на землях історико-культурного призначення.

В обґрунтування порушених прав позивача-2, за захистом яких він звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, в позовній заяві зазначено, що у місті Києві по вулиці Кожум`яцька, будинок № 12-Б знаходиться заклад освіти - школа, власником якої є ТОВ "Оптимум-Капітал", і яку відвідують діти жителів вищезазначених будинків, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у задоволенні позову відмовлено, судовий збір покладено на позивачів.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачами не доведено належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні положень статей 76, 77, 78 ГПК України, правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів оскаржуваним рішенням Київської міської ради, а також оспорюваним договором оренди земельної ділянки.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 клопотання ТОВ "Фундація "Якісне житло" про розподіл витрат на правову допомогу задоволено частково, стягнуто з Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва на користь ТОВ "Фундація "Якісне житло" 28 350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, стягнуто з ТОВ "Оптимум-Капітал" на користь ТОВ "Фундація "Якісне житло" 28 350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням, Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат.

За твердженням скаржників, судом помилково ототожнено права та інтереси Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва як юридичної особи із правами та інтересами членів територіальної громади, за захистом яких позивач-1 як представницький орган звернувся до суду.

Скаржники наполягають, що передача земельної ділянки в оренду без дотримання встановленої законом процедури зміни цільового призначення та здійснення на земельній ділянці будівельних робіт завдає непоправну шкоду землям історико-культурного призначення та призводить до порушення прав та інтересів членів територіальної громади, які мали легітимні очікування, що Київська міська рада буде діяти від імені та в інтересах громади та належним чином здійснювати охорону земель історико-культурного призначення. Крім того, проведення будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу порушує права та інтереси позивача-2, які полягають у забезпеченні використання об`єкту нерухомості - закладу освіти, за його функціональним призначенням.

Разом з апеляційною скаргою Органом самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" заявлено клопотання про призначення у справі № 910/11323/19 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз об`єктів будівництва (результатів виконання робіт), які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016. На вирішення експерта позивачі просять поставити питання про об`єми, вид будівництва, розташування та ступінь готовності незавершеного будівництвом об`єкта, а також питання про фактичний порядок користування земельною ділянкою (яка конфігурація, проміри, цільове призначення та площа).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19 та призначено до розгляду на 13.07.2020.

Не погодившись з додатковим рішенням, ТОВ "Фундація "Якісне житло" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить додаткове рішення в частині відмови у стягненні 24 300,00 грн понесених ТОВ "Фундація "Якісне житло" на професійну правничу допомогу скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з позивачів понесені ТОВ "Фундація "Якісне житло" в суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 300,00 грн, у решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19 залишити без змін.

За твердженням скаржника, витрати є обґрунтованими та пов`язаними з процесом у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фундація "Якісне житло" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19 та призначено до розгляду на 13.07.2020.

Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" також звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять додаткове рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Фундація "Якісне житло" про розподіл судових витрат на правову допомогу, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Скаржники зазначають, що у відзиві на позов відповідач-1 вказав на відсутність судових витрат, які він поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, а в разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити у відшкодуванні.

За твердженням скаржників, витрати не підтверджено належними доказами, розмір витрат є явно завищеним щодо іншої сторони спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19 та призначено до розгляду на 13.07.2020, ухвалено здійснювати розгляд апеляційних скарг в одному апеляційному провадженні.

15.06.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення ТОВ "Фундація "Якісне житло" на клопотання Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" про призначення судової експертизи у справі № 910/11323/19.

15.06.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Фундація "Якісне житло" просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність. ТОВ "Фундація "Якісне житло" наполягає, що Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва не доведено належними та допустимим доказами, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016 знаходиться в межах території будинків, на які поширюється його діяльність; позивач-1 не наділений Київською міською радою повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства та/або охорони культурної спадщини. Крім того, відповідач-1 вказує, що на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка відносилась за основним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, а не до земель історико-культурного призначення, відсутні правові підстави вважати, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах історичного ареалу, зон охорони пам`яток, території державного історико-архітектурного заповідника тощо.

07.07.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19, в якому ТОВ "Фундація "Якісне житло" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19. При цьому, ТОВ "Фундація "Якісне житло" завважило, що доводи Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал", наведені в апеляційній скарзі на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19, не спростовують висновків суду першої інстанції.

13.07.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому Київська міська рада просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та ТОВ "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19 в повному обсязі, рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на те, що доводи позивачів про порушення прав, свобод чи інтересів є абстрактним, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірним рішенням Київської міської ради на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з оскаржуваним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу. Також Київська міська рада зазначила, що спірне рішення прийнято відповідно до норм матеріального права та в межах наданих повноважень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 заяву суддів Попікової О.В., Корсака В.А. та Євсікова О.О. про самовідвід у справі № 910/11323/19 задоволено; справу № 910/11323/19 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 ГПК України.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/291/20 від 14.07.2020, у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід суддів Попікової О.В., Корсака В.А. та Євсікова О.О., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11323/19.

Згідно з витягами з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, а також витягами з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.07.2020, від 04.07.2020 та від 14.07.2020 відповідно, для розгляду справи № 910/11323/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 апеляційні скарги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 та апеляційні скарги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Іоннікова І.А., Куксов В.В.; справу № 910/11323/19 призначено до розгляду на 11.08.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020, у зв`язку із перебуванням суддів Іоннікової І.А., Куксова В.В. у відпустках, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Cтанік С.Р., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 справу № 910/11323/19 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Cтанік С.Р., Дикунська С.Я.; розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 11.08.2020.

В судовому засіданні оголошувались перерви до 22.09.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020, у зв`язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 справу № 910/11323/19 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Дикунська С.Я.; розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 22.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 розгляд справи № 910/11323/19 відкладено на 20.10.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020, у зв`язку із перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 справу № 910/11323/19 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.; розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 20.10.2020.

В судовому засіданні 20.10.2020 оголошувалась перерва до 03.11.2020.

Судове засідання 03.11.2020 не відбулось, у зв`язку із чим розгляд справи призначено на 24.11.2020.

В судовому засіданні представники вимоги та доводи своїх апеляційних скарг підтримали та просили їх задовольнити, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги іншої сторони. Представники Київської міської ради та третьої особи заперечили проти задоволення апеляційних скарг позивачів.

В судовому засіданні 24.11.2020 оголошувалась перерва до 01.12.2020.

01.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Фундація "Якісне житло" з електронним підписом адвоката Скок В.С. про визнання поважними причини неявки представника та відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання мотивоване тим, що у двох працівників Адвокатського об`єднання "Правова та економічна безпека" діагностовано позитивний результат ПЛР-тесту та визначення наявності або відсутності в організмі вірусу COVID-19 26 - 27.11.2020. До електронного клопотання додано електронні копії витягів з Єдиного реєстру адвокатів України та результатів дослідження діагностики SARS-CoV-2.

Колегія суддів відхилила клопотання ТОВ "Фундація "Якісне житло" про відкладення розгляду справи на іншу дату, не визнавши поважними наведені заявником причини незабезпечення участі в судовому засіданні уповноваженого представника юридичної особи. При цьому колегія суддів врахувала стадію розгляду апеляційних скарг, право ТОВ "Фундація "Якісне житло" скористатись участю в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду або забезпечити присутність в судовому засіданні іншого уповноваженого представника, а також відсутність належних доказів власне перебування представника - адвоката Скок В.С. на самоізоляції.

В судове засідання 01.12.2020 представники ТОВ "Фундація "Якісне житло" не з`явилися, хоч учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалами Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе продовжити розгляд справи за відсутні представника ТОВ "Фундація "Якісне житло", доводи якого по суті апеляційних скарг та заявлених клопотань заслухано в попередніх судових засіданнях та наявні і матеріалах справи в письмовому вигляді.

В судовому засіданні 01.12.2020 колегією суддів заслухано та відхилено клопотання про призначення у справі № 910/11323/19 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз об`єктів будівництва (результатів виконання робіт), які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016, з огляду на межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції та приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України. При цьому колегія суддів враховує, що заявником не доведено необхідність призначення судової експертизи відповідно до ст. 99 ГПК України і в порушення ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта, в даному випадку, буде дослідження обставин, які не входять до предмета доказування, обумовленого позовними вимогами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради № 638-18/798 від 10.07.2003 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельних ділянок та передано ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього у короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 5,99 га для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум`яки на вул. Воздвиженській, Горнчарній, Дегтярній, Кожум`яцькій у Подільському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови, в тому числі ділянки з № 1 по № 12.

На підставі рішення Київської міської ради, 23.01.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 18. За даним договором серед інших передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016 (площею 7261 кв.м.). Цільове призначення - для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-громадського призначення. Право оренди земельних ділянок виникає після державної реєстрації договору. Строк оренди - 5 років. Даний договір оренди зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 31.01.2004 за № 85-6-00097 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Рішенням Київської міської ради від 18.06.2009 № 672/1728 поновлено на 5 років з 01.02.2009 договір оренди земельних ділянок від 31.01.2004 № 85-6-00097, укладений між Київською міською радою та ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього на підставі рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638-18/798.

Рішенням Київської міської ради від 27.05.2010 № 856/4294 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 18.06.2009 № 672/1728 "Про поновлення ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього договору оренди земельних ділянок для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум`яки на вулицях Воздвиженській, Гончарній, Дегтярній, Кожум`яцькій у Подільському районі м. Києва" припинено у зв`язку із закінченням будівництва об`єктів право користування земельними ділянками загальною площею 39 922 кв.м. із зарахуванням до земель запасу житлової і громадської забудови.

Рішенням Київської міської ради від 20.09.2012 № 188/8472 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 18.06.2009 № 672/1728 та договору оренди земельних ділянок від 31.01.2004 № 85-6-00097, укладеного між Київською міською радою та ВАТ трестом "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум`яки на вулицях Воздвиженській, Гончарній, Дегтярній, Кожум`яцькій у Подільському районі м. Києва" внесено зміни до рішення Київської міської ради від 18.06.2009 № 672/1728 "Про поновлення Відкритому акціонерному товариству трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього договору оренди земельних ділянок для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально- громадського призначення в урочищі Гончари - Кожум`яки на вул. Воздвиженській, Горнчарній, Дегтярній, Кожум`яцькій у Подільському районі м. Києва", а саме: слова та цифри "на 5 років з 01.02.2009" змінено словами та цифрами на "на 10 років".

Даним рішенням також внесено зміни до договору оренди земельних ділянок від 31.01.2004 № 85-6-00097, а саме: по тексту договору слова "відкрите акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього" змінено на слова "товариство з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло".

15.05.2014 між Київською міською радою (орендодавець), ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (первісний орендар), та ТОВ "Фундація "Якісне житло" (орендар) укладено угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди земельних ділянок. Даною угодою подовжено до 10 років договір оренди земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 18, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 31.01.2004 за № 85-6-00097 у книзі записів державної реєстрації договорів; по тексту договору слова "відкрите акціонерне товариство трест "Київміськбуд- 1" імені М.П. Загороднього" змінено на слова "товариство з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло"; викладено договір оренди в новій редакції, в розділі 2 якого зазначено, що об`єктами оренди є земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:381:0006, площею 0,1962 га, та 8000000000:85:381:0016, площею 0,7261га . Умови використання та обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок, зазначені в договорі, передбачають згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016, сформованим 09.04.2014 за І НВ-8000090202014, зокрема, обмеження в використанні: вид обмеження - зона особливого режиму забудови на земельну ділянку площею 0,7261га ; підстава для внесення обмеження - постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 "Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць"; строк дії обмеження - безстроково.

Таким чином, внаслідок внесення змін до рішення Київської міської ради від 20.09.2012 № 188/8472 та викладення договору оренди від 23.01.2004 в новій редакції, спірні акт індивідуальної дії та договір є підставою виникнення правовідносин щодо оренди лише двох земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:85:381:0006, площею 0,1962 га, та 8000000000:85:381:0016, площею 0,7261га, на які поширюється режим зони особливого режиму забудови відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

Згідно із п. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту можуть бути визнання правочину недійсним та визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 по справі № 910/4292/13).

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач-1 - Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва був легалізований та зареєстрований 01.03.2019 в порядку, передбаченому законодавством України, набув статусу юридичної особи із ідентифікаційним кодом юридичної особи: 42855046, місцезнаходженням якої є: 04071, м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 41, офіс 120.

Відповідно до Положення Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва здійснює свою діяльність у межах території мікрорайону:

- вул. Воздвиженська, будинки №№ 5 - 7, 9 - 19, 14, 16-а, 18, 21 - 23, 25, 27, 28 - 30, 29, 29-б, 31-а корпус 2, 32, 33, 34, 38, 40, 48, 50;

- вул. Дегтярна, будинки №№ 9, 27;

- вул. Гончарна, будинок № 15-б,

- вул. Кожум`яцька, будинки №№ 14-а, 14-6, 16-а, 18-а, 20-б, 22-а у Подільському районі м. Києва.

Положенням органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва до повноважень віднесено представництво інтересів жителів відповідної території в Київраді, Київській міській державній адміністрації, Подільській районній в місті Києві державній адміністрації, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, не залежно від їх організаційно-правової форми, підпорядкування та галузевої належності; сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень Київради ті Київської міської державної адміністрації, розпоряджень Київського міського голови тощо на території мікрорайону.

За Законом України "Про органи самоорганізації населення" органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом; власними повноваженнями органу самоорганізації населення є повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення (ст. 14 Закону); делеговані повноваження органу самоорганізації населення - повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення (ст. 15 Закону).

Таким чином, правоздатність органу самоорганізації населення правомірно ототожнити з правоздатністю жителів відповідного мікрорайону загалом і кожного окремо, оскільки наявність у органу самоорганізації населення як порушеного права так і права на позов нерозривно пов`язана із наявністю такого права у жителів, який такий орган представляє.

Оскільки у даній справі спір стосується не порушення прав органу самоорганізації населення, а виник у зв`язку з порушення прав та інтересів жителів, якими такий орган створено, то судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що час прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради (у 2003 році) має бути співставним з датою створення органу самоорганізації населення (2019 рік).

Відповідно до п. 4 cт. 5 Закону України "Про органи самоорганізації населення" діяльність органів самоорганізації населення ґрунтується, зокрема, на принципі територіальності.

Орган самоорганізації населення з дня його легалізації в порядку, встановленому статтею 13 цього Закону, у межах території його діяльності набуває власних повноважень, наданих відповідно до ст. 14 Закону України "Про органи самоорганізації населення", зокрема, сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами; організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам`яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об`єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт.

Крім того, згідно із п. 4 рішення від 21.06.2018 № 977/5041 Київська міська рада надала органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва у межах території його діяльності такі власні повноваження: представляти разом з депутатами Київської міської ради інтереси жителів у Київській міській раді, місцевих органах виконавчої влади; сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів президента України та органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень її виконавчого органу та Київського міського голови; вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів програми соціально - економічного і культурного розвитку, бюджету міста Києва; організовувати на добровільних засадах участь населення у заходах щодо охорони навколишнього природного середовища, проведенні робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані прибудинкових територій, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо; сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам`яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів; здійснювати контроль за якістю надання житлово-комунальних послуг жителям, які мешкають на території діяльності органу самоорганізації населення; надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту у проведенні культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої та виховної роботи серед населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури і спорту; організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім`ям загиблих воїнів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім`ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до Київської міської ради; надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні ними протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки; сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні охорони громадського порядку; розглядати звернення громадян, вести прийом громадян; вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення; сприяти депутатам Київської міської ради в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи з виборцями; інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації населення, організовувати обговорення проектів його рішень з найважливіших питань; в межах своєї діяльності може реалізовувати також інші повноваження, передбачені законодавством України, прийняті на основі добровільно взятих на себе зобов`язань, за наявності згоди жителів відповідної території, вираженої на загальних зборах.

Отже, з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про органи самоорганізації населення", яким орган самоорганізації населення наділено повноваженнями представляти інтереси жителів у відповідній місцевій раді та її органах і у місцевих органах виконавчої влади, орган самоорганізації населення має право представляти інтереси жителів відповідної території й у спорі з Київською міською радою.

Тобто орган самоорганізації населення як юридична особа має право на позов не лише у власних інтересах, але й як представник жителів відповідної території має право на позов в їх інтересах. Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" має право, таким чином, представляти інтереси жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території, в суді, як органі державної влади, у спорі з Київською міською владою.

Стаття 54 Конституції гарантує, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст. 11 якого і передбачає участь громадян в охороні культурної спадщини.

Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України вважає, що його права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини" визначено, що Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, в контексті даного позову, право, за захистом якого звернувся Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, є правом/охоронюваним законом інтересом жителів відповідної території, яка разом із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016 знаходиться в межах та режимах використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, а саме:

1) території пам`ятки археології місцевого значення "Культурний шар Копиревого кінця XI-XII ст.";

2) території Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Київ";

3) території архітектурного заповідника "Місто Володимира";

4) території пам`ятки археології - культурний шар Подолу, культурний шар ремісних слобод Гончари та Кожум`яки IX-XVII ст.;

5) територія земельної ділянки є складовою частиною пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра".

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Зона охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Зона охоронюваного ландшафту - природна чи близька до природної незабудована територія за межами охоронної зони, з якою пам`ятка має активний візуальний зв`язок. Вона визначається для збереження і реабілітації природних утворень, які є характерним історичним середовищем пам`ятки, і відіграє важливу роль в образі населеного місця або окремому пейзажі, що містить пам`ятку. У зоні охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель і споруд, шляхові і земляні роботи, що змінюють ландшафт, що охороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідників територій навколо них мають встановлюватись зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Частиною 2 ст. ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 53 - 54 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Разом із тим відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За змістом положень частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Така містобудівна документація на місцевому рівні відповідно до статті 16 зазначеного Закону розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до статті 193 ЗК України є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, доводи відповідачів про цільове призначення земельної ділянки, обґрунтований виключно відповідністю положенням Генерального плану м. Києва, який передбачає саме розвиток напрямів використання території міста, а не її стале використання, без дослідження у сукупності як містобудівної документації, так і документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, не можна визнати законними і обґрунтованими. (Такий правовий висновок щодо застосування положень Генерального плану м. Києва узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.11.2019 у справі № 910/23595/17.)

Оцінюючи у сукупності містобудівну документацію та документацію із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, колегія суддів враховує, що місто Київ внесено до Списку історичних населених міст України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 р. та проект планування його приміської зони було розроблено у 2001 році та затверджено Рішенням Київради № 370/1804 від 28.03.2002. Відповідно до розділу 7 "Збереження та охорона історико-культурної спадщини" текстової частини Генерального плану міста Києва до 2020 року на історико- містобудівному плані позначено межі історичних районів та історичних ареалів міста, історико-архітектурних та історико-культурних заповідників, а на "Історико-містобудівному плані міста" (графічний додаток) відмічені межі історичного ареалу міста Києва.

Колегією суддів у даній справі не заперечується факт того, що станом на час розгляду даної справи, зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва повинні визначатись науково-проектною документацією, погоджуватись відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуватись Міністерством культури України у відповідності до ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Проте, згідно із Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, в редакції на час виникнення спірних відносин, (далі - Порядок № 318), історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Частина територій історичних ареалів, а саме території пам`яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування, Мінкультури або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини та затверджуються Держбудом або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини. У разі коли на території населеного місця є державний історико-культурний заповідник, його територія обов`язково включається до історичного ареалу. (п. 11, 12, 13 Порядку № 318).

Згідно із п. 14 Порядку № 318 в охоронних зонах здійснюється реставрація та реабілітація пам`яток, забезпечується охорона традиційного характеру середовища, усунення споруд і насаджень, які порушують традиційний характер середовища, відтворення втрачених цінних об`єктів. Нове будівництво можливе тільки у виняткових випадках за проектами, погодженими в порядку, визначеному законодавством. Зони охоронюваного ландшафту можуть використовуватися для рекреації з мінімальним упорядженням і для традиційної діяльності, що не порушує ландшафт.

Відповідно до п. 15 Порядку № 318 у зонах регулювання забудови здійснюється реконструкція будівель і споруд. Ступінь реконструкції визначається цінністю наявних об`єктів культурної спадщини, розташуванням зони в історичному ареалі, особливостями об`ємно-просторового устрою історичного населеного місця. В зоні регулювання забудови зберігаються цінні історичні розпланування і забудова, озеленення та упорядження, виразні елементи ландшафту; закріплюється та відтворюється значення пам`яток в архітектурно-просторовій організації історичного ареалу; забезпечуються сприятливі умови для огляду пам`яток та історичного ареалу в цілому. У зонах регулювання забудови нові будівлі регламентуються за розташуванням, прийомами організації, висотою, довжиною фасадів, масштабом, характером членувань, пластичним і кольоровим вирішенням, функціональним використанням. Реконструкція існуючих будівель і споруд регламентується відповідно до їх культурної та містобудівної цінності, а також відповідно до вимог збереження традиційного характеру середовища.

Згідно із п. 16 Порядку № 318 для кожного історичного ареалу визначаються режим використання та конкретні обмеження господарської діяльності на його території, які встановлюються правилами охорони та використання історичних ареалів населених місць. Правила охорони та використання історичних ареалів населених місць повинні враховуватися під час розроблення місцевих правил забудови.

З листів Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 26.02.2003 та Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт від 23.06.2003, на які міститься посилання в оскарженому рішенні Київської міської ради та договорі оренди, земельна ділянка розташована в історичній місцевості Києва на території державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" у Подільському районі м. Києва (постанова Ради Міністрів УРСР від 18 травня 1987 року № 183, рішення Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979); на території пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра" (наказ Міністерства культури і туризму України від 3 лютого 2010 року № 58/0/16-10 у редакції наказу Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2010 року № 453/0/16-10); на території пам`ятки археології "Культурний шар Копирева кінця ХІ-ХІІІ ст.", "Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІІ ст.ст." та "Культурний шар ремісничих слобод Гончарі та Кожум`яки, ІХ-ХVІІ ст.ст." (рішення виконавчого органу Київської міськради народних депутатів від 17 листопада 1987 року № 1112, рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 27 січня 1970 року № 159).

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, а також розташовується в архітектурній та археологічній охоронній зонах, та належить до земель історико-культурного призначення національного та місцевого значення на підставі положень ст. 53 ЗК України та ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", які визначають поняття та склад земель історико-культурного призначення.

Землі історико-культурного призначення згідно з ч. 1 ст. 150 ЗК України відносяться до особливо цінних земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається Земельним кодексом України, Законом України "Про охорону культурної спадщини", постановами Кабінету Міністрів України та органів місцевої влади і самоврядування.

Виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (стаття 96 ЗК України), на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Законодавством встановлений дозвільний порядок використання земель історико-культурного призначення.

Підпунктом 5.1 пункту 5 додатку № 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16 липня 1979 року № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві" передбачено, що охорона ансамблів і комплексів пам`яток історії та культури, визначених згідно з законодавством заповідниками (історико-культурними, архітектурно- і історичними, історико-архітектурними, архітектурними та археологічними, історико-меморіальними тощо) здійснюється згідно з чинним законодавством з такими обов`язковими умовами: на території історико-культурних заповідників забороняється будь-яке будівництво, не пов`язане з прокладкою інженерних мереж, необхідних для заповідників, впорядкуванням території, відтворенням і реставрацією пам`яток історії та культури.

Залежно від характеру історичного середовища на історико-культурні заповідники і зони охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва поширюється принцип реставрації, реабілітації та режим регенерації з обмеженим перетворенням історичного середовища (пункт 3 додатку № 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979).

Пунктом 9 додатку № 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979 встановлено, що в архітектурних охоронних зонах зберігається стара планувальна структура та історична забудова. Дозволяється будівництво лише особливо важливих споруд з індивідуальними проектами, що регламентуються за висотою з урахуванням архітектурної та масштабної ув`язки з існуючою забудови і загальним силуетом міста.

Таким чином, відповідно до чинних нормативних актів на території історико-культурних заповідників забороняється будь-яке будівництво, не пов`язане з прокладкою інженерних мереж, необхідних для заповідників. Впорядкуванням території, відтворенням і реставрацією пам`яток історії та культури, та дозволяється будівництво лише особливо важливих споруд за індивідуальними проектами.

Натомість "житлові будинки з об`єктами соціально-громадського призначення", для будівництва якого було виділено спірну земельну ділянку, не відноситься до особливо важливих споруд, а тому відведення земельної ділянки для цієї мети є порушенням статей 53, 54 ЗК України і статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржників щодо незаконності спірного рішення Київської міської ради. Враховуючи порушення охоронюваних законом інтересів жителів території історичного ареалу на охорону культурної спадщини, позовні вимоги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" щодо визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради № 638-18/798 від 10.07.2003 в частині передання в оренду земельної ділянки площею 7261 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно із частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

З огляду на протиправність рішення Київської міської ради № 638-18/798 від 10.07.2003 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" в частині передання в оренду земельної ділянки площею 7261 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016, яке слугувало підставою для подальшого укладення договору оренди спірної земельної ділянки, колегія суддів визнає недійсним договір оренди земельних ділянок, який було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у Книзі записів державної реєстрації договорів від 31.01.2004 за № 85-6-00097, в частині оренди земельної ділянки площею 7261 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016, оскільки при його укладенні мав місце недостатній обсяг дієздатності орендодавця.

При цьому, розглядаючи апеляційну скаргу позивача-2, колегія суддів враховує, що ТОВ "Оптимум-Капітал" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.11.2018.

Як встановлено місцевим господарським судом, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачі, серед іншого, стверджували, що в місті Київ по вулиці Кожум`яцька, будинок № 12 б знаходиться заклад освіти - школа, власником якої є позивач-2 і яку відвідують діти жителів будинків, які відносяться до мікрорайону органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2019.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000963892019 від 24.06.2019 та додатку до нього (кадастрового плану земельної ділянки) земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:381:0028, на якій розміщена школа, межує з земельними ділянками кадастровий номер 8000000000:85:381:0029, за адресою: місто Київ, Вознесенський узвіз 28-30, та кадастровий номер: 8000000000:85:381:0016, за адресою: м. Київ, Подільський р-н, на вулицях Воздвиженській, Гончарній, Дегтярній, Кожум`яцькій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового комплексу, що ведуться на земельній ділянці 8000000000:85:381:0016 здійснюються у безпосередній близькості до закладу освіти - школи.

Як зазначають позивачі у позовній заяві, відповідно до п. 5.3 розділу 5 ДБН В.2.2-3:2018 "Заклади освіти" відстань від межі ділянок закладів освіти до стін житлових будівель із входами та вікнами приймається не менше ніж 10 м від будівель закладів освіти до житлових та громадських будівель та споруд - згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту, зазначене положення ДБН В.2.2-3:2018 при будівництві житлового комплексу не дотримано, а отже проведення будівельних робіт, з будівництва багатоповерхового житлового комплексу створює небезпеку для життя та здоров`я малолітніх дітей, які проходять навчання у закладі освіти-школі за адресою: м.Київ, вул. Кожум`яцька, буд. № 12 б.

В той же час, як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті https://setam.net.ua/auction/318657, 26.12.2018 відбувся аукціон, на якому здійснено продаж майна - нежитлової будівлі, загальною площею 3700,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кожум`яцька, 12 б в стані, що потребує ремонту. При цьому відповідно до проекту Плану зонування (зонінгу) Центральної планувальної зони м. Києва, планувального утворення 1.1.016 "Поділ" територія, до якої входить будівля за адресою: м. Київ, вул. Кожум`яцька 12 б, за функціональним призначенням відноситься до території громадських будівель і споруд, водночас, входить до територіальної підзони закладів освіти, а переможець аукціону повинен використовувати відповідний об`єкт нерухомості для функціонування закладу освіти протягом наступних 49 років з дня набуття права власності на нього.

За витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2019 реєстрацію права власності на заклад освіти - школу, загальною площею 3702,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Кожум`яцька, 12 б за ТОВ "Оптимум-Капітал" здійснено на підставі договору купівлі-продажу № 747 від 12.02.2019, про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу внесено відповідний запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачами не надано суду належних та допустимих доказів того, що означений заклад освіти наразі функціонує, а відповідне будівництво багатоповерхового житлового комплексу створює небезпеку для життя та здоров`я малолітніх дітей, які проходять навчання у закладі освіти - школі за адресою: м. Київ, вул. Кожум`яцька, буд. № 12 б.

З урахуванням вищезазначених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо недоведеності належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні положень статей 76, 77, 78 ГПК України, що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Оптимум-Капітал" внаслідок прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення, з подальшим укладенням оспорюваного договору.

Розглянувши заяву відповідача-2 про пропуск позивачами строку позовної давності та застосування наслідків такого спливу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ГПК України).

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Оцінюючи доводи сторін, колегія суддів виходить з того, що для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що міститься в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Вказана правова позиція напрацьована усталеною судовою практикою як Верховного Суду України в постановах від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі № 6-178гс15, так і Верховного Суду, зокрема в постанові від 15.05.2018 у справі № 911/3210/17, від 08.05.2018 у справі № 911/2534/17.

Судом береться до уваги, що позивачі звернулись до суду у зв`язку з початком виконання будівельних робіт на території спірної земельної ділянки, що свідчило про початок її використання всупереч встановленим охоронним обмеженням. В контексті зазначеного суд окремо наголошує на відсутності будь-яких заперечень щодо цієї обставини в заявах по суті спору, зокрема у відзиві на позов, при тому, що позивачем про це зазначалось саме в позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Незважаючи на твердження відповідача-2 про те, що оскаржуване рішення Київської міської ради є загальнодоступною публічною інформацією, яка міститься на офіційному веб-порталі Київради та друкується в офіційній періодиці останньої, тому строк звернення до суду із позовною заявою завершився 11.07.2006, заявник не надав суду доказів на підтвердження конкретної дати розміщення/опублікування спірного рішення та отримання можливості (доступу) позивачів та/або жителів відповідної території дізнатись про порушення свого права до початку виконання будівельних робіт на території земельної ділянки, на що і посилались позивачі.

З огляду на недоведеність заявником дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відсутні підстави вважати, що позовна давність сплинула.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Позивачем-2 на підставі належних і допустимих доказів не доведено порушення своїх прав оскарженими рішенням та договором між відповідачами. Відповідачами на підставі належних та допустимих доказів не спростовано позовні вимоги позивача-1.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених Органом самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують.

Невідповідність висновків місцевого суду встановленим обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині з розподілом судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України.

Понесені позивачами судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг підлягають відшкодуванню відповідачами пропорційно задоволеним вимогам, а понесені відповідачами судові витрати покладаються на відповідачів з огляду на приписи ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України.

Розглядаючи апеляційні скарги позивачів та відповідача-1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020, дослідивши їх доводи та матеріали справи в цій частині, суд виходить з того, що апеляційна скарга позивачів підлягає задоволенню, тоді як в задоволенні апеляційної скарги відповідача-1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відхиляючи доводи відповідача щодо можливості розподілу витрат на правову допомогу в повному обсязі, а саме 81 000,00 грн, суд зазначив, що обґрунтованою та розумною є сума 56 700,00 грн, з чим і не погодився відповідач-1.

В той же час позивачі просили відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про покладення на позивачів судових витрат з оплати професійної правничої допомоги з процесуальних міркувань, а також про зменшення судових витрат до 5 667,00 грн, у разі задоволення клопотання відповідача-1 з підстав недоведеності всього їх розміру та нерозумності.

Як процесуальну підставу для відмови в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу позивачі зазначали порушення відповідачем-1 порядку подання попереднього розрахунку судових витрат.

За змістом ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, виходячи з наведених вище положень законодавства, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, має бути поданий сторонами разом із першою заявою по суті спору. Вказана норма є імперативною та передбачає конкретний порядок подання відповідних доказів.

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, першою заявою по суті спору, поданою відповідачем-1, є відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 18.11.2019.

Проте, у поданому відзиві щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які передбачає понести відповідач під час розгляду справи зазначено, що понесені витрати як і очікувані витрати відсутні.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що за таких обставин саме суд наділений альтернативним варіантом поведінки, тобто має визначену дискрецію, з урахуванням ч. 2 ст. 124 ГПК України, яка передбачає, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

В той же час, положення ч. 1 ст. 124 ГПК України передбачають подання сторонами орієнтовного розрахунку судових витрат, тобто не зобов`язує вказувати точний розмір понесених витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу. Як вже було зазначено вище, такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тобто вказана норма є імперативною, а з урахуванням системного зв`язку з ч. 2 ст. 124 ГПК України слід вважати, що такий саме такий імперативний обов`язок сторони співставний праву суду відмовити у відшкодуванні у разі порушення визначеного обов`язку.

Такий обов`язок, встановлений законом і є імперативним, а отже має дотримуватися учасниками судового процесу. Нівелювання такого обов`язку судами шляхом необґрунтованих поступок може мати наслідком сталого сприйняття, що від такого обов`язку можна відступити.

В той же час встановлення обов`язку декларування попереднього розрахунку судових витрат спрямоване на забезпечення розуміння іншої сторони можливих витрат за наслідком вирішення спору по суті, що в свою чергу може сприяти врегулювання спору в позасудовому порядку. Рівність сторін проявляється також в тому, що і позивач, і відповідач повинні декларувати такі витрати. У даній же справі така рівність не була дотримана.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає доводи позивачів обґрунтованими, що виключає можливість задоволення клопотання відповідача 1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім зазначеного, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи зі скасування рішення та задоволення позовної заяви.

Все вище викладене є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача-1 та задоволення апеляційної скарги позивачів на додаткове рішення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19 скасувати в частині відмови Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва в задоволенні позову.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Київської міської ради № 638-18/798 від 10.07.2003 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" в частині вилучення та надання в оренду земельної ділянки площею 7 261 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016.

Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у Книзі записів державної реєстрації договорів від 31.01.2004 за № 85-6-00097, в частині оренди земельної ділянки площею 7 261 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:85:381:0016.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19 залишити без задоволення.

В цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 910/11323/19 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19 задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19 скасувати в частині задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло" про розподіл та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло" про розподіл та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

4. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/11323/19 залишити без задоволення.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 41, оф. 120, ідентифікаційний код 42855046) 3 601,88 грн судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундація "Якісне житло" (04201, м. Київ, вул. Полярна, буд 10, ідентифікаційний код 34044590) на користь Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 41, оф. 120, ідентифікаційний код 42855046) 3 601,88 грн судового збору.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/11323/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз