Рішення

від 09.12.2020 по справі 906/1136/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Справа № 906/1136/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до Приватного підприємства "Дов-Полісся"

про стягнення 20206 грн.

Прокурором пред`явлено позов про стягнення з відповідача на користь держави в особі позивача 20206,00грн. збитків завданих Державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування великоваговим транспортним засобом.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.05.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на автодорозі Мелітополь - Березань, 620 км. встановлено факт перевезення транспортним засобами марки DAF, модель FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 (власником якого є ПП "ДОВ- ПОЛІССЯ") та напівпричіп марки FEBER, модель 35 NW, реєстраційний номер НОМЕР_2 (користувачем яких є ПП "ДОВ-ПОЛІССЯ"), вантажу із перевищенням вагових параметрів, визначених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу, виданого Державтоінспекцією або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

На підставі пунктів 27, 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) відповідачу належало сплатити плату за проїзд в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати (згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 14 травня 2019 року еквівалентно 20 206,00 грн). Однак відповідач ці кошти добровільно не сплатив.

Ухвалою від 18.09.20 суд відкрив провадження у справі №906/1136/20 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Клопотань про інше від сторін до суду не надходило.

28.09.20 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Приватне підприємство "Дов-Полісся" позов не визнало з наступних підстав: оцінка майнових втрат є обов`язковою при визначенні збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спору. Матеріали справи не містять обов`язкового звіту про оцінку майна, тому твердження про їх розмір є передчасним; визначена позивачем плата за проїзд розрахована за ділянку дороги від пункту габаритно-вагового контролю до кінцевого пункту маршруту у місті Березань не може бути стягнута із відповідача через недбалість позивача, оскільки позивач, будучи достеменно впевненим, що відповідач продовжить рух транспортного засобу за визначеним маршрутом після проходження габаритно-вагового контролю, маючи можливості запобігти подальшому руху транспортного засобу, не зробив жодних дій для запобігання виникненню збитків; законодавством не передбачено необхідності отримання і подачі будь-яких погоджень чи внесень плати за проїзд при отриманні дозволу. Прокурором не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між відсутністю у відповідача Дозволу та трикратним розміром плати за проїзд; Порядок №879 не є методикою, за якою визначаються збитки, які розраховуються виходячи з їх реальності.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області в ході проведення габаритно-вагового контролю 14.05.2019 встановлено факт перевезення автомобілем, що належить автомобільному перевізнику ПП "ДОВ-ПОЛІССЯ", вантажу із перевищенням нормативних вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху, без дозволу, виданого Державтоінспекцією або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, у зв`язку з чим нараховано плату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 688,20 Євро.

Так, під час проведеного габаритно-вагового контролю 14.05.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на автодорозі Мелітополь - Березань, 620 км. встановлено факт перевезення транспортним засобами марки DAF, модель FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 (власником якого є ПП "ДОВ- ПОЛІССЯ") та напівпричіп марки FEBER, модель 35 NW, реєстраційний номер НОМЕР_2 (користувачем яких є ПП "ДОВ-ПОЛІССЯ"), вантажу із перевищенням вагових параметрів, визначених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу, виданого Державтоінспекцією або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

За результатами проведення зважування складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0023605 та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0015276 від 14.05.2019.

На підставі вказаних документів, посадовими особами органу контролю проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 14.05.2019 та нараховано плату в сумі 688,20 Євро, що еквівалентно до офіційного курсу НБУ на дату проведення розрахунку (14.05.2019) - 20 206 грн.

На момент звернення до суду відповідачем зазначені кошти в добровільному порядку не сплачено, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Приписи статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постанов Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Зокрема, встановлено, що плата за проїзд для великовагових транспортних засобів (за загальну масу) від 44 до 52 тон включно - за ставкою 0,2 євро за кожен кілометр відстані. Крім того, для великогабаритних транспортних засобів з перевищенням установленої ширини, висоти, довжини за кожний параметр за ставкою 0,03 євро за кожен кілометр відстані.

Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

У відповідності до пп. 3 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного Дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення - дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів; у разі ж якщо рух здійснюється без відповідно дозволу або внесення плати за проїзд, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.

Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного суду від 19.04.2018 у справі №814/1461/16.

Пунктом 3 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням транспортним засобом нормативно вагових параметрів, а саме: загальна маса 41,99 т, при допустимих 40 т., про що 14 травня 2019 року під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу працівниками Управління Укртрансбезпеки складено усі передбачені Порядком № 879 документи.

При цьому , перевезення вантажу відповідач здійснював без відповідного Дозволу або внесення плати за проїзд .

Судом встановлено, що розмір плати за проїзд визначено позивачем відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку № 879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, однак цих коштів відповідач у встановлений строк не сплатив.

Згідно з частиною третьою статті 5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків.

Заперечення відповідача визнаються судом необґрунтованими з огляду на те, що, як вже зазначено вище, предметом спору є застосування до відповідача відповідальності за порушення правил діяльності у сфері господарювання і загальні засади застосування такої відповідальності визначені законодавчо.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").

Визначення розміру заподіяних збитків відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом, не суперечить чинному законодавству.

Велика Палата Верховного Суду розглядаючи справу №926/16/19 звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати. При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому законом порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Проведення габаритно-вагового контролю, складання відповідного акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійснення розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими.

У відповідності до пункту 26 Порядку габаритно-вагового контролю передбачено, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області повідомило ПП"Дов-Полісся" (а.с.20) про необхідність внесення плати за проїзд в розмірі 688,20євро, у зв`язку з порушенням порядку проїзду великовагових/великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. До листа було надано копію розрахунку.

З огляду на те, що відповідач не сплатив у строк, визначений п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю, плату за проїзд великоваговими транспортними засобами в сумі 20206,00грн. і вона набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, суд вважає позов прокурора обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст. 129 ГПК України покладається судовий збір у справі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дов-Полісся" (Житомирська область, Коростишівський район, с.Стрижівка, вул.Мікаберідзе,41-Н; код 37927270) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги,14; код ЄДРПОУ 39816845) - 20206,00 грн, що еквівалентно 688,20 євро в дохід Державного бюджету України (отримувач: р/р UA358999980313131216000016002, УК у м.Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 899998, банк отримувача коштів - Казначейство України, призначення платежу 22160100).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Дов-Полісся" (Житомирська область, Коростишівський район, с.Стрижівка, вул.Мікаберідзе,41-Н; код 37927270) на користь Житомирської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909950) - 2102,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.12.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)

4- прокуратура Житомирської області